Наукові праці. Кафедра акушерства і гінекології № 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Профілактика інтраопераційних кровотеч при консервативній міомектомії під час кесарського розтину у жінок із лейоміомою матки(Полтавський державий медичний університет, 2024-05) Каменська, Ольга Олександрівна; Малащук, Лілія Олександрівна; Черепашенко, Яна Володимирівна; Капустянська, Катерина Валентинівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Kamensʹka, O. O.; Malashchuk, L. O.; Cherepashenko, YA. V.; Kapustyansʹka, K. V.; Dobrovolʹsʹka, L. M.В останні роки збільшується кількість жінок фертильного віку, які вступають в період вагітності при наявності лейоміоми матки. Виникає клінічна ситуація, коли патологічно ураженому органу (матці) необхідно виконати фізіологічну функцію як щодо пролонгування вагітності до оптимального терміну гестації, так і до безпечного розродження. Жінки з лейоміомою матки входять в групу високого перинатального ризику, особливо щодо акушерських кровотеч. При виникненні показань до оперативного розродження існує ризик великої інтраопераційної крововтрати. Поетапна деваскуляризація матки шляхом перев'язки магістральних судин та накладання компресійних швів на матку є лікувальними методиками зупинки атонічних масивних акушерських кровотеч (Наказ МОЗ України від 24.03.2014р №205 «Акушерські кровотечі»).Документ Аналіз поширеності факторів ризику виникнення затримки росту плода(Полтавський державий медичний університет, 2024-05-23) Торубара, Олександра Олексіївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Torubara, O. O.; Likhachov, V. K.Виявлення затримки росту плода (ЗРП) є ключовою складовою перинатальної допомоги, оскільки ЗРП є вагомою причиною анте- та постнатальної захворюваності та смертності.Документ Можливості корекції порушень клітинно- гуморального імунітету та цитокінового статусу у вагітних групи високого ризику по виникненню прееклампсії(Полтавський державий медичний університет, 2023-10-11) Ващенко, Вікторія Леонідівна; Vashchenko, V. L.Розвиток прееклампсії пов’язанй з імунологічними відносинами між чужорідними тканинами матері та плоду, які перебігають з превалюванням впливу Т-хелперів 1 типу, внаслідок чого зростає вироблення високоагресивних прозапальних цитокінів. Однак досі не вивчений механізм клітинно- гуморальних імунних та цитокінових змін, що приводять до маніфестації прееклампсії, не розроблені засоби її корекції. Мета дослідження. Дослідити зміни клітинно- гуморального імунітету та цитокінового профілю у цервікальному слизі вагітних з високим ризиком розвитку ПЕ та з’ясувати ефективність запропонованої вторинної профілактики ПЕ у нормалізації цих показників. Матеріал та методи дослідження. Основну групу (ОГ) склали 91 вагітна з наявністю факторів ризику прееклампсії, які в 18-20 тижнів вагітності мали сповільнений кровотоку в басейні спіральних артерій матки. 59 пацієнток (ОГ-ІІ) з 18-20 тижнів до розродження отримували вторинну профілактику прееклампсії з використанням метформіну, вітаміну D3 та корвітину; інші 32 пацієнтки (ОГ-І) відмовились від профілактики. Контрольну групу (КГ) склали 30 здорових вагітних. Дослідження регламентувалися Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсінської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України. Визначали: TNF-α, INFγ, ІЛ-10 у цервікальному слизі за допомогою імуноферментного аналізу; рівень лімфоцитів периферичної крові класів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ методом непрямої імунофлюоресценції з розрахкнком імунорегуляторного індекск CD4/CD8; рівень сироваткових імуноглобулінів (Ig) методом імуноферментного аналізу; сироватковий рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) методом імунного турбометричного аналізу. Дані обробляли шляхом розрахунку середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), з оцінкою критерію Ст’юдента та проведенням кореляційного аналізу за допомогою статистичної програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття виконана як фрагмент ініціативної науково- дослідної роботи, яка проводиться співробітниками кафедри акушерства та гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У жінок з високим ризиком розвитку прееклампсії (ОГ-І) виявлене зменшення рівнів Т-хелперів (CD4+), підвищення кількості Т-супресорів/кілерів (CD8+), зниження імунорегуляторного індексу, зменшення кількості В-клітин (CD22+) та зростання ЦІК. При цьому сироватковий рівень ЦІК, що перевищував 100 од/мл, був тісно пов’язаний з розвитком прееклампсії. У пацієнток з прееклампсією достовірно зростала концентрація IgM зменшувалася кількість IgG, що може бути пов’язаним з трофобластичною стимуляцією імунної системи цих пацієнток. Окрім цього, знайдені зрушення балансу цитокінів цервікального слизу, що проявляються значним домінуванням прозапальних цитокінів