Наукові праці. Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Тактика лікаря-стоматолога при проведенні одномоментної дентальної імплантації за складних анатомічних умов(Полтавський державний медичний університет, 2025) Чемерис, Владислав Вікторович; Оцупко, О. В.; Аветіков, Давид СоломоновичЗавдяки своїм перевагам одноментна дентальна імплантація все частіше стає методикою вибору при відновленні вторинних адентій для лікарів стоматологів. Анатомічні умови в ділянці операції відіграють важливу роль при проведенні одномоментної дентальної імплантації.Документ Ускладнення після видалення зуба на тлі запальних захворювань щелепно-лицевої локалізації(Полтавський державний медичний університет, 2025) Хатту, Вікторія Віталіївна; Іваницька, Олена Сергіївна; Мокан, О. І.; Буханченко, Ольга Петрівна; Бойко, Ігор ВасильовичВикористання технік атравматичного видалення зуба знижує ризик розвитку ускладнень, особливо запального характеру. Пацієнти, які вчасно звертаються за стоматологічною допомогою мають більш низьких відсоток ускладнень, а використання пацієнтами самолікування сприяє підвищенню розвитку ускладнень, як ранніх та і пізніх, що в свою чергу має негативний ефект на подальшу стоматологічну реабілітацію таких пацієнтів.Документ Особливості виконання ятрогенних розрізів шкіри голови та шиї при планових оперативних втручаннях(Полтавський державний медичний університет, 2025) Ставицький, Станіслав ОлександровичМета. Провести ретроспективний аналіз ятрогенних розрізів шкіри голови та шиї в порівняльному аспекті.Документ Цитологічні особливості гнійної рани у пацієнтів з одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої локалізації(Полтавський державний медичний університет, 2025) Кіптілий, Анатолій Васильович; Торопов, Олександр Анатолійович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Личман, О. П.; Локес, Катерина ПетрівнаГострі одонтогенні запальні процеси залишаються значущою медикосоціальною проблемою, яке обумовлені пізнім зверненням пацієнтів за стоматологічною допомогою, наявність хронічних захворювань, використанням самолікування та, подеколи, невідповідною якістю надання стоматологічної допомоги.Документ Порівняльна характеристика аутотрансплантатів для лікування ушкоджень орбіти(Полтавський державний медичний університет, 2025) Аветіков, Давид Соломонович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Буханченко, Ольга Петрівна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Бойко, Ігор Васильович; Локес, Катерина ПетрівнаСтаття висвітлює вивчення біомеханічних і фізіологічних характеристик аутотрансплантатів кісткового і хрящового походження. Вивчено такі параметри: ступінь резорбції аутотрансплантата, простота його підйому, мобілізації й забору, вірогідність, частота і характер післяопераційних ускладнень. Натепер відомо багато матеріалів для реконструкції цієї топографоанатомічної ділянки, кожний із яких має свої переваги й недоліки і при її травматичних дефектах, і при орбітопатії. Тривають дискусії щодо найоптимальнішого методу хірургічного лікування за даними оціночної характеристики частоти й характеру ускладнень у найближчому і віддаленому післяопераційних періодах. Натепер у літературі трапляються суперечливі дані щодо порівняльної характеристики і вибору матеріалів для реконструкції орбіти, їхніх переваг і недоліків, що й зумовило обраний напрям дослідження. Донорські ділянки містять розщеплений кістковий трансплантат черепа, ребро, стінку верхньої щелепи, симфіз нижньої щелепи, гребінь клубової кістки, антральну кістку і вінцевий відросток. За аналізом ретроспективних досліджень історій хвороб, слід зауважити, що їх можна використовувати як накладні трансплантати (15% випадків), фіксувати пластиною і гвинтом (22 % випадків), фіксувати гвинтом із затримкою або фіксувати в поєднанні з алопластичним матеріалом, таким як титанова сітка (63% випадків). Іншим часто використовуваним джерелом аутотрансплантації для реконструкції орбіти стає хрящова тканина. За даними нашої клініки, у 52% випадків найчастіше використовують аутотрансплантати з включенням чотирикутного носового хряща, у 31% – реберний хрящ і в 17% випадків – хрящ вушної раковини. При застосуванні аутохрящової тканини, за нашими даними, кількість ускладнень зменшується в середньому на 17-19% у порівнянні з алопластичними кістковими матеріалами. Отже, використання аутотрансплантатів вимагає високої кваліфікації хірурга щодо їх підйому і мобілізації, що створює вимушений емпіризм в алгоритмі оперативних утручань. Установлено, що при травматичних ушкодженнях у 87% випадків слід використовувати кісткові аутотрансплантати, а доцільність використання хрящових за діагностики орбітопатії становить 57-62%. Доведено, що підйом і мобілізація аутотрансплантатів і кісткового, і хрящового походження пов’язані з певними обмеженнями площі донорської ділянки з обмеженою кількістю їх забору.