Наукові праці. Кафедра нервових хвороб
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Науковий твір «A clinical case of adult diagnosis of microduplication syndrome of chromosome 15 at site 15q11.2»(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), 2024-05-24) Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Силенко, Галина Ярославівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Hryn, K. V.; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Kryvchun, A. M.; Sylenko, G. Ya.; Purdenko, T. Y.Документ Психотерапія, як ефективний напрямок лікування та реабілітації пацієнтів з розладами, пов’язаними зі стресом(Полтавський державний медичний університет, 2024) Гринь, Катерина Вікторівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Hryn, K. V.; Herasymenko, L. O.З продовженням воєнних дій в Україні все більше людей зазнають фізичних і психологічних страждань, отримують травми різної тяжкості та локалізації. В переважній більшості це стосується безпосередніх учасників бойових дій. Але й громадяни України, які живуть в прифронтових зонах, або стають постраждалими внаслідок ворожих обстрілів та ракетних атак також страждають від розладів психіки, зокрема афективної сфери психогенного характеру (пов’язаних зі стресом).Документ Критерії діагностики плечо-лопатково-лицевої м’язової міодистрофії Ландузі-Дежеріна(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Бабак Д.; Карпенко С.; Кушнір Р.; Чубич І.; Науменко С.; Трохіна Р.Мета – поглибити знання щодо своєчасної діагностики плечо-лопатково-лицевої міодистрофії Ландузі-Дежеріна для призначення лікування та попередження прогресування захворювання.Документ Психоемоційні патерни больового синдрому при бойових вибухових пораненнях(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2024-05-23) Меньшикова, Валерія ОлександрівнаМета: вивчити вплив больового синдрому на психоемоційну сферу та якість життя учасників бойових дій.Документ Біль та психоемоційні розлади при бойових вибухових травмах кінцівок різної локалізації(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Меньшикова, Валерія ОлександрівнаМета роботи: оцінити роль локалізації больового синдрому при вибухових пораненнях кінцівок у формуванні емоційних порушень в учасників бойових дій.Документ Головний біль після легкої черепно-мозкової травми внаслідок вибухової хвилі у військовослужбовців з коморбідним посттравматичним стресовим розладом(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Карпік, Зоряна ІванівнаГоловний біль (ГБ) – це один з найбільш поширених симптомів після легкої черепно-мозкової травми (лЧМТ), який може персистувати тривалий час. Хоча відомо, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і ГБ часто виникають разом, йому приділяється менше уваги серед фахівців з питань психічного здоров’я, ніж іншим проблемам. ГБ набуває особливої актуальності в умовах триваючої війни внаслідок значної поширеності лЧМТ серед військовослужбовців.Документ Клінічний випадок аутосомно-рецесивної спіноцеребелярної атаксії-16 (SCAR 16)(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Руденко Є.; Кіча В.; Корнійчук І.; Кривич Д.; Цокало К.; Литвиненко Л.Мета. Розширення знань про клінічні варіанти спиноцеребелярних атаксій, а зокрема аутосомно-рецесивну спино-мозочкову атаксію-16 (SCAR16), з метою своєчасної діагностики захворювання, оптимізації стратегії лікування для покращення якості життя пацієнтів.Документ Зміни циркадних характеристик пацієнтів з хворобою Паркінсона після корекції поганої якості сну мелатоніном: відкрите контрольоване рандомізоване дослідження(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Шкодіна, Анастасія ДмитрівнаВступ. Сучасні дослідження збільшують кількість доказів, які свідчать про те, що циркадна система порушується під час хвороби Паркінсона, що може призвести до поганого сну. На сьогодні міжнародні настанови з лікування немоторних симптомів хвороби Паркінсона не мають рекомендацій з доведеною ефективністю, а містять лише методи з потенційною користю. Два найбільш доступні методи корекції поганої якості сну для пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні – це навчання гігієні сну, так звана сомноедукація, та застосування мелатоніну. Мета дослідження. Порівняти стан циркадних характеристик до та після корекції поганої якості сну у пацієнтів з хворобою Паркінсона на фоні використання гігієни сну та комплексного підходу з імплементацією хронотерапії з використанням мелатоніну. Матеріали та методи дослідження. Нами проведено клінічне дослідження у Центрі для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними хворобами, що включало 34 пацієнта з поганою якістю сну, яких було рандомізовано на 2 групи: група 1а (n = 17 особи) – пацієнти з хворобою Паркінсона, що дотримувались правил