Наукові праці. Кафедра акушерства і гінекології № 2

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 187
  • Документ
    Changes of psychoemotional state in the infertile pregnant females due to the anamnesis and IVF
    (Wydawnictwo Aluna, 2023-08) Lykhachov, V. К.; Shymanska, Ya. V.; Savelyeva, Yu. S.; Vashchenko, V. L.; Dobrovolska, L. М.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Шиманська, Яніна Вікторівна; Савельєва, Оксана Володимирівна; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Добровольська, Людмила Миколаївна
    Introduction: During pregnancy in the body of a healthy woman there are physiological and psychological changes that contribute to the bearing a child and prepare the female for future labour and motherhood. In women who experience failure at the stage of fertilization or during pregnancy, as a result of prolonged negative emotional states, psycho-emotional stress develops. The aim of the research was to study the psycho-emotional state of women with infertility in history, whose pregnancy resulted from extracorporal fertilization (IVF), and to develop methods for reducing their anxiety. Materials and methods: At the first stage, the initial psycho-emotional state of 60 women in the second trimester, whose pregnancy resulted from IVF (Group I), was studied; the control group consisted of 20 healthy women with a physiological course of pregnancy (Group II). At the second stage, 10 art therapy exercises with a requestioning of pregnant women from Group I were conducted for improving their psycho-emotional state. Results: Women of Group I had a high level of both situational anxiety (SA) and the personal one (PA).The prevalent type of the psychological component of gestational dominant was anxiety and euphoric types (58.3%). In one third of women with burdened gynecological history examined mild or masked depression was diagnosed. 43 pregnant women from Group I used a method of psychocorrection – art therapy, which included colouring “antistress” pictures of perinatal topic, making flowers from paper andcreating a collage of dreams. Conclusions: After the art therapy course, a high level of SA (from 46.5% to 7.0%) and OA (from 48.8% to 32.6%) decreased, the index of the optimal type of the psychological component of gestational dominant increased from 25.6% to 53.5%.The number of women without depression increased from 62.8% to 93%.
  • Документ
    Вроджені вади розвитку
    (2023-07) Добровольська, Людмила Миколаївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; L. M. Dobrovolsʹka; V. K. Likhachov; O. O. Taranovsʹka
    Вроджені вади розвитку (ВВР) — стійкі порушення структури, функції або метаболізму, які виникають внутрішньоутробно внаслідок порушень розвитку зародка, плода або іноді після народження дитини як наслідок порушення подальшого формування органів, і можуть призвести до фізичної чи розумової інвалідності або смерті. Аномаліями розвитку (малими вадами) називають такі вади розвитку, які не супроводжуються порушеннями функції органу (наприклад деформації вушних раковин, які не спотворюють обличчя хворого та не позначаються на сприйнятті звуків). Запропоновані окремими дослідниками терміни «вроджені каліцтва», «диспластичні хвороби», «дизонтогенії», «тератози» широкого поширення не отримали. Частота народження дітей з ВВР за даними ВООЗ сягає 4–6 % від загальної кількості новонароджених. Ще у 15 % дітей вади розвитку виявляються протягом перших 5–10 років життя. Щорічно близько 2,7 млн дітей у світі помирають від ВВР. В Україні ВВР трапляються більш ніж у 2300 випадків на 100 тис. народжених живими немовлят. Число таких пацієнтів щороку зростає.
  • Документ
    Impact of preventive therapy on regulating mechanisms of decidual macrophage polarization in pregnant women with high risk of preeclamplsia
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-07) Likhachov, V. K.; Vashchenko, V. I.; Taranovska, О. O.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна
    Despite the wealth of reports on the diagnosis and prevention of preeclampsia, the frequency of pregnancies and childbirths complicated with this pathology in Ukraine and throughout the world is ranging from 7 to 16%; moreover, no tendency to decrease is being observed. Pregnancies complicated with preeclampsia rank the third and fourth places in the structure of maternal mortality [1,2]. Perinatal mortality under severe uncorrected forms of preeclampsia makes up 53 – 100 ‰ [3,4]. To date, there have been proposed more than 30 theories of the development of preeclampsia [5,6]. This has led to the development of a large number of schemes for managing patients with the condition [7]. Unfortunately, the analysis of unsatisfactory results of preeclampsia therapy shows the lack of effective methods for prevention and successful management of the complex pathology [4,8,9]. Decidual macrophages (DMP) are involved in the formation of the “maternal-foetal” dialogue. The number of DMP increases in the first trimester of pregnancy, then remains unchanged through the second trimester, and goes up again during the labor [10,11]. The activation of placental and decidual macrophages can accelerate the production of various mediators, including those that contribute to the development of endothelial dysfunction and preeclampsia [9,14]. The role of macrophage polarization in the context of preeclampsia development is still insufficiently explored, therefore a detailed analysis of this issue as well as identifying factors, which can impact DMP differentiation in women with preeclampsia will be of great clinical importance for predicting the occurrence of this condition and its management.
  • Документ
    Зміни рівнів про- і протизапальних цитокінів у жінок із хронічним ендометритом та можливість медикаментозної корекції цих рівнів на преконцепційному етапі
    (Група компаній «МедЕксперт», 2023-04) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Likhachev, V. K.; Taranovska, O. O.
    У жінок із хронічним ендометритом спостерігається цитокіновий дисбаланс, що проявляється надмірним зростанням кількості прозапальних цитокінів і зменшенням протизапальних цитокінів . Жінки з хронічним ендометритом, які планують вагітність, потребують комплексного преконцепційного лікування, що передбачає призначення азитроміцину, фемостону 2/10, L-аргігіну на тлі традиційної для прегравідарної підготовки фолатопрофілактики. Таке лікування, сприяючи поліпшенню умов для імплантації, дає змогу на 15% збільшити частоту настання вагітності та в 1,9 раза зменшити частоту спонтанного й переривання. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Women with chronic endometitis experience а cytokine imbalance, characterized by an excessive increase in pro-inflammatory cytokines and а decrease in anti-infammatory cytokines. Women with chronic endometitis who are planning pregnancy require comprehensive preconception treatment, which includes the administration of azithromycin, femoston 2/10 and L-arginine in addition 10 traditional preconception folate prophylaxis. This treatment, by promoting improved conditions for implantation, leads їо а 15% increase in the pregnancy rate and а 1.9-fold reduction in the frequency of spontaneous abortion The research was carried out п accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No confiict of interests was declared by the authors Keywords: women, chronic endometritis, INF-y, ТМ
  • Документ
    Кореляційне співвідношення хронічного ендометриту з анамнестичними факторами та ультразвуковою характеристикою стану ендометрію у жінок репродуктивного віку
    (Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», 2024-05) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Акімов, Олександр Олександрович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович; Likhachev, V.; Taranovska, O.; Akimov, O.; Dobrovolska, L.; Makarov, O.