при недостатку протизапальних. У жінок ОГ-ІІ після застосування запропонованого комплексу вторинної профілактики прееклампсії нормалізовувався вміст Т-хелперів (СD4+) та Т-супресорів/кілерів (СD8+); достовірно збільшився імунорегуляторний індекс, кількість CD22+ наближалася до значень у здорових вагітних. Концентрація IgА та IgG підвищувалася до рівня, притаманних контрольній групі. Зменшувався рівень Ig М. Кількість ЦІК у вагітних ОГ-ІІ знижувалася, на відміну від показників у жінок ОГ-І. Рівні цитокінів INF-γ та TNF-α після проведеного профілактичного лікування, знижувалися. Натомість концентрація протизапального цитокіну IL-10 в ОГ-ІІ достовірно зростала, що призвело до достовірного зниження коефіцієнту TNF-α/IL-10 (р0,001). Висновки. Вагітні з факторами підвищеного ризику ПЕ в анамнезі і зниженням інтенсивності кровоплину в спіральних артеріях матки в 18-20 тижневому терміні гестації мають виражений дисбаланс субпопуляції Т-клітин, що супроводжується зниженням вироблення Т-хелперів (CD4+) і підвищенням синтезу Т-супресорів/кілерів (CD8+), що викликає зменшення імунорегуляторного індексу. Це супроводжуються розвитком цитокінового дисбалансу з превалюванням прозапальних і дефіцитом протизапальнихцитокінів, а також поєднується з суттєвим падіння концентрації IgG і зниженням кількості В-клітин. Такі зміни є наслідком виснаження реактивності гуморальної ланки загального імунітету і створюють передумови для частої маніфестації ПЕ, притаманної таким жінкам майже в половині випадків. Застосування запропонованого нами удосконаленого методу вторинної профілактики виникнення ПЕ у вагітних з високим ризиком розвитку цього захворювання призводить до позитивних змін у роботі системи імунітету і відповідного покращення клінічних наслідків. Воно дає змогу в 1,4 рази знизити частоту розвитку ПЕ і в 2,6 рази профілактує виникнення тяжких її форм.Документ Зміни балансу цитокінів у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі та їх роль у формуванні прееклампсії(Полтавський державий медичний університет, 2023-10-15) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Likhachev, V. K.; Taranovsʹka, O. O.Існує дефіцит даних щодо рівнів TNF-α, INF-γ та ІL-10 у цервікальному слизі жінок, які завагітніли на фоні хронічного ендометриту. Ці цитокіни впливають на перебіг вагітності та процеси інвазії трофобласта в спіральні артерії матки. Девіації їх рівнів на ранніх термінах вагітності можуть бути пов’язані з виникненням гестаційних ускладнень, зокрема з розвитком прееклампсії в більш віддалених термінах. Мета і завдання дослідження: Вивчити рівень прозапальних (ТNF, INF-γ) і протизапального (IL-10) цитокінів в слизі цервікального каналу у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі; визначити їх роль у формуванні прееклампсії; оцінити ефективність комплексного преконцепційного лікування у попередженні цитокінового дисбалансу і профілактиці гестаційних ускладнень. Матеріал та методи дослідження. Спостерігали за перебігом вагітності у 135 жінок, які до мали хронічний ендометрит в анамнезі і преконцепційно отримували його лікування (І група), та у 168 пацієнток, вагітність яких настала на фоні нелікованого хронічного ендометриту (ІІ група). Групу контролю склали 20 здорових пацієнток. Преконцепційне лікування включало призначення азитроміцину, гормональну терапію препаратом фемостон 2/10 та L-аргініна аспартат на фоні фолатопрофілактики. При виконанні досліджень керувались Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсинської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України, наказами МОЗ України та вимогами Етичного Кодексу лікаря України. Дослідження цитокінів (TNF-α, INFγ, ІЛ-10) у цервікальному слизі в 5-6 тижнів, в 17-18 та в 32 тижні вагітності проводили методом імуноферментного аналізу. Показники статистично обробляли з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), оцінкою критерію Ст’юдента та розрахунку вірогідності шансів за допомогою програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття є фрагментом ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі має місце збільшення кількості INF-γ в цервікальному слизі в 2,1 рази в 5-6 тижнів (р<0,001), в 2,4 рази в 17-18 тижнів (р<0,001) та в 1,7 разів в 32 тижні вагітності (р<0,001) порівняно з відповідними рівнями цього цитокіну у здорових вагітних. Аналогічно TNF-α перевищував значення в ГК у 4,3 рази в терміні 5-6 тижнів вагітності (р<0,001), в 3,3 рази – в терміні 17-18 тижнів (р<0,001) та в 4,4 рази – в 32 тижні (р<0,001). Усі вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі, які в 5-6 тижнів вагітності мали в цервікальному слизі рівень INF-γ більше 66,4 пг/мл і/або рівеньTNF-α – більше 90,9 пг/мл, в подальшому мали маніфестацію прееклампсії (ВШ 2,01; ДІ 95 % [1,1-7,12]; р<0,05 і ВШ 1,8; ДІ 95 % [1,2-6,29]; р<0,05 відповідно). При