Предиктори раннього клініко-неврологічного погіршення у пацієнтів в гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу

Abstract

Мета роботи - удосконалити діагностичні заходи в гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу шляхом розробки критеріїв прогнозування раннього клініко-неврологічного погіршення на тлі консервативної терапії. Матеріали і методи. Проведено проспективне дослідження з залученням 339 хворих на геморагічний півкульовий інсульт, що розвинувся вперше. Клініко-неврологічне обстеження здійснювали в динаміці перебігу гострого періоду захворювання з використанням шкали коми Full Outline of UnResponsiveness та National Institute of Health Stroke Scale. За даними нейровізуалізації визначали обсяги внутрішньомозкового та вторинного внутрішньошлуночкового крововиливів, наявність та вираженість латеральної дислокації серединних структур мозку. В якості кумулятивної кінцевої точки було обрано раннє клініко-неврологічне погіршення, за яке вважали один або декілька з наведених нижче подій, що виникли на тлі консервативної терапії протягом 24/48 годин з моменту госпіталізації: зниження сумарного балу за шкалою коми Full Outline of UnResponsiveness ≥2; збільшення сумарного балу за National Institute of Health Stroke Scale ≥4; летальний вихід. Для розробки критеріїв прогнозування використовували логістичний регресійний аналіз та ROC-аналіз. Результати. Клініко-неврологічне погіршення на тлі консервативної терапії протя- гом 24-48 годин з моменту госпіталізації було зафіксовано в 29,2-33,6% випадків. За даними множинного логістичного регресійного аналізу встановлено, що ініціальна вираженість латеральної дислокації серединних структур мозку та обсяг вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу у пацієнтів з мозковим геморагічним супратенторіальним інсультом є найбільш інформативними показниками для визначення ризику раннього клініко-неврологічного погіршення на тлі консервативної терапії. Предикторами раннього клініко-неврологічного погіршення виступають середнє значення зсуву прозорої перетинки та епіфізу >4,5 мм (чутливість 60,6-60,7%, специфічність 85,8-89,2%), обсяг вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу >13,5 мл (чутливість 70,5-72,7%, специфічність 80,8-82,8%). Зазначені предиктори інтегровані у математичні моделі для прогнозування раннього клініко-неврологічного погіршення протягом 24 (AUC (95% ДІ) = 0,85 (0,81-0,89), р˂0,0001) та 48 годин з моменту госпіталізації (AUC (95% ДІ) = 0,87 (0,83-0,90), р˂0,0001). Висновки. Розроблені інформативні нейровізуалізаційні критерії прогнозування раннього клініко-неврологічного погіршення у пацієнтів зі спонтанним супратенторіальним внутрішньомозковим крововиливом, які враховують ініціальну вираженість латеральної дислокації та обсяг вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу і дозволяють визначати індивідуальний кумулятивний ризик несприятливих варіантів перебігу гострого періоду захворювання на тлі консервативної терапії протягом 24-48 годин з моменту госпіталізації з точністю 81,7-82,9%.