    Діагностика хронічного ендометриту є проблемною у зв’язку з безсимптомним перебігом та необхідністю інвазивних маткових втручань для гістологічної верифікації діагнозу. Тому важливим є виявлення факторів, які свідчать про високий ризик наявності цього захворювання. Мета і завдання дослідження: виявити фактори, які мають статистично значущий кореляційний зв’язок із наявністю хронічного ендометриту у жінок репродуктивного віку та перевірити їх репрезентативність за допомогою гістологічного дослідження ендометрію. Матеріал та методи дослідження. Проведений ретроспективний аналіз 400 історій хвороби жінок репродуктивного віку, яким з різноманітних причин була проведена гістероскопія та забір ендометрію для гістологічного дослідження. За результатами гістологічного дослідження у 154 жінок (38,5 %) був виявлений хронічний ендометрит (група жінок з хронічним ендометритом), а у 246 жінок (61,5 %) – інші стани, з хронічним ендометритом не пов’язані (група жінок без хронічного ендометриту). Аналіз анамнестичних факторів та ультразвукових критеріїв, які асоціюються з підвищеною ймовірністю хронічного ендометриту, проводили при порівнянні даних у жінок зазначених груп. Силу зв’язку між цими факторами, з одного боку, та розвитком хронічного ендометриту, з іншого боку, оцінювали шляхом розрахунку τ-коефіцієнта кореляції рангів за Кендалом; вона вважалася сильною при τ- коефіцієнті від 0,5 і більше, помірною при τ- коефіцієнті в межах від 0,2 до 0,499, слабкою – при значеннях τ- коефіцієнта від 0,1 до 0,199. Значення τ- коефіцієнта від 0 до 0,099 свідчили про відсутність зв’язку між фактором та хронічним ендометритом. Дослідження проводилося з дотриманням Правил гуманного ставлення до пацієнта, вимог Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародних рекомендацій Гельсинської декларації з прав людини, Конвенції Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законів України та вимог Етичного Кодексу лікаря України. Стаття виконана як фрагмент ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027 рр.) при співробітництві з кафедрою патологічної фізіології Полтавського державного медичного університету. Результатита їх обговорення. Були виділені фактори, сила зв’язку яких з хронічнимендометритомбула найсильнішою. Серед них 5 інфектологічних факторів: цервіцит в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,625245229; р<1*10-32); хронічне запалення придатків матки (τ-коефіцієнт 0,522536031; р<1*10-32); захворювання, що передаються статевим шляхом в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,547218916; р<1*10-32); хронічні урогенітальнізапальнізахворювання у статевого партнера (τ-коефіцієнт 0,529314979; р<1*10-32); неодназове використання внутрішньоматкового контрацептиву в минулому (τ-коефіцієнт 0,502383401; р<1*10-32); 4 симптоматично- наслідкових факторів: непліддя в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,683492482; р<1*10-32); викидень, що не відбувся, в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,644489429; р<1*10-32); звичне невиношування вагітності в ранні терміни (τ-коефіцієнт 0,625942138; р<1*10-32); аномальні маткові кровотечі (τ-коефіцієнт 0,650850348; р<1*10-32); а також 4 ультразвукових критеріїв, таких як наявність локального потовщення ендометрію у вигляді поліпу (τ-коефіцієнт 0,641820318; р<1*10-32); підвищена ехогенність ендометрія (τ-коефіцієнт 0,665249637; р˂0*10-30); неоднорідність ехо-структури ендометрія з наявністю ділянок підвищеної і зниженої ехогенності (τ-коефіцієнт 0,693152163; р<1*10-32); гіперехогенні структури в базальному шарі ендометрія (τ-коефіцієнт 0,521658745; р<1*10-32). Ми вважаємо, що висока вірогідність хронічного ендометриту має місце при поєднанні одного інфектологічного або симптоматично- наслідкового фактору з одним ультразвуковим критерієм. В разі відсутності ультразвукових ознак про високий ризик наявності хронічного ендометриту свідчить поєднання 1 інфектологічного та 1 симптоматичнонаслідкового факторів. Для підтвердження репрезентативності цього методу, нами були досліджені біоптати ендометрію у 100 жінок, які мали вказане поєднання факторів. Діагноз був підтверджений гістологічно у 87 з них. Висновок. Запропонована нами оцінка критеріїв високого ризику хронічного ендометриту, що базується на поєднанні інфектологічних, симптоматично- наслідкових факторів та ультразвукових критеріїв, дає можливість без застосування інвазивних втручань передбачити наявність цієї патології у 87 % хворих на неї пацієнток. Це сприяє удосконаленню відбору пацієнтів для гістероскопії і дає змогу уникнути зайвих маткових втручань при діагностиці хронічного ендометриту у жінок, що планують вагітність.
  • Документ
    Вплив інфекційного фактору на розвиток істміко-цервікальної недостатності
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Модестова, М.; Богдан, О.; Юрченко, А.; Кравчук, Д.; Стефанків, Т.
    Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) – характеризується укороченням довжини шийки матки менше 25 мм або розширенням цервікального каналу більше ніж 10 мм, до терміну вагітності 36 тижнів 6 днів. ІЦН є значущим фактором ризику невиношування вагітності. Інфікування внутрішніх статевих органів є одним із головних тригерів розвитку ІЦН.
  • Документ
    Передумови самовільного викидня в ранніх термінах вагітності, що настала на фоні хронічного ендометриту
    (Буковинський державний медичний університет, 2024-06) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Жабченко, Ірина Анатоліївна; Оксюта, Валерій Миколайович; Палапа, Василь Васильович; Крутікова, Елла Іванівна; Likhachov, V. ; Taranovska, O. ; Zhabchenko, I. ; Oksyuta, V. ; Palapa, V. ; Krutikova, E.
