Поширений ліхен склероз із залученням у патологічний процес голівки, тіла статевого члена, облітерацією дистального відділу уретри: особливості лікувальної тактики

Ескіз недоступний

Дата

2020

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», Державний заклад «Інститут урології Академії медичних наук України»

Анотація

Склерозуючий лишай або ліхен склероз (ЛС) був вперше описаний A. Stuhmer у 1928 році. У чоловіків зустрічається у вигляді ксеротичного (в перекладі з грецького xeros – сухий) баланопоститу, у жінок – у вигляді ксеротичного вульвовагініту. У чоловіків склерозуючий лишай частіше вражає голівку статевого члена та крайню плоть, рідше калитку, вкрай рідко періанальну зону. У 20% хворих ліхен склерозуючий баланопостит поєднується з екстрагенітальними ураженнями шкіри - верхньої частини тулуба, рук, тощо [1]. Поширеність ЛС складає близько 1,4/1000 у обох статей [2]. Однак, точну частоту встановити складно у зв’язку з тим, що пацієнти звертаються до різних спеціалістів - дерматологів, урологів, гінекологів, педіатрів. За нашими спостереженнями, які співпадають з даними G. Mattioli і співавт. (2002), поширеність ЛС є значно вищою, тому як схожу морфологічну картину спостерігають при фімозі без супутнього цукрового діабету [3].
Data of epidemiology, etiological factors, pathogenesis, clinical appearance, histological characteristics, and complications oflichen sclerosis were considered. A clinical researchof the successful surgical treatment of recurrent lichen sclerosis with involvementgland, most of the penis, with distal urethra obliteration is given.

Опис

Ключові слова

ліхен слероз, склерозуючий баланопостит, стриктура уретри, lichen sclerosis, urethral stricture, buccal mucosa urethroplast

Бібліографічний опис

Супруненко С. М. Поширений ліхен склероз із залученням у патологічний процес голівки, тіла статевого члена, облітерацією дистального відділу уретри: особливості лікувальної тактики / С. М. Супруненко // Урологія. – 2020. – Т. 24, № 2 (93). – С. 175–179.