Вплив комплексної терапії з розсолом полтавського бішофіту на клінічний стан, рівень адаптаційних гормонів та реологію крові у хворих на ішемічну хворобу серця з хронічними запальними захворюваннями печінки та жовчного міхура

Abstract

Зовнішнє застосування бішофіту приводить до підвищення адаптаційних можливостей організму, покращання функціонального стану сердцево-судинної системи, жовчного міхура та печінки, поліпшення реологічних властивостей крові на рівні мікроциркуляції, сприяє зниженню опірності кровотоку на периферії, поліпшенню артеріовенозного шунтування в тканинах та органах. Отже, ванни з розсолом полтавського бішофіту можуть бути використані як доповнення до медикаментозної терапії хворих на ІХС із захворюваннями печінки та жовчного міхура. Курс лікування з розсолом бішофіту може бути проведений в умовах санаторію, профілакторію та поліклініки. Основними протипоказаннями щодо серцево-судинної та гепатобіліарної системи є: ІХС, що супроводжується частими приступами стенокардії напруги та покою або явищами лівошлуночкової недостатності (серцева астма); миготлива аритмія, пароксизмальна тахікардія, повна атріовентрикулярна блокада, політопна екстрасистолія; серцево-судинна недостатність вище І стадії; гіпертонічна хвороба вище ІІА стадії; тромбоемболічна хвороба; усі форми жовтяниці; калькульозний холецистит; жовчнокам’яна хвороба; активний гепатит; цироз печінки. Полтавський бішофіт доцільно застосовувати тому, що він має лікувальні якості, перевагу над фармакологічними препаратами, які хоч і ефективні, але їхня лікувальна дія може супроводжуватись побічними ефектами, вони дорого коштують і тому малодоступні для населення. Бішофіт — природний ефективний препарат недорогий, доступний у використанні, має великі запаси на Полтавщині.