Features of the functional morphology of the placenta in case of premature amniotic fluid discharge

Abstract

Premature discharge of amniotic fluid creates conditions for ascending infection of the placenta, fetus and newborn, disruption of uteroplacental blood circulation with the subsequent development of fetal distress. The placenta is one of the first barriers that help limit exposure to harmful substances. Dysfunction of the placenta can contribute to complications that increase the morbidity and mortality of both the fetus and the newborn. The study aimed to determine the morphological features of the placenta in case of premature discharge of amniotic fluid. Ninety placentas of women with the premature and timely discharge of amniotic fluid were examined using a standardized method of organo- and morphometry. In 42% of cases, there was a central attachment of the umbilical cord, in 35% (24/69) – lateral and in 1% – membrane. The length of the umbilical cord was 61.6±8.3 cm, and the distance from the place of the membranes to the edge of the placenta was 14.36±3.8 cm. In 41% (28/69) placentas, the course of the vessels was main, in 40% (27/69), it was mixed and in 20% (14/69) dispersed. The intervillous space with the premature discharge of amniotic fluid was empty in only three observation cases (4%). In other cases (96%), it is uneven, in some places sharply narrowed, up to its complete disappearance (the focus of acute infarction). In 10 observations (15%), the intervillous space was centrally expanded with the accumulation of blood and the formation of haemorrhages. In others, it is filled with single erythrocytes and exfoliated syncytial elements. In 8 observations (12%) in the intervillous space, single and concentrated accumulations of segmented nuclear leukocytes were found - focal intervillitis. Early signs of "ageing" of the placenta with the premature discharge of amniotic fluid and disruption of uteroplacental blood flow were revealed. The presence of "infarctions" of the placenta, partial thrombosis, and uneven blood vessels contributed to a synchronous increase in fetal distress.

При передчасному вилитті навколоплідних вод створюються умови для висхідного інфікування плаценти, плода і новонародженого, відбувається порушення матково-плацентарного кровообігу з наступним розвитком дистресу плода. Плацента один із перших бар’єрів, що сприяє обмеженню впливу шкідливих речовин. Дисфункція плаценти може сприяти розвитку ускладнень, які підвищують захворюваність та смертність як плода, так і новонародженого. Метою дослідження було визначення морфологічних особливостей плаценти при передчасному вилитті навколоплідних вод. Стандартизованим методом органо- і морфометрії обстежено 90 плацент жінок з передчасним та своєчасним вилиттям навколоплідних вод. У 42% випадків було центральне прикріплення пуповини у 35% (24/69) – бокове та у 1%– оболонкове. Довжина пуповини склала 61.6±8,3 см, відстань від місця оболонок до краю плаценти = 14,36±3,8 см. У 41% (28/69) плацент хід судин був магістральним у 40% (27/69) змішаним і у 20%( 14/69) дисперсним. Міжворсинчатий простір при передчасному вилитті навколоплідних вод лише в 3-х випадках спостереження (4%) був звичайної будови – пустий. В інших випадках (96%) нерівномірний, місцями різко звужений, аж до повного зникнення(вогнище гострого інфаркту). В 10 спостереженнях (15%) міжворсинчастий простір був осередковано розширений з накопиченням крові, утворенням крововиливів. В інших- заповнено одинокими еритроцитами, злущеними синцитіальними елементами. В 8 спостереженнях (12%) в міжворсинчатому просторі виявлено одиночні та осередковані скупчення сегментоядерних лейкоцитів - вогнищевий інтервілезит. Виявлені ранні ознаки «старіння» плаценти при передчасному вилитті навколоплодових вод, порушення матково-плацентарного кровоплину. Наявність «інфарктів» плацент, часткового тромбозу, нерівномірного повнокрів’я судин сприяло синхронному збільшенню дистресу плода.