цьому, чим більш виразним було зростання рівнів прозапальних цитокінів, тим більш тяжкою виявилася ПЕ в перспективі гестаційного процесу. Рівень IL-10 у їх цервікальному слизі був вище контрольних значень у 4 рази в 5-6 тижнів вагітності (р<0,0001)); у 3,1 рази у 17-18 тижнів (р<0,0001), та у 3 рази в 32 тижні (р<0,0001). У пролікованих жінок концентрація INF-γ є меншою, ніж у нелікованих пацієнток в 1,8 рази в 5-6 тижнів вагітності (р<0,0001), в 2,1 рази в 17-18 тижнів (р<0,0001), та в 1,4 рази в 32 тижні (р<0,0001). Аналогічно TNF-α в цервікальному слизі виявився нижчими в 3,6 рази (р<0,01), в 2,6 рази (р<0,0001) та в 4 рази (р<0,001) відповідно у зазначені терміни Висновки. У жінок, що завагітніли на фоні нелікованого хронічного ендометриту, на ранніх етапах вагітності збільшується вироблення цитокінів INF-γ і TNF-α, які лімітують процеси інвазії трофобласту в спіральні артерії матки і створюють передумови для формування прееклампсії. Комплексне прегравідарне лікування хронічного ендометриту дає мождивість нормалізувати рівні протизапальних цитокінів INF-γ та TNF-α на початку гестації, що створює передумови для запобігання розвитку прееклампсії. Це дає можливість зменшити частоту виникнення цього ускладнення в 1,9 рази (ВШ 2,3; ДІ 95 % [1,25-4,31]; р<0,05), знизити частоту тяжких форм прееклампсії в 1,8 разів (ВШ 4,64; ДІ 95 % [1,23-17,48]; р <0,05), відтермінувати середній термін маніфестації її проявів на 4,9 тижнів (р<0,0001).Документ Кесарів розтин – особливості сучасних підходів на третьому рівні надання перинатальної допомоги(Полтавський державний медичний університет, 2023-09-10) Ващенко, Вікторія Леонідівна; Vashchenko, V. L.За період з 2015 р. по 2020 р. частота абдомінального розродження в Україні щорічно зростала і досягла у 2021 р. показника 26,7% від загальної кількості пологів. В Полтавській області у 2022 р. частота розродження шляхом кесаревого розтину досягла рекордного за всі роки показника –28,7%. Був проведений статистичний аналіз річних звітів за 2017-2022 рр. роботи перинатального центру КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР» та звітів про медичну допомогу вагітним, роділлям породіллям, новонародженим та дітям першого року життя (форми No21 та No21-а) Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної військової адміністрації. Показано зростання відсотку абдомінального розродження у 2022 р. в стаціонарах І та ІІ рів-ня надання перинатальної допомоги на тлі зменшення на 4% частки розродження жінок шляхом кесарського розтину на ІІІ рівні, де концентруються пацієнтки з тяжкою акушерською та екстрагенітальною патологією. Так, в Міському клінічному пологовому будинку Полтавської міської ради оперативним шляхом у 2022 р. розроджувалась більше, ніж кожна четверта (25,7%), а в Кременчуцькому перинатальному центрі ІІ рівня – кожна третя жінка (33,6%). Починаючи з 2018 р., середній показник частоти КР в акушерських стаціонарах І рівня Полтавської області зростав і в 2022 р. склав 23.9% від усіх оперативних втручань в регіоні. В перинатальному центрі КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР», навпаки, щорічно зменшується кількість абдомінальних розроджень (в 2022 році цей показник становив 35,8 %). При цьому відбувалось зниження показника перинатальної смертності (з 22,06 ‰ в 2018 році до 14,51 ‰ в 2022 році). Отже, резервом зниження частоти розродження шляхом кесаревого розтину в Полтавському регіоні є дотримання вимог регіоналізації перинатальної допомоги шляхом своєчасного доправлення вагіт-них з високим ризиком материнських та дитячих ускладнень на ІІІ рівень надання перинатальної допомоги, де раціонально вирішується питання щодо розродження шляхом кесаревого розтину таких жінок, не збільшуючи при цьому загальну частоту абдомінального розродження та перинатальну смертність. Between 2015 and 2020, the incidence of abdominal delivery in Ukraine increased annually and reached 26.7% of the total number of births in 2021. In Poltava Region, in 2022, the rate of caesarean delivery reached an all-time high of 28.7%. To outline the tendencies in providing quality obstetric care and to identify ways to reduce the frequency of abdominal delivery in the Poltava region, there has been conducted a statistical analysis of the annual reports for the period from 2017 to 2022 obtained from the perinatal centre of the M.V. Sklifosovskyi Poltava Regional Clinical Hospital and reports on medical care for pregnant women, women in labour, newborns and children in the first year of life (forms No. 21 and No. 21-a) from the Health Department of the Poltava Regional State Administration. The data show a notable rise in the percentage of abdominal deliveries in 2022 in hospitals of the first and second levels of perinatal care, with a 4% decrease in the share of caesarean deliveries at the third level