Можливості корекції порушень клітинно- гуморального імунітету та цитокінового статусу у вагітних групи високого ризику по виникненню прееклампсії

Abstract

Розвиток прееклампсії пов’язанй з імунологічними відносинами між чужорідними тканинами матері та плоду, які перебігають з превалюванням впливу Т-хелперів 1 типу, внаслідок чого зростає вироблення високоагресивних прозапальних цитокінів. Однак досі не вивчений механізм клітинно- гуморальних імунних та цитокінових змін, що приводять до маніфестації прееклампсії, не розроблені засоби її корекції. Мета дослідження. Дослідити зміни клітинно- гуморального імунітету та цитокінового профілю у цервікальному слизі вагітних з високим ризиком розвитку ПЕ та з’ясувати ефективність запропонованої вторинної профілактики ПЕ у нормалізації цих показників. Матеріал та методи дослідження. Основну групу (ОГ) склали 91 вагітна з наявністю факторів ризику прееклампсії, які в 18-20 тижнів вагітності мали сповільнений кровотоку в басейні спіральних артерій матки. 59 пацієнток (ОГ-ІІ) з 18-20 тижнів до розродження отримували вторинну профілактику прееклампсії з використанням метформіну, вітаміну D3 та корвітину; інші 32 пацієнтки (ОГ-І) відмовились від профілактики. Контрольну групу (КГ) склали 30 здорових вагітних. Дослідження регламентувалися Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсінської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України. Визначали: TNF-α, INFγ, ІЛ-10 у цервікальному слизі за допомогою імуноферментного аналізу; рівень лімфоцитів периферичної крові класів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ методом непрямої імунофлюоресценції з розрахкнком імунорегуляторного індекск CD4/CD8; рівень сироваткових імуноглобулінів (Ig) методом імуноферментного аналізу; сироватковий рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) методом імунного турбометричного аналізу. Дані обробляли шляхом розрахунку середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), з оцінкою критерію Ст’юдента та проведенням кореляційного аналізу за допомогою статистичної програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття виконана як фрагмент ініціативної науково- дослідної роботи, яка проводиться співробітниками кафедри акушерства та гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У жінок з високим ризиком розвитку прееклампсії (ОГ-І) виявлене зменшення рівнів Т-хелперів (CD4+), підвищення кількості Т-супресорів/кілерів (CD8+), зниження імунорегуляторного індексу, зменшення кількості В-клітин (CD22+) та зростання ЦІК. При цьому сироватковий рівень ЦІК, що перевищував 100 од/мл, був тісно пов’язаний з розвитком прееклампсії. У пацієнток з прееклампсією достовірно зростала концентрація IgM зменшувалася кількість IgG, що може бути пов’язаним з трофобластичною стимуляцією імунної системи цих пацієнток. Окрім цього, знайдені зрушення балансу цитокінів цервікального слизу, що проявляються значним домінуванням прозапальних цитокінів при недостатку протизапальних. У жінок ОГ-ІІ після застосування запропонованого комплексу вторинної профілактики прееклампсії нормалізовувався вміст Т-хелперів (СD4+) та Т-супресорів/кілерів (СD8+); достовірно збільшився імунорегуляторний індекс, кількість CD22+ наближалася до значень у здорових вагітних. Концентрація IgА та IgG підвищувалася до рівня, притаманних контрольній групі. Зменшувався рівень Ig М. Кількість ЦІК у вагітних ОГ-ІІ знижувалася, на відміну від показників у жінок ОГ-І. Рівні цитокінів INF-γ та TNF-α після проведеного профілактичного лікування, знижувалися. Натомість концентрація протизапального цитокіну IL-10 в ОГ-ІІ достовірно зростала, що призвело до достовірного зниження коефіцієнту TNF-α/IL-10 (р0,001). Висновки. Вагітні з факторами підвищеного ризику ПЕ в анамнезі і зниженням інтенсивності кровоплину в спіральних артеріях матки в 18-20 тижневому терміні гестації мають виражений дисбаланс субпопуляції Т-клітин, що супроводжується зниженням вироблення Т-хелперів (CD4+) і підвищенням синтезу Т-супресорів/кілерів (CD8+), що викликає зменшення імунорегуляторного індексу. Це супроводжуються розвитком цитокінового дисбалансу з превалюванням прозапальних і дефіцитом протизапальнихцитокінів, а також поєднується з суттєвим падіння концентрації IgG і зниженням кількості В-клітин. Такі зміни є наслідком виснаження реактивності гуморальної ланки загального імунітету і створюють передумови для частої маніфестації ПЕ, притаманної таким жінкам майже в половині випадків. Застосування запропонованого нами удосконаленого методу вторинної профілактики виникнення ПЕ у вагітних з високим ризиком розвитку цього захворювання призводить до позитивних змін у роботі системи імунітету і відповідного покращення клінічних наслідків. Воно дає змогу в 1,4 рази знизити частоту розвитку ПЕ і в 2,6 рази профілактує виникнення тяжких її форм.