Цель работы - усовершенствовать диагностические мероприятия в остром периоде спонтанного супратенториального внутримозгового кровоизлияния путем разработки критериев прогнозирования раннего клинико-неврологического ухудшения на фоне консервативной терапии. Материалы и методы. Проведено проспективное исследование с включением 339 больных геморрагическим полушарным инсультом, который развился впервые. Клинико-неврологическое обследование осуществляли в динамике течения острого периода заболевания с использованием шкалы комы Full Outline of UnResponsiveness и National Institute of Health Stroke Scale. По данным нейровизуализации определяли объемы внутримозгового и вторичного внутрижелудочкового кровоизлияний, наличие и выраженность латеральной дислокации срединных структур мозга. В качестве кумулятивной конечной точки было выбрано раннее клинико-неврологическое ухудшение, которое представляло собой возникновение одного или нескольких ниже перечисленных событий консервативной терапии в течение 24/48 часов с момента госпитализации: снижение суммарного балла по шкале комы Full Outline of UnResponsiveness ≥2; увеличение суммарного балла по National Institute of Health Stroke Scale ≥4; летальный исход. Для разработки критериев прогнозирования использовали логистический регрессионный анализ и ROC-анализ. Результаты. Клинико-неврологическое ухудшение на фоне консервативной терапии в течение 24-48 часов с момента госпитализации было зафиксировано в 29,2-33,6% случаев. По данным множественного логистического регрессионного анализа установлено, что инициальная выраженность латеральной дислокации срединных структур мозга и объем вторичного внутрижелудочкового кровоизлияния у пациентов с мозговым геморрагическим супратенториальным инсультом являются наиболее информативными показателями для определения риска раннего клинико- неврологического ухудшения на фоне консервативной терапии. Предикторами раннего клинико- неврологического ухудшения выступают среднее значение смещения прозрачной перегородки и эпифиза> 4,5 мм (чувствительность 60, 6-60,7%, специфичность 85,8-89,2%), объем вторичного внутри- желудочкового кровоизлияния> 13,5 мл (чувствительность 70,5-72,7%, специфичность 80,8-82,8%). Указанные предикторы интегрированы в математические модели для прогнозирования раннего клинико-неврологического ухудшения в течение 24 (AUC (95% ДИ) = 0,85 (0,81-0,89), р˂0,0001) и 48 часов с момента госпитализации (AUC (95% ДИ) = 0,87 (0,83-0,90), р˂0,0001). Выводы. Разработаны информативные нейровизуализационные критерии прогнозирования раннего клинико- неврологического ухудшения у пациентов со спонтанным супратенториальным внутримозговым кровоизлиянием, которые учитывают инициальную выраженность латеральной дислокации и объем вторичного внутрижелудочкового кровоизлияния, а также позволяют определять индивидуальный кумулятивный риск неблагоприятных вариантов течения острого периода заболевания на фоне консервативной терапии в течение 24-48 часов с момента госпитализации с точностью 81,7-82,9%.

This study was designed in order to improve diagnostic approaches in acute period of spontaneous intracerebral haemorrhage based on the elaboration of prognostic criteria for detecting early neurological deterioration under the conservative treatment. This prospective study included 339 patients having the first intracerebral haemorrhage. Clinical neurological examinations were carried out over the course of acute period of the disease by using Full Outline of UnResponsiveness scale and National Institute of Health Stroke Scale. The volume of intracerebral and secondary intraventricular haemorrhage, presence and severity of midline shift were detected by neurovisualizing techniques. Early neurological deterioration was chosen as a cumulative endpoint. We considered the signs of deterioration under the therapy during the first 24 – 48 hours following the admission to the hospital: decrease in Full Outline of UnResponsiveness scale score ≥2; increase in the National Institute of Health Stroke Scale score ≥4; lethal outcome. Logistic regressive analysis and ROC-analysis were used for elaboration of the prognostic criteria. Results. Neurological deterioration under the conservative therapy for 24 – 48 hours since the hospitalization was detected in 29,2-33,6% of cases. Multiple logistic regression analysis showed that initial degree of midline shift and volume of secondary intraventricular haemorrhage are the most informative parameters for evaluating risk of early neurological deterioration in patients with hemorrhagic stroke, who received the conservative therapy. The volume of secondary intraventricular hemorrhage >13,5 ml (sensitivity 70,5-72,7%, specificity 80,8- 82,8%) and mean value of septum pellucidum and pineal gland shift >4,5 mm (sensitivity 60,6-60,7%, specificity 85,8-89,2%) were the predictors for early neurological deterioration. The above-mentioned predictors were integrated into the mathematical models for early neurological deterioration prognosis during 24 hours (AUC (95% CІ) = 0,85 (0,81-0,89), р˂0,0001) and 48 hours since the hospital admission (AUC (95% CІ) = 0,87 (0,83-0,90), р˂0,0001). Conclusions. The informative neurovisualization criteria for early neurological deterioration in patients with spontaneous supratentorial intracerebral haemorrhage were elaborated. They include the integrated degree of midline shift and the volume of secondary intraventricular hemorrhage. These criteria enable to determine the individual cumulative risk of unfavorable outcomes of acute period of the disease under the conservative therapy following 24 – 48 hours since the hospitalization with the accuracy of 81,7-82,9%.