hospitals, which primarily deal with patients having severe obstetric and extragenital pathologies. For instance, in 2022, more than one out of four women (25.7%) was reported as having caesarean delivery at the Municipal Clinical Maternity Hospital of Poltava, and one in three women (33.6%) was reported to have surgical delivery at the Kremenchuk Perinatal Centre of the second level. Since 2018, the average rate of caesarean sections performed as the level I obstetric hospitals in Poltava Oblast has been progressively rising and in 2022 reached 23.9% of all surgical interventions in the region. Conversely, in the perinatal centre of the M.V. Sklifosovskyi Poltava Regional Clinical Hospital, the number of abdominal deliveries has been decreasing annually, and in 2022 this figure was 35.8%. Notably, this decrease in abdominal delivery coincided with a reduction in the perinatal mortality rate, which declined.Документ Оцінка факторів ризику наявності хронічного ендометриту та їх кореляційне співвідношення(Полтавський державий медичний університет, 2024-10-18) Цепкало, Ірина Павлівна; Яра, Аастасія Романівна; Карбан, Анастасія Віталіївна; Нікіщенко, Катерина Олександрівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Tsepkalo, I.P; Yara, A. R.; Karban A. K.; Nikishchenko, K. O.; Taranovsʹka, О. O.Для попередження розвитку хронічного ендометриту (ХЕ) необхідно виявити вчасно фактори високого ризику оскільки безсимптомний перебіг ускладнює діагностику, яка потребує інвазивних втручань та гістологічної верифікації.Документ Prophylaxis of decidual CD68+/CD163+ macrophage disbalance in extracorporeal fertilized women(Полтавський державний медичний університет, 2023-10) Likhachov, Volodymyr; Shimanska, Yanina; Akimov, Oleh; Vashchenko, Viktoriya; Taranovska, Olena; Zhabchenko, Iryna; Kaidashev, Igor; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Шиманська, Володимир Костянтинович; Акімов, Олег Євгенович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Жабченко, Ірина Анатоліївна; Кайдашев, Ігор ПетровичThe demographic crisis that prevailed in Ukraine in recent years, the state of war as a result of the aggression of the Russian Federation, reproductive losses among women of childbearing age are one of the most urgent problems in modern obstetrics and gynecology. One of the most effective methods of correcting impaired reproductive function is in vitro fertilization.Документ Diagnostic and treatment approaches for acute intestinal obstruction in the early postpartum period(Полтавський державний медичний університет, 2023-08) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Nikitenko, R. P.; Vorotynts, K. O.; Dehtyarenko, S. P; Koychev, Ye. A.; Likhachov, V. K.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Нікітенко, Р. П.; Воротинц, К. О.; Дегтяренко, С. П.; Койчев, Є. А.; Ліхачов, Володимир КостянтиновичГостра кишкова непрохідність – одне з найважчих гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини в ранньому післяпологовому періоді. Проліковано 31 породіллю з гострою кишковою непрохідністю. Розроблено та запропоновано до використання Алгоритм лікувально–діагностичної тактики у породіль з гострою кишковою непрохідністю. Показанням до операції була відсутність ефекту від консервативної терапії протягом 2-3 годин. У всіх випадках гострої механічної непрохідності проведено оперативне лікування. Консервативні заходи дали позитивний ефект у всіх породіль з динамічною кишковою непрохідністю. Смертельних випадків не зареєстровано. Лікування породіль з гострою кишковою непрохідністю повинні проводити хірурги із залученням акушерів-гінекологів відповідно до запропонованого алгоритму лікувально-діагностичної тактики у породіль з гострою кишковою непрохідністю.Документ Diagnostic and treatment approaches to acute pancreatitis in pregnant women(Полтавський державний медичний університет, 2022) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Rudenko, I. V.; Pustovoyt, P. I.; Likhachov, V. K.; Dobrovolʹsʹka, L. M.; Makarov, O. H.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Руденко, І. В.; Пустовойт, Павло Іванович; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег ГеннадійовичЧастота виникнення гострого панкреатиту складає від 1:1500 до 1:10000 вагітностей. Мета дослідження полягала у вдосконаленні діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних. Під наглядом була 21 вагітна жінка з гострим панкреатитом. Постановка діагнозу гострого панкреатиту у вагітних ґрунтувалась на критеріях класифікації Atlanta (2013). Комплексне консервативне лікування гострого панкреатиту у вагітних полягало у призначені октреотиду, інгібіторів протонної помпи, у II триместрі ‒ інгібіторів протеаз, напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів III‒IV поколінь. Слід проводити корекцію водно‒електролітного