гігієни сну та отримували хронотерапію; група 1б (n = 17 особи) – пацієнти з хворобою Паркінсона, що дотримувались правил гігієни сну та не приймали будь-яких ліків для покращення сну. Циркадні характеристики аналізували за Мюнхенським опитувальником хронотипу. Результати досліджень. У нашому дослідженні встановлено, що корекція поганої якості сну шляхом впровадження гігієни сну в лікувальний процес пацієнтів з хворобою Паркінсона демонструє зміщення часу початку сну та середини сну на більш ранній, що супроводжується зрушенням хронотипів в бік більш ранніх, а також збільшення тривалості сну на фоні зменшення часу перебування в ліжку, що обумовило зростання середньої фактичної ефективності сну. Поряд з цим додаткове призначення мелатоніну сприяє скороченню латентності сну при хворобі Паркінсона. Висновки. Дотримання рекомендацій щодо гігієни сну сприяє змінам циркадних характеристик та підвищенню ефективності сну серед пацієнтів з хворобою Паркінсона незалежно від призначення мелатоніну. Додаткове застосування мелатоніну для корекції якості сну протягом 1 місяця супроводжується скороченням періоду латентності сну.Документ Cognitive and motor impairments in different motor subtypes of parkinson disease and patients’ quality of life(Полтавський державний медичний університет, 2024) Shkodina, A. D.; Шкодіна, Анастасія ДмитрівнаNumerous motor and non-motor symptoms characterize Parkinson's disease. Modern research increasingly focuses on their relationship and role in patients' quality of life. Our study aimed to evaluate cognitive and motor impairment in different motor subtypes of PD and analyze their relationship with quality of life. The study included 64 patients with Parkinson's disease, divided according to motor subtype: group 1 - patients with PD subtype with a predominance of postural instability and gait disorders; group 2 - patients with PD subtype with a predominance of tremor or intermediate subtype. The patients were examined using the Unified Parkinson's Disease Rating Scale, the Hoehn and Yahr scale, the Montreal Cognitive Assessment Scale, and the Parkinson's Disease Quality of Life Scale. It was found that group 1 had a statistically significant higher score on the "mobility" (p=0.004) and "emotional well-being" (p=0.013) scales, indicating a greater severity of motor function impairment and psychoemotional disorders in these patients. At the same time, the score on the "stigmatization" scale was found to be higher in group 2 (p=0.049). There were no differences in the scales of "daily activity", "social support", "cognition", "communication" and "body discomfort". The total score on the PDQ-39 scale was higher in group 1 compared to group 2 (p=0.042), indicating a worse quality of life. We found a worse quality of life in patients with PIGD subtype of PD, in particular in the domains of mobility and "emotional well-being", while patients with non-PIGD subtype were characterized by a more acute perception of disease stigma, in the absence of differences in the severity of clinical symptoms and cognitive impairment.Документ Chronotype and daily functioning of patients with different motor subtypes of parkinson disease(Полтавський державний медичний університет, 2024) Shkodina, A. D.; Bardhan, M.; Tarianyk, K. A.; Delva, M. Yu.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бардхан, Майняк; Таряник, Катерина Анатоліївна; Дельва, Михайло ЮрійовичIntroduction. Sleep and circadian rhythm disturbances can occur at any stage of Parkinson disease (PD) and significantly affect quality of life. Chronotypes of patients with PD are associated with different phenotypes, in particular with the motor subtype. Thus, we hypothesized that patients with different motor subtypes of PD may have differences in the distribution of chronotypes and patterns of daily activity. Methods and materials. We conducted clinical research on the basis of the Centre for Parkinson Disease and Neurodegenerative Diseases of the Department of Neurological Diseases of Poltava State Medical University. PD was verified according to the recommendations of the International Movement Disorders and Parkinson's Disease Society. The motor subtype of PD was determined by the Stebbin method, which is based on the calculation of the Stebbins coefficient by the sum of the Unified PD Rating Scale scores. The examined patients were divided into 3 groups according to the motor subtype of PD: group 1 (n = 38) - patients with PD subtype with the predominance of postural instability and gait disorders (PIGD); group 2 (n = 26) - patients with PD subtype with the predominance of tremor and mixed subtype; control group (n = 30) - conditionally healthy individuals without CNS lesions. Circadian patterns were