Establishing the relationship between the level of interleukin-18 and the state of periodontium in children of primary-school-age with chronic catarrhal gingivitis and insulin-dependent diabetes mellitus

Abstract

Insulin-dependent diabetes mellitus is a significant risk factor for inflammatory periodontal disease in children and adolescents. The study aimed to determine the dental status and study the content of pro-inflammatory IL-18 in oral fluid in primary school children with insulin-dependent diabetes mellitus and to develop an algorithm for predicting IL-18 levels in oral fluid of children with chronic catarrhal gingivitis in type I diabetes mellitus background by establishing a relationship between the level of IL-18 and the assessment index of periodontal tissues according to the Sillness scale, Loe. The study examined 82 children aged six to fourteen years, including 56 with type I diabetes and 26 without concomitant somatic diseases. The IL-18 amount in the oral fluid to characterize the inflammation in the oral cavity organs was determined. The IL-18 value increases with the periodontal index and bleeding gums during probing. It is consistent with the data of scientific studies on IL-18 amount in the oral fluid of adults without diabetes. Our study results also show that an increase in the IL-18 value in oral fluid is closely related to type I diabetes in children. Moreover, in our opinion, IL-18 can be considered a potential biomarker of inflammation in periodontal disease in children with type I diabetes mellitus, the clinical manifestations of which are not yet visible. We found that IL-18 levels are elevated even in the absence of clinical gingivitis manifestations. Therefore, establishing IL-18 pathogenetic significance in chronic catarrhal gingivitis on the background of type I diabetes is extremely important.

Наявність у дітей цукрового діабету І типу є основним фактором ризику виникнення запальних захворювань пародонту. Мета роботи. Визначення стоматологічного статусу та дослідження вмісту прозапального ІЛ-18 в ротовій рідині у дітей молодшого шкільного віку з інсулінозалежним цукровим діабетом, встановлення взаємозв’язку вмісту ІЛ-18 із станом пародонту вищезазначеної групи дітей. Об’єкт і методи дослідження. Оглянуто 82 дітей віком від шести до чотирнадцяти років, з них 56 дітей із цукровим діабетом І типу і 26 дітей без супутніх соматичних захворювань. Визначали індекс гігієни за Федоровим-Володкіною (1968), спрощений гігієнічний індекс OHI-S (Green, Vermillion, 1964), індекс РМА в модифікації Parma (1960), гінгівальний індекс (GI) за Loe, Silness (1967), індекс кровоточивості за Mühlemann H.R. (1971). Визначення концентрації ІЛ-18 у ротовій рідині здійснювався методом твердофазного імуноферментного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення. У групі пацієнтів з цукровим діабетом І типу та хронічним катаральним гінгівітом індекс гігієни за Федоровим-Володкіною складає 2,20±0,08 бала, що відповідає незадовільній гігієні порожнини рота. Результати оцінки якості гігієни порожнини рота за спрощеним індексом OHI-S (Green-Vermillion) підтверджують виявлену тенденцію. При порівнянні значень індексів гігієни за Федоровим–Володкіною та за спрощеним індексом OHI-S (Green-Vermillion) статистично значима різниця (р≤0,05) була виявлена при порівнянні між собою груп 1 і 2, 3 і 4, 2 і 4, 1 і 4, але не була виявлена (р≥0,05) між групами 1 і 3 (у дітей зі здоровими яснами з та без цукрового діабету І типу). Сукупність даних пародонтальних індексів у дітей з хронічним катаральним гінгівітом на фоні цукрового діабету І типу свідчать про середній ступінь тяжкості гінгівіту, а саме: PMA – 40,47±0,96%, гінгівальний індекс (GI) – 1,83±0,04 бала, а ІК – 1,07±0,05 бала. Вміст ІЛ-18 в ротовій рідині здорових дітей без ознак хронічного катарального гінгівіту складає 3,41±0,25 пг/мл. У соматично здорових дітей з хронічним катаральним гінгівітом – 5,74±0,27 пг/мл. У групі дітей з цу-кровим діабетом І типу і здоровими яснами вміст ІЛ-18 в ротовій рідині становить 14,87±1,11. У групі пацієнтів з цукровим діабетом І типу та хронічним катаральним гінгівітом – 70,91±7,48. Статистично значима різниця (р≤0,05) була виявлена при порівнянні усіх груп (1 і 2, 1 і 3, 3 і 4, 2 і 4, 1 і 4) між собою. Таким чином, дослідження теми цитокінового профілю у дітей з інсулінозалежним цукровим діабетом заслуговує подальшого розгляду та розвитку нових методів профілактики та лікування запальних захворювань пародонту з урахуванням даної ланки патогенезу.