балансу, відшкодування втрати плазми, порушень мікроциркуляції, боротьбу з набряком підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини. Перебіг гострого панкреатиту у вагітних у 52,4 % випадків характеризувався середнім та тяжким ступенем тяжкості, що супроводжувалось дистресом плода. Летальних випадків не було. Впровадження застосованих нами діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних дозволило уникнути летальності, хірургічних та акушерсько-перинатальних ускладнень. Ведення вагітних із гострим панкреатитом є вкрай складним завданням і в першу чергу залежить від ступеня тяжкості гострого панкреатиту у таких хворих. Ведення вагітних, які хворіють на гострий панкреатит, вимагає мультидисциплінарного підходу для прогнозування перебігу панкреатиту, визначення тактики ведення вагітності при цьому, способу і термінів розродження.Документ Війна, стрес, вагітність: як узгодити проблемні питання?(Полтавський державний медичний університет, 2023-02) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Корнієць, Н. Г.; Тертична-Телюк, С. В.; Ліщенко, І. С.; Бондаренко, О. М.; Коваленко, Т. М.; Zhabchenko, I. A.; Korniyetsʹ, N. H.; Kovalenko, T. M.; Tertychna-Telyuk, S. V.; Lishchenko, I. S.; Bondarenko, O. M.У статті наведено дані щодо стресових навантажень сьогодення у населення України, які значно посилились внаслідок емоційних перенапружень (стресів) та скорочення періоду позитивних емоціональних станів. Наявність активних військових дій в країні та, як наслідок, поява прошарку населення зі статусом «переміщені особи», частки населення, що знаходиться/знаходилось в зоні тимчасової окупації, поранених та інвалідизованих серед мирного населення визначили абсолютно нові завдання для адаптаційних систем організму, з якими він не завжди готовий впоратись. За останні два роки на життя людини в Україні вплинуло поєднання двох «темних сил», а саме – війни та пандемії CОVID-19, і цей вплив триває. Війна протягом майже року призвела до: нашарування гострого стресу на вже існуючі проблеми, погіршення соціального становища; примусової зміни місця/країни проживання (часто неодноразової); перебоїв з постачанням якісних харчових продуктів, ліків, дієтичних добавок тощо; порушення контактів «лікар - пацієнт» та, як наслідок, неможливості отримання вчасних та якісних консультацій і лікування. На тлі зазначених негараздів існують суттєві ризики воєнного часу для вагітних, що можуть стати на заваді сприятливого перебігу та закінчення вагітності. Серед найзначущих – сильна психотравма. Проблема впливу війни на стан вагітних та результати пологів у нашій країні почали розглядати ще з 2014 р., коли внаслідок агресії Росії на сході країни та в Криму з’явився абсолютно новий прошарок населення – внутрішньо переміщені особи (ВПО) з цих регіонів. На сьогодні до суттєво збільшеного контингенту ВПО додались ще і переселенці до інших країн у зв’язку з війною з 24 лютого 2022 р. Перебування вагітної в умовах гострого або довготривалого хронічного стресу негативно впливає на перебіг вагітності, збільшуючи число ускладнень та негативно впливаючи на стан плода і новонародженого. Вагітність можна також вважати суттєвим адаптаційним навантаженням, що потребує від організму жінки мобілізації механізмів, спрямованих на забезпечення синхронізації між показниками основних систем та сприятливого перебігу процесу гестації та пологів. Навіть за її фізіологічного перебігу вона певно впливає на психіку жінки, а деякі автори розглядають її навіть як кризисну ситуацію або як «період психологічної невизначеності». Не можна відкидати й індивідуальні особливості реагування на стрес. Так, ступінь реагування вагітної може бути абсолютно різним залежно від особливостей ситуації. Одним з ефективних та доступних у воєнний час шляхів профілактики наслідків довготривалого стресу під час гестації є дотація мікроелементу магнію (Mg) у вигляді його пероральних форм з урахуванням біодоступності та добової дози для вагітних. Магній є незамінним у підтримці провідності нервових імпульсів, слугує природним міорелаксантом, який розслаблює гладенькі і скелетні м’язи, має позитивний вплив на функціонування плаценти та ендотелію, забезпечує повноцінний розвиток плода, у синергізмі з іншими корисними речовинами, зокрема вітамінами групи В. Препарати на основі солей магнію з органічними кислотами (оротова кислота, вітамін В6), в яких аніон кислоти слугує «переносником магнію» (ліганд) всередину клітини, характеризуються високою біодоступністю. Важливим у контексті впливу на ЦНС у період війни є те, що магній, вітамін В6 та оротова кислота потенціюють антистресовий ефект одне одного. Наш досвід дозволяє рекомендувати препарат магнію для тривалого використання, починаючи з прегравідарної підготовки, протягом вагітності та лактації, до складу якого входить хелатна форма морського магнію «сімаг 55» (очищений природний морський мінеральний екстракт) з двома провідниками (вітамін В6 та оротова кислота) для забезпечення найвищої біодоступності.