Наукові праці. Кафедра нервових хвороб
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Обмеження життєдіяльності через біль в шиї у студентів очної форми навчання(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2024) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Білько, Валерія Володимирівна; Климко, Дарія Олександрівна; Курило, Володимир Олександрович; Мамай, Олександр Володимирович; Мосієнко, Анна Сергіївна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Мороховець, Галина ЮріївнаБіль у шиї є багатофакторним захворюванням і є серйозною проблемою в сучасному суспільстві. Економічний тягар болю в шиї є значним і включає витрати на лікування, втрату продуктивності та проблеми, пов'язані з роботою. За даними досліджень, у 2016 році з 154 захворювань медичні витрати на лікування болю в спині та шиї були найвищими в США, оцінюючись у 134,5 млрд доларів США, у 2012 році біль у шиї був причиною відсутності на роботі 25,5 мільйонів американців, які пропустили в середньому 11,4 днів роботи. З урахуванням кількості років, у людей, які прожили з певними обмеженнями фізичних можливостей, біль у шиї чинно займає четверте місце у світі одразу після різноманітних захворювань спини, психічних захворювань (зокрема депресії) та залізодефіцитної анемії.Документ A conception of integrated phased model combining sleep hygiene and stimulus control as an adult sleep education approach(Frontiers, 2024-12-18) Shkodina, A. D.; Boiko, D. I.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бойко, Дмитро ІвановичThe prevalence of mental illnesses, particularly those associated with the impact of stress, is on the rise globally. Conditions like stress, depression, and anxiety are intricately connected to sleep and circadian rhythms through shared underlying mechanisms, underscoring the significance of sleep health as a critical public health concern. We recommend considering a structured approach to sleep hygiene and stimulus control education in future research to enhance consumer acceptance of this information. An integrated phase model may be beneficial to organize the training into different parts of the day to effectively guide the client through the advices. Specifically, the client can identify the specific time block in which they experience disturbances and concentrate on addressing it during therapy.Документ Легка ЗЧМТ внаслідок мінно-вибухової травми у військовослужбовців: нейропсихологічні особливості(НМУ ім. О. О. Богомольця, 2024-11-22) Вербицька, О. Ю.; Демченко, Т. Г.; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Гринь, Катерина ВікторівнаМета роботи: дослідити, проаналізувати і продемонструвати нейропсихологічні особливості ЛЗЧМТ у військовослужбовців у різні періоди (2-6 та 6-12 місяців).Документ Психологічний стан здобувачів вищої медичної освіти при наявності больового синдрому в шиї(Полтавський державний медичний університет, 2024-12) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Мамай, Олександр Володимирович; Білько, Валерія Володимирівна; Климко, Дарія Олександрівна; Рамусь, Артем Михайлович; Мороховець, Галина Юріївна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Дельва, Михайло Юрійович; Shkodina, A. D.; Mamai, O. V.; Bilko, V. V.; Klymko, D. O.; Ramus, A. M.; Morokhovets, H. Yu.; Pinchuk, V. A.; Delva, M. Yu.Біль у шиї - одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату зі стандартизованою за віком поширеністю 27,0 на 1000 осіб у 2019 році, займає 4 місце у світі після захворювань спини, психічних розладів, включаючи депресію та залізодефіцитну анемію. Ця проблема тісно пов'язана з синдромом комп'ютерної шиї. Цей синдром проявляється як рання стадія дегенерації шийного відділу хребта через стрес, спричинений постійним нахилом голови під час роботи за комп'ютером або смартфоном. Дані сучасної літератури свідчать про тісний взаємозв'язок між здоров'ям людини і психоемоційної складової болю в шиї. Однак у більшості досліджень на глобальному та регіональному рівнях аналізується ця проблема з комплексом симптомів з боку опорно-рухового апарату, динаміка поширеності болю в шиї серед студентів медичних вищих