Наукові праці. Кафедра педіатрії № 1 із неонатологією

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 224
  • Документ
    Знеболення чи седація новонароджених у відділенні інтенсивної терапії – як визначити оптимальний шлях?
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Tsvirenko, S. M.; Tarasenko, K. V.; Adamchuk, N. M.; Kaliuzhka, О. О.; Zhuk, L. A.
    Під час перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджені зазнають величезну кількість болісних процедур і операцій. Погано лікований біль у період новонародженості може призвести до негативних віддалених наслідків, таких як когнітивні дисфункції, формування хронічного болю. Тому для лікарів-інтенсивістів кожного дня постає питання адекватної оцінки болю та подальшої тактики знеболення. В ході огляду літератури проведено аналіз 87 літературних джерел за останні 10 років. При аналізі використовувались результати мультицентрових досліджень та клінічні рекомендації. Визначено, що оптимальне лікування болю та збудження у новонароджених вимагає мультимодального підходу, який завжди включає немедикаментозні стратегії, та направлене перш за все на аналгезію. Прикладання до грудей, смоктальний рефлекс, контакт «шкіра-до-шкіри», догляд «кенгуру», сповивання - це всі аспекти догляду за дитиною, які є ефективними для зменшення фізіологічної та поведінкової реакції болю на мінімально інвазивні процедури, а також забезпечують седативний ефект. Кожна маніпуляція потребує обов’язкового знеболення. Вибір методу знеболення залежить від інвазивності процедури, гестаційного віку та тяжкості стану. Доцільно комбінувати різні немедикаментозні методи знеболення при слабкому болю та додавати медикаментозні методи при помірному та сильному болю для досягнення кращого терапевтичного ефекту. У новонароджених, які перебувають на тривалій штучній вентиляції легень, неможливо уникнути седації. Проте седативний ефект може бути досягнутий комбінацією немедикаментозних методів із застосуванням седативних препаратів. З метою профілактики тахіфілаксії необхідно проводити ротацію аналгетиків, застосовувати комбінації опіатів з ненаркотичними аналгетиками та ад’ювантними аналгетиками. Мультимодальний підхід до лікування болю має переваги через зменшення дозування будь-якого окремого препарату та пом’якшення загального ризику побічних ефектів. Ацетамінофен, фентаніл або морфін у поєднанні з мідазоламом є найбільш безпечними медикаментами до застосування у новонароджених, незважаючи на побічні ефекти.
  • Документ
    Практичні аспекти формування фахової та соціальної мобільності при підготовці лікаря-педіатра в сучасних умовах
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Жук, Людмила Анатоліївна
    В статті висвітлено важливість формування фахової та соціальної мобільності при підготовці лікарів-педіатрів у сучасних умовах. Особливу увагу приділено висвітленню суті понять фахової та соціальності мобільності. Підготовка до професійної мобільності передбачає розвиток у здобувача освіти здібності швидко і успішно опановувати нові технології медичної практики, набувати знань і вмінь, які дозволять забезпечити ефективність професійної діяльності. Підготовка до соціальної мобільності пов’язана з розвитком у майбутніх лікарів-педіатрів потреби в саморозвитку. Професійна і соціальна мобільність взаємопов’язані: розвиток здібностей особистості до оволодіння новими знаннями і технологіями стимулює потребу в саморозвитку, а сформована потреба в самовдосконаленні полегшує освоєння нових технологій і здобуття фахових компетенцій.Інформатизація освіти і модернізація її змісту впливають і на формування потреби особистості в саморозвитку. Такий підхід вимагає застосування в практиці роботи закладів вищої освіти різноманітних методів навчання, зокрема активних та інтерактивних, які удосконалили б освітню діяльність майбутніх фахівців. Активні методи навчання саме і спрямовані на активізацію освітньої діяльності студентів, вироблення умінь самостійного оперативного вирішення ними практичних завдань, зокрема професійних.