    Частота хронічного ендометриту є особливо високою у жінок з самовільним викиднем, особливо звичним. Не достатньо даних про механізми викидня у жінок, вагітність яких настала на фоні цієї патології. Мета і завдання дослідження: оцінити рівень синтезу цитокінів та ендометріальних білків у жінок з ХЕ на преконцепційному етапі та на початкових термінах гестації; виявити патогенетичні аспекти впливу дисбалансу цих речовин на процеси переривання вагітності; оцінити можливості корекції виявлених змін на етапі преконцепційної підготовки. Матеріали та методи дослідження. Дослідження було проведене в 2 етапи. На першому етапі було обстежено 426 жінок з ХЕ (з них 168 пацієнток (І група) на преконцепційному етапі лікували ХЕ, решта, 258 пацієнток (ІІ група), не отримували лікування). В контрольну групу були включені 30 здорових жінок. Визначали кількість цитокінів TNF-α, INF-γ, та IL-10 в цервікальному слизі та глікоделіна у менструальній крові методом імуноферментного аналізу На 2 етапі дослідження продовжувалося спостереження за тими з обстежених жінок, у яких настала вагітність: 135 жінок з групи І, хто отримав преконцепційне лікування ХЕ; 168 жінок з групи ІІ, вагітність у яких настала на фоні нелікованого ХЕ, а також 20 здорових жінок з групи контролю, у яких вагітність настала і в подальшому протікала без ускладнень. В 5-6 тижнів вагітності визначали сироваткову концентрацію глікоделіну та рівень TNF-α, INF-γ та IL-10 в шийковому вмісті і. Дані обробляли з використанням методів математичної статистики, оцінювали критерій Ст’юдента, коефіцієнт парної кореляції (r) Пірсона, вірогідність шансів за допомогою програми «STATISTICA» «StatSoft Inc.» (США). В дослідженні дотримувалися положень Гельсинської Декларації. Протокол дослідження узгоджений Локальним етичним комітетом ПДМУ. для усіх жінок, хто брав участь у даному дослідженні. Робота є частиною ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології», (термін виконання 2022-2027 рр.; № державної реєстрації 0122U201228). Результати та їх обговорення. На преконцепційному етапі у пацієнток з ХЕ було виявлене достовірне зменшення рівня глікоделіну в 2,9 рази (р<0,05), зростання рівнів прозапальних цитокінів (INF-γ у 2,8 рази (р<0,001), TNF-α вдвічі (р<0,001)), зменшення кількості IL-10 в 2 рази (р<0,001) порівняно з рівнями у здорових невагітних жінок. Зменшення рівня глікоделіну в менструальній крові жінок з ХЕ обернено корелює зі зростанням вмісту прозапальних цитокінів в цервікальному слизі (як INF-γ; r= –0,77; р<0,05, так і TNF-α; r= –0,69; р<0,05). В 5-6 тижневому терміні вагітності у пацієнток, що мали нелікований догестаційно ХЕ, рівень сироваткового глікоделіну був на 14,5 % є меншим (р˂0,05), а тих з них, які втратили вагітність на ранніх термінах – 58,6 % меншим (р<0,001). Рівень цього білка в менструальній крові у жінок з ХЕ до вагітності позитивно корелював з його концентрацією у цих жінок в сироватці крові в 5-6 тижнів вагітності (r=0,61; р<0,01). Такий зв’язок був характерний і для рівнів INF-γ (r=0,68; р<0,05), і для TNF-α (r=0,78; р<0,05). Була також виявлена обернена кореляція між падінням рівня глікоделіну у крові вагітних з нелікованим ХЕ в анамнезі в 5-6 тижнів вагітності та зростанням TNF-α (r= –0,63; р<0,05) і INF-γ (r= –0,57; р<0,05) у цервікальному слизі цих вагітних в даному терміні. Після проведеного лікування ХЕ, як на преконцепційному етапі, так і на ранніх термінах вагітності відмічалося зростання глікоделіну (р˂0,001), зменшення вмісту INF (р<0,05) та TNF-α (р<0,01) та збільшення концентрації IL-10 (р˃0,05). Частота самовільного викидня до 22 тижнів вагітності у жінок, що отримували преконцепційне лікування зменшилася в 1,9 рази (ВШ 2,79; ДІ 95 % [1,45-5,38]; р <0,05), Висновки. У жінок ХЕ має місце зменшення синтезу глікоделіну і цитокіновий дисбаланс зі зростанням прозапальних цитокінів: INF-γ (в 2,8 разів; р˃0,001) і TNF-α (вдвічі; р<0,001). Преконцепційне зменшення синтезу глікоделіну корелятивно пов’язане зі зменшенням синтезу цього білка клітинами децидуальної оболонки після настання вагітності, а також із превавлюванням INF-γ і TNF-α на ранніх термінах вагітності у жінок з ХЕ в анамнезі. Це створює умови для порушення імунологічної толерантності між маткою та плодом і є однією з провідних причин виникнення самовільного викидня у жінок, що завагітніли на фоні нелікованого ХЕ. Проведення преконцепційного лікування ХЕ запобігає формуванню цитокінового дисбалансу і підвищує синтез глікоделіну на ранніх термінах гестації, що протектує перебіг вагітності і зменшує частоту її переривання в ранніх термінах в 4,6 разів. The incidence of chronic endometritis is particularly high in women with spontaneous abortions, especially habitual ones. There are insuffi cient data on the mechanisms of miscarriage in women whose pregnancy occurred along with this pathology. Aim: to assess the level of synthesis of cytokines and endometrial proteins in women with CE in the preconceptional stage and in the early stages of pregnancy; to identify pathogenetic aspects of the impact of imbalance of these substances on the processes of pregnancy loss; to assess the possibility of correcting the identifi ed changes in the preconceptional stage. Materials and methods. The study was conducted in 2 phases. In the fi rst phase, 426 women with CE were studied (168 patients (group I) were treated for CE in the preconception period, and the rest, 258 patients (group II), did not receive treatment). The control group consisted of 30 healthy women. The levels of cytokines TNF-a, INF-γ, and IL-10 in cervical mucus and glycodelin in menstrual blood were determined by enzyme- linked immunosorbent assay. In the second phase of the study, women who became pregnant were followed: 135 women from group I who received preconceptional treatment for CE; 168 women from group II who became pregnant along with untreated CE; and 20 healthy women from the control group who became pregnant and subsequently had no complications. At 5-6 weeks of gestation, serum glycodelin concentration and cervical content levels of TNF-a, INF-γ and IL-10 were determined. The data were processed using mathematical statistical methods, Student’s t-test, Pearson’s correlation coeffi cient (r) and odds ratio were evaluated using the STATISTICA program of StatSoft Inc. (USA). The study adhered to the tenets of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics committee of PSMU for all women enrolled in this study. The article is extracted from the initiative scientifi c research project of the Obstetrics and Gynecology Department No 2 of the Poltava State Medical University «Optimization of approaches to pregnancy management in women at high risk of obstetric and perinatal pathology» (term: 2022-2027; state registration number 0122U201228). Results and Discussion. At the preconceptional