Наукові праці. Кафедра акушерства і гінекології № 2

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 173
  • Документ
    Prophylaxis of decidual CD68+/CD163+ macrophage disbalance in extracorporeal fertilized women
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-10) Likhachov, Volodymyr; Shimanska, Yanina; Akimov, Oleh; Vashchenko, Viktoriya; Taranovska, Olena; Zhabchenko, Iryna; Kaidashev, Igor; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Шиманська, Володимир Костянтинович; Акімов, Олег Євгенович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Жабченко, Ірина Анатоліївна; Кайдашев, Ігор Петрович
    The demographic crisis that prevailed in Ukraine in recent years, the state of war as a result of the aggression of the Russian Federation, reproductive losses among women of childbearing age are one of the most urgent problems in modern obstetrics and gynecology. One of the most effective methods of correcting impaired reproductive function is in vitro fertilization.
  • Документ
    Diagnostic and treatment approaches for acute intestinal obstruction in the early postpartum period
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-08) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Nikitenko, R. P.; Vorotynts, K. O.; Dehtyarenko, S. P; Koychev, Ye. A.; Likhachov, V. K.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Нікітенко, Р. П.; Воротинц, К. О.; Дегтяренко, С. П.; Койчев, Є. А.; Ліхачов, Володимир Костянтинович
    Гостра кишкова непрохідність – одне з найважчих гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини в ранньому післяпологовому періоді. Проліковано 31 породіллю з гострою кишковою непрохідністю. Розроблено та запропоновано до використання Алгоритм лікувально–діагностичної тактики у породіль з гострою кишковою непрохідністю. Показанням до операції була відсутність ефекту від консервативної терапії протягом 2-3 годин. У всіх випадках гострої механічної непрохідності проведено оперативне лікування. Консервативні заходи дали позитивний ефект у всіх породіль з динамічною кишковою непрохідністю. Смертельних випадків не зареєстровано. Лікування породіль з гострою кишковою непрохідністю повинні проводити хірурги із залученням акушерів-гінекологів відповідно до запропонованого алгоритму лікувально-діагностичної тактики у породіль з гострою кишковою непрохідністю.
  • Документ
    Diagnostic and treatment approaches to acute pancreatitis in pregnant women
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Rudenko, I. V.; Pustovoyt, P. I.; Likhachov, V. K.; Dobrovolʹsʹka, L. M.; Makarov, O. H.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Руденко, І. В.; Пустовойт, Павло Іванович; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович
    Частота виникнення гострого панкреатиту складає від 1:1500 до 1:10000 вагітностей. Мета дослідження полягала у вдосконаленні діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних. Під наглядом була 21 вагітна жінка з гострим панкреатитом. Постановка діагнозу гострого панкреатиту у вагітних ґрунтувалась на критеріях класифікації Atlanta (2013). Комплексне консервативне лікування гострого панкреатиту у вагітних полягало у призначені октреотиду, інгібіторів протонної помпи, у II триместрі ‒ інгібіторів протеаз, напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів III‒IV поколінь. Слід проводити корекцію водно‒електролітного балансу, відшкодування втрати плазми, порушень мікроциркуляції, боротьбу з набряком підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини. Перебіг гострого панкреатиту у вагітних у 52,4 % випадків характеризувався середнім та тяжким ступенем тяжкості, що супроводжувалось дистресом плода. Летальних випадків не було. Впровадження застосованих нами діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних дозволило уникнути летальності, хірургічних та акушерсько-перинатальних ускладнень. Ведення вагітних із гострим панкреатитом є вкрай складним завданням і в першу чергу залежить від ступеня тяжкості гострого панкреатиту у таких хворих. Ведення вагітних, які хворіють на гострий панкреатит, вимагає мультидисциплінарного підходу для прогнозування перебігу панкреатиту, визначення тактики ведення вагітності при цьому, способу і термінів розродження.
  • Документ
    Війна, стрес, вагітність: як узгодити проблемні питання?