Документ Вплив перенесеної під час вагітності коронавірусної хвороби на перебіг гестації та зміни основних біотопів організму жінки(2023-06) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Ліщенко, І. С.; Коваленко, Т. С.; Бондаренко, О. М.; Zhabchenko, I. A.; Lishchenko, I. S.; Kovalenko, T. M.; Bondarenko, O. M.У статті наведено літературні дані щодо особливостей перебігу вагітності та змін основних біотопів у жінок, які перенесли COVID-19 у різні періоди гестації. Простежено певні закономірності щодо зв’язку перинатальних ускладнень зі ступенем тяжкості захворювання, наявністю соматичної та гінекологічної патології у цих вагітних, зокрема, ожиріння і хронічних запальних захворювань статевої сфери. За даними досліджень, проведених на базі відділення патології вагітності та пологів державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», до групи ризику тяжкого перебігу коронавірусної хвороби належать всі ті самі особи, що і для будь-якої іншої хвороби, та не обтяжуються вагітністю: вік понад 35 років; наявність супутньої патології (цукровий діабет, ожиріння, гіпертонічна хвороба), роботи, стилю життя чи житлово-побутових умов, що підвищують ризик інфікування. Відзначено більш часті прояви акушерської патології у жінок у більш старшому віці та першороділей. Обтяжений акушерський анамнез, а саме – медичні аборти та невиношування, патологія шийки матки, перенесені запальні захворювання, особливо статевої сфери, віднесено до факторів ризику. Перебіг вагітності та пологів супроводжується такими ускладненнями, як загроза викидня у ранньому терміні; анемія; поєднання плацентарної дисфункції, багатоводдя та дистресу плода; аномалії пологової діяльності, що збільшує питому вагу патологічних пологів у цього контингенту жінок та потребує неодноразової госпіталізації під час вагітності. Огляд наукових публікацій останніх років свідчить про суттєвий вплив COVID-19 на склад біотопів організму люди-ни. Є переконливі дані щодо тісного зв’язку між інфікуванням слизових оболонок верхнього відділу респіраторного тракту та інфікуванням легень вірусом SARS-CoV-2. Типова для цієї інфекції гіпоксія легень зумовлює ріст анаеро-бів та факультативних анаеробів, які є у складі зазначених мікробіомів протягом життя людини. У значній кількості спостережень відзначено кореляцію змін мікробіоценозу дихальних шляхів та кишечнику у хворих на SARS-CoV-2 і реконвалесцентів. Водночас спостерігається й погіршення стану мікробіоценозу піхви після перенесеної корона-вірусної хвороби, особливо у період гестації. Зроблено висновок щодо кореляції тяжкості перебігу COVID-19 та кількістю лактобактерій у вагінальному біотопі: чим тяжчим є перебіг, тим гіршим стає склад мікрофлори. Період гестації частіше ускладнюється загрозою переривання вагітності у ранньому терміні, плацентарною дисфункцією, багатоводдям, фетальним дистресом, загрозою передчасних пологів саме у тих жінок, які перенесли коронавірусну інфекцію у І триместрі. Великий відсоток багатоводдя свідчить у більшості випадків саме про ризик внутрішньо-утробного інфікування, тому такі жінки мають бути під ретельним спостереженням як стосовно впливу COVID-19, так і щодо активації латентних інфекцій на тлі зниженого імунітету і, у першу чергу, порушень вагінального біотопу. Водночас серед цих жінок відзначено й високу частоту ожиріння, яке погіршує перебіг інфекційних процесів та стан основних біотопів. Тому для даного контингенту жінок стає актуальним питання щодо своєчасного виявлення та корекції порушень мікробіоценозу статевих шляхів як профілактики низки перинатальних та акушерських ускладнень. Для уникнення негативного впливу змін мікробіоценозу піхви на стан жінки та її дитини у майбутньому слід використовувати сучасні універсальні та безпечні під час вагітності і лактації препарати для місцевого лікування та посилення регенеративних процесів, які не містять антибактеріального компонента, не спричинюють антибіотикорезистентності та є ефективними, доступними і зручними у використанні. Клінічний досвід останніх років дозволяє рекомендувати до широкого використання в акушерсько-гінекологічний практиці комплексні безпечні та ефективні препарати місцевої дії, до складу яких входять хлоргексидин, хлорофіліпт та препарати з гіалуроновою кислотою і рослинними екстрактами.