навчальних закладів України не відстежується, аналіз літературних джерел показує брак інформації. Метою даного дослідження є аналіз специфіки психоемоційних станів, зокрема проявів симптомів тривоги та депресії, а також сприйняття рівня соціальної підтримки у випадку болю в шиї у студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах. Матеріали і методи. До дослідження було залучено 187 здобувачів другого рівня вищої медичної освіти очної форми навчання 1-6 курсів. Для проведення опитування застосовано інтернет-опитувальник, який включав паспортну частину і соціальні фактори болю в шиї, шкалу визначення соціальної підтримки, опитувальник для оцінки тривоги (GAD-7), опитувальник для оцінки депресії (PHQ-9) та шкалу оцінки рівня стресу (PSS-10), використано шкалу соціальної підтримки (SSS). Neck pain is one of the most prevalent musculoskeletal disorders, with an age-standardized prevalence of 27.0 per 1,000 people in 2019, ranking fourth globally after back diseases, mental disorders (including depression), and iron deficiency anemia. This issue is closely associated with computer neck syndrome, which represents the early stages of cervical spine degeneration due to the stress caused by prolonged head tilting while using a computer or smartphone. Current literature highlights a strong link between neck pain and the psycho-emotional component of health. However, most studies at both global and regional levels examine this problem as part of a broader set of musculoskeletal symptoms. Notably, there is a lack of monitoring on the prevalence of neck pain among medical university students in Ukraine, and a review of available literature reveals a significant gap in this area. The purpose of this study is to analyze the specifics of psychoemotional states, in particular the manifestations of anxiety and depression symptoms, as well as the perception of the level of social support in the case of neck pain among students studying at higher education institutions. Materials and methods. The study involved 187 applicants for the second level of higher medical education of full-time 1-6 years of study. An online questionnaire was used to conduct the survey, which included a passport part and social factors of neck pain, a scale for determining social support, an anxiety questionnaire (GAD-7), a depression questionnaire (PHQ-9) and a scale for assessing the level of stress (PSS-10) and a social support scale (SSS).Документ Сімейна психотерапія в контексті бойової психічної травми(Полтавський державний медичний університет, 2024-09-27) Гринь, Катерина ВікторівнаРезультати закордонних досліджень демонструють, що від 20% до 40% військовослужбовців страждають на розлади, пов’язані зі стресом після повернення з зони бойових дій. Основними психологічними проблемами постають прояви депресії, тривоги, стійке порушення сну, девіантна поведінка зі схильністю до зловживання психоактивними речовинами, агресивністю, соціальною дезадаптацією тощо. Психологічні розлади власне комбатантів мають значно ширше коло впливу, ніж особистісні проблеми, вони екстраполюються перш за все на членів родини.Документ Ефективність та безпека комплексу Інтеларія у пацієнтів з легкими когнітивними порушеннями судинного генезу(Видавництво «Моріон», 2024) Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Гринь, Катерина Вікторівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Палєнка, Олена Євгенівна; Іващенко, Світлана ПетрівнаОстаннім часом серед різноманітних методів корекції когнітивних розладів йде інтенсивний пошук ефективних препаратів природного походження, в тому числі дієтичних добавок. Мета: дослідити ефективність та безпеку 12-тижневого вживання комплексу Інтеларія (по 1 капсулі двічі на добу) у пацієнтів з легкими когнітивними порушеннями (ЛКП) судинного генезу. Об’єкт і методи дослідження. Сформовано дві зіставні групи по 30 пацієнтів з ЛКП (за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (МоСА) <26 балів) та нейровізуалізаційними ознаками церебральної мікроангіопатії. Обидві групи приймали препарати для корекції серцево-судинної патології, а пацієнти групи спостереження додатково вживали комплекс Інтеларія. Пацієнтів запрошували на планові візити через 4; 8; 12; 18 та 24 тиж. Когнітивний стан пацієнтів визначали за допомогою шкали МоСА, стан психоемоційної сфери — за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії. Результати. 