Документ Порівняльна характеристика біоматеріалів для заміщення кісткових дефектів щелеп та їхня роль у профілактиці запальних ускладнень(Полтавський державний медичний університет, 2025) Гаврильєв, Віктор Миколайович; Копчак, А. В.; Кузняк, Наталія Богданівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Торопов, Олександр Анатолійович; Яценко, Павло ІгоровичУ сучасній практиці біоматеріали розглядаються як перспективна альтернатива традиційним кістковим трансплантатам завдяки їх потенційно необмеженому ресурсу, біоінертності та зниженій імовірності розвитку запальних ускладнень. Водночас упровадження методів тканинної інженерії в клінічну практику обмежене низкою бар'єрів. Сучасні підходи передбачають створення умов для функціональної регенерації кісткової тканини за рахунок синергії біоматеріалів, клітинних технологій і факторної терапії. У цій роботі здійснено порівняльний аналіз ефективності різних типів біоматеріалів і клітинних компонентів, а також стратегій, спрямованих на покращення регенерації кісткових дефектів. Оцінено функціональні характеристики остеокондуктивних каркасів, їхні мікроі наноструктурні властивості, а також біоміметичні особливості. На підставі отриманих даних авторами розроблено алгоритм вибору і застосування біоматеріалів у хірургічній стоматології: прецизійний підбір типу остеозамінного матеріалу згідно з анатомофункціональними особливостями дефекту; індивідуалізована підготовка імплантата, включаючи модифікацію поверхні; використання біоактивних матриць із включенням ростових факторів і структурного аналога позаклітинного матриксу. Установлено, що остеозамінний матеріал має відповідати низці критично важливих параметрів: архітектурна відповідність геометрії кісткового дефекту і здатність інтегруватися в нішу природного екстрацелюлярного матриксу; наявність остеогенних клітин, які ініціюють формування й ремоделювання клітинного і позаклітинного компонентів новоутвореної кістки; здатність до неоангіогенезу, що забезпечує адекватне мікросудинне кровопостачання в зоні імплантації; морфогенетичні сигнали, що регулюють спрямовану диференціацію стовбурових клітин у напрямі остеобластичного фенотипу. Доведено, що поверхнева морфологія і хімічний склад біоматеріалу мають визначальне значення в модулюванні реакції реципієнтної тканини. Застосування наноструктурованих поверхонь, гідрофільних полімерів і біоактивних покриттів забезпечує зниження рівня запальної реакції та покращення інтеграції імплантата в кісткове середовище. In contemporary clinical practice, biomaterials are considered a promising alternative to traditional bone grafts due to their potentially unlimited availability, bioinertness, and reduced likelihood of developing inflammatory complications. At the same time, the implementation of tissue engineering methods in clinical practice remains limited by a number of barriers. Current approaches aim to create conditions for functional bone tissue regeneration through the synergy of biomaterials, cellular technologies, and factor-based therapy. This study presents a comparative analysis of the effectiveness of various types of biomaterials and cellular components, as well as strategies aimed at improving the regeneration of bone defects. The functional characteristics of osteoconductive scaffolds, their micro- and nanostructural properties, and biomimetic features were evaluated. Based on the obtained data, we developed an algorithm for the selection and application of biomaterials in oral surgery: precise selection of the type of bone substitute based on the anatomical and functional characteristics of the defect; individualized implant preparation, including surface modification; and the use of bioactive matrices containing growth factors and structural analogues of the extracellular matrix. It was established that bone substitute materials must meet several critical requirements: architectural compatibility with the geometry of the bone defect and the ability to integrate into the niche of the natural extracellular matrix; the presence of osteogenic cells that initiate the formation and remodeling of both cellular and extracellular components of the newly formed bone; the ability to promote neovascularization ISSN 2409-0255. Український стоматологічний альманах. 2025 № 2 27 ensuring adequate microvascular supply in the implantation area; and morphogenetic signals regulating the targeted differentiation of stem cells toward the osteoblastic phenotype. It was demonstrated that the surface morphology and chemical composition of the biomaterial play a decisive role in modulating the recipient tissue response. The use of nanostructured surfaces, hydrophilic polymers, and bioactive coatings reduces the degree of inflammatory response and improves implant integration into the bone environment.Документ Вплив анатомо-фізіологічних особливостей язика на порушення артикуляційного та орального кінетичного праксису на тлі зубощелепних аномалій(Полтавський державний медичний університет, 2025) Волошина, Людмила Іванівна; Дворник, Валентин Миколайович; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Аветіков, Давид Соломонович; Voloshina, L. I.; Dvornyk, V. M.; Skikevych, M .G.; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Avetikov, D. S.Положення язика відіграє важливу роль в етіології розвитку зубощелепних аномалій, порушень прикусу, зокрема переднього відкритого, і є одним з основних моментів для планування їх лікування і реабілітації. Дані літератури свідчать про те, що топографія язика в стані спокою більш важлива для розвитку щелеп і формування оклюзії, ніж функція язика під час мовлення або ковтання. За допомогою УЗД можна візуалізувати об'єктивне положення язика в стані спокою навіть у дітей дошкільного віку. Метою дослідження було проведення порівняльного аналізу даних щодо топографії язика на основі УЗД і клінічної об’єктивної оцінки в стані спокою й установлення взаємозв’язку між неправильним положенням язика на тлі переднього відкритого прикусу і порушеннями артикуляційного й орального кінетичного праксису. У дослідженні взяли участь 80 дітей віком від 7 до 10 років і 14 – віком 16-18 років, в яких діагностовано передній відкритий