Застосування антигіпоксантів у комплексній терапії генералізованого пародонтиту у пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги

Abstract

Метою роботи є з’ясування ефективності диференційованого використання антигіпоксанту метаболічної дії. Застосування у складі комплексної терапії у пацієнтів з ІХС зі стабільною стенокардією напруги з ГП I-II ступеню поряд з призначенням мексикору локальної антигіпоксичної терапії супроводжується суттєвим покращенням клінічної картини за суб’єктивними та об’єктивними характеристиками, позитивною динамікою пародонтальних індексів, корекцією показників антиоксидантної та нітроксидергічної систем, що виявляється у збільшенні у ротовій рідині антиоксидантного потенціалу; Целью работы является выяснение эффективности дифференцированного использования антигипоксантов метаболического действия. Применение в составе комплексной терапии у пациентов с ИБС со стабильной стенокардией напряжения с ГП I - II степени наряду с назначением Мексикора локальной антигипоксическое терапии сопровождается существенным улучшением клинической картины по субъективным и объективным характеристикам, положительной динамикой пародонтальных индексов, коррекцией показателей антиоксидантной и нитроксидергичнои систем, проявляющейся в увеличении в ротовой жидкости антиоксидантного потенциала; This research was aimed to study the effectiveness provided by patient-centered intake of antixipoxants of metabolic action to correct metabolic and hemodynamic disturbances in patients with stable exertional angina. The administration of local antihipoxic therapy promotes the improvement of the clinical picture which is shown by subjective and objective characteristics, positive shifts in periodontal indices, correction of antioxidant system indices as well as by the optimization of regional hemodynamics and microcirculation, the decrease of periodontium rheographic index, the index of vessels tonic contraction, and the index of vessels peripheral resistance.