Документ Improvement of the algorithm for intraoperative diagnostics of breast cancer metastasis using sentinel lymph node staining(Полтавський державний медичний університет, 2023-04) Nikitenko, R. P.; Kosovan, V. M.; Vorotyntseva, K. O.; Koichev, E.A.; Degtyarenko, S. P.; Kvasha, O. M.; Likhachov, V. K.; Ліхачов, Володимир КостянтиновичЛімфогенне метастазування є однією з найважливіших причин виникнення місцевого рецидиву раку молочної залози та несприятливим фактором прогнозу. З початком застосуванням в хірургічній практиці методики фарбування сторожових лімфовузлів з використанням сучасних барвників (Patent Blue, ICG), кардинально змінися підхід до визначення обсягу оперативного втручання. Виконання фарбування сторожових лімфовузлів при пухлинах молочної залози дозволяє максимально зменшити травматичність хірургічного втручання (за рахунок відмови від аксилярної лімфодиссекції), внаслідок чого мінімізується кількість післяопераційних ускладнень. Метою даної роботи було удосконалення алгоритму інтраопераційного виявлення «сторожових» лімфовузлів у хворих на рак молочної залози. У період з 2016 по 2021 р. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було прооперовано 200 пацієнток з раком молочної залози Т1-Т3N0М0, з використанням двох барвників: Patent Blue та ICG. Запропанований алгоритм діагностики та лікування раку молочної залози дозволяє в переважній більшості випадків відмовитися від травматичних операцій на користь органозберігаючих операцій з біопсією «сторожових» лімфовузлів.Документ Management and characteristics of pregnancy and delivery with genital prolapse(Полтавський державний медичний університет, 2023-02) Zhabchenko, I. A.; Trokhymovych, O. V.; Bondarenko, O. M.; Gerevich, N. Y; Жабченко, Ірина Анатоліївна; Трохимович, О. В.; Бондаренко, О. М.; Геревич, Н. І.Pelvic floor dysfunction is one of the most pressing issues in the health and quality of life of women. Pelvic prolapse occurs in 30-50% of women who have given birth. And although this pathology is not life-threatening, it significantly complicates a woman's normal life. Genital prolapse (GP) occurs due to lack of pelvic floor support function. It should be noted that the structures of the pelvic diaphragm are under the influence of dynamic load, resulting in easy rupture of ligaments. However, today it is known that not only mechanical damage is the cause of pelvic organ failure. Many studies have shown that in women with prolapse, the concentration of collagen is reduced or its defective forms are detected, due, in particular, to metabolic disorders and the ratio of ionized forms of magnesium and calcium in the direction of the latter. The article presents modern literature data on the peculiarities of pregnancy and childbirth of women with genital prolapse. An example is a clinical case of a pregnant woman with this complication. A clinical case with grade III GP and manadgment using obstetric perforated pessary, magnesium and progesterone and proved the possibility of vaginal delivery in this pathology.Документ Плацентарні порушення у вагітних – переміщених осіб в умовах персистентного стресу(Полтавський державний медичний університет, 2023-10-01) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Задорожна, Т. Д.; Тертична-Телюк, С. В.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Корнієць, Н. Г; Олешко, В. Ф.; Слєпічко, Ю. М.; Zhabchenko, I. A.; Zadorozhna, T. D.; Tertychna-telyuk, S. V.; Korniyetsʹ, N. H.; Oleshko, V. F.; Slyepichko, Yu. M.Актуальним завданням у галузі охорони здоров’я кожної держави є збереження здоров’я громадян. Складні соціально-економічні умови, перебування в стані персистентного стресу, військові дії на території країни особливо негативно позначаються на показниках здоров’я вагітних, породіль та їхніх ді тей. Тому пріоритетним напрямом сучасного акушерства в Україні є профілактика акушерських ускладнень, які є причиною материнської захворюваності, високого рівня перинатальної смертності, зростання показників захворюваності та інвалідності з дитинства.Документ Зміни інтенсивності маткового кровотоку у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі(Полтавський державний медичний університет, 2023-10-26) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Likhachev, V. K.; Taranovska, O. O.Для хронічного ендометриту характерні морфо-функціональні зміни в слизовій оболонці та розлади мікроциркуляції в басейні спіральних артерій. Розвиток вагітності на такому фоні супроводжується порушенням гестаційної перебудови спіральних артерій і сприяє підвищенню резистентності матково-плодового кровотоку.Документ Сучасні можливості корекції порушень вагінального біотопу у вагітних груп ризикув умовах воєнного часу(Полтавський державний медичний університет, 2023-09) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ліщенко, І. С.; Бондаренко, О. М.; Коваленко, Т. М.; Zhabchenko, I. A.; Likhachov, V. K.; Lishchenko, I. S.; Bondarenko, O. M.; Kovalenko, T. M.