  • Документ
    Формування комунікативних навичок «Лікар-пацієнт» у здобувачів вищої медичної освіти
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Гасюк, Наталія Іванівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна
    Комунікативна компетентність є однією з важливих складових професійної підготовки лікарів. У контексті вдосконалення сучасної медичної освіти проблема пошуку психологічно обґрунтованих напрямів розвитку комунікативної компетентності у здобувача вищої медичної освіти постає як дуже актуальна. Чим краще сформовано у майбутнього лікаря ця професійно значуща якість, тим ефективніше його спілкування з пацієнтами. Запровадження навчання комунікативним навичкам має бути інтегровано як навчальний інструмент у стаціонарних та амбулаторних умовах, а також у центрах медичної симуляції. Навчальна програма має бути структурована таким чином, щоб дати можливість здобувачу вищої медичної освіти набути практичних комунікативних навичок, необхідних у майбутній медичній практиці
  • Документ
    Дотримання принципів академічної доброчесності в навчальному процесі майбутніх лікарів, як засіб забезпечення якості освіти
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Мелащенко, Олена Іванівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна
    Однією з основних вимог сучасної якісної освіти є дотримання принципів академічної доброчесності під час навчання. В статті досліджено фактори, що впливають на культуру академічної доброчесності та впровадження методики викладання, яка може посилити культуру академічної доброчесності на заняттях.
  • Документ
    Екологічна компетентність як складова професійної підготовки майбутніх лікарів
    (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2023) Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Мелащенко, Олена Іванівна; Козакевич, Олена Борисівна; Ващенко, Ірина Юріївна
    Актуальність сучасних проблем довкілля потребує більш ретельного перегляду екологічної підготовки майбутніх лікарів та нового осмислення екологічного виховання. Реальність сьогодення – це збільшення кількості екологічно обумовлених хвороб. Транспредметні знання являються підгрунтям для екологічних компетенцій і забезпечують фундаменталізацію освіти.
  • Документ
    Аналіз захворюваності вкрай недоношених дітей в ранньому віці
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Козакевич, Олена Борисівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Kozakevich, Е. B.; Kozakevich, V. K.; Zyuzina, L.S.; Hasiuk, N. І.; Melashchenko, О.І.
    Стан здоров’я недоношених дітей є важливою медико-соціальною проблемою. На сьогодні кількість передчасно народжених дітей зростає в усьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку близько 15 млн дітей народжуються передчасно. Близько 80% дітей народжуються з тією чи іншою патологією. Саме передчасно народжені діти вимагають ранньої діагностики та втручання, Мета дослідження. Метою даної роботи являлось вивчення захворюваності пацієнтів відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених, які народилися з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла. Матеріали та методи дослідження. Представлені результати клінічного спостереження за 178 недоношеними новонародженими, які народилися з масою тіла менше 1500 г. Були вивчені перенесені дитиною соматичні захворювання та інвалідизуюча патологія упродовж перших 3-х років життя. Результати дослідження. Отримані нами дані свідчать, що з акушерських стаціонарів з анемією виписується майже 50 % немовлят, у наступному півріччі кількість дітей з анемією складає приблизно 60% Нами встановлено, що дефіцит заліза у постнеонатальному періоді корелює з формуванням віддалених неврологічних порушень у дітей, які народилися з масою тіла менше 1500 г. Захворювання нервової системи займають провідну роль у структурі захворювань передчасно народжених немовлят, що потребує подальшого удосконалення методів діагностики та своєчасної корекції для покращення прогнозу подальшого розвитку. Висновки. Формування неврологічних ускладнень у віддаленому періоді у дітей, що народилися з дуже низькою масою тіла, пов’язане з критичними станами перинатального та неонатального періодів. Це необхідно враховувати при проведенні профілактичних та лікувальних заходів. Саме підвищення ефективності катамнестичного спостереження за даною когортою дітей реалізується завдяки впровадженню методики раннього втручання. Раннє втручання забезпечує вчасне виявлення несприятливих наслідків передчасного народження та проведення їх корекції згідно з сучасними стандартами.
  • Документ
    Синдром Вільямса в практиці педіатра
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Фесенко, Марія Євгенівна; Щербань, Олена Анатоліївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Fesenko, M. Yе.; Scherban, O. A.; Kozakevіch, V. K.; Zyuzina, L.S.; Kaliuzhka, O. I.
