Порівняльний імуно-морфологічний аналіз астроцитів та нейроцитів сірої речовини мозочка щурів під впливом комплексу харчових добавок

Abstract

Neurological diseases are among the most common in Ukraine, especially given the development of technology in the food industry and the accelerated pace of life, which contributes to an increased number of food additives in nutrition products. The cerebellum is easily affected by adverse effects. Our research aimed to conduct a comparative analysis of immunomorphological changes of astrocytes with neurons in the cerebellar gray matter of rats at different periods of consuming food additives, namely monosodium glutamate (food additive E621), ponceau 4R (food additive E124) and sunset yellow (food additive E110), using glial acid fibrillar protein and NeuN-immunoreactivity reaction. White rats were used in this study. We applied the immunohistochemical marker GFAP to establish protoplasmic astrocytes, and paraffin sections for the Neun-immunoreactivity reaction. Student's T-criterion was used to compare quantitative values in dual series. The difference was considered reliable at values of p<0.05. As a result of the study, histological specimens demonstrated GFAP-positive cells with large perikaryon and numerical processes, which we identified as protoplasmic astrocytes, and NeuN-positive piriform structures, from whose narrowed apex 2-3 dendrites radiated to the molecular layer, and the latter in turn gave numerous branches. We identified these cells as piriform neurons or Purkinje cells. Experimental studies have shown that in both gray and white matter of the cerebellum, there are compensatory and adaptive processes aimed at partial restoration of structural components of the cerebellum, and GFAP-positive structures play a decisive role in this process as a fibrillar framework. Furthermore, the morphometric study found that in the dynamics of the experiment, the average number of NeuN-positive Purkinje cells of the ganglion layer of the cerebellar cortex of rats in different experimental groups (from 1 to 5) significantly increased at p˂0.05 as compared to the control group of animals. Неврологічні захворювання належать до найпоширеніших в Україні, особливо враховуючи розвиток технології в харчовій галузі та підвищення темпу життя, що сприяє збільшенню великої кількості харчових добавок в продуктах. Мозочок легко піддається вплину негативних наслідків. Метою нашої роботи було проведення порівняльного аналізу імунноморфологічних змін астроцитів з нейроцитами в сірій речовині мозочка щурів на різних термінах вживання комплексу харчових добавок, а саме глутамат натрію (харчова добавка Е621), понсо 4R (харчова добавка Е124) та жовтий барвник «сонячний захід» (харчова добавка Е110), за допомогою гліального кислого фібрилярного протеїну та реакції NeuN-імунореактивності. При проведені даного дослідження використовували білих щурів. Для встановлення протоплазматичних астроцитів використовували імуногістохімічний маркер GFAP та , а для реакції Neun-імунореактивності використовували парафінові зрізи. Для порівняння кількісних величин у парних рядах використовували t-критерій Стьюдента. Різницю вважали вірогідною при значеннях p<0,05. У результаті проведеного дослідження на гістологічних препаратах чітко візуалізувались GFAP-позитивні клітини з великим перикаріоном та чисельними відростками, які ми ідентифікуємо, як протоплазматичні астроцити, та NeuN-позитивні структури грушоподібної форми, від звуженої верхівки, яких відходили 2-3 дендрити до молекулярного шару, а останні в свою чергу давали чисельні розгалуження. Ці клітини ми ідентифікували. як грушоподібні нейроцити, або клітини Пуркіньє. В ході експериментального дослідження встановлено, що як у сірій так і у білій речовині мозочка відбуваються компенсаторно-ристосувальні процеси направлені на часткове відновлення структурних компонентів мозочка, а GFAP-позитивні структури відіграють визначальну роль у цьому процесі у якості фібрилярного каркасу. Також при проведенні морфометричного дослідження встановлено, що в динаміці експерименту середня кількість NeuN-позитивнх клітин Пуркіньє гангліонарного шару кори мозочка щурів в різних експериментальних групах (починаючи з 1 і закінчуючи 5) у порівнянні з контрольною групою тварин достовірно збільшується при р˂0,05.