прикус без розподілу за гендерною ознакою. Контрольну групу склали 40 осіб без візуалізованих зубощелепних деформацій. Поширеність і частота виникнення переднього відкритого прикусу і порушень функції мовлення встановлена за допомогою епідеміологічного дослідження обох груп у школі в період з 2021 по 2024 роки під час профілактичних оглядів. Порушення артикуляційного й орального кінетичного праксису виявлено в 79,8% випадках серед дітей основної групи, яким було діагностовано наявність переднього відкритого прикусу, і у 18,7% випадках у школярів контрольної групи. В основній групі найчастіше виявляли порушення артикуляції у вигляді сигматизму (29,3%) і ротацизму (21,3%), а множинні порушення функції мовлення встановлено в 11,2% випадках. У контрольній групі – у 9,2% випадків діагностували сигматизм і в 4,7% – ротацизм, а множинні порушення мовлення зафіксовано в 2,9% випадків. В основній і контрольній групах разом було 32 школярі з порушеннями артикуляційного праксису. Серед них було 26 осіб із топографією язика в стані спокою на дні рота. Із 38 дітей без порушень артикуляції було 4 особи з атиповою топографією язика в стані спокою (при p < 0,05). За даними ультразвукової діагностики встановлено, що неправильне положення язика в стані спокою і наявність переднього відкритого прикусу були пов'язані у 68,5% випадках. Доведено, що в дітей, в яких архітектоніку язика візуалізовано нижче горизонтальної лінії (ближче до слизової оболонки дна порожнини рота), наявність даної зубощелепної аномалії зафіксовано в 72,6% випадків. Візуалізація топографії язика за допомогою УЗД – це важливий інструмент для об'єктивної оцінки його положення в стані фізіологічного і психоемоційного спокою не лише в етіології виникнення зубощелепних аномалій і порушень функції мовлення, а і для подальшої оцінки ефективності ортодонтичного лікування й реабілітації. The position of the tongue plays an important role in the etiology of the development of dentofacial anomalies, malocclusions, in particular anterior open bite. The literature suggests that the topography of the tongue at rest is more important for the development of the jaws and the formation of occlusion than the function of the tongue during speech or swallowing. Ultrasound can be used to visualize the objective position of the tongue in children. The aim of the study was to conduct a comparative analysis of data on tongue topography based on ultrasound and clinical assessment at rest. To establish the relationship between incorrect tongue position on the background of anterior open bite and disorders of articulatory and oral kinetic praxis. The study involved 80 children aged 7 to 10 years and 14 children aged 16-18 years with diagnosed anterior open bite without gender distribution. The control group consisted of 40 people without visualized dentofacial deformities. The prevalence, frequency of anterior open bite and speech impairment were established using an epidemiological study of both groups during preventive examinations for the period from 2021 to 2024.Articulatory and oral kinetic praxis disorders were detected in 79.8% of cases among children in the main group who were diagnosed with anterior open bite and in 18.7% of cases among schoolchildren in the control group. In the main group, articulation disorders in the form of sigmatism (29.3%), rotacism (21.3%), and multiple speech function disorders were detected in 11.2% of cases. In the control group, sigmatism was diagnosed in 9.2% of cases, rotacism in 4.7%, and multiple speech disorders were recorded in 2.9% of cases. In total, there were 32 schoolchildren with disorders of articulatory praxis in the main and control groups. Among them, 26 people had a resting tongue topography at the bottom of the mouth. Of the 38 children without articulation disorders, there were 4 people with atypical resting tongue topography (at p < 0.05).Ultrasound data showed that the incorrect position of the tongue at rest and the presence of an anterior open bite were associated in 68.5% of cases. It has been proven that in children in whom the architectonics of the tongue was visualized below the horizontal line (closer to the oral mucosa), the presence of this dentofacial anomaly was recorded in 72.6% of cases.Ultrasound visualization of the topography of the tongue is an important tool for objective assessment ofits position, explains the occurrence of dentofacial anomalies and speech disorders. Ultrasound is important for further assessment of the effectiveness of orthodontic treatment and rehabilitation.Документ Динаміка клінічних показників загоєння постекстракційної рани за умов місцевого використання кріоконсервованої плаценти(Полтавський державний медичний університет, 2025) Хатту, Вікторія Віталіївна; Локес, Катерина Петрівна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Яценко, Павло Ігорович; Бойко, Ігор Васильович; Цибульняк, Андрій Валерійови; Аветіков, Давид Соломонович; Khattou, V. V.; Lokes, K. P.; Havryliev, V. M.; Yatsenko, P. I.; Boyko, I. V.; Tsybulniak, A. V.; Avetikov, D. S.