Ефективність експериментальних методів моделювання септичного та асептичного запалення очеревини

Abstract

Натепер перитоніт займає провідне місце в захворюваннях органів очеревинної порожнини, яке є актуальною проблемою ургентної абдомінальної хірургії з високою летальністю, а під час прогресування та розвитку поліорганної недостатності та септичного шоку смертність вкрай висока. Велика кількість науковців розробляє та апробує різні способи моделювання перитонітів, максимально подібного до перитоніту людини, з метою вивчення механізмів його розвитку та розробки ефективних способів його лікування. На сьогодні відомо безліч способів експериментального моделювання різних типів перитоніту, які можна розділити на наступні групи. Перша група - це експериментальні тварини в черевну порожнину яким поміщали або вводили чужорідні тіла та речовини різні за походженням та хімічними властивостями. Друга група - це тварини яким моделювали перитоніт шляхом ін’єкції в очеревинну порожнину бактеріальних культур. Третя група - це механічне пошкодження порожнистих органів з витіканням вмісту в очеревинну порожнину. Остання група - це комбінація відомих методів моделювання запалення очеревини. Кожен метод з часом зазнавав змін, удосконалювався та займав своє місце в експериментальній медицині. Таким чином, актуальність теми полягає в необхідності вдосконалення експериментальних моделей перитоніту для більш точного дослідження патогенезу асептичного та септичного запалення очеревини.