Моральна цільність особистості в ранній поезії П.Тичини

Ескіз недоступний

Дата

1993

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г.Короленка

Анотація

Висвітлено еволюцію моральної цільності ліричного героя на матеріалі збірок "Соняшні кларнети" , "Замість сонетів і октав" і циклу "Скорбна мати" Павла Тичини. Яскраві особистісні риси психічного складу й характеру: чутливість і тонкість сприймання навколишнього світу, висока одухотвореність, ліричність (у первісному значенні цього слова), гуманність, тонке відчуття органічного єднання людського єства з матеріальною світобудовою - послугували основою цілісного духовного світу поета і його ліричного героя вже у збірці "Сонячні кларнети". Безперечно, поціновуємо сьогодні це морально-громадянське кредо юного Тичини як певний прояв вікового максималізму, проте сумнівам не підлягає, що "битись без озброї" - то сутність розуміння митцем людських стосунків у світобудові Всесвіту. І сутність ця – глибоко гуманна.Та в процесі невблаганних суспільно-історичних катаклізмів початку XX століття поступово і невідворотно в цій гармонійній цілісності починають відбуватися дисонансі трансформації. Зростаючий дефіцит гуманізму непокоїть митця найбільше

Опис

Ключові слова

Павло Тичина, рання творчість, ліричний герой, еволюція духовного світу

Бібліографічний опис

Лещенко Т. О. Моральна цільність особистості в ранній поезії П.Тичини / Т. О. Лещенко // Рідне слово : зб. наук. праць до 150-річчя першого повного видання "Енеїди" І. П. Котляревського. – Полтава, 1993. – С. 111–116.