Динаміка клінічних показників загоєння постекстракційної рани за умов місцевого використання кріоконсервованої плаценти

Abstract

Після видалення зуба альвеолярна кістка зазнає процесу ремоделювання, що призводить до втрати маси кістки і зміни її якості. Ці процеси призводять до атрофії альвеолярної кістки. Для мінімізації атрофії кісткової тканини і зниження ймовірності виникнення післяекстракційних ускладнень, особливо запального характеру, використовують різноманітні засоби, такі як PRP-терапія, PRF, кісткові замінники тощо. Також перспективним вважають використання кріоконсервованої плаценти, яка має протизапальні, антиангіогенні, антифібротичні та антимікробні властивості, а також посилює епітелізацію. Мета дослідження – провести аналіз клінічного перебігу загоєння постекстракційної рани на тлі використання кріоконсервованої плаценти. Для клінічної оцінки результатів загоєння постекстракційної рани проведено обстеження 90 пацієнтів після операції видалення зуба, яких було розділено на три клінічні групи. Досліджуючи динаміку гіперемії слизової оболонки порожнини рота, основну увагу для диференціювання даного стану приділено наявності крайової гіперемії в ділянці лунки видаленого зуба, щоки і під’язикової ділянки. Слід зазначити, що на першу добу післяопераційного періоду цей показник спостерігався найбільшим у другій групі та в середньому складав 1,47 ± 016, а в інших групах – 1,37 ± 0,14 і 1,43 ± 0,14 відповідно. На третю добу найнижчим рівень даного показника був у другій клінічній групі –0,630 ± 070 бала, а в першій і третій клінічних групах різниця в даних складала 0,93 ± 0,08 і 0,97 ± 0,09 відповідно. Найширші межі вірогідного зменшення встановлено на 7-му добу, майже в усіх трьох клінічних групах спостерігалося максимальне його вірогідне зниження, але якщо в першій і третій групах величина показника складала 0,80±0,15 і 0,83±0,14 відповідно, то в другій клінічній групі цей показник зафіксовано в межах 0,50±0,12, що свідчить про доцільність застосування запропонованого протоколу лікування з доповненням. Комбіноване використання кріоконсервованої плаценти і парентерального введення кверцетину сприяє зменшенню клінічних локальних ознак запального процесу після проведення операції видалення зуба. After tooth extraction, the alveolar bone undergoes a remodeling process, which leads to a loss of bone quantity and a change in its quality. These processes lead to alveolar bone atrophy. To minimize bone tissue atrophy and reduce the likelihood of post-extraction complications, especially inflammatory ones, various means are used, such as PRP therapy, PRF, bone substitutes, etc. Also promising is the use of cryopreserved placenta, which has anti-inflammatory, antiangiogenic, antifibrotic and antimicrobial properties, and also enhances epithelialization. The aim of the study: to analyze the clinical course of post-extraction wound healing against the background of the use of cryopreserved placenta. For the clinical assessment of the results of post-extraction wound healing, 90 patients were examined after tooth extraction surgery, which were divided into three clinical groups. When studying the dynamics of hyperemia of the oral mucosa, we paid the main attention to the differentiation of this condition by the presence of marginal hyperemia in the area of the extracted tooth socket, cheek and sublingual area. It should be noted that on the first day of the postoperative period this indicator was observed to be the highest in the second group and on average amounted to 1.47±016, and inthe other groups - 1.37±0.14 and 1.43±0.14, respectively. On the third day, the lowest level of this indicator was in the second clinical group and amounted to 0.630±0.70 points, and in the first and third clinical groups the difference in the data was 0.93±0.08 and 0.97±0.09, respectively. The greatest limits of probable reduction were established by us on the 7th day, almost in all three clinical groups its maximum probable reduction was observed, but if in the first and third groups the value of the indicator was 0.80±0.15 and 0.83±0.14, respectively, then in the second clinical group this indicator was recorded by us in the limit of 0.50±0.12, which, in our opinion, indicates the feasibility of using the proposed treatment protocol with supplementation. Under the conditions of combined use of cryopreserved placenta and parenteral administration of quercetin, it contributes to the reduction of clinical local signs of the inflammatory process after tooth extraction surgery.