Наукові праці. Кафедра нервових хвороб
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Компетентнісний підхід для формування креативної та мотивованої особистості здобувача вищої медичної освіти(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2024) Гринь, Володимир Григорович; Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Михайло Юрійович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Костиленко, Юрій ПетровичПершочерговою в сучасній вищій медичній школі є проблема покращення якості знань та навичок випускників, як майбутніх фахівців медичної сфери. Введення нових освітніх стандартів передбачає перехід до компетентнісно-орієнтованої освіти, коли в результаті інтегрування понять знання-розуміння-навички формуються здатність і готовність до професійної діяльності, що позначаються як компетенції. Автори прагнуть з’ясувати можливість формування якості креативної та мотивованої особистості студентів-медиків на основі традиційних та новітніх підходів. Методи дослідження: аналіз науково-методичних, навчальних літературних джерел та узагальнення власного та університетського досвіду проведення занять. Результати: розширення форм та технологій викладання фундаментальних та клінічних дисциплін спрямоване на формування у студентів професійної мотивації для здійснення їхньої подальшої професійної діяльності, закріплення й конкретизацію отриманих знань та навичок. At present, higher medical schools are facing the issue of developing optimal teaching methods that guarantee the development of deeper knowledge in students that will allow them to perform their professional activities as doctors. At the current stage of development of higher education, the priority is to improve the quality of knowledge and skills of graduates as future medical professionals. The introduction of new educational standards implies a transition to competence-based education, when the integration of the concepts of knowledge-understanding-skills results in the development of the ability and readiness for professional activity, which are referred to as competences. The aim is to find out the possibility of forming the quality of creative and motivated personality of medical students on the basis of traditional and modern approaches. Research methods: analysis of scientific, methodological, educational literature sources and generalisation of own and university experience in conducting classes. Results: the expansion of forms and technologies of teaching fundamental and clinical disciplines is aimed at forming students' professional motivation for their further professional activity, consolidation and specification of the acquired knowledge and skills.Документ Limb-girdle muscular dystrophy, type 2a (calpainopathy): clinical observation(Полтавський державний медичний університет, 2024) Synhaivskyi, A. M.; Delva, M. Yu.; Purdenko, T. Y.; Pushko, O. O.; Tarianyk, K. A.; Sylenko, H. Ya.; Hryn, K. V.; Сингаївський, А. М.; Дельва, Михайло Юрійович; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Пушко, О. О.; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Гринь, Катерина ВікторівнаThe article illustrates a case study derived from our clinical observations, focusing on a patient diagnosed with limb-girdle muscular dystrophy, specifically type 2A, commonly known as calpainopathy. This is a group of rare genetic diseases of non-inflammatory genesis, which are based on a primary deficiency of muscle fibers due to their atrophy. To date, more than 30 different genetic forms of limb-girdle muscular dystrophies have been identified. The article outlines the clinical manifestations and diagnostic criteria associated with this condition. The disease has an autosomal recessive type of inheritance, accounting for about 30% of all cases, and occurs as a result of a point mutation in the CAPN3 gene (15q15.1 - q21.1). The normal product of the CAPN3 gene is the proteolytic protein calpain-3, which probably ensures cytoskeletal stability. Calpain-3 is the only member of the calpain family that is present in skeletal muscle and is involved in the regulation of various tissue processes. There are 2 clinical forms of calpainopathies 2A: Leyden-Möbius type is characterized by initial weakness of the pelvic girdle muscles, which eventually spreads to the shoulder girdle, while in Erb type, weakness first manifests itself in the shoulder girdle muscles, and after a few years - in the pelvic girdle muscles. In order to diagnose calpainopathy, the doctor should be guided by the anamnesis, clinical presentation, results of laboratory, functional