stage, patients with CE showed a signifi cant decrease in glycodelin levels by 2.9 times (p<0.05), an increase in proinfl ammatory cytokines (INF-γ by 2.8 times (p<0.001), TNF-α by half (p<0.001)), and a decrease in IL-10 by 2 times (p<0.001) compared to the levels in healthy non-pregnant women. A decrease in the level of glycodelin in menstrual blood of women with CE is inversely correlated with an increase in the level of proinfl ammatory cytokines in cervical mucus (both INF-γ; r= –0.77; p<0.05, and TNF-α; r= –0.69; p<0.05). At 5-6 weeks of gestation, the level of serum glycodelin was 14.5 % lower (р˂0.05) in patients with pregestational untreated CE and 58.6 % lower (p<0.001) in women with early pregnancy loss. The level of this protein in menstrual blood of women with CE before pregnancy was positively correlated with its concentration in serum at 5-6 weeks of pregnancy (r=0.61; p<0.01). Such a relationship was also characteristic for INF-γ (r=0.68; p<0.05) and TNF-α (r=0.78; p<0.05). An inverse correlation was also found between a decrease in glycodelin levels in the blood of pregnant women with a history of untreated CE at 5-6 weeks of pregnancy and an increase in TNF-α (r=–0.63; p<0.05) and INF-γ (r=–0.57; p<0.05) in the cervical mucus of these pregnant women at this stage of pregnancy. After treatment for CE, both in the preconceptional stage and in early pregnancy, an increase in glycodelin (р˂0.001), a decrease in INF-γ (p<0.05) and TNF-α (p<0.01), and an increase in IL-10 concentration (р˃0.05) were observed. The incidence of spontaneous abortion before 22 weeks’ gestation decreased 1.9-fold in women who received preconception treatment (OR 2.79; CI 95 % [1.45-5.38]; p < 0.05). Conclusions. In women with CE, there is a decrease in glycodelin synthesis and cytokine imbalance with an increase in proinfl ammatory cytokines: INF-γ (2.8-fold; р˃0.001) and TNF-α (twofold; p<0.001). The preconceptional decrease in glycodelin synthesis correlates with a decrease in synthesis of this protein by decidual cells after pregnancy, as well as with the prevalence of INF-γ and TNF-α in early pregnancy in women with a history of CE. This sets the stage for impaired immune tolerance between the uterus and the fetus and is one of the leading causes of spontaneous abortion in women who become pregnant with untreated CE. Preconceptional treatment of CE prevents the formation of cytokine imbalance and increases glycodelin synthesis in the early stages of pregnancy, which protects the course of pregnancy and reduces the incidence of early preterm labor by 4.6 times.
  • Документ
    Профілактика інтраопераційних кровотеч при консервативній міомектомії під час кесарського розтину у жінок із лейоміомою матки
    (Полтавський державий медичний університет, 2024-05) Каменська, Ольга Олександрівна; Малащук, Лілія Олександрівна; Черепашенко, Яна Володимирівна; Капустянська, Катерина Валентинівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Kamensʹka, O. O.; Malashchuk, L. O.; Cherepashenko, YA. V.; Kapustyansʹka, K. V.; Dobrovolʹsʹka, L. M.
    В останні роки збільшується кількість жінок фертильного віку, які вступають в період вагітності при наявності лейоміоми матки. Виникає клінічна ситуація, коли патологічно ураженому органу (матці) необхідно виконати фізіологічну функцію як щодо пролонгування вагітності до оптимального терміну гестації, так і до безпечного розродження. Жінки з лейоміомою матки входять в групу високого перинатального ризику, особливо щодо акушерських кровотеч. При виникненні показань до оперативного розродження існує ризик великої інтраопераційної крововтрати. Поетапна деваскуляризація матки шляхом перев'язки магістральних судин та накладання компресійних швів на матку є лікувальними методиками зупинки атонічних масивних акушерських кровотеч (Наказ МОЗ України від 24.03.2014р №205 «Акушерські кровотечі»).
  • Документ
    Аналіз поширеності факторів ризику виникнення затримки росту плода
    (Полтавський державий медичний університет, 2024-05-23) Торубара, Олександра Олексіївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Torubara, O. O.; Likhachov, V. K.
    Виявлення затримки росту плода (ЗРП) є ключовою складовою перинатальної допомоги, оскільки ЗРП є вагомою причиною анте- та постнатальної захворюваності та смертності.
  • Документ
    Можливості корекції порушень клітинно- гуморального імунітету та цитокінового статусу у вагітних групи високого ризику по виникненню прееклампсії
    (Полтавський державий медичний університет, 2023-10-11) Ващенко, Вікторія Леонідівна; Vashchenko, V. L.
    Розвиток прееклампсії пов’язанй з імунологічними відносинами між чужорідними тканинами матері та плоду, які перебігають з превалюванням впливу Т-хелперів 1 типу, внаслідок чого зростає вироблення високоагресивних прозапальних цитокінів. Однак досі не вивчений механізм клітинно- гуморальних імунних та цитокінових змін, що приводять до маніфестації прееклампсії, не розроблені засоби її корекції. Мета дослідження. Дослідити зміни клітинно- гуморального імунітету та цитокінового профілю у цервікальному слизі вагітних з високим ризиком розвитку ПЕ та з’ясувати ефективність запропонованої вторинної профілактики ПЕ у нормалізації цих показників. Матеріал та методи дослідження. Основну групу (ОГ) склали 91 вагітна з наявністю факторів ризику прееклампсії, які в 18-20 тижнів вагітності мали сповільнений кровотоку в басейні спіральних артерій матки. 59 пацієнток (ОГ-ІІ) з 18-20 тижнів до розродження отримували вторинну профілактику прееклампсії з використанням метформіну, вітаміну D3 та корвітину; інші 32 пацієнтки (ОГ-І) відмовились від профілактики. Контрольну групу (КГ) склали 30 здорових вагітних. Дослідження регламентувалися Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсінської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України. Визначали: TNF-α, INFγ, ІЛ-10 у цервікальному слизі за допомогою імуноферментного аналізу; рівень лімфоцитів периферичної крові класів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ методом непрямої імунофлюоресценції з розрахкнком імунорегуляторного індекск CD4/CD8; рівень сироваткових імуноглобулінів (Ig) методом імуноферментного аналізу; сироватковий рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) методом імунного турбометричного аналізу. Дані обробляли шляхом розрахунку середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), з оцінкою критерію Ст’юдента та проведенням кореляційного аналізу за допомогою статистичної програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття виконана як фрагмент ініціативної науково- дослідної роботи, яка проводиться співробітниками кафедри акушерства та гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У жінок з високим ризиком розвитку прееклампсії (ОГ-І) виявлене зменшення рівнів Т-хелперів (CD4+), підвищення