12-тижневе вживання комплексу Інтеларія пацієнтами з ЛКП судинного генезу асоціюється з достовірним поліпшенням когнітивних функцій (за рахунок оптимізації зорово-конструктивних та виконавчих навичок) з тенденцією до зниження частоти тривожних розладів. Ці позитивні впливи на когнітивну та психо-емоційну сферу мають стійкий характер і тривають щонайменше протягом наступних 12 тиж після закінчення вживання комплексу. Висновок. Комплекс Інтеларія (по 1 капсулі двічі на добу) зумовлює стійкий позитивний вплив на когнітивний та психоемоційний стан у пацієнтів з ЛКП судинного генезу. Objective: to investigate the efficacy and safety of 12 weeks of Intelaria complex intake (1 capsule twice a day) in patients with mild cognitive impairment (MCI) of vascular genesis. Object and methods. Two comparable groups of 30 patients each with mild cognitive impairment (Montreal Cognitive Assessment Scale (MоCA) less than 26 points) and neuroimaging signs of cerebral microangiopathy were formed. Both groups took medications to correct cardiovascular disease, and patients in the first group also took the Intelaria complex. Patients were invited for scheduled visits in 4, 8, 12, 18 and 24 weeks. The cognitive state of patients was determined using the MoCA scale, and the psycho-emotional condition was determined using the Hospital Anxiety and Depression Scale. Results. A 12-week intake of the Intelaria complex in patients with vascular MCI is associated with a significant improvement in cognitive function (due to optimization of visual-constructive and executive domen) and a tendency to reduce the frequency of anxiety disorders. These positive effects on the cognitive and psycho-emotional conditions are stable and last at least for the next 12 weeks after the end of the drug. Conclusion. The complex Intelaria (1 capsule twice a day) has a stable positive effect on the cognitive and psycho-emotional state in patients with vascular MCI.Документ Проблеми вивчення медичної генетики у вищій школі(Полтавський державний медичний університет, 2024-10-31) Гринь, Катерина ВікторівнаВітчизняна модель генетичної освіти передбачає вивчення основ загальної генетики в програмі середньої освіти з продовженням набуття генетичних знань на бакалаврському та знань саме з медичної генетики на магістерському рівнях. Звичайно, на цьому етапі навчання в опануванні світу генетики, як науки, можна не зупинятися, а проходити спеціалізацію з медичної або лабораторної генетики, з набуттям відповідної лікарської спеціальності. Але, це не є метою даною публікації. Метою статті стало вивчення питання важливості набуття знань з медичної генетики саме в системі вищої медичної освіти.Документ Бойові дії – сучасний стресовий чинник для ментального здоров’я військових та цивільного населення України(Полтавський державний медичний університет, 2024-10-31) Гринь, Катерина ВікторівнаУчасть у бойових діях змінює особистість індивідуума, впливає на його свідомість, життя, спричиняє серйозний влив на найближче оточення – родину. Цілком позбутися або уникнути стресу під час війни навряд чи можливо. Але, психологічна гігієна, піклування про стан ментального та фізичного здоров’я значно поповнить ресурси стресостійкості та допоможе пережити усі випробування цього важкого періоду.Документ Prognostic values of circadian rhythm and sleep parameters in assessment of state anxiety in Parkinson’s disease with regard to motor subtype(Сумський державний університет, 2024) Shkodina, A.; Tarianyk, K.; Delva, M.