and medical genetic studies, and histological examination of the affected muscle. Currently, there is no specific treatment for calpainopathy. Treatment is symptomatic in nature, aimed at normalizing the patient’s general condition, restoring lost functions and possibly slowing down the rate of disease progression. Dynamic patient monitoring and symptom management improve the possibility of extending the duration and quality of life. Метою дослідження було представлення клінічного випадку пацієнта з кальпаїнопатією з метою привертання уваги у сімейних лікарів, неврологів, фізичних терапевтів, педіатрів, травматологів та інших спеціалістів. Об’єкт і методи. Скарги, анамнез захворювання і життя, об’єктивний та неврологічний огляд, лабораторні, нейровізуалізаційні та нейрофізіологічні методи дослідження. Результати. Пацієнт А., 29 років, при госпіталізації скаржився на слабкість у кінцівках, особливо в ногах, схуднення мʼязів плечей, сідниць і стегон, збільшення в обʼємі гомілок, виражене порушення ходьби, труднощі при підйомах сходами та при вставанні з ліжка. Хворіє близько 5-ти років, коли почав відмічати слабкість у проксимальних мʼязах ніг, яка поступово наростала; близько 1,5 роки тому з’явилась слабкість у проксимальних мʼязах рук. Останні 2-ва роки відмічає прогресуючу зміну ходи. За медичною допомогою звернувся вперше. Хронічні захворювання заперечує. Рухові порушення в дитинстві не визначались. Відомо, що батько та мати пацієнта є родичами у третьому поколінні. У неврологічному статусі: зниження м’язового тонусу в проксимальних відділах кінцівок, переважно в ногах. Проба Барре «+» нижня. Сила в проксимальних відділах верхніх кінцівок, а саме у дельтоподібних м’язах та біцепсах, знижена до 4,0 балів. Сила в проксимальних відділах нижніх кінцівках, а саме, у привідних м’язах стегна, згиначах та розгиначах стегна, квадрицепсах знижена до 3,0-х балів. М’язова гіпотрофія лопаткових м’язів, більше справа, з формуванням «крилоподібних (виступаючих) лопаток». Також відмічається м’язова гіпотрофія проксимальних м’язів кінцівок із переважним ураженням біцепсів плечей, сіднично-стегнових м’язів, більше справа. Псевдогіпертрофія литкових мʼязів. Чутливість збережена. Хода утруднена, «качина». Відмічаються труднощі при підніманні сходами, при вставанні після присідання, позитивний симптом Говерса. Сколіотичні явища хребта, гіперлордоз поперекового відділу хребта. Когнітивні функції в нормі. У біохімічному аналізі крові: значне підвищення креатинфосфокинази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, інші показники – в межах норми. МРТ головного мозку: речовина головного мозку без змін сигнальних характеристик. На електронейроміограмі виявлено характерні зміни потенціалу рухових одиниць за міопатичним типом. Аналізи на активність альфа-галактозидази та альфа-1,4-глюкозидази: норма. Консультація ендокринологом та кардіологом: даних за патологію на час огляду не виявлено. Медичним генетиком поставлений діагноз: кінцівково-поясна м’язова дистрофія, тип 2А (кальпаїнопатія). Враховуючі вищеописані дані пацієнту встановлено діагноз: Кінцівково-поясна м’язова дистрофія, тип 2А (кальпаїнопатія) з периферичним проксимальним тетрапарезом (легким у руках, помірним у ногах), міопатичним синдромом, помірним порушенням функції ходьби. Пацієнту було проведено нейрометаболічну, антиоксидантну, загальнозміцнювальну терапії, вітамінотерапію та фізіотерапевтичне лікування. Висновки. На сьогодні не існує специфічного лікування кальпаїнопатії, тому терапія має симптоматичний характер, направлена на нормалізацію загального стану пацієнта, відновлення втрачених функцій та ймовірне сповільнення швидкості прогресування. А динамічне спостереження за пацієнтом і вчасний менеджмент симптомів поліпшує можливість продовження тривалості життя та покращення його якості.Документ Науковий твір «A clinical case of adult diagnosis of microduplication syndrome of chromosome 15 at site 15q11.2»(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), 2024-05-24) Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Силенко, Галина Ярославівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Hryn, K. V.; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Kryvchun, A. M.; Sylenko, G. Ya.; Purdenko, T. Y.Документ Психотерапія, як ефективний напрямок лікування та реабілітації пацієнтів з розладами, пов’язаними зі стресом(Полтавський державний медичний університет, 2024) Гринь, Катерина Вікторівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Hryn, K. V.; Herasymenko, L. O.