Після видалення зуба альвеолярна кістка зазнає процесу ремоделювання, що призводить до втрати маси кістки і зміни її якості. Ці процеси призводять до атрофії альвеолярної кістки. Для мінімізації атрофії кісткової тканини і зниження ймовірності виникнення післяекстракційних ускладнень, особливо запального характеру, використовують різноманітні засоби, такі як PRP-терапія, PRF, кісткові замінники тощо. Також перспективним вважають використання кріоконсервованої плаценти, яка має протизапальні, антиангіогенні, антифібротичні та антимікробні властивості, а також посилює епітелізацію. Мета дослідження – провести аналіз клінічного перебігу загоєння постекстракційної рани на тлі використання кріоконсервованої плаценти. Для клінічної оцінки результатів загоєння постекстракційної рани проведено обстеження 90 пацієнтів після операції видалення зуба, яких було розділено на три клінічні групи. Досліджуючи динаміку гіперемії слизової оболонки порожнини рота, основну увагу для диференціювання даного стану приділено наявності крайової гіперемії в ділянці лунки видаленого зуба, щоки і під’язикової ділянки. Слід зазначити, що на першу добу післяопераційного періоду цей показник спостерігався найбільшим у другій групі та в середньому складав 1,47 ± 016, а в інших групах – 1,37 ± 0,14 і 1,43 ± 0,14 відповідно. На третю добу найнижчим рівень даного показника був у другій клінічній групі –0,630 ± 070 бала, а в першій і третій клінічних групах різниця в даних складала 0,93 ± 0,08 і 0,97 ± 0,09 відповідно. Найширші межі вірогідного зменшення встановлено на 7-му добу, майже в усіх трьох клінічних групах спостерігалося максимальне його вірогідне зниження, але якщо в першій і третій групах величина показника складала 0,80±0,15 і 0,83±0,14 відповідно, то в другій клінічній групі цей показник зафіксовано в межах 0,50±0,12, що свідчить про доцільність застосування запропонованого протоколу лікування з доповненням. Комбіноване використання кріоконсервованої плаценти і парентерального введення кверцетину сприяє зменшенню клінічних локальних ознак запального процесу після проведення операції видалення зуба. After tooth extraction, the alveolar bone undergoes a remodeling process, which leads to a loss of bone quantity and a change in its quality. These processes lead to alveolar bone atrophy. To minimize bone tissue atrophy and reduce the likelihood of post-extraction complications, especially inflammatory ones, various means are used, such as PRP therapy, PRF, bone substitutes, etc. Also promising is the use of cryopreserved placenta, which has anti-inflammatory, antiangiogenic, antifibrotic and antimicrobial properties, and also enhances epithelialization. The aim of the study: to analyze the clinical course of post-extraction wound healing against the background of the use of cryopreserved placenta. For the clinical assessment of the results of post-extraction wound healing, 90 patients were examined after tooth extraction surgery, which were divided into three clinical groups. When studying the dynamics of hyperemia of the oral mucosa, we paid the main attention to the differentiation of this condition by the presence of marginal hyperemia in the area of the extracted tooth socket, cheek and sublingual area. It should be noted that on the first day of the postoperative period this indicator was observed to be the highest in the second group and on average amounted to 1.47±016, and inthe other groups - 1.37±0.14 and 1.43±0.14, respectively. On the third day, the lowest level of this indicator was in the second clinical group and amounted to 0.630±0.70 points, and in the first and third clinical groups the difference in the data was 0.93±0.08 and 0.97±0.09, respectively. The greatest limits of probable reduction were established by us on the 7th day, almost in all three clinical groups its maximum probable reduction was observed, but if in the first and third groups the value of the indicator was 0.80±0.15 and 0.83±0.14, respectively, then in the second clinical group this indicator was recorded by us in the limit of 0.50±0.12, which, in our opinion, indicates the feasibility of using the proposed treatment protocol with supplementation. Under the conditions of combined use of cryopreserved placenta and parenteral administration of quercetin, it contributes to the reduction of clinical local signs of the inflammatory process after tooth extraction surgery.Документ Особливості клінічного перебігу одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації в пацієнтів із ішемічною хворобою серця(Полтавський державний медичний університет, 2025) Кіптілий, Анатолій Васильович; Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Личман, Віталій Олександрович; Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид СоломоновичОдонтогенні флегмони щелепно-лицевої локалізації складають від 30% до 50% загальної кількості пацієнтів щелепно-лицевих стаціонарів. Системні зміни, що призводять до поширення інфекції, можуть спостерігатися в таких ситуаціях як ВІЛ/СНІД, декомпенсований цукровий діабет, імунодепресія, алкоголізм або ослаблені стани, включаючи захворювання серцево-судинної системи. Мета дослідження - провести аналіз клінічного перебігу одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації в пацієнтів із ішемічною хворобою серця. Було проведено клінічне обстеження пацієнтів із флегмонами щелепно-лицевої локалізації на тлі ішемічної хвороби серця за 2022/2024 рр. Досліджено такі клінічні показники: П1.1 - температура тіла; П1.2 - частота пульсу; П1.3 - показник болю за візуальноаналоговою шкалою (ВАШ); П1.4 - порушення функції жування; П1.5 - порушення функції ковтання; П1.6 - порушення функції мовлення. Показники відображалися в балах - від 0 до 3 для П1.1, П1.2, П1.3 і від 0 до 1 бала для показників П1.4, П1.5, П1.6. При аналізі динаміки показника П1.1 виявлено його несуттєве підвищення на 3-тю добу післяопераційного періоду в середньому на 0,5 бала, але на 5-ту добу - зменшення на 0,7 балів, що свідчить про перехід репаративного процесу в 2-гу фазу. Аналогічну ситуацію виявлено щодо динаміки показника П1.2, який поступово зменшувався в період із 1-ї по 5-ту добу в середньому на 0,55 бала з незначним підвищенням на 7-му добу на 0,15 бала. Якщо на першу добу значення середнього показника дорівнювало 2,65 бала, то до 5-ї доби зафіксовано достовірне невелике зниження на 0,5 балів. При включенні до складу консервативної терапії кверцетину в таблетованому вигляді загальноклінічні показники пацієнтів із одонтогенними флегмонами щелепнолицевої локалізації на тлі ішемічної хвороби серця були мінімально кращими за аналогічні показники групи контролю, де лікування проводили за стандартними протоколами, починаючи з 5-ої доби спостереження.