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-02) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Корнієць, Н. Г.; Тертична-Телюк, С. В.; Ліщенко, І. С.; Бондаренко, О. М.; Коваленко, Т. М.; Zhabchenko, I. A.; Korniyetsʹ, N. H.; Kovalenko, T. M.; Tertychna-Telyuk, S. V.; Lishchenko, I. S.; Bondarenko, O. M.
    У статті наведено дані щодо стресових навантажень сьогодення у населення України, які значно посилились внаслідок емоційних перенапружень (стресів) та скорочення періоду позитивних емоціональних станів. Наявність активних військових дій в країні та, як наслідок, поява прошарку населення зі статусом «переміщені особи», частки населення, що знаходиться/знаходилось в зоні тимчасової окупації, поранених та інвалідизованих серед мирного населення визначили абсолютно нові завдання для адаптаційних систем організму, з якими він не завжди готовий впоратись. За останні два роки на життя людини в Україні вплинуло поєднання двох «темних сил», а саме – війни та пандемії CОVID-19, і цей вплив триває. Війна протягом майже року призвела до: нашарування гострого стресу на вже існуючі проблеми, погіршення соціального становища; примусової зміни місця/країни проживання (часто неодноразової); перебоїв з постачанням якісних харчових продуктів, ліків, дієтичних добавок тощо; порушення контактів «лікар - пацієнт» та, як наслідок, неможливості отримання вчасних та якісних консультацій і лікування. На тлі зазначених негараздів існують суттєві ризики воєнного часу для вагітних, що можуть стати на заваді сприятливого перебігу та закінчення вагітності. Серед найзначущих – сильна психотравма. Проблема впливу війни на стан вагітних та результати пологів у нашій країні почали розглядати ще з 2014 р., коли внаслідок агресії Росії на сході країни та в Криму з’явився абсолютно новий прошарок населення – внутрішньо переміщені особи (ВПО) з цих регіонів. На сьогодні до суттєво збільшеного контингенту ВПО додались ще і переселенці до інших країн у зв’язку з війною з 24 лютого 2022 р. Перебування вагітної в умовах гострого або довготривалого хронічного стресу негативно впливає на перебіг вагітності, збільшуючи число ускладнень та негативно впливаючи на стан плода і новонародженого. Вагітність можна також вважати суттєвим адаптаційним навантаженням, що потребує від організму жінки мобілізації механізмів, спрямованих на забезпечення синхронізації між показниками основних систем та сприятливого перебігу процесу гестації та пологів. Навіть за її фізіологічного перебігу вона певно впливає на психіку жінки, а деякі автори розглядають її навіть як кризисну ситуацію або як «період психологічної невизначеності». Не можна відкидати й індивідуальні особливості реагування на стрес. Так, ступінь реагування вагітної може бути абсолютно різним залежно від особливостей ситуації. Одним з ефективних та доступних у воєнний час шляхів профілактики наслідків довготривалого стресу під час гестації є дотація мікроелементу магнію (Mg) у вигляді його пероральних форм з урахуванням біодоступності та добової дози для вагітних. Магній є незамінним у підтримці провідності нервових імпульсів, слугує природним міорелаксантом, який розслаблює гладенькі і скелетні м’язи, має позитивний вплив на функціонування плаценти та ендотелію, забезпечує повноцінний розвиток плода, у синергізмі з іншими корисними речовинами, зокрема вітамінами групи В. Препарати на основі солей магнію з органічними кислотами (оротова кислота, вітамін В6), в яких аніон кислоти слугує «переносником магнію» (ліганд) всередину клітини, характеризуються високою біодоступністю. Важливим у контексті впливу на ЦНС у період війни є те, що магній, вітамін В6 та оротова кислота потенціюють антистресовий ефект одне одного. Наш досвід дозволяє рекомендувати препарат магнію для тривалого використання, починаючи з прегравідарної підготовки, протягом вагітності та лактації, до складу якого входить хелатна форма морського магнію «сімаг 55» (очищений природний морський мінеральний екстракт) з двома провідниками (вітамін В6 та оротова кислота) для забезпечення найвищої біодоступності.