З продовженням воєнних дій в Україні все більше людей зазнають фізичних і психологічних страждань, отримують травми різної тяжкості та локалізації. В переважній більшості це стосується безпосередніх учасників бойових дій. Але й громадяни України, які живуть в прифронтових зонах, або стають постраждалими внаслідок ворожих обстрілів та ракетних атак також страждають від розладів психіки, зокрема афективної сфери психогенного характеру (пов’язаних зі стресом).Документ Критерії діагностики плечо-лопатково-лицевої м’язової міодистрофії Ландузі-Дежеріна(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Бабак Д.; Карпенко С.; Кушнір Р.; Чубич І.; Науменко С.; Трохіна Р.Мета – поглибити знання щодо своєчасної діагностики плечо-лопатково-лицевої міодистрофії Ландузі-Дежеріна для призначення лікування та попередження прогресування захворювання.Документ Психоемоційні патерни больового синдрому при бойових вибухових пораненнях(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2024-05-23) Меньшикова, Валерія ОлександрівнаМета: вивчити вплив больового синдрому на психоемоційну сферу та якість життя учасників бойових дій.Документ Біль та психоемоційні розлади при бойових вибухових травмах кінцівок різної локалізації(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Меньшикова, Валерія ОлександрівнаМета роботи: оцінити роль локалізації больового синдрому при вибухових пораненнях кінцівок у формуванні емоційних порушень в учасників бойових дій.Документ Головний біль після легкої черепно-мозкової травми внаслідок вибухової хвилі у військовослужбовців з коморбідним посттравматичним стресовим розладом(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Карпік, Зоряна ІванівнаГоловний біль (ГБ) – це один з найбільш поширених симптомів після легкої черепно-мозкової травми (лЧМТ), який може персистувати тривалий час. Хоча відомо, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і ГБ часто виникають разом, йому приділяється менше уваги серед фахівців з питань психічного здоров’я, ніж іншим проблемам. ГБ набуває особливої актуальності в умовах триваючої війни внаслідок значної поширеності лЧМТ серед військовослужбовців.Документ Клінічний випадок аутосомно-рецесивної спіноцеребелярної атаксії-16 (SCAR 16)(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Руденко Є.; Кіча В.; Корнійчук І.; Кривич Д.; Цокало К.; Литвиненко Л.Мета. Розширення знань про клінічні варіанти спиноцеребелярних атаксій, а зокрема аутосомно-рецесивну спино-мозочкову атаксію-16 (SCAR16), з метою своєчасної діагностики захворювання, оптимізації стратегії лікування для покращення якості життя пацієнтів.Документ Зміни циркадних характеристик пацієнтів з хворобою Паркінсона після корекції поганої якості сну мелатоніном: відкрите контрольоване рандомізоване дослідження(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Шкодіна, Анастасія ДмитрівнаВступ. Сучасні дослідження збільшують кількість доказів, які свідчать про те, що циркадна система порушується під час хвороби Паркінсона, що може призвести до поганого сну. На сьогодні міжнародні настанови з лікування немоторних симптомів хвороби Паркінсона не мають рекомендацій з доведеною ефективністю, а містять лише методи з потенційною користю. Два найбільш доступні методи корекції поганої якості сну для пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні – це навчання гігієні сну, так звана сомноедукація, та застосування мелатоніну. Мета дослідження. Порівняти стан циркадних характеристик до та після корекції поганої якості сну у пацієнтів з хворобою Паркінсона на фоні використання гігієни сну та комплексного підходу з імплементацією хронотерапії з використанням мелатоніну. Матеріали та методи дослідження. Нами проведено клінічне дослідження у Центрі для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними хворобами, що включало 34 пацієнта з поганою якістю сну, яких було рандомізовано на 2 групи: група 1а (n = 17 особи) – пацієнти з хворобою Паркінсона, що дотримувались правил гігієни сну та отримували хронотерапію; група 1б (n = 17 особи) – пацієнти з хворобою Паркінсона, що дотримувались правил гігієни сну та не приймали будь-яких ліків для покращення сну. Циркадні характеристики аналізували за Мюнхенським опитувальником хронотипу. Результати досліджень. У нашому дослідженні встановлено, що корекція поганої якості сну шляхом впровадження гігієни сну в лікувальний процес пацієнтів з хворобою Паркінсона демонструє зміщення часу початку сну та середини сну на більш ранній, що супроводжується зрушенням хронотипів в бік більш ранніх, а також збільшення тривалості сну на фоні зменшення часу перебування в ліжку, що обумовило зростання середньої фактичної ефективності сну. Поряд з цим додаткове призначення мелатоніну сприяє скороченню латентності сну при хворобі Паркінсона. Висновки. Дотримання рекомендацій щодо гігієни сну сприяє змінам циркадних характеристик та підвищенню ефективності сну серед пацієнтів з хворобою Паркінсона незалежно від призначення мелатоніну. Додаткове застосування мелатоніну для корекції якості сну протягом 1 місяця супроводжується скороченням періоду латентності сну.