Концептуальний аналіз перебігу травматичної хвороби у хворих на фоні політравми
Ескіз недоступний
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Полтавський державний медичний університет
Анотація
Окремим питанням організації надання медичної допомоги пацієнтам із політравмою присвячено численні наукові дослідження. При цьому у вітчизняній та зарубіжній літературі недостатню увагу приділено вивченню питання, щодо можливості використання прогностичних критеріїв для обґрунтування лікувальної тактики у пацієнтів із політравмою. Під політравмою розуміють одномоментне ушкодження двох і більше анатомічних ділянок, при яких спостерігається порушення життєво важливих функцій організму. Останніми десятиліттями, незважаючи на значні досягнення хірургії, травматології, анестезіології та реанімації, в Україні, як і майже в усьому світі, спостерігається значне підвищення рівня, тяжкості травматичних ушкоджень людини та летальності внаслідок їх. Зростання кількості ушкоджень життєво важливих органів, великі витрати виробничих і матеріальних сил на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію хворих із травматичною хворобою, надають цій проблемі особливої актуальності й величезного соціального та медичного значення. Метою дослідження було провести аналіз критеріїв для прогнозування варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у пацієнтів із політравмою на основі порівняльної оцінки прогностичної цінності шкал ВПХ-П, ISS, ВПХ-СП, RTS, ШЦН, TRISS. Проаналізовано 120 історій хвороб пацієнтів з діагнозом – політравма. Переважну причину травм становили автодорожні (55,1%) та механічні (28,5%) травми. Так тяжка травма двох і більше анатомічних ділянок мала місце у 52,2% пацієнтів, тяжка поєднана черепно-мозкова травма мала місце у 33,8% пацієнтів, тяжка поєднана травма живота мала місце у 8,2% пацієнтів, тяжка поєднана травма грудей мала місце у 2,9% пацієнтів, тяжка множинна травма кінцівок та тазу мала місце у 2,4% пацієнтів, тяжкі комбіновані термомеханічні ураження мали місце у 0,5% пацієнтів. Встановлено, що сприятливий перебіг гострого періоду травматичної хвороби зі стабілізацією стану протягом 48 годин має місце у 55,1% пацієнтів із політравмою; невизначений перебіг зі стабілізацією стану пізніше 48 годин – у 26,1%; несприятливий перебіг із відсутністю стабілізації стану – у 18,8%. Основними факторами несприятливого перебігу гострого періоду травматичної хвороби є: вкрай тяжкі та критичні ушкодження головного мозку, шок III ступеня та глибока кома. При прогнозуванні варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у постраждалих з політравмою максимальну прогностичну цінність мають шкали ВПХ-П (AUC1=0,86; AUC2=0,92) та RTS (AUC1=0,86; AUC2=0,95). Критерії сприятливого прогнозу – тяжкість пошкоджень за шкалою ВПХ-П менше 15 балів та тяжкість стану при надходженні за шкалою RTS більше 4,1 бала. Критерії несприятливого прогнозу – тяжкість пошкоджень за шкалою ВПХ-П 19 балів і більше, тяжкість стану при надходженні за шкалою RTS 2,0 бала та менше. Критерії сумнівного прогнозу – відповідні проміжні значення шкал. Для прогнозування варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у пацієнтів з політравмою можуть бути використані шкали ВПХ-П, ВПХ-СП, RTS та TRISS, медіани значень яких мають достовірні відмінності у групах пацієнтів із сприятливим, невизначеним та несприятливим перебігом гострого періоду травматичної хвороби. Серед шкал оцінки тяжкості пошкоджень більшу прогностичну цінність має шкала ВПХ-П у порівнянні зі шкалою ISS: у шкали ВПХ-П діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону – менше 15 балів (AUC=0,86); для несприятливого – 19 балів та більше (AUC=0,92); у шкали ISS діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону менше 25 балів (AUC=0,69); для несприятливого – 42 бали і більше = 0,74). Шкали для оцінки тяжкості стану при надходженні ВПХ-СП і RTS мають співставиму прогностичну цінність: у шкали ВПХ-СП діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону – менше 37 балів (AUC=0,88); для несприятливого – 57 балів та більше (AUC=0,94); у шкали RTS діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону понад 4,1 бала (AUC=0,86); для несприятливого – 2,0 бала та менше = 0,95). Серед комплексних шкал більшу прогностичну цінність має шкала TRISS у порівнянні зі шкалою ШЦН: у шкали TRISS діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону – понад 0,7 балів (AUC=0,86); для несприятливого – 0,3 бала та менше (AUC=0,94); у шкали ШЦН діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону менше ніж 20 балів (AUC=0,85); для несприятливого – 20 і більше балів = 0,84). Таким чином, при прогнозуванні варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у постраждалих з політравмою максимальну прогностичну цінність мають шкали ВПХ-П (AUC1=0,86; AUC2=0,92) та RTS (AUC1=0,86; AUC2=0,95).