    Публікація клінічного випадку власного спостереження за хлопчиком 5-місячного віку з діагнозом синдром Вільямса пов’язана зі складністю розпізнавання даного захворювання після народження та на ранніх етапах життя, де першими лікарями в ланцюжку встановлення діагнозу є педіатри і неонатологи. Синдром Вільямса зустрічається з частотою 1 : 10 000 новонароджених серед представників усіх етнічних груп і національностей, з однаковою частотою уражаючи дівчаток і хлопчиків. Доведена генетична природа цього захворювання – мутація групи генів в ділянці довгого плеча 7-ї хромосоми (7q11.23). При мікроделеції відбувається втрата генів еластину, LІM-кінази-1 і фактору реплікації С2 (RFC). Деякі з «втрачених» генів досі не ідентифіковані. При більш рідкій формі синдрому Вільямса виявляють делеції в 11-й і 12-й хромосомах – 11q13-q14 і 22q. Частіше даний синдром виникає спорадично. Наявність поєднаної патології з боку багатьох органів і систем: серцево-судинної, нервової, м’язової, сечовидільної та вад розвитку обличчя призводить до несвоєчасного діагностування і лікування захворювання у дітей після народження і сприяє порушенню їхнього фізичного та нервово-психічного розвитку. Заключний діагноз дитини підтверджено за результатами молекулярно-генетичного обстеження. Зроблений висновок: складність діагностики даного захворювання пов’язана з мультисистемністю клінічних проявів у вигляді поєднаної патології з боку багатьох органів і систем. Тому рання діагностика генетичного синдрому Вільямса важлива для батьків в плані отримання інформації про захворювання, його прогноз для життя дитини, а також для прийняття адекватного рішення про можливість виховання малюка в сім’ї. Рекомендовано: для надання комплексної медико-соціальної допомоги і забезпечення найбільш повної реабілітації хворого з синдромом Вільямса необхідна скоординована робота багатьох спеціалістів: педіатра, генетика, кардіолога, хірурга, ортопеда, ортодонта, ендокринолога, офтальмолога, невропатолога, психолога протягом усього часу диспансерного спостереження.
  • Документ
    Роль мікросоціальних та аліментарних факторів у формуванні рівня соматичного здоров'я
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Козакевич, Олена Борисівна
    Протягом останніх років у нашій країні склалася негативна ситуація із станом здоров’я дітей усіх вікових груп, що являється наслідком, незадовільних умов життя досить великої частки населення, несприятливого стану навколишнього середовища, що знижує компенсаторно-пристосувальні можливості дитячого організму та його опірності до дії різних шкідливих факторів. Тому подальше вдосконалення методів комплексної оцінки стану здоровя дитячого населення за прямими показниками, розробка методів виявлення факторів ризику щодо розвитку захворювань – важливі наукові та народногосподарські задачі.
  • Документ
    Використання технологій індивідуального навчання здобувачами освіти міжнародного факультету
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Каськова, Людмила Федорівна; Ващенко, Ірина Юріївна; Янко, Наталія Валентинівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Садовські, Марина Олександрівна; Павленкова, Оксана Сергіївна
    У сучасному світі медична освіта стикається з новими викликами через індивідуалізацію потреб і інтересів здобувачів освіти. Технології індивідуального навчання (ТІН) можуть стати у нагоді викладачам медичних вузів та надати можливість впоратися з цими викликами при проведенні змішаної форми навчання зі студентами – іноземцями, особливо під час військового стану. Індивідуально-орієнтований підхід щодо здобувачів освіти (ЗО) може суттєво покращити якість навчання. Навчання, яке відповідає потребам та можливостям, особливо важливо для іноземних студентів, оскільки вони часто стикаються з культурними та мовними бар’єрами.
  • Документ
    Перцептивний компонент навчання майбутніх лікарів
    (Івано-Франківський національний медичний університет, 2023) Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Мелащенко, Олена Іванівна; Козакевич, Олена Борисівна; Ващенко, Ірина Юріївна
    Перцептивна складова спілкування разом з комунікативною та інтерактивною поєднує в собі знання, навички, показники загальної культури і вміння спілкуватися з дітьми різного віку та їх близькими. Найважливішими умовами формування комунікативної компетентності з активним урахуванням комунікативного компоненту для майбутніх лікарів слід вважати професійну компетентність та педагогічну майстерність викладачів, створення мотиваційної активності здобувачів вищої освіти, в оволодінні технологією компетентного спілкування.
  • Документ
    Фізична працездатність школярів та її взаємозв'язок з темпами біологічного дозрівання
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Козакевич, Олена Борисівна; Зюзіна, Лариса Степанівна
    Мета дослідження − вивчити особливості стану кардіореспіраторної системи та фізичної працездатності в умовах диференційованого фізичного виховання з урахуванням темпів біологічного дозрівання школярів підліткового віку.
  • Документ
    Досвід використання активних методів навчання при вивченні педіатричних дисциплін
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Соловйова, Галина Олексіївна
    Висвітлено основні аспекти формування комунікативної компетенції шляхом використання активних методів навчання при вивченні педіатричних дисциплін у сучасних умовах. Особливу увагу приділено використанню рольових ігор різних типів – моделювання ситуацій фахової субординації та лікувально-діагностичного процесу в педіатрії.