Документ Cognitive and motor impairments in different motor subtypes of parkinson disease and patients’ quality of life(Полтавський державний медичний університет, 2024) Shkodina, A. D.; Шкодіна, Анастасія ДмитрівнаNumerous motor and non-motor symptoms characterize Parkinson's disease. Modern research increasingly focuses on their relationship and role in patients' quality of life. Our study aimed to evaluate cognitive and motor impairment in different motor subtypes of PD and analyze their relationship with quality of life. The study included 64 patients with Parkinson's disease, divided according to motor subtype: group 1 - patients with PD subtype with a predominance of postural instability and gait disorders; group 2 - patients with PD subtype with a predominance of tremor or intermediate subtype. The patients were examined using the Unified Parkinson's Disease Rating Scale, the Hoehn and Yahr scale, the Montreal Cognitive Assessment Scale, and the Parkinson's Disease Quality of Life Scale. It was found that group 1 had a statistically significant higher score on the "mobility" (p=0.004) and "emotional well-being" (p=0.013) scales, indicating a greater severity of motor function impairment and psychoemotional disorders in these patients. At the same time, the score on the "stigmatization" scale was found to be higher in group 2 (p=0.049). There were no differences in the scales of "daily activity", "social support", "cognition", "communication" and "body discomfort". The total score on the PDQ-39 scale was higher in group 1 compared to group 2 (p=0.042), indicating a worse quality of life. We found a worse quality of life in patients with PIGD subtype of PD, in particular in the domains of mobility and "emotional well-being", while patients with non-PIGD subtype were characterized by a more acute perception of disease stigma, in the absence of differences in the severity of clinical symptoms and cognitive impairment.Документ Chronotype and daily functioning of patients with different motor subtypes of parkinson disease(Полтавський державний медичний університет, 2024) Shkodina, A. D.; Bardhan, M.; Tarianyk, K. A.; Delva, M. Yu.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бардхан, Майняк; Таряник, Катерина Анатоліївна; Дельва, Михайло ЮрійовичIntroduction. Sleep and circadian rhythm disturbances can occur at any stage of Parkinson disease (PD) and significantly affect quality of life. Chronotypes of patients with PD are associated with different phenotypes, in particular with the motor subtype. Thus, we hypothesized that patients with different motor subtypes of PD may have differences in the distribution of chronotypes and patterns of daily activity. Methods and materials. We conducted clinical research on the basis of the Centre for Parkinson Disease and Neurodegenerative Diseases of the Department of Neurological Diseases of Poltava State Medical University. PD was verified according to the recommendations of the International Movement Disorders and Parkinson's Disease Society. The motor subtype of PD was determined by the Stebbin method, which is based on the calculation of the Stebbins coefficient by the sum of the Unified PD Rating Scale scores. The examined patients were divided into 3 groups according to the motor subtype of PD: group 1 (n = 38) - patients with PD subtype with the predominance of postural instability and gait disorders (PIGD); group 2 (n = 26) - patients with PD subtype with the predominance of tremor and mixed subtype; control group (n = 30) - conditionally healthy individuals without CNS lesions. Circadian patterns were analyzed using the Munich Chronotype Questionnaire (MCTQ). Results. It was found that in PD patients sleep onset and time of getting out of bed was later (p<0.001 and p=0.042, respectively), sleep latency was longer (p<0.001), sleep duration was shorter (p=0.001), the mid-sleep corresponded to a later time (p<0.001). Patients with the PIGD subtype had a later time of getting out of bed (p=0.038), longer sleep inertia (p<0.001), shorter sleep duration (p<0.001), and later mid-sleep time (p=0.028). We have shown the tendency of patients