Клініко-патогенетичні особливості та тактика диференційованого лікування функціональної диспепсії у дітей

Abstract

Рум'янцева М.О. Клініко-патогенетичні особливості та тактика диференційованого лікування функціональної диспепсії у дітей. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМИ України». - Київ, 2013. Проведено клінічне обстеження 127 хворих дітей з функціональною диспепсією (ФД) та 45 здорових дітей. Показано, що розвитку ФД у дітей сприяє жіноча стать та вік 7-12 років, причому роль цих факторів поглиблюється наявністю супутньої патології, обтяженою спадковістю, патологією антенатального періоду, особливостями вигодовування під час першого року життя. Встановлено, що ФД у дітей пов'язана з певними типами темпераменту, акцентуаціями характеру, амбі- та інтравертністю, високим або середнім рівнем тривожності та стресовими ситуаціями. Серед дітей, хворих на ФД, переважають пацієнти із епігастрально-больовим синдромом (ЕБС), інфіковані Н. pylori, які хворіють понад 3 роки. Решта випадків припадає на постпрандіальний синдром (ППС) та змішану форму захворювання. Встановлено, що ЕБС поєднується із схильністю до гіперацидності, а ППС та змішана форма - із нормацидністю, причому наявність Н. pylori корелює з кислотністю шлункового вмісту. Доведено, що вісь «гастрин-мелатоиін» відіграє істотну роль в патогенезі ФД дитячого віку. На основі клініки, результатів гастро-рН-моніторингу та рівня гасірину й мелатоніну показано, що основним ангисекреторним засобом для корекції кислотоутворюючої функції шлунка в дітей із ЕБС має бути Н^-гістаміноблокатор фамотидин, який ефективно редукує клінічну симптоматику, нормалізує кислотність, не викликаючи гіпоацидності, за відсутності гіпергастринемії й меншого підвищення рівня мелатоніну в порівнянні з інгібітором протонної помпи лансопразолом.Rumyantseva М.О. Clinical and pathogenic features and tactics of differentiated treatment of functional dyspepsia in children. - Manuscript. Dissertation for the degree of candidate of medical sciences, specialty 14.01.10 - pediatrics. - State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine». - Kyiv, 2013. It is carried out a clinical study of 127 sick children with functional dyspepsia (FD) and 45 healthy children. It is shown that the development of FD in children contributes to female gender and age of 7-12 years, and the role of these factors is aggravated by the presence of co-morbidity, burdened heredity, pathology of antenatal period, especially the feeding during the first year of life. It is found that FD in children is associated with certain types of temperament, character accentuation, ambi- and intraversion, moderate or high levels of anxiety and stressful situations. Among children with FD, patients with epigastric pain syndrome-(FPS) infected with H. pylori, and suffering more than 3 years dominated. The remaining cases occur in postprandial syndrome (PPS) and mixed forms. It is shown that EPS is combined with a tendency to hyperacidity and PPS and mixed form - with nonnacidity, and the presence of H. pylori correlates with the acidity of gastric contents. It is proved that the axis 'gastrin-melatonin' plays a significant role in the pathogenesis of childhood FD. Based on clinic outcomes, gastro-pH-monitoring as well as gastrin and melatonin levels, it is shown that the main antisecretory drugs for correcting of gastric acid production in children with EPS should be Hi histamine blocker famotidine that effectively reduces clinical symptoms, normalizes the acidity without causing of hypoacidity and hypergastrinemia, with smaller increase in melatonin level as compared with proton pump inhibitor lansoprazole.