analyzed using the Munich Chronotype Questionnaire (MCTQ). Results. It was found that in PD patients sleep onset and time of getting out of bed was later (p<0.001 and p=0.042, respectively), sleep latency was longer (p<0.001), sleep duration was shorter (p=0.001), the mid-sleep corresponded to a later time (p<0.001). Patients with the PIGD subtype had a later time of getting out of bed (p=0.038), longer sleep inertia (p<0.001), shorter sleep duration (p<0.001), and later mid-sleep time (p=0.028). We have shown the tendency of patients with PD, mostly in the PIGD subtype, to later chronotypes (p<0.001). Light exposure indirectly moderately correlated with mid-sleep in all study groups. It was found that both the motor subtype (p<0.001) and the level of light exposure during the day (p<0.001) statistically significantly affect the mid-sleep. Conclusion. Thus, we have found that patients with PD differ from age-matched controls without neurodegenerative diseases by chronotype and circadian pattern of functioning. The motor subtype of the disease is associated with circadian differences, namely, the PIGD subtype is associated with shorter sleep duration, a predisposition to a later chronotype, and longer sleep inertia.Документ Формування ефективних стратегій лікування розладів, пов’язаних зі стресом(Національний фармацевтичний університет, 2024-03) Гринь, Катерина Вікторівна; Hryn, K. V.Протягом останнього десятиліття Україна переживає складну соціальнополітичну ситуацію, яка досягла критичного рівня в лютому 2024 року з початком повномасштабного вторгнення ворога на територію нашої держави. Сотні тисяч людей зазнали важких психотравм, в багатьох родинах є загиблі чи поранені, люди втратили житло чи змушені покинути свої домівки, стали внутрішньо переміщеними особами чи переїхали в інші країни. Все більше громадян України стають учасниками бойових дій. Переживання людиною життєвонебезпечних подій неминуче призводить до різноманітних негативних медико-психологічних та соціально-психологічних наслідків. Клінічна картина патології ментальної сфери в даних контингентів представлена широким спектром різних за структурою та вираженістю розладів – від психологічно зрозумілих реакцій та передхворобливих станів до клінічно окреслених форм патології, серед яких переважають посттравматичні стресові розлади (ПТСР) та розлади адаптації (РА). Переважна кількість бійців, що приймали та продовжують приймати участь в бойових діях, страждають на вказану психічну патологію. Проте, нажаль, велика їх кількість не потрапляє вчасно до поля зору психіатрів із-за напруженої бойової ситуації, неможливості бути евакуйованими, інших факторів, що призводить до погіршення психічного стану, при відсутності адекватної та необхідної спеціалізованої медичної допомоги. Актуальність даної проблеми зумовила необхідність вдосконалення та формування ефективних стратегій лікування розладів, пов’язаних зі стресом.Документ A clinical case of adult diagnosis of microduplication syndrome of chromosome 15 at site 15q11.2(2024) Delva, M. Yu.; Hryn, K. V.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Kryvchun, A. M.; Sylenko, G. Ya.; Purdenko, T. I.; Дельва, Михайло Юрійович; Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Силенко, Галина Ярославівна; Пурденко, Тетяна ЙосипівнаThe 15q11.2 microduplication syndrome is a rare genetic disease caused by the duplication of a small segment of the genetic material of the chromosome 15, to date it remains unknown to the physicians. The aim of the study was to compile an algorithm for diagnosing 15q11.2 microduplication syndrome in adults and differentiating it from a phenotypically similar genetically determined condition (Prader-Willi syndrome). Materials and methods – a clinical case of 15q11.2 microduplication syndrome with mild clinical course was described; neurological, clinical and psychopathological examination was performed, functional diagnostic methods were used. The described clinical case of a relatively mild clinical course of the 15q11.2 microduplication syndrome and its diagnosis in adulthood indicates a significant phenotypic variability of this phenomenon. This study demonstrates the coincidence of clinical manifestations present in the patient with the currently described symptoms of microduplication of a fragment of the fifteenth chromosome 15q11.2. The results of molecular genetic study with the detection of duplication at the 15q11.2 locus (by STR marker D15S817) are unquestionable confirmations of this syndrome.