with PD, mostly in the PIGD subtype, to later chronotypes (p<0.001). Light exposure indirectly moderately correlated with mid-sleep in all study groups. It was found that both the motor subtype (p<0.001) and the level of light exposure during the day (p<0.001) statistically significantly affect the mid-sleep. Conclusion. Thus, we have found that patients with PD differ from age-matched controls without neurodegenerative diseases by chronotype and circadian pattern of functioning. The motor subtype of the disease is associated with circadian differences, namely, the PIGD subtype is associated with shorter sleep duration, a predisposition to a later chronotype, and longer sleep inertia.Документ Формування ефективних стратегій лікування розладів, пов’язаних зі стресом(Національний фармацевтичний університет, 2024-03) Гринь, Катерина Вікторівна; Hryn, K. V.Протягом останнього десятиліття Україна переживає складну соціальнополітичну ситуацію, яка досягла критичного рівня в лютому 2024 року з початком повномасштабного вторгнення ворога на територію нашої держави. Сотні тисяч людей зазнали важких психотравм, в багатьох родинах є загиблі чи поранені, люди втратили житло чи змушені покинути свої домівки, стали внутрішньо переміщеними особами чи переїхали в інші країни. Все більше громадян України стають учасниками бойових дій. Переживання людиною життєвонебезпечних подій неминуче призводить до різноманітних негативних медико-психологічних та соціально-психологічних наслідків. Клінічна картина патології ментальної сфери в даних контингентів представлена широким спектром різних за структурою та вираженістю розладів – від психологічно зрозумілих реакцій та передхворобливих станів до клінічно окреслених форм патології, серед яких переважають посттравматичні стресові розлади (ПТСР) та розлади адаптації (РА). Переважна кількість бійців, що приймали та продовжують приймати участь в бойових діях, страждають на вказану психічну патологію. Проте, нажаль, велика їх кількість не потрапляє вчасно до поля зору психіатрів із-за напруженої бойової ситуації, неможливості бути евакуйованими, інших факторів, що призводить до погіршення психічного стану, при відсутності адекватної та необхідної спеціалізованої медичної допомоги. Актуальність даної проблеми зумовила необхідність вдосконалення та формування ефективних стратегій лікування розладів, пов’язаних зі стресом.Документ A clinical case of adult diagnosis of microduplication syndrome of chromosome 15 at site 15q11.2(2024) Delva, M. Yu.; Hryn, K. V.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Kryvchun, A. M.; Sylenko, G. Ya.; Purdenko, T. I.; Дельва, Михайло Юрійович; Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Силенко, Галина Ярославівна; Пурденко, Тетяна ЙосипівнаThe 15q11.2 microduplication syndrome is a rare genetic disease caused by the duplication of a small segment of the genetic material of the chromosome 15, to date it remains unknown to the physicians. The aim of the study was to compile an algorithm for diagnosing 15q11.2 microduplication syndrome in adults and differentiating it from a phenotypically similar genetically determined condition (Prader-Willi syndrome). Materials and methods – a clinical case of 15q11.2 microduplication syndrome with mild clinical course was described; neurological, clinical and psychopathological examination was performed, functional diagnostic methods were used. The described clinical case of a relatively mild clinical course of the 15q11.2 microduplication syndrome and its diagnosis in adulthood indicates a significant phenotypic variability of this phenomenon. This study demonstrates the coincidence of clinical manifestations present in the patient with the currently described symptoms of microduplication of a fragment of the fifteenth chromosome 15q11.2. The results of molecular genetic study with the detection of duplication at the 15q11.2 locus (by STR marker D15S817) are unquestionable confirmations of this syndrome.Документ Науково-методичні аспекти підвищення якості підготовки фахівців у медичних закладах вищої освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Палєнка, Олена Євгенівна; Дельва, Михайло Юрійович; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Ірина Іванівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Гринь, Катерина Вікторівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Іващенко, Світлана ПетрівнаВисвітлено науково-методичні аспекти підвищення якості підготовки фахівців у медичних закладах, необхідних знань, умінь і практичних навичок для подальшої професійної діяльності в умовах реалій сьогодення.