кількості Т-супресорів/кілерів (CD8+), зниження імунорегуляторного індексу, зменшення кількості В-клітин (CD22+) та зростання ЦІК. При цьому сироватковий рівень ЦІК, що перевищував 100 од/мл, був тісно пов’язаний з розвитком прееклампсії. У пацієнток з прееклампсією достовірно зростала концентрація IgM зменшувалася кількість IgG, що може бути пов’язаним з трофобластичною стимуляцією імунної системи цих пацієнток. Окрім цього, знайдені зрушення балансу цитокінів цервікального слизу, що проявляються значним домінуванням прозапальних цитокінів при недостатку протизапальних. У жінок ОГ-ІІ після застосування запропонованого комплексу вторинної профілактики прееклампсії нормалізовувався вміст Т-хелперів (СD4+) та Т-супресорів/кілерів (СD8+); достовірно збільшився імунорегуляторний індекс, кількість CD22+ наближалася до значень у здорових вагітних. Концентрація IgА та IgG підвищувалася до рівня, притаманних контрольній групі. Зменшувався рівень Ig М. Кількість ЦІК у вагітних ОГ-ІІ знижувалася, на відміну від показників у жінок ОГ-І. Рівні цитокінів INF-γ та TNF-α після проведеного профілактичного лікування, знижувалися. Натомість концентрація протизапального цитокіну IL-10 в ОГ-ІІ достовірно зростала, що призвело до достовірного зниження коефіцієнту TNF-α/IL-10 (р0,001). Висновки. Вагітні з факторами підвищеного ризику ПЕ в анамнезі і зниженням інтенсивності кровоплину в спіральних артеріях матки в 18-20 тижневому терміні гестації мають виражений дисбаланс субпопуляції Т-клітин, що супроводжується зниженням вироблення Т-хелперів (CD4+) і підвищенням синтезу Т-супресорів/кілерів (CD8+), що викликає зменшення імунорегуляторного індексу. Це супроводжуються розвитком цитокінового дисбалансу з превалюванням прозапальних і дефіцитом протизапальнихцитокінів, а також поєднується з суттєвим падіння концентрації IgG і зниженням кількості В-клітин. Такі зміни є наслідком виснаження реактивності гуморальної ланки загального імунітету і створюють передумови для частої маніфестації ПЕ, притаманної таким жінкам майже в половині випадків. Застосування запропонованого нами удосконаленого методу вторинної профілактики виникнення ПЕ у вагітних з високим ризиком розвитку цього захворювання призводить до позитивних змін у роботі системи імунітету і відповідного покращення клінічних наслідків. Воно дає змогу в 1,4 рази знизити частоту розвитку ПЕ і в 2,6 рази профілактує виникнення тяжких її форм.
  • Документ
    Зміни балансу цитокінів у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі та їх роль у формуванні прееклампсії
    (Полтавський державий медичний університет, 2023-10-15) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Likhachev, V. K.; Taranovsʹka, O. O.
    Існує дефіцит даних щодо рівнів TNF-α, INF-γ та ІL-10 у цервікальному слизі жінок, які завагітніли на фоні хронічного ендометриту. Ці цитокіни впливають на перебіг вагітності та процеси інвазії трофобласта в спіральні артерії матки. Девіації їх рівнів на ранніх термінах вагітності можуть бути пов’язані з виникненням гестаційних ускладнень, зокрема з розвитком прееклампсії в більш віддалених термінах. Мета і завдання дослідження: Вивчити рівень прозапальних (ТNF, INF-γ) і протизапального (IL-10) цитокінів в слизі цервікального каналу у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі; визначити їх роль у формуванні прееклампсії; оцінити ефективність комплексного преконцепційного лікування у попередженні цитокінового дисбалансу і профілактиці гестаційних ускладнень. Матеріал та методи дослідження. Спостерігали за перебігом вагітності у 135 жінок, які до мали хронічний ендометрит в анамнезі і преконцепційно отримували його лікування (І група), та у 168 пацієнток, вагітність яких настала на фоні нелікованого хронічного ендометриту (ІІ група). Групу контролю склали 20 здорових пацієнток. Преконцепційне лікування включало призначення азитроміцину, гормональну терапію препаратом фемостон 2/10 та L-аргініна аспартат на фоні фолатопрофілактики. При виконанні досліджень керувались Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсинської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України, наказами МОЗ України та вимогами Етичного Кодексу лікаря України. Дослідження цитокінів (TNF-α, INFγ, ІЛ-10) у цервікальному слизі в 5-6 тижнів, в 17-18 та в 32 тижні вагітності проводили методом імуноферментного аналізу. Показники статистично обробляли з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), оцінкою критерію Ст’юдента та розрахунку вірогідності шансів за допомогою програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття є фрагментом ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі має місце збільшення кількості INF-γ в цервікальному слизі в 2,1 рази в 5-6 тижнів (р<0,001), в 2,4 рази в 17-18 тижнів (р<0,001) та в 1,7 разів в 32 тижні вагітності (р<0,001) порівняно з відповідними рівнями цього цитокіну у здорових вагітних. Аналогічно TNF-α перевищував значення в ГК у 4,3 рази в терміні 5-6 тижнів вагітності (р<0,001), в 3,3 рази – в терміні 17-18 тижнів (р<0,001) та в 4,4 рази – в 32 тижні (р<0,001). Усі вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі, які в 5-6 тижнів вагітності мали в цервікальному слизі рівень INF-γ більше 66,4 пг/мл і/або рівеньTNF-α – більше 90,9 пг/мл, в подальшому мали маніфестацію прееклампсії (ВШ 2,01; ДІ 95 % [1,1-7,12]; р<0,05 і ВШ 1,8; ДІ 95 % [1,2-6,29]; р<0,05 відповідно). При цьому, чим більш виразним було зростання рівнів прозапальних цитокінів, тим більш тяжкою виявилася ПЕ в перспективі гестаційного процесу. Рівень IL-10 у їх цервікальному слизі був вище контрольних значень у 4 рази в 5-6 тижнів вагітності (р<0,0001)); у 3,1 рази у 17-18 тижнів (р<0,0001), та у 3 рази в 32 тижні (р<0,0001). У пролікованих жінок концентрація INF-γ є меншою, ніж у нелікованих пацієнток в 1,8 рази в 5-6 тижнів вагітності (р<0,0001), в 2,1 рази в 17-18 тижнів (р<0,0001), та в 1,4 рази в 32 тижні (р<0,0001). Аналогічно TNF-α в цервікальному слизі виявився нижчими в 3,6 рази (р<0,01), в 2,6 рази (р<0,0001) та в 4 рази (р<0,001) відповідно у зазначені терміни Висновки. У жінок, що завагітніли на фоні нелікованого хронічного ендометриту, на ранніх етапах вагітності збільшується вироблення цитокінів INF-γ і TNF-α, які лімітують процеси інвазії трофобласту в спіральні артерії матки і створюють передумови для формування прееклампсії. Комплексне прегравідарне лікування хронічного ендометриту дає мождивість нормалізувати рівні протизапальних цитокінів INF-γ та TNF-α на початку гестації, що створює передумови для запобігання розвитку прееклампсії. Це дає можливість зменшити частоту виникнення цього ускладнення в 1,9 рази (ВШ 2,3; ДІ 95 % [1,25-4,31]; р<0,05), знизити частоту тяжких форм прееклампсії в 1,8 разів (ВШ 4,64; ДІ 95 % [1,23-17,48]; р <0,05), відтермінувати середній термін маніфестації її проявів на 4,9 тижнів (р<0,0001).