Документ Науково-методичні аспекти підвищення якості підготовки фахівців у медичних закладах вищої освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Палєнка, Олена Євгенівна; Дельва, Михайло Юрійович; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Ірина Іванівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Гринь, Катерина Вікторівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Іващенко, Світлана ПетрівнаВисвітлено науково-методичні аспекти підвищення якості підготовки фахівців у медичних закладах, необхідних знань, умінь і практичних навичок для подальшої професійної діяльності в умовах реалій сьогодення.Документ Науково-методичні аспекти підвищення якості підготовки лікарів-неврологів в інтернатурі(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Пурденко, Тетяна Йосипівна; Дельва, Михайло Юрійович; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Ірина Іванівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Гринь, Катерина Вікторівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Палєнка, Олена Євгенівна; Іващенко, Світлана ПетрівнаРеформування в системі охорони здоров’я сприяє розвитку нових підходів у навчанні, науковій роботі, удосконаленню методичних технологій викладання і методичного забезпечення. Особливу увагу привертають науково-методичні аспекти підвищення якості підготовки лікарів-неврологів в інтернатурі.Документ Панічна атака, як невідкладний стан в контексті тривожних та стресових розладів в умовах воєнного стану в Україні(Полтавський державний медичний університет, 2024) Гринь, Катерина ВікторівнаПроблема емоційних розладів, пов’язаних зі стресом набуває все більшої актуальності. На панічні, тривожні, депресивні та інші стрес-асоційовані розлади страждає все більше людей, які проживають на території України, були вимушені залишити свої домівки та серед військовослужбовців, учасників бойових дій. Впровадження та навчання алгоритмам саморегуляції, інформування населення про необхідність звернення до психотерапевтів, психіатрів, які зможуть надати кваліфіковану медичну допомогу є надзвичайно важливим питанням сьогоденняДокумент Dynamics cognitive functions recovery in the acute period of different subtypes of ischemic stroke after systemic thrombolytic therapy(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2023) Havlovska, Ya. Yu.; Lytvynenko, N. V.; Shkodina, A. D.; Havlovskyi, O. L.; Гавловська, Ярослава Юріївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Гавловський, Олександр ЛеонідовичStroke is the second leading cause of death worldwide, the leading cause of disability, and a significant financial burden. Currently, 3 to 4% of the total health care costs of countries are spent on stroke treatment. Studies of stroke survivors have shown that approximately 10% may develop dementia within the first year after a stroke. However, today the issue of early recovery of patients with acute cerebrovascular diseases and the phenomenology of the development of complications, in particular cognitive disorders in the acute period, is an acute issue, which would allow optimizing personalized strategies for the treatment of such patients. The goal is to evaluate the dynamic changes in the cognitive sphere in patients in the acute II period with atherothrombotic and cardioembolic subtypes after thrombolysis. We conducted a prospective two-center study of patients in the acute phase of ischemic stroke. 89 patients were included in the study: group 1aA (n=32) – patients with atherothrombotic subtype of ischemic stroke (IS), who were subject to thrombolytic therapy (sTLT); group 1aK (n=16) – patients with cardioembolic subtype IS who were to undergo sTLT; group 2 (n=20) –healthy patients with no history of acute cerebrovascular disorders (control group). Assessment of cognitive functions was carried out using international standardized scales, in particular: Mini Mental State Examination (MMSE). We established statistically significant differences between the examined groups for 1 day according to indicators of time orientation (р=0.007), attention and calculation (р<0.001), perception and memory (р=0.001) and the total MMSE score (р<0.001). Statistically significant differences were found between the examined groups on the 14th day in the indicators of attention and calculation (p<0.001) and in the total MMSE score (p<0.001). No significant differences in ∆MMSE were found between groups 1aA and 1aK (р=0.701). In patients with cardioembolic subtype IS, the presence of positive dynamics in the acute period was established, while in patients with atherothrombotic subtype it was not detected. Along with this, the difference in recovery of various domains of the cognitive sphere in the acute period according to subtype IS was noted. This is how we discovered. that the dynamic changes of cognitive functions in the acute IS period after sTLT vary depending on the clinical subtype.