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Дельва, Михайло ЮрійовичIntroduction. Parkinson’s disease is characterized by motor and non-motor symptoms, the connection between which has recently attracted much attention from researchers. Sleep disturbances and anxiety can be non-motor signs of Parkinson’s disease. The specificity of non-motor symptoms in different motor subtypes is being actively studied, with the PIGD (postural instability and gait difficulty) subtype being associated with more severe non-motor symptoms. Methods. We conducted a clinical monocentric cross-sectional study that included 64 patients with Parkinson’s disease. Patients were assessed according to the Unified Parkinson’s Disease Rating Scale, and their motor subtype was determined by calculations using the method of Jankovich and Stebbins. We assessed circadian rhythm using the Ukrainian version of the Munich Chronotype Questionnaire, sleep quality – using the Pittsburgh Sleep Quality Index, excessive daytime sleepiness – using the Epworth Sleepiness Scale, and state anxiety – using the first block of the State-Trait Anxiety Inventory.Results. Our sample consisted of approximately equal numbers of men and women with a mean age of 63.80 ± 9.30 years. All patients were approximately equally distributed by motor subtype and sleep quality. At the same time, our sample was dominated by patients with a high level of state anxiety, morning chronotype, and the absence of excessive daytime sleepiness. State anxiety demonstrated a moderate direct correlation with sleep latency, mid-sleep, subjective sleep quality, subjective sleep latency, sleep disturbance, and total score of Pittsburgh Sleep Quality Index and a moderate indirect association with average weekly light exposure. It was found that an increased mid-sleep time, a decreased average weekly light exposure during the day, poor sleep quality, and PIGD subtype elevated the odds of more severe situational anxiety. Conclusions. Our study demonstrates the relationship between the level of situational anxiety and parameters of sleep and circadian rhythm in patients with Parkinson’s disease, considering their motor subtype. It was found that a later mid-sleep, lower average weekly light exposure, poor sleep quality, and PIGD subtype of Parkinson’s disease had a prognostic role regarding the increase in state anxiety. Вступ. Хвороба Паркінсона характеризується моторними та немоторними симптомами, зв’язок між якими останнім часом привертає велику увагу дослідників. Порушення сну і тривожність можуть бути немоторними ознаками хвороби Паркінсона. Специфіка немоторних симптомів при різних моторних підтипах активно вивчається, причому підтип PIGD (порушення ходи та постуральна нестійкість) асоціюється з більш вираженими немоторними симптомами. Методи. Ми провели клінічне моноцентрове перехресне дослідження, яке включало 64 пацієнтів з хворобою Паркінсона. Пацієнтів оцінювали за Уніфікованою шкалою оцінки хвороби Паркінсона, а їх моторний підтип визначали шляхом розрахунків за методом Янковича і Стеббіна. Оцінювали циркадний ритм за допомогою української версії Мюнхенського хронотипового опитувальника, якість сну – за Піттсбурзьким індексом якості сну, надмірну денну сонливість – за шкалою сонливості Епворта, ситуативну тривожність – за першим блоком опитувальника Спілберга–Ханіна. Результати. Вибірка складалася з приблизно рівної кількості чоловіків і жінок із середнім віком 63,80 ± 9,30 років. Всі пацієнти були приблизно однаково розподілені за моторним підтипом та якістю сну. Водночас у вибірці переважали пацієнти з високим рівнем тривожності, ранковим хронотипом та відсутністю надмірної денної сонливості. Стан тривожності продемонстрував помірну пряму кореляцію з латентністю сну, тривалістю середини сну, суб’єктивною якістю сну, суб’єктивною латентністю сну, порушеннями сну та загальним балом Піттсбурзького індексу якості сну, а також помірну зворотну кореляцію з середньотижневою експозицією світла. Було виявлено, що збільшення часу середини сну, зменшення середньотижневої експозиції світла, погана якість сну та підтип PIGD підвищували ймовірність більш вираженої ситуативної тривоги. Висновки. Наше дослідження демонструє взаємозв’язок між рівнем ситуативної тривожності та показниками сну і циркадного ритму у пацієнтів з хворобою Паркінсона з урахуванням їх моторного підтипу. Виявлено, що більш пізня середина сну, нижча середньотижнева експозиція світла, погана якість сну та PIGD-підтип хвороби Паркінсона мають прогностичну роль щодо підвищення рівня ситуативної тривоги.