Нейропсихологічні порушення при легкій ЗЧМТ мінно-вибухового генезу у військовослужбовців

Abstract

Вивчено нейропсихологічні порушення при легкій ЗЧМТ внаслідок мінно-вибухової травми у військовослужбовців у різні періоди після травми. У дослідженні протягом 2024 року прийняло участь 55 осіб чоловічої статі, військовослужбовців, які отримали мінно-вибухову травму (МВТ), легку закриту черепно-мозкову травму (лЗЧМТ) та проходили стаціонарне лікування у КП «ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР». Дослідження проводилося відповідно до вимог та принципів Кодексу етики Всесвітньої медичної асоціації (Гельсінської декларації). Використовувався комплекс неврологічних та психодіагностичних методик з наступним статистичним аналізом: клініко-неврологічне обстеження з повним неврологічним обстеженням пацієнтів з обов’язковим урахуванням скарг та анамнезу, опитувальник Вейна для верифікації вегетативних змін, Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій, госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS), військовий варіант Міссісіпської шкали посттравматичного стресового розладу, методи нейровізуалізації (комп’ютерна томографія головного мозку). При аналізі скарг пацієнтів виявлено переважання у пацієнтів І групи головного болю, шуму у вухах, втрати рівноваги, лабільність артеріального тиску, та афективного компоненту у вигляді тривожності. У пацієнтів ІІ групи виявлено переважання вегетативних змін. За результатами клініко-психопатологічного дослідження: усі пацієнти мали високі показники, що свідчать про наявність посттравматичного стресового розладу протягом тривалого часу та клінічно виражений рівень тривоги та депресії, які чітко корелюють з результатами обстеження когнітивної сфери. Оптимізація лікування та реабілітації пацієнтів із МВТ вимагає комплексного підходу, який обов’язково має включати об’єктивну оцінку патопсихологічної симптоматики та враховувати нейропсихологічний стан. Неврологічна та психопатологічна симптоматика, що потребує медикаментозної корекції, актуальна в пацієнтів і у віддаленому періоді лЗЧМТ та ще протягом тривалого часу. Показники афективних розладів, а саме тривожність та депресія, чітко корелюють з явищами когнітивного зниження, яке має прогресуючий характер у віддаленому періоді лЗЧМТ.