In recent decades, despite the significant achievements of surgery, traumatology, anaesthesiology and resuscitation, in Ukraine, as well as almost all over the world, there is a significant increase in the level, severity and mortality under traumatic injuries that has allowed some authors to introduce the concept of an epidemic of injuries. An increased number of injuries to vital organs, the high production and material costs, which are spent on prevention, diagnosis, treatment and rehabilitation of patients with traumatic disease, give this issue a special urgency and a great social and medical significance. The primary disorder under all critical conditions is the dysregulation of oxygen exchange between blood and tissues. State of prolonged hypoxia becomes a factor of progressive inhibition of energy-dependent processes responsible for the structural maintenance of intracellular reactions. In patients with polytrauma, acute coagulopathy develops independently of the volume of blood loss. Thus, polytrauma is pathology with corresponding specific changes in all systems of damaged body and development of traumatic disease, which occurs over a long period of time. Half of the lethal cases after traumatic lesions are associated with bleeding, and most of them occur within 6 hours after injury. It is shown that hemorrhagic shock after trauma induces dysfunction of the hemostasis system within a few minutes, and this early trauma-induced coagulopathy can exacerbate bleeding and is associated with a higher mortality and morbidity. To predict the course of the acute period of traumatic illness in patients with polytrauma can be used scales VPH-P, VPH-SP, RTS and TRISS, the medians of which have significant differences in groups of patients with favorable, uncertain and unfavorable course of acute traumatic illness. 120 case histories of patients diagnosed with polytrauma were analyzed. The predominant causes of injuries were road (55.1%) and mechanical (28.5%) injuries. Thus, severe trauma of two or more anatomical areas occurred in 52.2% of patients, severe combined traumatic brain injury occurred in 33.8% of patients, severe combined trauma of the abdomen occurred in 8.2% of patients, severe combined trauma of the chest was place in 2.9% of patients, severe multiple injuries of the limbs and pelvis occurred in 2.4% of patients, severe combined thermomechanical lesions occurred in 0.5% of patients. It was found that a favorable course of the acute period of traumatic illness with stabilization within 48 hours occurs in 55.1% of patients with polytrauma; indefinite course with stabilization of the state after 48 hours – in 26.1%; unfavorable course with no stabilization – in 18.8%. The main factors of the unfavorable course of the acute period of traumatic illness are: extremely severe and critical brain damage, grade III shock and deep coma. Among the scales for assessing the severity of injuries, the VPH-P scale has a greater prognostic value compared to the ISS scale: the VPH-P scale has a range of values for a favorable prognostic range – less than 15 points (AUC=0.86); for adverse – 19 points or more (AUC=0.92); the ISS scale has a value range for a favorable prognostic range of less than 25 points (AUC=0.69); for the unfavorable – 42 points and more = 0.74).
In recent decades, despite the significant achievements of surgery, traumatology, anaesthesiology and resuscitation, in Ukraine, as well as almost all over the world, there is a significant increase in the level, severity and mortality under traumatic injuries that has allowed some authors to introduce the concept of an epidemic of injuries. An increased number of injuries to vital organs, the high production and material costs, which are spent on prevention, diagnosis, treatment and rehabilitation of patients with traumatic disease, give this issue a special urgency and a great social and medical significance. The primary disorder under all critical conditions is the dysregulation of oxygen exchange between blood and tissues. State of prolonged hypoxia becomes a factor of progressive inhibition of energy-dependent processes responsible for the structural maintenance of intracellular reactions. In patients with polytrauma, acute coagulopathy develops independently of the volume of blood loss. Thus, polytrauma is pathology with corresponding specific changes in all systems of damaged body and development of traumatic disease, which occurs over a long period of time. Half of the lethal cases after traumatic lesions are associated with bleeding, and most of them occur within 6 hours after injury. It is shown that hemorrhagic shock after trauma induces dysfunction of the hemostasis system within a few minutes, and this early trauma-induced coagulopathy can exacerbate bleeding and is associated with a higher mortality and morbidity. To predict the course of the acute period of traumatic illness in patients with polytrauma can be used scales VPH-P, VPH-SP, RTS and TRISS, the medians of which have significant differences in groups of patients with favorable, uncertain and unfavorable course of acute traumatic illness. 120 case histories of patients diagnosed with polytrauma were analyzed. The predominant causes of injuries were road (55.1%) and mechanical (28.5%) injuries. Thus, severe trauma of two or more anatomical areas occurred in 52.2% of patients, severe combined traumatic brain injury occurred in 33.8% of patients, severe combined trauma of the abdomen occurred in 8.2% of patients, severe combined trauma of the chest was place in 2.9% of patients, severe multiple injuries of the limbs and pelvis occurred in 2.4% of patients, severe combined thermomechanical lesions occurred in 0.5% of patients. It was found that a favorable course of the acute period of traumatic illness with stabilization within 48 hours occurs in 55.1% of patients with polytrauma; indefinite course with stabilization of the state after 48 hours – in 26.1%; unfavorable course with no stabilization – in 18.8%. The main factors of the unfavorable course of the acute period of traumatic illness are: extremely severe and critical brain damage, grade III shock and deep coma. Among the scales for assessing the severity of injuries, the VPH-P scale has a greater prognostic value compared to the ISS scale: the VPH-P scale has a range of values for a favorable prognostic range – less than 15 points (AUC=0.86); for adverse – 19 points or more (AUC=0.92); the ISS scale has a value range for a favorable prognostic range of less than 25 points (AUC=0.69); for the unfavorable – 42 points and more = 0.74).
Опис
Ключові слова
травматична хвороба, політравма, лікувальна тактика, прогноз
Бібліографічний опис
Кравченко С. П. Концептуальний аналіз перебігу травматичної хвороби у хворих на фоні політрввми / С. П. Кравченко, Ю. М. Сухенко // Вісник проблем біології і медицини. – 2021. – Вип. 4 (162). – С. 130–135.