Dependence of the formation of scar tissues of maxillofacial localization on circadian rhythms

Abstract

To determine the individual features of the organization of circadian rhythms, the term "chronotype" was proposed [1]. According to the analysis of foreign and domestic literature data, the biological rhythm affects not only the mental state [2], but also the state of the person as a whole. Biological rhythms provide a person's ability to adapt to the environment. Swedish psychologist O. Okvist in 1970 proposed a questionnaire to determine the chronotype of patients. He singled out three types of chronotype in patients: morning ("larks"), intermediate (arrhythmic, asynchronous, "pigeons") and evening ("owls"). The research was conducted on the basis of the Department of Maxillofacial Surgery on the basis of KU "Poltava Regional Clinical Hospital. M.V. Sklifosovsky Poltava regional council ". A total of 20 patients took part in the study. To study the materials, we analyzed patients who were hospitalized for routine surgery for congenital neck cysts and scalp and neck tumors. According to the obtained clinical data for the 180th day, we can say that in patients of the first group of the first subgroup, and patients of the second subgroup who underwent surgery using placental cryoextract in the intraoperative period and electrophoresis with the above drug in the postoperative period scar formation was better than in patients with morning and evening chronotype of the second clinical group who underwent surgery according to the classical method without the use of additional preventive measures. Therefore, it should be noted that regardless of the established morning or evening chronotype in patients of the second group, it should be noted their difference in the data obtained in contrast to the first clinical group, which may indicate the need for additional preventive measures, both intraoperative and short and long postoperative , which is most relevant for people with a detected evening chronotype.

Для визначення індивідуальних особливостей організації добових ритмів було запропоновано термін "хронотип". Відповідно до аналізу зарубіжних і вітчизняних даних літератури біологічний ритм впливає не тільки на психічний стан, а й стан людини загалом. Біологічні ритми забезпечують здатність людини адаптуватися в навколишньому середовищі. Так, у 1970 році шведський психолог О.Оквіст запропонував опитувальник для визначення хронотипу пацієнтів. Він виділив три різновиди хронотипу у хворих: ранковий («жайворонки»), проміжний (аритмічний, або «голуби») і вечірній («сови»). Дослідження проведено на базі кафедри щелепно-лицевої хірургії в КУ «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради». Усього в дослідженні взяли участь 20 пацієнтів. Для вивчення матеріалів проаналізували дані пацієнтів, які були госпіталізовані для планової операції з приводу вроджених кіст шиї й пухлин шкіри голови та шиї. Перша група пацієнтів складалася з 10 осіб, яким на інтраопераційному етапі вводили кріоекстракт плаценти й проводили електрофорез зазначеним вище препаратом у післяопераційний період, до цієї групи входили дві підгрупи. До першої підгрупи ввійшли 5 пацієнтів із ранковим хронотипом. Другу підгрупу також склали 5 пацієнтів, але з вечірнім типом хронотипу. Друга контрольна група складалася з 10 осіб, яким оперативне втручання виконували за класичним методом без додаткових профілактичних заходів. Друга група також була поділена залежно від хронотипу пацієнтів на 2 підгрупи. Пацієнти першої підгрупи – 5 осіб із ранковим і 5 пацієнтів із вечірнім хронотипами. Згідно з отриманими клінічними даними на 180-у добу виявлено, що в пацієнтів першої групи першої підгрупи й пацієнтів другої підгрупи, яким оперативне втручання виконували з використанням кріоекстракту плаценти в інтраопераційний період і електрофорезом із зазначеним вище препаратом у післяопераційний період, утворення рубця відбувалося краще, ніж у пацієнтів із ранковим і вечірнім типами хронотипу другої клінічної групи, яким оперативне втручання було проведено за класичною методикою без застосування додаткових профілактичних заходів. Отже, незалежно від установленого ранкового або вечірнього хронотипу в пацієнтів другої групи, є різниця в отриманих даних у порівнянні з першою клінічною групою, що може свідчити про необхідність додаткових профілактичних дій і в інтраопераційний, і в найближчий і віддалений періоди післяоперативного лікування, що найбільше стосується осіб із виявленим вечірнім хронотипом.