Документ Effectiveness of acetylsalicylic acid in correction of post-stroke fatigue during acute cerebrovascular events(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2019) Delva, I. I.; Дельва, Ірина ІванівнаPost-stroke fatigue (PSF) is a common and often debilitating sequela of strokes that affects more than one third of stroke patients. Recent investigations revealed etiologic and pathogenetic heterogeneity of PSF depending on the time after acute cerebrovascular event (ACE). PSF that occur during acute stroke is associated predominantly with biological factors, including stroke-inducing immune and inflammatory reactions. In particular, we found significant associations between clinical features of PSF and certain regularities of C-reactive protein (CRP) and interleukin (IL)-1β levels in blood serum during the first 3 months after ACE occurrence. Given that there is not a clearly defined etiology for PSF, there are no rationally informed interventions. Іf dysregulation of the immune response isan important contributing factor to PSF, interventions that lessen inflammation would be appropriate treatment strategies. Іt would be reasonable to consider ASA, albeit at a higher dose than is normally used for secondary stroke prevention, as a treatment for PSF. Thus, it is advisable to study effects of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on markers of system inflammation an don PSF clinical course during the first 3 months after ACE occurrence. Objective: to study effectiveness of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on PSF clinical course and ASA effects on markers of system inflammation during the first 3 months after acute cerebrovascular event (ACE) occurrence. We recruited in the study 39 in hospital patients with ischemic strokes and transient ischemic attacks (TIA) who needed to take acetylsalicylic acid (ASA). All patients had been diagnosed with PSF within the first 3 days after ACE onset. PSF was diagnosed by use of questionnaire – Fatigue Assessment Scale (FAS). We formed two groups of patients. The first group (control PSF group) consisted of 24 patients who used ASA according to «Unified clinical protocol for medical care. Ischemic stroke (emergency, primary, secondary (specialized) medical aid, medical rehabilitation)» - after excluding hemorrhagic stroke by neuroimaging it was started ASA intake in the doses of 150-300 mg a day enterally during hospital stay with subsequent intake of 75-150 mg a day (prophylactic dose) continuously after hospital discharge. The second group (ASA PSF group) had 15 patients who started to use ASA just after excluding hemorrhagic stroke in the dosage of 300 mg a day for 3 months with subsequent dose reduction to 75-150 mg a day (prophylactic dosage) continuously. Diagnosis of PSF presence/absence, measurement of PSF severity and simultaneous measurement of systemic inflammatory markers in blood serum were carried out at the certain time points after ACE onset: at the first 3 days, at 1 month and at 3 months. Concentrations of СRP, IL-1β andIL-6 in blood serum were measured by enzyme-linked immunosorbent assay. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months in patients who had been diagnosed with PSF within the first days after ACE occurrence is associated with significant decreasing of PSF intensity due to FAS in comparison with using of preventive ASA doses. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months after ACE occurrence is associated with significant modification of post-stroke inflammatory response in form of CRP and IL-1β blood level changes.Документ The usage of electroneuromyography for optimization diagnostic approaches to Parkinson’s disease(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2022) Shkodina, A. D.; Tarianyk, K. A.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина АнатоліївнаMotor and sensory symptoms in patients with Parkinson’s disease are usually measured by clinical scales with subjective assessments. That is why the development of new techniques and improvement of objective methodology is necessary for clinical practice. We conducted an analytical cross-sectional study based on the Parkinson's disease and other neurodegenerative diseases centre based on Poltava State Medical University in the period 2020–2021. We performed a factor analysis of features of electroneuromyography. We determined indicators and their relationships that characterize the tremor and the severity of the cubital syndrome on the dominant side, as well as the severity of the carpal syndrome on the non-dominant side in patients with Parkinson`s disease. Thus, the usage of factor loads determined by the results of our study allows optimizing the diagnostic approach to peripheral lesions in Parkinson`s disease by calculating the severity of tremor and tunnel neuropathies in these patients.