Показники якісного та кількісного складу коменсальної мікробіоти кишківника як біомаркери гомеостазу (Частина 1)

Abstract

In recent years, practical medicine has faced a surge of information highlighting the emergence of newmicrobes in the human body's microbiota, leading to challenges in interpreting laboratory test results.This study aims to equip medical professionals, including doctors of various specialties, medical students, and interns, with a comprehensive understanding of the current knowledge on the human gastrointestinal microbial profile.Our analysis included 53 articles from international literature sources indexed in PubMed, Scopus, and Google Scholar databases. These articles were identified through an electronic search. The composition of the human microbiome is shaped by alterations in environmental conditions, living environments, diet, climate, genetics, and various other factors. Following birth, the pivotal role in microbiome formation involves the vertical, horizontal, and mixed transfer of microorganisms. Navigating the diversity of resident microbiota can be challenging, leading scientists to suggest biomarkers such as diversity indices, enterotypes, and established ratios at typical taxonomic levels (genus, species) for convenience. In clinical practice, these indicators serve as indirect markers of microflora properties that model health or disease. To understand the distribution of species within types, ecologists introduced concepts like α-, β-, and γ-diversity, grounded in different mathematical models. These indicators are also employed to assess the human body microbiota. The division into enterotypes was proposed by scientists on the basis that the phylogenetic (species) composition of each category determines its own functional feature, which is likely tobe related to long-term eating habits.Conclusion. Scientists endeavor to assess the intricate microbiome system and its substantial impact on the human body, as well as the adverse effects of dysbiosis, employing mathematical models applied in microbiology.

В останні роки практична медицина зіштовхнулась з величезним потоком інформації щодо появи нових таксономічних одиниць, що належать до мікробіоти організму людини і як слідство з проблемами в трактуванні результатів лабораторних досліджень. Метою роботи є допомога лікарям різних спеціальностей, студентам медичних вузів, лікарямінтернам орієнтуватися в сучасних уявленнях щодо особливостей мікробного профілю шлунково-кишкового тракту людини.Було проаналізовано 53 міжнародних літературних джерела що індексуються базами даних PubMed, Scopus, Google Scholar. Дослідження були виявлені шляхом електронного пошуку і обмежувались англійською мовою. На формування індивідуального спектру мікробіому людини впливають зміни умов на-вколишнього середовища, життєвих умов, харчування, клімату, генетики та інших факторів. Після народження головна роль у формуванні мікробіома людини залежить від феномену вертикального, горизонтального та змішаного рівнів перенесення мікроорганізмів. Орієнтуватись в різноманітності резидентної мікробіоти доволі складно тому для зручності науковцями були запропоновані специфічні біомаркери які в клінічної практиці використовують як непрямий показник властивості мікробіоти, моделюючій здоров’я або захворювання. Для розуміння розподілу видів всередині типів екологи ввели поняття α-, β-, γ – різноманітності які, в свою чергу, базуються на різних математичних моделях. Мікробіота тіла людини також оцінюється за допомогою даних показників.Поділ на ентеротипи запропонований вченими на підставі того, що філогенетичний (видовий) склад кожної категорії визначає власну функціональну особливість, яка ймовірно пов’язана з довгостроковими харчовими звичками.Висновки. Оцінювати цю складну систему мікробіому та величезний вплив її на організм людини, а також негативні наслідки дизбактеріозів, науковці намагаються за допомогою математичних моделей, імплементованих в мікробіологію.