Проблемні аспекти правового регулювання сурогатного материнства: огляд міжнародної практики

Abstract

У статті розглядається міжнародний досвід правового регулювання застосування сурогатного материнства. Звертається увага на те, що в результаті різного підходу держав до сурогатного материнства ускладнюється процес застосування колізійних норм та правової визначеності у досліджуваній сфері. У результаті того, що громадяни звертаються до іноземних держав за отриманням відповідних послуг, для потенційних батьків виникає низка проблемних питань під час юридичного оформлення свого батьківства. Окрім України, ряд інших держав не має спеціального законодавства, яке б регулювало специфічні правовідносини, що виникають під час сурогатного материнства. Запропоновано покласти функції щодо розроблення рекомендацій та гармонізації політики сурогатного материнства на Всесвітню організацію охорони здоров’я.

В статье рассматривается интернациональный опыт правового регулирования внедрения суррогатного материнства. Обращается внимание, что в результате различного подхода государств к суррогатному материнству усложняется процесс применения коллизионных норм и правовой определенности в исследуемой сфере. В результате того, что граждане обращаются в иностранные государства за получением соответствующих услуг для потенциальных родителей возникает ряд проблемных вопросов при юридическом оформлении своего отцовства. Кроме Украины, ряд других государств не имеет специального законодательства, регулирующего специфические правоотношения, возникающие во время суррогатного материнства. Предложено возложить функции по разработке рекомендаций и гармонизации политики суррогатного материнства во Всемирную Организацию Здравоохранения.

The article is considered the surrogate motherhood legal regulation in different countries. The author has given three types of legal regulation examples in foreign countries: surrogate motherhood is allowed but has no legal regulation, it has clear legal regulation, and surrogate motherhood is prohibited. Importantly, the private international law application does not always unambiguously solve the problems that can occur during surrogate motherhood. This situation has arisen as a result of states’ different approaches to the surrogate motherhood institution. In practice, potential parents may have problems with their paternity legalization. However, as our study has been shown, in many countries the question of the child origin determination remains unresolved. Thus, except in Ukraine, several other states do not have special legislation that would regulate specific legal relations that have arisen during surrogate motherhood. The Law of Ukraine on Private International Law only in some way regulates the rights that are crucial in this context, including the children’s right to know their origin and the right to paternity. The article has been emphasized the importance of special rules introduction into the current legislation that has regulated the surrogate motherhood legal relationship which is complicated by a foreign element. In the author’s opinion, by analyzing international practice, the surrogate motherhood agreement cannot be regulated by general provisions that are defined by civil law as the legal relationship specifics and agreement’s consequences should be taken into account. International practice should be united, so it is proposed to entrust the World Health Organization with the recommendations development and harmonization of international surrogate motherhood policy.