Вплив кверцетину на органічний матрикс і біомеханічні властивості нижньої щелепи щурів після її неповного перелому за умов хронічної алкогольної інтоксикації

Abstract

Вивчали вплив водорозчинної форми кверцетину (корвітину) на деполімеризацію біополімерів органічного матриксу та біомеханічні властивості нижньої щелепи щурів після її неповного перелому за умов хронічної алкогольної інтоксикації. Дослідження проводили на 14-ту добу після щоденного внутрішньошлункового введення 40%-го розчину етанолу в добовій дозі 12 мл/кг маси тіла протягом 14 діб та неповного перелому нижньої щелепи (кістку на глибину 1 мм просвердлювали твердосплавним свердлом діаметром 1,5 мм зі швидкістю до 1000 об/хв). Введення водорозчинної форми кверцетину протягом 14 діб посттравматичного періоду у добовій дозі 10 мг/кг (у перерахунку на кверцетин) після неповного перелому нижньої щелепи на тлі хронічної алкогольної інтоксикації вірогідно зменшувало активність кислої фосфатази та її тартратрезистентної ізоформи на 35,3 і 23,1% відповідно, концентрацію вільного оксипроліну, гексуронових і N-ацетилнейрамінової кислот на 17,0, 30,6 і 43,3% відповідно порівняно з результатами тварин, яким препарат не призначали. Модуль Юнга перевищував значення цієї групи на 72,3%, межа пружності – на 53,2%, межа міцності – на 59,6%, відносне видовження до руйнування – на 30,0%. Зроблено висновок щодо застосування водорозчинної форми кверцетину протягом 14 діб після неповного перелому нижньої щелепи на тлі хронічної алкогольної інтоксикації посилює репаративні процеси в ділянці пошкодження, обмежує резорбцію кістки та деполімеризацію біополімерів сполучної (кісткової) тканини – колагену, про- теогліканів і сіалоглікопротеїнів. За цих умов істотно покращуються біомеханічні властивості нижньощелепної кістки у ділянці перелому, зокрема, її пружність і міцність.