Мультидисциплінарний підхід до діагностики гіперурикемічного синдрому як прояву поліморбітної патології в практиці сімейного лікаря

Abstract

Гіперурикемією вважається підвищення сечової кислоти сировотки крові вище 360 мкмоль/л за рекомендацією EULAR (європейської антиревматичної ліги). Безсимптомне збільшення рівня сечової кислоти мають 5—8% популяції, з них тільки у 5—20% розвивається подагра. Серед найбільш поширених причин, що впливають на рівень сечової кислоти, лідирує метаболічний синдром і його компоненти. За останніми літературними даними, гіперурикемія розглядається як маркер метаболічного синдрому. Поширення метаболічного синдрому зростає з кожним роком, що частково пояснює збільшення відсотку гіперурикемії та подагри. Саме тому застосування алгоритму діагностики гіперурикемічного синдрому має вирішальне значення у щоденній практиці лікарів загальної практики - сімейної медицини з метою забезпечення попередження незворотних ускладнень та поліпшення якості їх життя.