Psychological and pedagogical aspects of overcoming the stigmatic attitude of future doctors towards patients with mental disorders

Abstract

The article analyses the problem of stigmatisation of patients with mental disorders, the reasons for its occurrence and spread, and outlines possible ways to solve it. It is revealed that stigmatisation of mentally ill people is the first barrier to treatment and recovery: it leads to rejection of such persons, discrimination and exclusion from public life in various spheres. This becomes especially significant if patients encounter such attitudes among doctors, nurses and other healthcare professionals. The article describes the stigmatising attitude and negative approach to mentally ill people among medical students, which may be reflected in their professional activities as doctors in the future and negatively affect the quality of patient care. The results indicate that psychiatric practice, which involves close interaction between students and patients, can effectively reduce stigma. Therefore, the researchers advocate the inclusion of direct patient contact components in medical education to reduce prejudice and discrimination, which can improve the effectiveness of treatment of patients with mental illness. Thus, it has been established that the problem of stigmatisation of patients with mental disorders is highly relevant, even among healthcare professionals. The inclusion of components of direct interaction and close direct contact of future doctors with patients with mental disorders in educational programmes can increase acceptance and openness to them, as well as improve the effectiveness of treatment.

В статті проаналізовано проблему стигматизації пацієнтів з психічними розладами, причини її виникнення та поширення, а також окреслені можливі шляхи її вирішення. Виявлено, що стигматизація психічно хворих є першим бар'єром, що перешкоджає лікуванню та одужанню: вона призводить до неприйняття таких осіб, їхньої дискримінації та виключення із суспільного життя в різних його сферах. Це стає особливо значущим, якщо пацієнти стикаються з таким ставленням серед лікарів, медичних сестер та інших медичних працівників. Описано стигматизуюче ставлення і негативний підхід до психічно хворих серед студентів-медиків, що може у майбутньому відображатися у їхній професійній діяльності як лікарів та негативно впливати на якість надання допомоги пацієнтам. Отримані результати вказують на те, що психіатрична практика, яка передбачає тісну взаємодію студентів з пацієнтами, може ефективно знизити рівень стигматизації. Тому дослідники виступають за включення компонентів безпосереднього контакту з пацієнтами в медичну освіту для зменшення упередженого ставлення та дискримінації, що може покращити ефективність лікування пацієнтів з психічними захворюваннями. Таким чином, встановлено, що проблема стигматизації пацієнтів з розладами психіки вкрай актуальна, навіть серед працівників медичної сфери. Включення в освітні програми компонентів безпосередньої взаємодії та тісного прямого контакту майбутніх лікарів з пацієнтами, які мають психічні розлади, може посилити прийняття та рівень відкритості до них, а також підвищити ефективність лікування.