Документ Академічне шахрайство та заходи його попередження(Полтавський державний медичний університет, 2025) Скікевич, Маргарита Георгіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Яценко, Павло ІгоровичВиставлення студентам оцінок за послуги або гроші, тобто корупція, є однією з причин деформації академічної культури. Імітація оцінювання нівелює оцінки як важливий інструмент формування конкурентного середовища в університетах. Giving students grades for favors or money, i.e. corruption, is one of the reasons for the deformation of academic culture. Imitation of assessment levels out grades as an important tool for shaping a competitive environment in universities.Документ Оптимізація опанування hard та soft skills при підготовці майбутнього лікаря(Полтавський державний медичний університет, 2025) Локес, Катерина Петрівна; Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид СоломоновичУ статті приведене обґрунтування необхідності поєднаного та гармонічного набуття soft та hard skills студентами на етапі підготовки у вищих навчальних закладах є критично важливим. При набутті студентами необхідних базових знань та вмінь під час навчання потрібно враховувати умови сьогодення, які являють собою використання новітніх методів діагностики та лікування, тенденцію до постійного підвищення кваліфікації лікаря, необхідність брати участь у різноманітних конференціях та семінарах, в тому числі зарубіжних. Поєднання різного виду навичок являє собою необхідний аспект підготовки майбутнього лікаря та обов’язково повинно враховуватися при формуванні робочих програм на кафедрах як теоретичного, так і клінічного спрямування. The article provides a justification for the need for combined and harmonious acquisition of soft and hard skills by students at the stage of training in higher educational institutions is critically important. When students acquire the necessary basic knowledge and skills during their studies, it is necessary to take into account the current conditions, which are the use of the latest methods of diagnosis and treatment, the tendency to constantly improve the qualifications of doctors, the need to participate in various conferences and seminars, including foreign ones. The combination of different types of skills is a necessary aspect of the training of a future doctor and must be taken into account when forming work programs at departments of both theoretical and clinical orientation.Документ Analysis of the treatment of patients with abscesses and phlegmons of the maxillofacial region(Полтавський державний медичний університет, 2025-04) Steblovskyi, D. V.; Lychman, V. O.; Toropov, O. O.; Popovych, I. Yu.; Rezvina, K. Yu.; Haggag, Abdelrazik ; Стебловський, Дмитро Валерійович; Личман, Віталій Олександрович; Торопов, Олександр Анатолійович ; Попович, Іван Юрійович; Резвіна, Катерина Юріївна; Хаггаг, АбдельразікThe study aimed to determine the composition and sensitivity of microorganisms to antibiotics isolated from pathological foci for further use of the most effective antibacterial drugs. From January 2019 to December 2024, 192 case histories of patients aged 18 to 82 with MFA abscesses and phlegmon of various localization, prevalence, and severity of the course who were treated at the Department of Oral and Maxillofacial Surgery of the ME “Poltava Regional Clinical Hospital, named after M.V. Sklifosovsky of the Poltava Regional Council” were analyzed. The analysis of variance (ANOVA) method was used to process the results. Abscesses and phlegmon occurred more often in the working-age population – 80.7% (155 out of 192 cases), of which 65.2% among men and 34.8% among women, with a ratio of 2:1. The ratio of abscesses to phlegmon was 3.5:1. Odontogenic abscesses prevailed (47.2%), while non-odontogenic abscesses accounted for 38.5%. Phlegmons of odontogenic etiology accounted for 6.25%, non-odontogenic – 7.8%. Among non-odontogenic abscesses, abscessing furuncles and carbuncles were most often diagnosed (63.5%). Suppuration of atheroma and complicated mandibular fractures accounted for 9.4% each, purulent lymphadenitis – 5.4%, suppuration of the median neck cyst – 4.1%, and sublingual salivary gland – 1.4% abscess. Among the odontogenic abscesses, subperiosteal (63%), buccal (15%), maxillary-lingual groove (6%), infratemporal fossa and odontogenic sinusitis (3% each), submandibular, submaxillary and palatal (1% each) dominated. Among the non-odontogenic phlegmon, adenophlegmon (40%) and phlegmon due to infected mandibular fractures (20%) prevailed. Others – phlegmons due to infected wounds, phlegmons of the lower lip, parotid and masticatory area and tonsillogenic phlegmons – 6.6% each. In 100% of cases with phlegmon, monocultures were isolated: Staphylococcus aureus – 40.3%, Staphylococcus saprophyticus – 4%, Klebsiella pneumonia – 3.7%, Pseudomonas aeruginosa – 3%, others – 4.8%. In 11.9% of cases, the bacterial culture failed to grow, indicating the possible presence of anaerobes. An important aspect is determining antibiotic sensitivity. St. epidermidis was sensitive to ceftriaxone, azithromycin, clindamycin, vancomycin, and meropenem. St. aureus was sensitive to ceftriaxone, clindamycin, vancomycin, levofloxacin, and meropenem, but 100% of strains were resistant to penicillin G. Str. pyogenes and Str. viridans are 100% susceptible to ceftriaxone, cefotaxime, and amoxicillin. Escherichia coli and Pseudomonas aeruginosa demonstrated high sensitivity to ceftazidime, amikacin, and mepenam.