Документ Науково-методичні аспекти підвищення якості підготовки лікарів-неврологів в інтернатурі(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Пурденко, Тетяна Йосипівна; Дельва, Михайло Юрійович; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Ірина Іванівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Гринь, Катерина Вікторівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Палєнка, Олена Євгенівна; Іващенко, Світлана ПетрівнаРеформування в системі охорони здоров’я сприяє розвитку нових підходів у навчанні, науковій роботі, удосконаленню методичних технологій викладання і методичного забезпечення. Особливу увагу привертають науково-методичні аспекти підвищення якості підготовки лікарів-неврологів в інтернатурі.Документ Панічна атака, як невідкладний стан в контексті тривожних та стресових розладів в умовах воєнного стану в Україні(Полтавський державний медичний університет, 2024) Гринь, Катерина ВікторівнаПроблема емоційних розладів, пов’язаних зі стресом набуває все більшої актуальності. На панічні, тривожні, депресивні та інші стрес-асоційовані розлади страждає все більше людей, які проживають на території України, були вимушені залишити свої домівки та серед військовослужбовців, учасників бойових дій. Впровадження та навчання алгоритмам саморегуляції, інформування населення про необхідність звернення до психотерапевтів, психіатрів, які зможуть надати кваліфіковану медичну допомогу є надзвичайно важливим питанням сьогоденняДокумент Dynamics cognitive functions recovery in the acute period of different subtypes of ischemic stroke after systemic thrombolytic therapy(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2023) Havlovska, Ya. Yu.; Lytvynenko, N. V.; Shkodina, A. D.; Havlovskyi, O. L.; Гавловська, Ярослава Юріївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Гавловський, Олександр ЛеонідовичStroke is the second leading cause of death worldwide, the leading cause of disability, and a significant financial burden. Currently, 3 to 4% of the total health care costs of countries are spent on stroke treatment. Studies of stroke survivors have shown that approximately 10% may develop dementia within the first year after a stroke. However, today the issue of early recovery of patients with acute cerebrovascular diseases and the phenomenology of the development of complications, in particular cognitive disorders in the acute period, is an acute issue, which would allow optimizing personalized strategies for the treatment of such patients. The goal is to evaluate the dynamic changes in the cognitive sphere in patients in the acute II period with atherothrombotic and cardioembolic subtypes after thrombolysis. We conducted a prospective two-center study of patients in the acute phase of ischemic stroke. 89 patients were included in the study: group 1aA (n=32) – patients with atherothrombotic subtype of ischemic stroke (IS), who were subject to thrombolytic therapy (sTLT); group 1aK (n=16) – patients with cardioembolic subtype IS who were to undergo sTLT; group 2 (n=20) –healthy patients with no history of acute cerebrovascular disorders (control group). Assessment of cognitive functions was carried out using international standardized scales, in particular: Mini Mental State Examination (MMSE). We established statistically significant differences between the examined groups for 1 day according to indicators of time orientation (р=0.007), attention and calculation (р<0.001), perception and memory (р=0.001) and the total MMSE score (р<0.001). Statistically significant differences were found between the examined groups on the 14th day in the indicators of attention and calculation (p<0.001) and in the total MMSE score (p<0.001). No significant differences in ∆MMSE were found between groups 1aA and 1aK (р=0.701). In patients with cardioembolic subtype IS, the presence of positive dynamics in the acute period was established, while in patients with atherothrombotic subtype it was not detected. Along with this, the difference in recovery of various domains of the cognitive sphere in the acute period according to subtype IS was noted. This is how we discovered. that the dynamic changes of cognitive functions in the acute IS period after sTLT vary depending on the clinical subtype.