  • Документ
    Кесарів розтин – особливості сучасних підходів на третьому рівні надання перинатальної допомоги
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-09-10) Ващенко, Вікторія Леонідівна; Vashchenko, V. L.
    За період з 2015 р. по 2020 р. частота абдомінального розродження в Україні щорічно зростала і досягла у 2021 р. показника 26,7% від загальної кількості пологів. В Полтавській області у 2022 р. частота розродження шляхом кесаревого розтину досягла рекордного за всі роки показника –28,7%. Був проведений статистичний аналіз річних звітів за 2017-2022 рр. роботи перинатального центру КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР» та звітів про медичну допомогу вагітним, роділлям породіллям, новонародженим та дітям першого року життя (форми No21 та No21-а) Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної військової адміністрації. Показано зростання відсотку абдомінального розродження у 2022 р. в стаціонарах І та ІІ рів-ня надання перинатальної допомоги на тлі зменшення на 4% частки розродження жінок шляхом кесарського розтину на ІІІ рівні, де концентруються пацієнтки з тяжкою акушерською та екстрагенітальною патологією. Так, в Міському клінічному пологовому будинку Полтавської міської ради оперативним шляхом у 2022 р. розроджувалась більше, ніж кожна четверта (25,7%), а в Кременчуцькому перинатальному центрі ІІ рівня – кожна третя жінка (33,6%). Починаючи з 2018 р., середній показник частоти КР в акушерських стаціонарах І рівня Полтавської області зростав і в 2022 р. склав 23.9% від усіх оперативних втручань в регіоні. В перинатальному центрі КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР», навпаки, щорічно зменшується кількість абдомінальних розроджень (в 2022 році цей показник становив 35,8 %). При цьому відбувалось зниження показника перинатальної смертності (з 22,06 ‰ в 2018 році до 14,51 ‰ в 2022 році). Отже, резервом зниження частоти розродження шляхом кесаревого розтину в Полтавському регіоні є дотримання вимог регіоналізації перинатальної допомоги шляхом своєчасного доправлення вагіт-них з високим ризиком материнських та дитячих ускладнень на ІІІ рівень надання перинатальної допомоги, де раціонально вирішується питання щодо розродження шляхом кесаревого розтину таких жінок, не збільшуючи при цьому загальну частоту абдомінального розродження та перинатальну смертність. Between 2015 and 2020, the incidence of abdominal delivery in Ukraine increased annually and reached 26.7% of the total number of births in 2021. In Poltava Region, in 2022, the rate of caesarean delivery reached an all-time high of 28.7%. To outline the tendencies in providing quality obstetric care and to identify ways to reduce the frequency of abdominal delivery in the Poltava region, there has been conducted a statistical analysis of the annual reports for the period from 2017 to 2022 obtained from the perinatal centre of the M.V. Sklifosovskyi Poltava Regional Clinical Hospital and reports on medical care for pregnant women, women in labour, newborns and children in the first year of life (forms No. 21 and No. 21-a) from the Health Department of the Poltava Regional State Administration. The data show a notable rise in the percentage of abdominal deliveries in 2022 in hospitals of the first and second levels of perinatal care, with a 4% decrease in the share of caesarean deliveries at the third level hospitals, which primarily deal with patients having severe obstetric and extragenital pathologies. For instance, in 2022, more than one out of four women (25.7%) was reported as having caesarean delivery at the Municipal Clinical Maternity Hospital of Poltava, and one in three women (33.6%) was reported to have surgical delivery at the Kremenchuk Perinatal Centre of the second level. Since 2018, the average rate of caesarean sections performed as the level I obstetric hospitals in Poltava Oblast has been progressively rising and in 2022 reached 23.9% of all surgical interventions in the region. Conversely, in the perinatal centre of the M.V. Sklifosovskyi Poltava Regional Clinical Hospital, the number of abdominal deliveries has been decreasing annually, and in 2022 this figure was 35.8%. Notably, this decrease in abdominal delivery coincided with a reduction in the perinatal mortality rate, which declined.
  • Документ
    Оцінка факторів ризику наявності хронічного ендометриту та їх кореляційне співвідношення
    (Полтавський державий медичний університет, 2024-10-18) Цепкало, Ірина Павлівна; Яра, Аастасія Романівна; Карбан, Анастасія Віталіївна; Нікіщенко, Катерина Олександрівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Tsepkalo, I.P; Yara, A. R.; Karban A. K.; Nikishchenko, K. O.; Taranovsʹka, О. O.
    Для попередження розвитку хронічного ендометриту (ХЕ) необхідно виявити вчасно фактори високого ризику оскільки безсимптомний перебіг ускладнює діагностику, яка потребує інвазивних втручань та гістологічної верифікації.
  • Документ
    Prophylaxis of decidual CD68+/CD163+ macrophage disbalance in extracorporeal fertilized women
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-10) Likhachov, Volodymyr; Shimanska, Yanina; Akimov, Oleh; Vashchenko, Viktoriya; Taranovska, Olena; Zhabchenko, Iryna; Kaidashev, Igor; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Шиманська, Яніна Вікторівна ; Акімов, Олег Євгенович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Жабченко, Ірина Анатоліївна; Кайдашев, Ігор Петрович
    The demographic crisis that prevailed in Ukraine in recent years, the state of war as a result of the aggression of the Russian Federation, reproductive losses among women of childbearing age are one of the most urgent problems in modern obstetrics and gynecology. One of the most effective methods of correcting impaired reproductive function is in vitro fertilization.
  • Документ
    Diagnostic and treatment approaches for acute intestinal obstruction in the early postpartum period
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-08) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Nikitenko, R. P.; Vorotynts, K. O.; Dehtyarenko, S. P; Koychev, Ye. A.; Likhachov, V. K.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Нікітенко, Р. П.; Воротинц, К. О.; Дегтяренко, С. П.; Койчев, Є. А.; Ліхачов, Володимир Костянтинович
    Гостра кишкова непрохідність – одне з найважчих гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини в ранньому післяпологовому періоді. Проліковано 31 породіллю з гострою кишковою непрохідністю. Розроблено та запропоновано до використання Алгоритм лікувально–діагностичної тактики у породіль з гострою кишковою непрохідністю. Показанням до операції була відсутність ефекту від консервативної терапії протягом 2-3 годин. У всіх випадках гострої механічної непрохідності проведено оперативне лікування. Консервативні заходи дали позитивний ефект у всіх породіль з динамічною кишковою непрохідністю. Смертельних випадків не зареєстровано. Лікування породіль з гострою кишковою непрохідністю повинні проводити хірурги із залученням акушерів-гінекологів відповідно до запропонованого алгоритму лікувально-діагностичної тактики у породіль з гострою кишковою непрохідністю.
