Роль та місце профілактичних заходів у подоланні епідемії захворювань, що передаються статевим шляхом, в Україні

Abstract

У світовій практиці при підвищенні захворюваності на венеричні хвороби завжди поставало питання про посилення ролі профілактично протиепідемічних заходів. Опрацьований диспансерно профілактичний напрямок був протягом багатьох років однією з відчутних переваг вітчизняної моделі охорони здоров'я у порівнянні з євроамериканською. Чітка організація, оперативне здійснення комплексу заходів були гарантами керованості епідемічної ситуації, а організація в подальшому патронажних центрів дозволяла виключати з епідемічного ланцюга максимальну (хоча інколи й недостатню) кількість поширювачів інфекції. Наступ на венеризм здійснювався по всіх можливих і цілеспрямованих напрямках: від оперативного максимально повного виявлення джерел зараження та контактів до застосування широкого обсягу конкретних диспансерно профілактичних заходів (проведення реакції Васермана у чітко окреслених контингентів, активне виявлення груп ризику та їх обстеження, розроблення оптимізованих способів лікування, санітарно-просвітницькі заходи і т. ін.). Саме жорсткий і керований комплекс профілактичних заходів щоразу ставав на перешкоді виходу ситуації з під контролю. Принагідно сьогодні згадати вправне та успішне розв'язання епідемічної ситуації в повоєнний період, а також на початку 70 х років.

В статье проанализирована венерологическая ситуация в Украине, отмечены объективные и субъективные факторы, способствующие ее ухудшению. Обращено внимание на необходимость индивидуальной профилактики венерических заболеваний как одного из важнейших способов борьбы с ними.

The veneroiogical situation in Ukraine objective and subjective factors with is conductive to its deterioration is analyzate in this article. Taken into account necessity of the individual prophylaxis of venerological diseases in Ukraine is one of important way in struggling on them.