Leiden mutation (rs6025) in a severe COVID-19 pneumonia patient with Down syndrome: a clinical case

Abstract

COVID-19 was first reported in December 2019 in Wuhan (Hubei Province, China). Later, the pandemic of this disease took the world by storm, challenging the medical community. Its clinical manifestations vary from asymptomatic to a severe course that requires hospitalization and intensive therapy with oxygen support. The mortality rate in patients with a severe course of COVID-19 can exceed 50% The majority of fatal cases of COVID-19 were associated with thrombotic events, despite the prophylactic use of anticoagulant therapy. Numerous theoretical overviews and research articles indicate the need for genetic testing in patients with COVID-19 to determine the genetic profile of proteins involved in thrombophilia. According to the researchers, the Leiden mutation (G1691A, rs6025) of the FV gene is one of the promising candidates for testing. The aim of the work was to demonstrate the clinical features of the severe course of COVID-19 in the presence of the Leiden mutation. 58 patients with COVID19 of the intensive care unit were genotyped. The Leiden mutation in the heterozygous state was found only in one patient, who had Down syndrome. The Leiden mutation was detected with a frequency of 1.72% in the investigated group. The described clinical case clearly showed that individuals with Down syndrome, associated with hereditary thrombophilia are at risk of undesirable clinical consequences in the treatment of COVID-19. The condition of the patient with the Leiden mutation was severe when admitted to the hospital. The score according to the sequential organ failure assessment scale was 2 points. Bilateral multisegmental pneumonia was detected on the X-ray. On the second day after admission, due to the development of acute respiratory distress syndrome and multiple organ failure, the patient was transferred to the intensive care unit, where he received oxygen therapy through a facial mask. Medical treatment was carried out according to the protocol: non-steroidal anti-inflammatory drugs, antibacterial therapy, anticoagulants, sympathomimetics, and glucocorticosteroids. Despite the medical measures taken, progression of respiratory failure, renal failure, and portal hypertension was noted. On the 11th day, the patient developed asystole. Resuscitation measures were unsuccessful. Thus, the described case of a severe course of COVID-19 in a carrier of a heterozygous variant of the Leiden mutation with Down syndrome confirms the recommendations regarding the need for genetic testing for thrombophilia in high-risk groups and the appointment of personalized measures to prevent complications. Вперше про COVID-19 було повідомлено в грудні 2019 року в Ухані (провінція Хубей, Китай). Пізніше пандемія цієї хвороби захопила світ, кинувши виклик медичній спільноті. Його клінічні прояви варіюють від безсимптомного до важкого перебігу, що потребує госпіталізації та інтенсивної терапії з кисневою підтримкою. Рівень смертності пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 може перевищувати 50% Більшість летальних випадків від COVID-19 були пов’язані з тромботичними подіями, незважаючи на профілактичне застосування антикоагулянтної терапії. Численні теоретичні огляди та дослідницькі статті вказують на необхідність генетичного тестування пацієнтів із COVID-19 для визначення генетичного профілю білків, залучених до тромбофілії. На думку дослідників, лейденська мутація (G1691A, rs6025) гена FV є одним із перспективних кандидатів для тестування. Метою роботи було продемонструвати клінічні особливості тяжкого перебігу COVID-19 за наявності лейденської мутації. Проведено генотипування 58 хворих на COVID-19 відділення інтенсивної терапії. Лейденська мутація в гетерозиготному стані виявлена ​​лише в одного пацієнта з синдромом Дауна. У досліджуваній групі лейденська мутація виявлена ​​з частотою 1,72%. Описаний клінічний випадок чітко показав, що особи з синдромом Дауна, асоційованим із спадковою тромбофілією, піддаються ризику небажаних клінічних наслідків при лікуванні COVID-19. Стан пацієнта з лейденською мутацією під час госпіталізації був важким. Оцінка за шкалою оцінки послідовної органної недостатності становила 2 бали. Рентгенологічно виявлена ​​двобічна багатосегментарна пневмонія. На другу добу після госпіталізації у зв’язку з розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому та поліорганної недостатності хворого перевели в реанімаційне відділення, де йому проводили оксигенотерапію через лицьову маску. Лікування проводилось згідно з протоколом: нестероїдні протизапальні засоби, антибактеріальна терапія, антикоагулянти, симпатоміметики, глюкокортикостероїди. Незважаючи на вжиті лікувальні заходи, відзначено прогресування дихальної недостатності, ниркової недостатності, портальної гіпертензії. На 11 добу у хворого виникла асистолія. Реанімаційні заходи не принесли результатів. Таким чином, описаний випадок тяжкого перебігу COVID-19 у носія гетерозиготного варіанту лейденської мутації з синдромом Дауна підтверджує рекомендації щодо необхідності генетичного тестування на тромбофілію в групах високого ризику та призначення персоналізованих заходів щодо запобігти ускладненням.