Документ Вплив мікробіоти порожнини рота на виникнення ускладнень запального характеру після проведення операції видалення зуба(Полтавський державний медичний університет, 2024) Хатту, Вікторія Віталіївна; Аветіков, Давид Соломонович; Іваницька, Олена СергіївнаМетою даної роботи було проаналізувати вплив мікробіоти порожнини рота на частоту розвитку альвеоліту після проведення операції видалення зуба.Документ Якісний склад мікробіоти одонтогенних флегмон у пацієнтів з ІХС(Полтавський державний медичний університет, 2024) Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Кіптілий, Анатолій Васильович; Личман, Віталій ОлександровичОдонтогенні захворювання розвиваються внаслідок поширення збудників некротизованої пульпи при ускладненому карієсі, пародонтальних кишень при пародонтиті або перикороніті при утрудненому прорізуванні ретенованих зубів у підлеглі тканини, що в повній мірі підтверджує їх бактеріальний генез. Враховуючи той факт, що ротову порожнину заселяє більше 700 видів мікроорганізмів, стає очевидним, що наряду з патогенними представниками, нормобіота ротової порожнини у таких випадках може набувати патогенних властивостей і слугувати резервуаром інфекції.Документ Обгрунтування необхідності нової тактики проведення оперативних доступів за хірургічних втручань щелепно-лицевої локалізації(Полтавський державний медичний університет, 2024) Локес, Катерина Петрівна; Аветіков, Давид СоломоновичПроведення оперативних втручань у щелепно-лицевій локалізації, не зважаючи на стрімкий розвиток медичної науки, не втрачають своєї актуальності. А підвищення естетичних вимог пацієнтів до власної зовнішності зазнає постійного підвищення. Це обумовлює необхідність оптимізації проведення оперативних втручань у даній локалізації з метою профілактики утворення патологічних рубцевих змін.Документ Application of immunostimulants in combination with antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons(Poltava State Medical University, 2025-03-06) Ivanytska, O. S.; Tkachenko, P. I.; Bilash, S. M.; Voloshina, L. I.; Faustova, M. O.; Yaroshenko, I. R.; Haggag, Abdelrazik; Іваницька, Олена Сергіївна; Ткаченко, Павло Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Волошина, Людмила Іванівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ярошенко, І. Р.; Хаггаг, АбдельразікPurulent-inflammatory diseases of the maxillofacial region occupy a significant place in the clinic of surgical dentistry. The work is devoted to the study of the issue of stabilizing general immunity in odontogenic phlegmons by improving the standard protocol for providing surgical dental care, namely, including immunostimulants in combination with antioxidants in the composition of conservative therapy. Patients with odontogenic phlegmons (50 persons) were divided into 2 groups: the control group, whose treatment was carried out according to the standard protocol, the main group – patients, who were treated according to the protocol with an addition. The conservative treatment additionally included "Filgrastim" and "Cytoflavin". It was revealed that an improvement in the general condition of 22 patients of main group was noted on the 4th day after surgery, in 4 patients – on the 6th day, a decrease in pain syndrome was observed on average on the 5th day. In 19 patients, the absence of purulent exudate was noted on the 4th day, the appearance of granulations on the 6th, and complete epithelialization of the wound on the 7-8th day. The number of peripheral blood erythrocytes during the treatment tended to increase only in patients of the main group – on the 9th day the values approached the normal level and were significantly higher than those of patients of the control group. The level of hemoglobin concentration in the main group of patients also increased slightly. The tendency to normalization of the number of cellular elements in patients of the main group was noted already from the 5th day of the postoperative period. The results of the study demonstrated that the use of a protocol with an addition that includes immunostimulants and antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons allows achieving optimal functional and cosmetic results. Гнійно-запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки займають значне місце в клініці хірургічної стоматології. Робота присвячена вивченню питання стабілізації загального імунітету при одонтогенних флегмонах шляхом удосконалення стандартного протоколу надання хірургічної стоматологічної допомоги, а саме, включення до складу консервативної терапії імуностимуляторів у поєднанні з антиоксидантами. Пацієнти з одонтогенними флегмонами (50 осіб) були розподілені на 2 групи: контрольну, лікування яких проводилося за стандартним протоколом, основну – пацієнти, які отримували лікування за протоколом з