  • Документ
    Diagnostic and treatment approaches to acute pancreatitis in pregnant women
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Rudenko, I. V.; Pustovoyt, P. I.; Likhachov, V. K.; Dobrovolʹsʹka, L. M.; Makarov, O. H.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Руденко, І. В.; Пустовойт, Павло Іванович; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович
    Частота виникнення гострого панкреатиту складає від 1:1500 до 1:10000 вагітностей. Мета дослідження полягала у вдосконаленні діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних. Під наглядом була 21 вагітна жінка з гострим панкреатитом. Постановка діагнозу гострого панкреатиту у вагітних ґрунтувалась на критеріях класифікації Atlanta (2013). Комплексне консервативне лікування гострого панкреатиту у вагітних полягало у призначені октреотиду, інгібіторів протонної помпи, у II триместрі ‒ інгібіторів протеаз, напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів III‒IV поколінь. Слід проводити корекцію водно‒електролітного балансу, відшкодування втрати плазми, порушень мікроциркуляції, боротьбу з набряком підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини. Перебіг гострого панкреатиту у вагітних у 52,4 % випадків характеризувався середнім та тяжким ступенем тяжкості, що супроводжувалось дистресом плода. Летальних випадків не було. Впровадження застосованих нами діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних дозволило уникнути летальності, хірургічних та акушерсько-перинатальних ускладнень. Ведення вагітних із гострим панкреатитом є вкрай складним завданням і в першу чергу залежить від ступеня тяжкості гострого панкреатиту у таких хворих. Ведення вагітних, які хворіють на гострий панкреатит, вимагає мультидисциплінарного підходу для прогнозування перебігу панкреатиту, визначення тактики ведення вагітності при цьому, способу і термінів розродження.
  • Документ
    Війна, стрес, вагітність: як узгодити проблемні питання?
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-02) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Корнієць, Н. Г.; Тертична-Телюк, С. В.; Ліщенко, І. С.; Бондаренко, О. М.; Коваленко, Т. М.; Zhabchenko, I. A.; Korniyetsʹ, N. H.; Kovalenko, T. M.; Tertychna-Telyuk, S. V.; Lishchenko, I. S.; Bondarenko, O. M.
    У статті наведено дані щодо стресових навантажень сьогодення у населення України, які значно посилились внаслідок емоційних перенапружень (стресів) та скорочення періоду позитивних емоціональних станів. Наявність активних військових дій в країні та, як наслідок, поява прошарку населення зі статусом «переміщені особи», частки населення, що знаходиться/знаходилось в зоні тимчасової окупації, поранених та інвалідизованих серед мирного населення визначили абсолютно нові завдання для адаптаційних систем організму, з якими він не завжди готовий впоратись. За останні два роки на життя людини в Україні вплинуло поєднання двох «темних сил», а саме – війни та пандемії CОVID-19, і цей вплив триває. Війна протягом майже року призвела до: нашарування гострого стресу на вже існуючі проблеми, погіршення соціального становища; примусової зміни місця/країни проживання (часто неодноразової); перебоїв з постачанням якісних харчових продуктів, ліків, дієтичних добавок тощо; порушення контактів «лікар - пацієнт» та, як наслідок, неможливості отримання вчасних та якісних консультацій і лікування. На тлі зазначених негараздів існують суттєві ризики воєнного часу для вагітних, що можуть стати на заваді сприятливого перебігу та закінчення вагітності. Серед найзначущих – сильна психотравма. Проблема впливу війни на стан вагітних та результати пологів у нашій країні почали розглядати ще з 2014 р., коли внаслідок агресії Росії на сході країни та в Криму з’явився абсолютно новий прошарок населення – внутрішньо переміщені особи (ВПО) з цих регіонів. На сьогодні до суттєво збільшеного контингенту ВПО додались ще і переселенці до інших країн у зв’язку з війною з 24 лютого 2022 р. Перебування вагітної в умовах гострого або довготривалого хронічного стресу негативно впливає на перебіг вагітності, збільшуючи число ускладнень та негативно впливаючи на стан плода і новонародженого. Вагітність можна також вважати суттєвим адаптаційним навантаженням, що потребує від організму жінки мобілізації механізмів, спрямованих на забезпечення синхронізації між показниками основних систем та сприятливого перебігу процесу гестації та пологів. Навіть за її фізіологічного перебігу вона певно впливає на психіку жінки, а деякі автори розглядають її навіть як кризисну ситуацію або як «період психологічної невизначеності». Не можна відкидати й індивідуальні особливості реагування на стрес. Так, ступінь реагування вагітної може бути абсолютно різним залежно від особливостей ситуації. Одним з ефективних та доступних у воєнний час шляхів профілактики наслідків довготривалого стресу під час гестації є дотація мікроелементу магнію (Mg) у вигляді його пероральних форм з урахуванням біодоступності та добової дози для вагітних. Магній є незамінним у підтримці провідності нервових імпульсів, слугує природним міорелаксантом, який розслаблює гладенькі і скелетні м’язи, має позитивний вплив на функціонування плаценти та ендотелію, забезпечує повноцінний розвиток плода, у синергізмі з іншими корисними речовинами, зокрема вітамінами групи В. Препарати на основі солей магнію з органічними кислотами (оротова кислота, вітамін В6), в яких аніон кислоти слугує «переносником магнію» (ліганд) всередину клітини, характеризуються високою біодоступністю. Важливим у контексті впливу на ЦНС у період війни є те, що магній, вітамін В6 та оротова кислота потенціюють антистресовий ефект одне одного. Наш досвід дозволяє рекомендувати препарат магнію для тривалого використання, починаючи з прегравідарної підготовки, протягом вагітності та лактації, до складу якого входить хелатна форма морського магнію «сімаг 55» (очищений природний морський мінеральний екстракт) з двома провідниками (вітамін В6 та оротова кислота) для забезпечення найвищої біодоступності.
  • Документ
    Вплив перенесеної під час вагітності коронавірусної хвороби на перебіг гестації та зміни основних біотопів організму жінки
    (2023-06) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Ліщенко, І. С.; Коваленко, Т. С.; Бондаренко, О. М.; Zhabchenko, I. A.; Lishchenko, I. S.; Kovalenko, T. M.; Bondarenko, O. M.