Документ Serum Level of Brain-Derived Neurotrophic Factor and Thrombotic Type Are Predictive of Cognitive Impairment in the Acute Period of Ischemic Strokes Patients(Hindawi, 2023) Havlovska, Ya. Yu.; Lytvynenko, N. V.; Shkodina, A. D.; Гавловська, Ярослава Юріївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна40–70% of patients after a stroke, including a mild one, may experience cognitive impairment. Brain-derived neurotrophic factor (BDNF) plays a significant role in the pathogenesis and rehabilitation of ischemic stroke and also affects the patients' recovery prognosis. An association between cognitive impairment in the poststroke period and lower peripheral BDNF levels is known, but the prognostic significance of serum BDNF levels and clinical characteristics for the risk of developing cognitive impairment in the acute period remains uncertain. We conducted a prospective cohort study of patients in the acute phase of ischemic stroke. Clinical examination, assessment of neurological status, neuropsychological testing, and laboratory analyzes were performed on patients at 1 and 14 days after ischemic stroke. The state of cognitive functions was assessed by the Mini-Mental State Examination scale. Quantification of BDNF in blood serum was performed by solid-phaseenzyme-linked immunosorbent assay (ELISA). We found that within 14 days after an acute ischemic stroke, we found a decrease in the clinical severity of patients compared to 1 day of the onset of the disease before the start of treatment and a significant decrease in the level of BDNF in the blood serum of patients with ischemic stroke both on the first and on the 14th day. However, during the 2 weeks of the acute period, no significant changes were detected, despite the general improvement of the clinical condition. In our study, cognitive impairment was found in almost half of the patients on the first day of ischemic stroke, and there was no significant reduction in this prevalence over 2 weeks. We found that a low level of BDNF and a thrombotic subtype of ischemic stroke can be risk factors for cognitive impairment in the acute period, which can be useful in planning treatment and rehabilitation measures.Документ Головний біль та COVID-19: етіопатогенетичні зв’язки, лікувально-діагностичні особливості(Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна, 2023) Іващенко, Світлана Петрівна; Дельва, Михайло Юрійович; Ivashchenko, S. P.; Delva, M. Yu.COVID-19 – це респіраторне захворювання людини, що викликається коронавірусом SARS-CoV-2. Але, в більшості випадків, при даному захворюванні спостерігається супутнє ураження нервової сиcтеми, і наслідки такого патологічного впливу можуть відчуватись протягом тривалого часу. Наслідками гострої фази захворювання COVID-19 є рекурентні неврологічні і нервово-психіатричні симптоми як у дітей, так і у дорослих, включаючи навіть тих, хто перехворів у легкій формі. Цефалгія є одним з найчастіших ранніх симптомів COVID-19. Вона являє собою не тільки суто клінічний стан, але є причиною погіршення якості життя та економічного тягаря у суспільстві. Виявлено, що під час нинішньої пандемії COVID-19 головний біль є одним із найпоширеніших неврологічних симптомів інфекції SARS-CoV-2 і він навіть був включений до його кардинальних симптомів. У цьому огляді ми висвітлюємо оновлену інформацію про головний біль як симптом постковідного синдрому, що основана на даних, опублікованих за останні 3 роки. Метою дослідження є оптимізація менеджменту пацієнтів з постковідним головним болем шляхом аналізу результатів досліджень щодо розповсюдженості, патогенезу, фенотипових характеристик головного болю після COVID-19 з подальшим визначенням проблемних питань та пошуком оптимальних варіантів їх вирішення. Висновки. Особливістю інфекції SARS-CoV-2 є здатність спричиняти загострення (посилення інтенсивності, частоти, тривалості нападів головного болю) або хронізацію головного болю у пацієнтів з первинним головним болем в анамнезі. Крім того, у пацієнтів з COVID-19 та первинним головним болем в анамнезі, в гострій фазі захворювання може виникнути якісно новий головний біль. На сьогоднішній день немає специфічних методів лікування, і більшість клініцистів лікують головний біль після COVID-19, ґрунтуючись на схожості клінічного фенотипу з іншими типами первинного головного болю. З огляду на значний негативний вплив головного болю при COVID-19 потрібні додаткові дослідження для обґрунтованого вибору оптимальних методів лікування. Таким чином, проблема головного болю у пацієнтів, що перенесли COVID 19, наразі є актуальною медичною та соціальною проблемою, що вимагає відповідних сучасних знань для її своєчасного діагностування та ефективного менеджменту.