Документ Sleep quality in different motor subtypes of Parkinson's disease at the early stages(Wiley, 2024) Shkodina, A.; Tarianyk, K.; Boiko, D. I.; Delva, M.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Бойко, Дмитро Іванович; Дельва, Михайло ЮрійовичSleep disorders in PD are represented by different diseases, but they have in common the worsening of sleep quality, which has a direct impact on the functional activity of patients. It is known that motor subtypes differ in the severity of non-motor symptoms. For example, the postural instability/gait difficulty (PIGD) subtype is predisposed to more severe sleep disturbances and fatigue. Therefore, the objective of this study was to assess the differences in sleep quality between different motor subtypes of PD.Документ Компетентнісний підхід для формування креативної та мотивованої особистості здобувача вищої медичної освіти(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2024) Гринь, Володимир Григорович; Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Михайло Юрійович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Костиленко, Юрій ПетровичПершочерговою в сучасній вищій медичній школі є проблема покращення якості знань та навичок випускників, як майбутніх фахівців медичної сфери. Введення нових освітніх стандартів передбачає перехід до компетентнісно-орієнтованої освіти, коли в результаті інтегрування понять знання-розуміння-навички формуються здатність і готовність до професійної діяльності, що позначаються як компетенції. Автори прагнуть з’ясувати можливість формування якості креативної та мотивованої особистості студентів-медиків на основі традиційних та новітніх підходів. Методи дослідження: аналіз науково-методичних, навчальних літературних джерел та узагальнення власного та університетського досвіду проведення занять. Результати: розширення форм та технологій викладання фундаментальних та клінічних дисциплін спрямоване на формування у студентів професійної мотивації для здійснення їхньої подальшої професійної діяльності, закріплення й конкретизацію отриманих знань та навичок. At present, higher medical schools are facing the issue of developing optimal teaching methods that guarantee the development of deeper knowledge in students that will allow them to perform their professional activities as doctors. At the current stage of development of higher education, the priority is to improve the quality of knowledge and skills of graduates as future medical professionals. The introduction of new educational standards implies a transition to competence-based education, when the integration of the concepts of knowledge-understanding-skills results in the development of the ability and readiness for professional activity, which are referred to as competences. The aim is to find out the possibility of forming the quality of creative and motivated personality of medical students on the basis of traditional and modern approaches. Research methods: analysis of scientific, methodological, educational literature sources and generalisation of own and university experience in conducting classes. Results: the expansion of forms and technologies of teaching fundamental and clinical disciplines is aimed at forming students' professional motivation for their further professional activity, consolidation and specification of the acquired knowledge and skills.Документ Limb-girdle muscular dystrophy, type 2a (calpainopathy): clinical observation(Полтавський державний медичний університет, 2024) Synhaivskyi, A. M.; Delva, M. Yu.; Purdenko, T. Y.; Pushko, O. O.; Tarianyk, K. A.; Sylenko, H. Ya.; Hryn, K. V.; Сингаївський, А. М.; Дельва, Михайло Юрійович; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Пушко, Олександр Олександрович; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Гринь, Катерина ВікторівнаThe article illustrates a case study derived from our clinical observations, focusing on a patient diagnosed with limb-girdle muscular dystrophy, specifically type 2A, commonly known as calpainopathy. This is a group of