Flaw defection analyse of the surface of acrylic base plastics

Abstract

This study examines the possibility of assessing the quality of removable orthopedic devices by measur-ing the smoothness of their surfaces and detecting microscopic defects. The methodology involves compar-ing standard samples of the base material with samples that have been intentionally defective, using defec-toscopy techniques for analysis. Initially, twenty samples of basic acrylic plastic were selected: half of them were perfectly machined to dental standards and the other half were intentionally scratched with sandpaper. These samples were then examined by macrophotography and analyzed using Image J software for quanti-tative image measurement.This analysis provided numerical data on the polished surface's quality, focusing on metrics such as the total number of defects, and the average size and perimeter of these defects. Statistical evaluation through the JUSP program compared the two sets of samples, highlighting significant differences between them. From the most prominent data points provided by Image J, conclusions were made regarding the surfacequality of the acrylic plastic and how it is affected by specific mechanical imperfections. This method of using optical flaw detection offers a new way to clinically evaluate the quality of detachable orthopedic devices (like base plastic) in terms of their susceptibility to bacterial buildup, which could lead to inflammation in the pros-thetic bed's mucosal lining.The use of flaw detection analysis allows for a general assessment of the quality of the material surface polishing, detection of surface defects in its structure that may occur during the production stage or during operation, thereby preventing areas of biofilm accumulation.Light-optical flaw detection in the experiment proved its effectiveness and makes us pay attention to the prospects of its improvement and wider implementation in clinical practice.

У цьому дослідженні розглядається, як оцінити якість знімних ортопедичних конструкцій, вимірюючи гладкість їхніх поверхонь і виявляючи будь-які мікроскопічні дефекти. Методологія передбачає порівняння стандартних зразків матеріалу основи з тими, що були навмисно зіпсовані, із застосуванням методів дефектоскопії для аналізу. Спочатку було відібрано двадцять зразків акрилової пластмаси: половина з них була ідеально оброблена відповідно до стоматологічних стандартів, а інша половина була навмисно подряпана наждачним папером. Потім ці зразки було досліджено за допомогою макрофотографії, проаналізовано за допомогою програмного забезпечення "Image J" для кількісного вимірювання зображень. Цей аналіз дозволив отримати числові дані про якість полірованої поверхні, зосередившись на таких показниках як загальна кількість дефектів, середній розмір і периметр цих дефектів. Статистична оцінка за допомогою програми JUSP дозволила порівняти два набори зразків, виявивши значні розбіжності між ними. На основі найбільш помітних точок даних, отриманих на зображенні J, було зроблено висновки щодо якості поверхні акрилового пластику і того, як на неї впливають конкретні механічні дефекти. Цей метод оптичної дефектоскопії пропонує новий спосіб клінічної оцінки якості знімних ортопедичних конструкцій (наприклад, пластмаси базису) із точки зору їх схильності до накопичення бактерій, що може призвести до запалення слизової оболонки протезного ложа. Застосування дефектоскопічного аналізу дозволяє провести загальну оцінку якості полірування поверхні матеріалу, виявити поверхневі дефекти в його структурі, які можуть виникнути на етапі виробництва або в процесі експлуатації, тим самим запобігти появі зон накопичення біоплівки. Світлооптична дефектоскопія в експерименті довела свою ефективність і спонукає звернути увагу на перспективи її вдосконалення й ширшого впровадження в клінічну практику.