Документ Effectiveness of acetylsalicylic acid in correction of post-stroke fatigue during acute cerebrovascular events(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2019) Delva, I. I.; Дельва, Ірина ІванівнаPost-stroke fatigue (PSF) is a common and often debilitating sequela of strokes that affects more than one third of stroke patients. Recent investigations revealed etiologic and pathogenetic heterogeneity of PSF depending on the time after acute cerebrovascular event (ACE). PSF that occur during acute stroke is associated predominantly with biological factors, including stroke-inducing immune and inflammatory reactions. In particular, we found significant associations between clinical features of PSF and certain regularities of C-reactive protein (CRP) and interleukin (IL)-1β levels in blood serum during the first 3 months after ACE occurrence. Given that there is not a clearly defined etiology for PSF, there are no rationally informed interventions. Іf dysregulation of the immune response isan important contributing factor to PSF, interventions that lessen inflammation would be appropriate treatment strategies. Іt would be reasonable to consider ASA, albeit at a higher dose than is normally used for secondary stroke prevention, as a treatment for PSF. Thus, it is advisable to study effects of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on markers of system inflammation an don PSF clinical course during the first 3 months after ACE occurrence. Objective: to study effectiveness of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on PSF clinical course and ASA effects on markers of system inflammation during the first 3 months after acute cerebrovascular event (ACE) occurrence. We recruited in the study 39 in hospital patients with ischemic strokes and transient ischemic attacks (TIA) who needed to take acetylsalicylic acid (ASA). All patients had been diagnosed with PSF within the first 3 days after ACE onset. PSF was diagnosed by use of questionnaire – Fatigue Assessment Scale (FAS). We formed two groups of patients. The first group (control PSF group) consisted of 24 patients who used ASA according to «Unified clinical protocol for medical care. Ischemic stroke (emergency, primary, secondary (specialized) medical aid, medical rehabilitation)» - after excluding hemorrhagic stroke by neuroimaging it was started ASA intake in the doses of 150-300 mg a day enterally during hospital stay with subsequent intake of 75-150 mg a day (prophylactic dose) continuously after hospital discharge. The second group (ASA PSF group) had 15 patients who started to use ASA just after excluding hemorrhagic stroke in the dosage of 300 mg a day for 3 months with subsequent dose reduction to 75-150 mg a day (prophylactic dosage) continuously. Diagnosis of PSF presence/absence, measurement of PSF severity and simultaneous measurement of systemic inflammatory markers in blood serum were carried out at the certain time points after ACE onset: at the first 3 days, at 1 month and at 3 months. Concentrations of СRP, IL-1β andIL-6 in blood serum were measured by enzyme-linked immunosorbent assay. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months in patients who had been diagnosed with PSF within the first days after ACE occurrence is associated with significant decreasing of PSF intensity due to FAS in comparison with using of preventive ASA doses. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months after ACE occurrence is associated with significant modification of post-stroke inflammatory response in form of CRP and IL-1β blood level changes.Документ The usage of electroneuromyography for optimization diagnostic approaches to Parkinson’s disease(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2022) Shkodina, A. D.; Tarianyk, K. A.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина АнатоліївнаMotor and sensory symptoms in patients with Parkinson’s disease are usually measured by clinical scales with subjective assessments. That is why the development of new techniques and improvement of objective methodology is necessary for clinical practice. We conducted an analytical cross-sectional study based on the Parkinson's disease and other neurodegenerative diseases centre based on Poltava State Medical University in the period 2020–2021. We performed a factor analysis of features of electroneuromyography. We determined indicators and their relationships that characterize the tremor and the severity of the cubital syndrome on the dominant side, as well as the severity of the carpal syndrome on the non-dominant side in patients with Parkinson`s disease. Thus, the usage of factor loads determined by the results of our study allows optimizing the diagnostic approach to peripheral lesions in Parkinson`s disease by calculating the severity of tremor and tunnel neuropathies in these patients.