rare genetic diseases of non-inflammatory genesis, which are based on a primary deficiency of muscle fibers due to their atrophy. To date, more than 30 different genetic forms of limb-girdle muscular dystrophies have been identified. The article outlines the clinical manifestations and diagnostic criteria associated with this condition. The disease has an autosomal recessive type of inheritance, accounting for about 30% of all cases, and occurs as a result of a point mutation in the CAPN3 gene (15q15.1 - q21.1). The normal product of the CAPN3 gene is the proteolytic protein calpain-3, which probably ensures cytoskeletal stability. Calpain-3 is the only member of the calpain family that is present in skeletal muscle and is involved in the regulation of various tissue processes. There are 2 clinical forms of calpainopathies 2A: Leyden-Möbius type is characterized by initial weakness of the pelvic girdle muscles, which eventually spreads to the shoulder girdle, while in Erb type, weakness first manifests itself in the shoulder girdle muscles, and after a few years - in the pelvic girdle muscles. In order to diagnose calpainopathy, the doctor should be guided by the anamnesis, clinical presentation, results of laboratory, functional and medical genetic studies, and histological examination of the affected muscle. Currently, there is no specific treatment for calpainopathy. Treatment is symptomatic in nature, aimed at normalizing the patient’s general condition, restoring lost functions and possibly slowing down the rate of disease progression. Dynamic patient monitoring and symptom management improve the possibility of extending the duration and quality of life. Метою дослідження було представлення клінічного випадку пацієнта з кальпаїнопатією з метою привертання уваги у сімейних лікарів, неврологів, фізичних терапевтів, педіатрів, травматологів та інших спеціалістів. Об’єкт і методи. Скарги, анамнез захворювання і життя, об’єктивний та неврологічний огляд, лабораторні, нейровізуалізаційні та нейрофізіологічні методи дослідження. Результати. Пацієнт А., 29 років, при госпіталізації скаржився на слабкість у кінцівках, особливо в ногах, схуднення мʼязів плечей, сідниць і стегон, збільшення в обʼємі гомілок, виражене порушення ходьби, труднощі при підйомах сходами та при вставанні з ліжка. Хворіє близько 5-ти років, коли почав відмічати слабкість у проксимальних мʼязах ніг, яка поступово наростала; близько 1,5 роки тому з’явилась слабкість у проксимальних мʼязах рук. Останні 2-ва роки відмічає прогресуючу зміну ходи. За медичною допомогою звернувся вперше. Хронічні захворювання заперечує. Рухові порушення в дитинстві не визначались. Відомо, що батько та мати пацієнта є родичами у третьому поколінні. У неврологічному статусі: зниження м’язового тонусу в проксимальних відділах кінцівок, переважно в ногах. Проба Барре «+» нижня. Сила в проксимальних відділах верхніх кінцівок, а саме у дельтоподібних м’язах та біцепсах, знижена до 4,0 балів. Сила в проксимальних відділах нижніх кінцівках, а саме, у привідних м’язах стегна, згиначах та розгиначах стегна, квадрицепсах знижена до 3,0-х балів. М’язова гіпотрофія лопаткових м’язів, більше справа, з формуванням «крилоподібних (виступаючих) лопаток». Також відмічається м’язова гіпотрофія проксимальних м’язів кінцівок із переважним ураженням біцепсів плечей, сіднично-стегнових м’язів, більше справа. Псевдогіпертрофія литкових мʼязів. Чутливість збережена. Хода утруднена, «качина». Відмічаються труднощі при підніманні сходами, при вставанні після присідання, позитивний симптом Говерса. Сколіотичні явища хребта, гіперлордоз поперекового відділу хребта. Когнітивні функції в нормі. У біохімічному аналізі крові: значне підвищення креатинфосфокинази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, інші показники – в межах норми. МРТ головного мозку: речовина головного мозку без змін сигнальних характеристик. На електронейроміограмі виявлено характерні зміни потенціалу рухових одиниць за міопатичним типом. Аналізи на активність альфа-галактозидази та альфа-1,4-глюкозидази: норма. Консультація ендокринологом та кардіологом: даних за патологію на час огляду не виявлено. Медичним генетиком поставлений діагноз: кінцівково-поясна м’язова дистрофія, тип 2А (кальпаїнопатія). Враховуючі вищеописані дані пацієнту встановлено діагноз: Кінцівково-поясна м’язова дистрофія, тип 2А (кальпаїнопатія) з периферичним проксимальним тетрапарезом (легким у руках, помірним у ногах), міопатичним синдромом, помірним порушенням функції ходьби. Пацієнту було проведено нейрометаболічну, антиоксидантну, загальнозміцнювальну терапії, вітамінотерапію та фізіотерапевтичне лікування. Висновки. На сьогодні не існує специфічного лікування кальпаїнопатії, тому терапія має симптоматичний характер, направлена на нормалізацію загального стану пацієнта, відновлення втрачених функцій та ймовірне сповільнення швидкості прогресування. А динамічне спостереження за пацієнтом і вчасний менеджмент симптомів поліпшує можливість продовження тривалості життя та покращення його якості.Документ Психотерапія, як ефективний напрямок лікування та реабілітації пацієнтів з розладами, пов’язаними зі стресом(Полтавський державний медичний університет, 2024) Гринь, Катерина Вікторівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Hryn, K. V.; Herasymenko, L. O.З продовженням воєнних дій в Україні все більше людей зазнають фізичних і психологічних страждань, отримують травми різної тяжкості та локалізації. В переважній більшості це стосується безпосередніх учасників бойових дій. Але й громадяни України, які живуть в прифронтових зонах, або стають постраждалими внаслідок ворожих обстрілів та ракетних атак також страждають від розладів психіки, зокрема афективної сфери психогенного характеру (пов’язаних зі стресом).Документ Критерії діагностики плечо-лопатково-лицевої м’язової міодистрофії Ландузі-Дежеріна(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Бабак Д.; Карпенко С.; Кушнір Р.; Чубич І.; Науменко С.; Трохіна Р.Мета – поглибити знання щодо своєчасної діагностики плечо-лопатково-лицевої міодистрофії Ландузі-Дежеріна для призначення лікування та попередження прогресування захворювання.Документ Психоемоційні патерни больового синдрому при бойових вибухових пораненнях(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2024-05-23) Меньшикова, Валерія ОлександрівнаМета: вивчити вплив больового синдрому на психоемоційну сферу та якість життя учасників бойових дій.Документ Біль та психоемоційні розлади при бойових вибухових травмах кінцівок різної локалізації(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Меньшикова, Валерія ОлександрівнаМета роботи: оцінити роль локалізації больового синдрому при вибухових пораненнях кінцівок у формуванні емоційних порушень в учасників бойових дій.Документ Головний біль після легкої черепно-мозкової травми внаслідок вибухової хвилі у військовослужбовців з коморбідним посттравматичним стресовим розладом(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Карпік, Зоряна ІванівнаГоловний біль (ГБ) – це один з найбільш поширених симптомів після легкої черепно-мозкової травми (лЧМТ), який може персистувати тривалий час. Хоча відомо, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і ГБ часто виникають разом, йому приділяється менше уваги серед фахівців з питань психічного здоров’я, ніж іншим проблемам. ГБ набуває особливої актуальності в умовах триваючої війни внаслідок значної поширеності лЧМТ серед військовослужбовців.Документ Клінічний випадок аутосомно-рецесивної спіноцеребелярної атаксії-16 (SCAR 16)(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Руденко, Є.; Кіча, В.; Корнійчук, І.; Кривич, Д.; Цокало, К.; Литвиненко, Л.Мета. Розширення знань про клінічні варіанти спиноцеребелярних атаксій, а зокрема аутосомно-рецесивну спино-мозочкову атаксію-16 (SCAR16), з метою своєчасної діагностики захворювання, оптимізації стратегії лікування для покращення якості життя пацієнтів.