  • Документ
    Масові відкриті онлайн-курси як інструмент удосконалення цифрової компетентності викладача
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Мелащенко, Олена Іванівна; Фесенко, Марія Євгенівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Соловйова, Галина Олексіївна
    Обґрунтовано необхідність і ефективність використання масових відкритих онлайн-курсів як інструменту для вдосконалення цифрової компетентності викладача. Запропоновано огляд основних відкритих онлайнкурсів українською мовою.
  • Документ
    Сучасні методи реабілітації передчасно народжених дітей
    (Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка, 2021) Траверсе, Галина Михайлівна; Гасюк, Наталія Іванівна
  • Документ
    Уроджене порушення глікозилювання тип 1В (CDG-1B синдром, дефіцит фосфоманнозоізомерази
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Фесенко, Марія Євгенівна; Щербань, Олена Анатоліївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Fesenko, M. Yе.; Scherban, O. A.; Kozakevіch, V. K.; Zyuzina, L. S.; Kaliuzhka, O. O.
    Представлено клінічний випадок власного спостереження за хлопчиком А., віком 1 рік 10 місяців, з діагнозом: Уроджене порушення глікозилювання тип 1b (CDG 1b синдром, дефіцит фосфоманноізомерази). Написання статті обумовлене труднощами діагностики, які пов’язані з мультисистемністю клінічних проявів у вигляді досить неспецифічних патологічних станів, та недостатністю інформації про дану рідкісну патологію. Уроджені дефекти глікозилювання являють собою групу генетично обумовлених захворювань, при яких порушується синтез або приєднання гліканів до глікопротеїнів та гліколіпідів, а також утворення глікозилфосфатідилінозитолу. Відомо більш ніж 130 уроджених дефектів глікозилювання. Згідно літературним даним, при уроджених дефектах глікозилювання у новонароджених та дітей старшого віку спостерігаються загрозливі для життя зміни в організмі, які включають розлади з боку усіх органів і систем, що сприяють порушенням фізичного і нервово-психічного розвитку. Останнім часом описано все більше випадків дебюту уроджених дефектів глікозилювання відразу після народження у вигляді синдрому дихальних розладів; внутрішньочерепних крововиливів у доношених новонароджених; тривалої дисфункції шлунково-кишкового тракту; бактеріальних інфекцій, що загрожують життю. Відсутність чітких специфічних клінічних проявів хвороби призводить до несвоєчасного розпізнавання і лікування захворювання у дітей після народження та сприяє порушенню їх розвитку. Заключний діагноз дитини визначено за результатами молекулярно-генетичного обстеження: секвенування екзому: має місце гетерозиготне носійство генів EXTL3, MFSD8. Зроблений висновок про необхідність проведення динамічного спостереження за хлопчиком педіатра і генетика з метою контролю за фізичним і нервово-психічним розвитком.
  • Документ
    Роль інноваційних технологій у процесі професійної підготовки медичних сестер у сучасних умовах навчання
    (Тернопільський національний медичний університет, 2021) Казаков, Юрій Михайлович; Петров, Євген Євгенович; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Козакевич, Олена Борисівна
  • Документ
    Gyvenimo kokybės tyrimų reikšmė alerginio rinito ir jo įtakos astmai (aria) tarptautinių rekomendacijų evoliucijai: nuo integruotos priežiūros iki kontroliuojamos savigydos
    (Publishing company Association of journal "Sveikatos mokslai", 2022) Taminskienė, Vaida; Valiulis, Arūnas; Kvedarienė, Violeta; Ėmužytė, Regina; Dubakienė, Rūta; Janulionis, Adomas; Stukas, Rimantas; Austys, Donatas; Butikis, Mindaugas; Valiulytė, Indrė; Meščeriakova, Vitalija; Juškienė, Izabelė; Poluziorovienė, Edita; Megelinskienė, Ginreta; Stirbienė, Neringa; Vaitkaitienė, Eglė; Šutov, Viktorija; Valiulytė, Linda; Rudzevičienė, Odilija; Prokopčiuk, Nina; Valiulis, Algirdas; Katilov, Oleksandr; Doan, Svitlana; Pokhylko, Valeriy; Dubey, Leonid; Revenco, Nelli; Cirstea, Olga; Chkhaidze, Ivane; Maglakelidze, Tamaz; Stiris, Tom; El-Gamal, Yehia; Bachert, Claus; Pfaar, Oliver; Anto, Josep; Schünemann, Holger; Haahtela, Tari; Bousquet, Philippe; Bedbrook, Anna; Yorgancioglu, Arzu; Cruz, Alvaro; Fonseca, Joao Almeida; Turner, Steve; Bousquet, Jean; Похилько, Валерій Іванович