доповненням. Консервативне лікування додатково включало «Філграстим» та «Цитофлавін». Виявлено, що покращення загального стану у 22 пацієнтів основної групи відмічалося на 4-ту добу після операції, у 4 пацієнтів – на 6-ту добу, зменшення больового синдрому спостерігалося в середньому на 5-ту добу. У 19 пацієнтів відсутність гнійного ексудату відмічено на 4-ту добу, появу грануляцій – на 6-ту, повну епітелізацію рани – на 7-8-му добу. Кількість еритроцитів периферичної крові в процесі лікування мала тенденцію до збільшення лише у пацієнтів основної групи – на 9 добу показники наближалися до норми і були достовірно вищими, ніж у пацієнтів контрольної групи. Рівень концентрації гемоглобіну в основній групі пацієнтів також дещо підвищився. Тенденція до нормалізації кількості клітинних елементів у пацієнтів основної групи відзначалася вже з 5-го дня післяопераційного періоду. Результати дослідження продемонстрували, що використання в комплексному лікуванні пацієнтів з одонтогенними флегмонами протоколу з доповненням, що включає імуностимулятори та антиоксиданти, дозволяє досягти оптимальних функціональних та косметичних результатів.Документ Перспективи використання хірургічних навігаційних шаблонів для видалення мезіальнонахилених ретенованих нижніх третіх молярів(Полтавський державний медичний університет, 2024) Аветіков, Георгій Давидович; Локес, Катерина ПетрівнаВидалення ретенованих мезіальнонахилених третіх молярів нижньої щелепи є однією з найскладніших операцій у хірургічній стоматології, що супроводжується значними ризиками, такими як пошкодження нижньоальвеолярного нерва, інтенсивний постопераційний набряк, інфекції та рецесія ясен у дистально-вестибулярній ділянці сусіднього сьомого зуба. Ці ускладнення можуть призводити до подовженого періоду відновлення, значного дискомфорту для пацієнтів та тривалих функціональних порушень.Документ Лідерські якості викладача – запорука успішного викладання дисципліни(Полтавський державний медичний університет, 2025) Волошина, Людмила Іванівна; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Яценко, Павло ІгоровичУ статті розглянуто проблеми студентоцентрованого навчання й формування особистості здобувача освіти. Зазначено, що викладач має постійно вдосконалюватися й підвищувати рівень педагогічної майстерності. Успішне навчання можливе, якщо викладач буде неформальним лідером. The article examines the problems of student-centered learning and the formation of the personality of an education seeker. It is indicated that the teacher must constantly improve and also increase his level of pedagogical skills. Successful learning is possible if the teacher is an informal leader. leadership, student-centered learning, personality formation, professional skills.Документ Comparison of techniques for the surgical stage of simultaneous and delayed dental implantation (literature review)(Полтавський державний медичний університет, 2025) Chemerys, V. V.; Чемерис, Владислав ВікторовичToday, dentists replace dentition defects with dental implants, which are widely used in their practice. Indications for dental implantation include both primary and secondary edentulousness. There are two main methods of performing the surgical stage of dental implantation: one-stage and delayed dental implantation. Each of these techniques has its advantages and disadvantages, as well as indications and contraindications. The advantage of one-stage dental implantation is a shorter rehabilitation period for the patient, a reduction in the number of surgical interventions, as well as a decrease in the volume of bone resorption after the healing of the socket of the extracted tooth and the osseointegration of the dental implant. The advantages of delayed dental implantation are the possibility of ensuring a high rate of primary stability of the dental implant during surgery, as well as reducing the risk of postoperative complications. The disadvantages of one-stage dental implantation are: higher complexity of the surgical intervention compared to delayed dental implantation, the risk of insufficient primary stability of the dental implant during surgery an increased risk of postoperative complications and a limited list of indications for one-stage dental implantation. The disadvantages of delayed dental implantation include: an increase in the overall duration of the patient's rehabilitation period, the risk of bone atrophy in the area of surgery, which in turn may lead to the need for additional surgical procedures, psychological and physical discomfort of the patient who has to do without one or more teeth for a long period, and an overall increase in the cost of treatment. Дентальна імплантаціє є найсучаснішим методом лікування як первинних, так і вторинних адентій. За допомогою встановлення дентальних імплантантів можна відновити як естетику, так і повноцінну жувальну функцію пацієнтам. Даний метод лікування стає все доступнішим та більш прогнозованим. Є дві основні методики виконання хірургічного етапу дентальної імплантації: одномоментна та відстрочена дентальна імплантація. Одномоментна дентальна імплантація передбачає встановлення імплантату відразу після операції видалення зуба. Це скорочує термін реабілітації пацієнта та зменшує кількість хірургічних втручань. Однак, цей метод вимагає високої якості кісткової тканини та відсутності запального процесу в ділянці видаленого зуба. Відстрочена дентальна імплантація, передбачає очікування повного загоєння кісткової тканини після видалення зуба, що може зайняти кілька