Methods of treatment of patients suffering from depressive type of schizoaffective disorder

Abstract

The article presents the results of a comparative study of the therapeutic efficacy of atypical antipsychotics in combination with sertraline in the treatment of patients suffering from depressive type of schizoaffective disorder. The assessment of effectiveness was carried out using rating scales HAMD-21, PANSS and CGI-I. We observed a rather high clinical efficacy of drugs in the treatment of patients with depressive type of schizoaffective disorder and features of the spectrum of therapeutic effects on the indicated disorder. The results of the study showed that the drugs were well tolerated and did not show extrapyramidal disorders, facilitated the transition to remission and improved compliance between the physician and the patient; В роботі представлені результати порівняльного дослідження терапевтичної ефективності атипових антипсихотиків в поєднанні з сертраліном в терапії депресивного типу шизоафективного розладу. Оцінка ефективності проводилася з використанням оціночних шкал HAMD-21, PANSS и CGI-I. Констатована достатньо висока клінічна ефективність препаратів при лікування пацієнтів з депресивним типом шизоафективного розладу та особливості спектру терапевтичного впливу на нього. Результати дослідження показали, що препарати мали гарну переносимість та не проявляли екстра пірамідних розладів, сприяли виходу в ремісію та покращенню комплайенсу між лікарем та пацієнтом; В работе представлены результаты сравнительного исследования терапевтической эффективности атипичных антипсихотиков в сочетании с сертралином в терапии депрессивного типа шизоаффективного расстройства. Оценка эффективности проводилась с использованием оценочных шкал HAMD-21 PANSS и CGI-I. Констатирована достаточно высокая клиническая эффективность препаратов при лечении пациентов с депрессивным типом шизоаффективного расстройства и особенности спектра терапевтического воздействия на него. Результаты исследования показали, что препараты имели хорошую переносимость но не проявляли экстрапирамидных расстройств, способствовали выходу в ремиссию и улучшению комплайенс между врачом и пациентом.