Документ Зміни циркадних характеристик пацієнтів з хворобою Паркінсона після корекції поганої якості сну мелатоніном: відкрите контрольоване рандомізоване дослідження(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Шкодіна, Анастасія ДмитрівнаВступ. Сучасні дослідження збільшують кількість доказів, які свідчать про те, що циркадна система порушується під час хвороби Паркінсона, що може призвести до поганого сну. На сьогодні міжнародні настанови з лікування немоторних симптомів хвороби Паркінсона не мають рекомендацій з доведеною ефективністю, а містять лише методи з потенційною користю. Два найбільш доступні методи корекції поганої якості сну для пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні – це навчання гігієні сну, так звана сомноедукація, та застосування мелатоніну. Мета дослідження. Порівняти стан циркадних характеристик до та після корекції поганої якості сну у пацієнтів з хворобою Паркінсона на фоні використання гігієни сну та комплексного підходу з імплементацією хронотерапії з використанням мелатоніну. Матеріали та методи дослідження. Нами проведено клінічне дослідження у Центрі для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними хворобами, що включало 34 пацієнта з поганою якістю сну, яких було рандомізовано на 2 групи: група 1а (n = 17 особи) – пацієнти з хворобою Паркінсона, що дотримувались правил гігієни сну та отримували хронотерапію; група 1б (n = 17 особи) – пацієнти з хворобою Паркінсона, що дотримувались правил гігієни сну та не приймали будь-яких ліків для покращення сну. Циркадні характеристики аналізували за Мюнхенським опитувальником хронотипу. Результати досліджень. У нашому дослідженні встановлено, що корекція поганої якості сну шляхом впровадження гігієни сну в лікувальний процес пацієнтів з хворобою Паркінсона демонструє зміщення часу початку сну та середини сну на більш ранній, що супроводжується зрушенням хронотипів в бік більш ранніх, а також збільшення тривалості сну на фоні зменшення часу перебування в ліжку, що обумовило зростання середньої фактичної ефективності сну. Поряд з цим додаткове призначення мелатоніну сприяє скороченню латентності сну при хворобі Паркінсона. Висновки. Дотримання рекомендацій щодо гігієни сну сприяє змінам циркадних характеристик та підвищенню ефективності сну серед пацієнтів з хворобою Паркінсона незалежно від призначення мелатоніну. Додаткове застосування мелатоніну для корекції якості сну протягом 1 місяця супроводжується скороченням періоду латентності сну.Документ Cognitive and motor impairments in different motor subtypes of parkinson disease and patients’ quality of life(Полтавський державний медичний університет, 2024) Shkodina, A. D.; Шкодіна, Анастасія ДмитрівнаNumerous motor and non-motor symptoms characterize Parkinson's disease. Modern research increasingly focuses on their relationship and role in patients' quality of life. Our study aimed to evaluate cognitive and motor impairment in different motor subtypes of PD and analyze their relationship with quality of life. The study included 64 patients with Parkinson's disease, divided according to motor subtype: group 1 - patients with PD subtype with a predominance of postural instability and gait disorders; group 2 - patients with PD subtype with a predominance of tremor or intermediate subtype. The patients were examined using the Unified Parkinson's Disease Rating Scale, the Hoehn and Yahr scale, the Montreal Cognitive Assessment Scale, and the Parkinson's Disease Quality of Life Scale. It was found that group 1 had a statistically significant higher score on the "mobility" (p=0.004) and "emotional well-being" (p=0.013) scales, indicating a greater severity of motor function impairment and psychoemotional disorders in these patients. At the same time, the score on the "stigmatization" scale was found to be higher in group 2 (p=0.049). There were no differences in the scales of "daily activity", "social support", "cognition", "communication" and "body discomfort". The total score on the PDQ-39 scale was higher in group 1 compared to group 2 (p=0.042), indicating a worse quality of life. We found a worse quality of life in patients with PIGD subtype of PD, in particular in the domains of mobility and "emotional well-being", while patients with non-PIGD subtype were characterized by a more acute perception of disease stigma, in the absence of differences in the severity of clinical symptoms and cognitive impairment.