місяців. Цей метод дозволяє досягти кращої первинної стабільності дентального імплантату, особливо у випадках недостатньої якості кістки або наявності запального процесу. Щороку розробляються нові методики проведення хірургічного етапу дентальної імплантації та покращуються старі. Високої популярності набуває використання навігаційних шаблонів лікарями - стоматологами, задля покращення точності встановлення дентального імплантанту в заплановану позицію. Успіх дентальної імплантації залежить від багатьох факторів, серед яких анатомічні умови в ділянці оперативного втручання відіграють важливу роль. За наявності складних анатомічних умов (значна атрофія кісткової тканини, близькість до анатомічних структур, таких як гайморова пазуха на верхній щелепі та канал нижньощелепного нерва на нижній щелепі, патологічні зміни м’яких тканин в ділянці імплантації) хірургічний етап дентальної імплантації значно ускладнюється, а іноді вимагає проведення додаткових хірургічних операцій. Огляд літератури показав, що доволі суперечливими є дані щодо проведення одномоментної дентальної імплантації за складних анатомічних умов та за наявності запальних процесів в ділянці проведення імплантації. Особливу увагу слід приділити вдосконаленню методики забезпечення первинної стабільності дентального імплантанту за складних анатомічних умов.Документ Comparative analysis of intra- and extra-oral methods of performing metal-osteosynthesys of mandible(Полтавський державний медичний університет, 2025) Svyryda, O. S.; Свирида, Олександр СергійовичThe article presents an extensive literature review focused on a detailed analysis of intraoral and extraoral metal osteosynthesis techniques for mandibular fractures. It examines the historical development of metal osteosynthesis methods, their evolution, and current trends in selecting the optimal surgical approach for treatment. The study explores the epidemiology, classification, and clinical characteristics of various types of fractures, including traumatic injuries of different origins, such as sports injuries, road traffic accidents, and domestic incidents. Particular attention is given to fractures localized in the frontal region, the mandibular body, and the mandibular angle. A thorough analysis of contemporary osteosynthesis methods is provided, including intraoral and extraoral approaches, their respective advantages and disadvantages, and their application depending on the fracture’s location and nature. Special focus is placed on the comparative evaluation of different fixation techniques, encompassing various types of titanium plates, screws, and other fixation elements. The study also explores the selection of optimal designs and materials, as well as the prevention and management of potential postoperative complications. These complications include nonunion or delayed fracture consolidation, sensory disturbances due to inferior alveolar nerve damage, impaired blood supply to bone fragments caused by excessive periosteal stripping, infectious complications, and aesthetic defects. Based on an extensive literature review, an algorithm for selecting the optimal treatment strategy for mandibular fractures is proposed. This algorithm facilitates an individualized approach to each clinical case, enhances prognosis, ensures a high level of functional and aesthetic rehabilitation, and minimizes postoperative complications. Ultimately, this contributes to reducing the patient's hospital stay duration and improving overall treatment outcomes. Метою дослідження було оцінити ефективність внутрішньоротового та позаротового доступів при проведенні металоостеосинтезу нижньої щелепи, враховуючи їхній вплив на стабільність фіксації уламків, ризик ускладнень, рівень функціонального відновлення та естетичні результати лікування. Дослідження спрямоване на визначення оптимальних підходів до вибору хірургічного доступу залежно від клінічної ситуації, складності перелому, локалізації пошкодження, стану м’яких тканин. Було проведено аналіз літературних джерел та клінічних досліджень, що оцінювали результати остеосинтезу при переломах нижньої щелепи. Порівнювалися показники функціонального відновлення, тривалість операційного втручання, частота інфекційних ускладнень, пошкодження нервових структур, вираженість післяопераційного больового синдрому та ймовірність формування патологічних рубців. Інтраоральний остеосинтез забезпечує кращий естетичний результат завдяки відсутності зовнішніх шкірних рубців, знижує ризик пошкодження крайової гілки лицевого нерва, але може супроводжуватися складнішою візуалізацією операційного поля та підвищеним ризиком інфікування. Позаротовий доступ, у свою чергу, забезпечує кращу стабільність фрагментів, полегшує репозицію та зменшує ризик залишкового неправильного зрощення кістки, проте супроводжується підвищеною травматизацією м’яких тканин і формуванням післяопераційних рубців. Вибір між внутрішньоротовим та позаротовим доступом залежить від клінічної ситуації, складності перелому, стану м’яких тканин та естетичних очікувань пацієнта. Інтраоральний доступ доцільний при простих переломах без значного зміщення уламків, тоді як екстраоральний остеосинтез більш ефективний при складних переломах, що потребують точної репозиції та жорсткої фіксації. Індивідуалізований підхід до вибору методики остеосинтезу дозволяє мінімізувати ризики післяопераційних ускладнень, забезпечити оптимальний рівень функціональної реабілітації та покращити загальний прогноз лікування пацієнтів із переломами нижньої щелепи.