Перебіг вагітності в період війни залежить від умов перебування жінки та безпекових питань (окупація, проживання на підконтрольних Україні територіях, знаходження в інших країнах тощо), стану її соматичного та психологічного/психічного здоров’я, матеріального стану родини тощо. Починаючи з 2014 року, Україна знаходиться в умовах збройного конфлікту, що стало причиною появи нового прошарку населення – внутрішньо переміщені особи (ВПО). Питанням перебігу вагітності у ВПО та надання їм кваліфікованої допомоги було приділено чималу увагу науковців і практичних лікарів, що дало змогу покращити перинатальні результати для цих жінок та їх дітей.Документ Нові терапевтичні можливості в удосконаленні антенатального менеджменту жінок з ожирінням(Полтавський державний медичний університет, 2023-09) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Сюдмак, О. Р.; Ліщенко, І. С.; Коваленко, Т. М.; Бондаренко, О. М.; Zhabchenko, I. A.; Syudmak, O. R.; Lishchenko, I. S.; Kovalenko, T. M.; Bondarenko, O. M.Ожиріння разом з анемією та цукровим діабетом називають «тихою пандемією», адже на сьогодні кількість людей, які мають ожиріння, неухильно зростає, тому зрозуміло, що ця проблема не може оминути й вагітних жінок. Вагітні з ожирінням належать до групи підвищеного ризику розвитку акушерсько-гінекологічної патології, адже ожиріння часто поєднується із соматичними та гінекологічними проблемами, невиношуванням вагітності, первинним або вторинним безпліддям. Варто також зауважити, що діагноз ожиріння виставляють украй рідко, тільки у 2% випадків.Документ Особливості медичної освіти в університетах розвинутих країн світу(Полтавський державний медичний університет, 2023) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Макаров, Олег Геннадійович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Тарановська, Олена Олексіївна; Ващенко, Вікторія ЛеонідівнаОхарактеризовано особливості медичної освіти в закордонних медичних закладах вищої освіти. Особливу увагу приділено розбіжностям у навчанні українських майбутніх лікарів і лікарів країн Європи та США. Відображено деякі недоліки й переваги закордонної медичної освіти.Документ The role and place of laparoscopic cholecystectomy in pregnant women with a history of COVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2022-01) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Pustovoyt, P. I.; Vodoyuk, R. Y.; Velichko, V. V.; Likhachev, V. K.; Dobrovolska, L. M.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Пустовойт, Павло Іванович; Вододюк, Роман Юрійович; Велічко, В. В.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила МиколаївнаМетою дослідження було визначення ролі і місця лапароскопічної холецистектомії у вагітних, які перенесли COVID‒19. Прооперовано 19 вагітних. Середній вік вагітних склав 27±4,9 років. У постковідному періоді клінічні прояви захворювання проявлялися у перші дві доби. У вагітних, що перенесли Covid‒19, та хворих на жовчнокам’яну хворобу і гострий калькульозний холецистит, є клінічні прояви хвороби у вигляді гемолізованої крові у черевній порожнині та везикулярних висипань на вісцеральній і парієтальній очеревині, які місцями зливались у конгломерати і при контакті кровоточили. Патоморфологічно зміни у стінці жовчного міхура мали флегмонозний або гангренозний характер. Діагностика цієї патології у вагітних, які перенесли COVID‒19, повинна бути швидкою і точною. Холецистектомію слід виконувати ще до розвитку ускладнень з боку жовчнокам’яної хвороби та гострого калькульозного холециститу. В післяковідному періоді у вагітних саме лапароскопічна холецистектомія повинна стати «золотим стандартом» оперативного лікування.Документ Laparoscopic appendectomy during pregnancy(Полтавський державний медичний університет, 2021-12) Mishchenko, V. P.; Mishchenko, V. V.; Rudenko, I. V.; Dobrovolska, L. M.; Vashchenko, V. L.; Makarov, O. G.; Міщенко, Валентина Павлівна; Міщенко, Василь Васильович; Руденко, Ірина Василівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Макаров, Олег ГеннадійовичЛапароскопічна апендектомія виконана 73 вагітним. Для діагностики використовували шкалу Альварадо. Средній вік обстежених склав 25,7±0,5 роки. Від числа всіх прооперованих вагітні в І триместрі склали 17,8 %, у ІІ триместрі ‒ 46,6 %, в ІІІ триместрі ‒ 35,6 %. У 12,3 %вагітних час від початку захворювання до операції склав 6 годин, у 35,6 % ‒ 6‒12 годин, у 31,5 %‒ 12‒24 години, у 20,5 %‒ більше 24 годин. Післяопераційний період у всіх пацієнток протікав задовільно. Всі пацієнтки були виписані через 2‒5 діб після операції. Апендектомію у вагітних слід виконувати ще до розвитку ускладнень з боку гострого апендициту і гестаційних ускладнень. Діагностика гострого апендициту повинна бути швидкою і точною з використанням додаткових візуалізуючих технологій. Лапароскопічна апендектомія внаслідок її переваг перед відкритою апендектомією (безпека для здоров'я вагітної і перебігу вагітності) повинні стати золотим стандартом операцій при гострому апендициті у вагітних. Ключові слова: апендицит у вагітних, діагностика, тактичні підходи, лапароскопічна апендектомія