    У статті наведено літературні дані щодо особливостей перебігу вагітності та змін основних біотопів у жінок, які перенесли COVID-19 у різні періоди гестації. Простежено певні закономірності щодо зв’язку перинатальних ускладнень зі ступенем тяжкості захворювання, наявністю соматичної та гінекологічної патології у цих вагітних, зокрема, ожиріння і хронічних запальних захворювань статевої сфери. За даними досліджень, проведених на базі відділення патології вагітності та пологів державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», до групи ризику тяжкого перебігу коронавірусної хвороби належать всі ті самі особи, що і для будь-якої іншої хвороби, та не обтяжуються вагітністю: вік понад 35 років; наявність супутньої патології (цукровий діабет, ожиріння, гіпертонічна хвороба), роботи, стилю життя чи житлово-побутових умов, що підвищують ризик інфікування. Відзначено більш часті прояви акушерської патології у жінок у більш старшому віці та першороділей. Обтяжений акушерський анамнез, а саме – медичні аборти та невиношування, патологія шийки матки, перенесені запальні захворювання, особливо статевої сфери, віднесено до факторів ризику. Перебіг вагітності та пологів супроводжується такими ускладненнями, як загроза викидня у ранньому терміні; анемія; поєднання плацентарної дисфункції, багатоводдя та дистресу плода; аномалії пологової діяльності, що збільшує питому вагу патологічних пологів у цього контингенту жінок та потребує неодноразової госпіталізації під час вагітності. Огляд наукових публікацій останніх років свідчить про суттєвий вплив COVID-19 на склад біотопів організму люди-ни. Є переконливі дані щодо тісного зв’язку між інфікуванням слизових оболонок верхнього відділу респіраторного тракту та інфікуванням легень вірусом SARS-CoV-2. Типова для цієї інфекції гіпоксія легень зумовлює ріст анаеро-бів та факультативних анаеробів, які є у складі зазначених мікробіомів протягом життя людини. У значній кількості спостережень відзначено кореляцію змін мікробіоценозу дихальних шляхів та кишечнику у хворих на SARS-CoV-2 і реконвалесцентів. Водночас спостерігається й погіршення стану мікробіоценозу піхви після перенесеної корона-вірусної хвороби, особливо у період гестації. Зроблено висновок щодо кореляції тяжкості перебігу COVID-19 та кількістю лактобактерій у вагінальному біотопі: чим тяжчим є перебіг, тим гіршим стає склад мікрофлори. Період гестації частіше ускладнюється загрозою переривання вагітності у ранньому терміні, плацентарною дисфункцією, багатоводдям, фетальним дистресом, загрозою передчасних пологів саме у тих жінок, які перенесли коронавірусну інфекцію у І триместрі. Великий відсоток багатоводдя свідчить у більшості випадків саме про ризик внутрішньо-утробного інфікування, тому такі жінки мають бути під ретельним спостереженням як стосовно впливу COVID-19, так і щодо активації латентних інфекцій на тлі зниженого імунітету і, у першу чергу, порушень вагінального біотопу. Водночас серед цих жінок відзначено й високу частоту ожиріння, яке погіршує перебіг інфекційних процесів та стан основних біотопів. Тому для даного контингенту жінок стає актуальним питання щодо своєчасного виявлення та корекції порушень мікробіоценозу статевих шляхів як профілактики низки перинатальних та акушерських ускладнень. Для уникнення негативного впливу змін мікробіоценозу піхви на стан жінки та її дитини у майбутньому слід використовувати сучасні універсальні та безпечні під час вагітності і лактації препарати для місцевого лікування та посилення регенеративних процесів, які не містять антибактеріального компонента, не спричинюють антибіотикорезистентності та є ефективними, доступними і зручними у використанні. Клінічний досвід останніх років дозволяє рекомендувати до широкого використання в акушерсько-гінекологічний практиці комплексні безпечні та ефективні препарати місцевої дії, до складу яких входять хлоргексидин, хлорофіліпт та препарати з гіалуроновою кислотою і рослинними екстрактами.
  • Документ
    Improvement of the algorithm for intraoperative diagnostics of breast cancer metastasis using sentinel lymph node staining
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-04) Nikitenko, R. P.; Kosovan, V. M.; Vorotyntseva, K. O.; Koichev, E.A.; Degtyarenko, S. P.; Kvasha, O. M.; Likhachov, V. K.; Ліхачов, Володимир Костянтинович
    Лімфогенне метастазування є однією з найважливіших причин виникнення місцевого рецидиву раку молочної залози та несприятливим фактором прогнозу. З початком застосуванням в хірургічній практиці методики фарбування сторожових лімфовузлів з використанням сучасних барвників (Patent Blue, ICG), кардинально змінися підхід до визначення обсягу оперативного втручання. Виконання фарбування сторожових лімфовузлів при пухлинах молочної залози дозволяє максимально зменшити травматичність хірургічного втручання (за рахунок відмови від аксилярної лімфодиссекції), внаслідок чого мінімізується кількість післяопераційних ускладнень. Метою даної роботи було удосконалення алгоритму інтраопераційного виявлення «сторожових» лімфовузлів у хворих на рак молочної залози. У період з 2016 по 2021 р. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було прооперовано 200 пацієнток з раком молочної залози Т1-Т3N0М0, з використанням двох барвників: Patent Blue та ICG. Запропанований алгоритм діагностики та лікування раку молочної залози дозволяє в переважній більшості випадків відмовитися від травматичних операцій на користь органозберігаючих операцій з біопсією «сторожових» лімфовузлів.
  • Документ
    Management and characteristics of pregnancy and delivery with genital prolapse
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-02) Zhabchenko, I. A.; Trokhymovych, O. V.; Bondarenko, O. M.; Gerevich, N. Y; Жабченко, Ірина Анатоліївна; Трохимович, О. В.; Бондаренко, О. М.; Геревич, Н. І.
    Pelvic floor dysfunction is one of the most pressing issues in the health and quality of life of women. Pelvic prolapse occurs in 30-50% of women who have given birth. And although this pathology is not life-threatening, it significantly complicates a woman's normal life. Genital prolapse (GP) occurs due to lack of pelvic floor support function. It should be noted that the structures of the pelvic diaphragm are under the influence of dynamic load, resulting in easy rupture of ligaments. However, today it is known that not only mechanical damage is the cause of pelvic organ failure. Many studies have shown that in women with prolapse, the concentration of collagen is reduced or its defective forms are detected, due, in particular, to metabolic disorders and the ratio of ionized forms of magnesium and calcium in the direction of the latter. The article presents modern literature data on the peculiarities of pregnancy and childbirth of women with genital prolapse. An example is a clinical case of a pregnant woman with this complication. A clinical case with grade III GP and manadgment using obstetric perforated pessary, magnesium and progesterone and proved the possibility of vaginal delivery in this pathology.