    Alerginio rinito paplitimas ir našta yra ženkli visame pasaulyje. Daugeliui šalių patiriant nemenkus ekonominius iššūkius siekiant efektyvaus lėtinių ligų gydymo ir kontrolės, būtina perorientuoti sveikatos priežiūros sistemas, plėtoti integruotos sveikatos priežiūros modelius, kurie suteikia daugiau galios pacientui ir skirtingiems sveikatos priežiūros sektoriaus specialistams. Mobiliosios sveikatos galimybių panaudojimas ir pritaikymas bei gyvenimo kokybės tyrimų įtraukimas į kasdienę klinikinę praktiką – svarbūs elementai, siekiant kontroliuojamos savigydos. Tyrimo tikslas. Apžvelgti alerginio rinito ir jo įtakos bronchų astmai (angl. Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma, ARIA) tarptautinių rekomendacijų raidą bei gyvenimo kokybės tyrimų reikšmę, plečiant lėtinių neinfekcinių kvėpavimo takų ligų kontroliuojamą savigydą. Tyrimo medžiaga ir metodai. Tyrimas susideda iš dviejų dalių: literatūros apžvalgos ir originalaus astma sergančių vaikų gyvenimo kokybės tyrimo. Tyrimo rezultatai. Alerginio rinito ARIA gydymo algo ritmas buvo išbandytas naudojant randomizuotus kontrolinius tyrimus, realaus pasaulio įrodymus ir kamerinius tyrimus, o gauti rezultatai padėjo sudaryti bendrą alerginio rinito gydymo algoritmą. Integruotas alerginio rinito priežiūros modelis turėtų apimti įvairius priežiūros aspektus: paciento rūpinimąsi savo sveikata ir ligos kontrolę, skirtingų specialistų funkcijas, bendrą sprendimų priėmimą ir net naujos kartos rekomendacijas, tokias kaip elektroninių žinučių siuntimas, siekiant efektyvesnio medikamentų vartojimo ir ligos kontrolės. Alerginių ligų kontrolės ir gydymo efektyvumo vertinimui gali būti naudojamos ir mobiliosios technologijos, ir gyvenimo kokybės klausimynai, o šių vertinimų rezultatai tarpusavyje koreliuoja. Mūsų atlikti astma sergančių vaikų tyrimai rodo, kad alerginis rinitas yra nepriklausomas prastesnę gyvenimo kokybę lemiantis veiksnys. Išvados. Siekiant efektyvesnio alerginio rinito gydymo ir kontrolės, rekomenduojama plėtoti integruotos priežiūros modelius, kuriuos įgyvendinti gali padėti mobiliosios technologijos ir gyvenimo kokybės tyrimai – modernūs ir inovatyvūs metodai, suteikiantys naujas galimybes tiek pacientui, tiek gydytojui efektyviau valdyti lėtines ligas.
  • Документ
    Фактори ризику метаболічного синдрому у дітей
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна
    Значне поширення ожиріння та метаболічного синдрому у світі протягом останніх двох десятиліть змусило ВООЗ вважати надмірну вагу неінфекційною пандемією. У 2017 році 22 мільйони дітей у віці до 5 років і 155 мільйонів у віці 5 – 17 років мали надлишкову вагу.
  • Документ
    Клінічні детермінанти виникнення вентрикулодилятації індукованої важкими внутрішньошлуночковими крововиливами у передчасно народжених дітей
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Артьомова, Наталія Сергіївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна
    Виникнення ВШК-індукованої ВД у передчасно народжених дітей є багатофакторною подією. Встановлено фактори, які мають найбільший вплив на розвиток даної патології у немовлят з ВШК ІІІ–ІV ступеня: відшарування плаценти (ВШ 3,14); анемія при народженні (ВШ 9,87); діастолічний АТmin (ВШ 0,91); трансформація ВШК у важку ступінь після 4 доби життя (ВШ 3,03); тривалість ШВЛ (ВШ 1,05); рівень лактатдегідрогенази (ВШ 1,002); С-реактивний білок >6 мг/л (ВШ 2,3); рівень глюкози (ВШ 0,83).
  • Документ
    Провокуючі фактори розвитку інсулінозалежного діабету у дітей
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна
    Протягом останніх десятиліть у світі відзначають епідемію цукрового діабету (ЦД), що є однією з найважливіших проблем сучасної медицини. ЦД посідає третє місце за рівнем ранньої інвалідизації і смертності населення розвинутих країн світу та має тенденцію до неухильного зростання і перевищує прогностичні цифри.