  • Документ
    Вплив перенесеної під час вагітності коронавірусної хвороби на перебіг гестації та зміни основних біотопів організму жінки
    (2023-06) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Ліщенко, І. С.; Коваленко, Т. С.; Бондаренко, О. М.; Zhabchenko, I. A.; Lishchenko, I. S.; Kovalenko, T. M.; Bondarenko, O. M.
    У статті наведено літературні дані щодо особливостей перебігу вагітності та змін основних біотопів у жінок, які перенесли COVID-19 у різні періоди гестації. Простежено певні закономірності щодо зв’язку перинатальних ускладнень зі ступенем тяжкості захворювання, наявністю соматичної та гінекологічної патології у цих вагітних, зокрема, ожиріння і хронічних запальних захворювань статевої сфери. За даними досліджень, проведених на базі відділення патології вагітності та пологів державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», до групи ризику тяжкого перебігу коронавірусної хвороби належать всі ті самі особи, що і для будь-якої іншої хвороби, та не обтяжуються вагітністю: вік понад 35 років; наявність супутньої патології (цукровий діабет, ожиріння, гіпертонічна хвороба), роботи, стилю життя чи житлово-побутових умов, що підвищують ризик інфікування. Відзначено більш часті прояви акушерської патології у жінок у більш старшому віці та першороділей. Обтяжений акушерський анамнез, а саме – медичні аборти та невиношування, патологія шийки матки, перенесені запальні захворювання, особливо статевої сфери, віднесено до факторів ризику. Перебіг вагітності та пологів супроводжується такими ускладненнями, як загроза викидня у ранньому терміні; анемія; поєднання плацентарної дисфункції, багатоводдя та дистресу плода; аномалії пологової діяльності, що збільшує питому вагу патологічних пологів у цього контингенту жінок та потребує неодноразової госпіталізації під час вагітності. Огляд наукових публікацій останніх років свідчить про суттєвий вплив COVID-19 на склад біотопів організму люди-ни. Є переконливі дані щодо тісного зв’язку між інфікуванням слизових оболонок верхнього відділу респіраторного тракту та інфікуванням легень вірусом SARS-CoV-2. Типова для цієї інфекції гіпоксія легень зумовлює ріст анаеро-бів та факультативних анаеробів, які є у складі зазначених мікробіомів протягом життя людини. У значній кількості спостережень відзначено кореляцію змін мікробіоценозу дихальних шляхів та кишечнику у хворих на SARS-CoV-2 і реконвалесцентів. Водночас спостерігається й погіршення стану мікробіоценозу піхви після перенесеної корона-вірусної хвороби, особливо у період гестації. Зроблено висновок щодо кореляції тяжкості перебігу COVID-19 та кількістю лактобактерій у вагінальному біотопі: чим тяжчим є перебіг, тим гіршим стає склад мікрофлори. Період гестації частіше ускладнюється загрозою переривання вагітності у ранньому терміні, плацентарною дисфункцією, багатоводдям, фетальним дистресом, загрозою передчасних пологів саме у тих жінок, які перенесли коронавірусну інфекцію у І триместрі. Великий відсоток багатоводдя свідчить у більшості випадків саме про ризик внутрішньо-утробного інфікування, тому такі жінки мають бути під ретельним спостереженням як стосовно впливу COVID-19, так і щодо активації латентних інфекцій на тлі зниженого імунітету і, у першу чергу, порушень вагінального біотопу. Водночас серед цих жінок відзначено й високу частоту ожиріння, яке погіршує перебіг інфекційних процесів та стан основних біотопів. Тому для даного контингенту жінок стає актуальним питання щодо своєчасного виявлення та корекції порушень мікробіоценозу статевих шляхів як профілактики низки перинатальних та акушерських ускладнень. Для уникнення негативного впливу змін мікробіоценозу піхви на стан жінки та її дитини у майбутньому слід використовувати сучасні універсальні та безпечні під час вагітності і лактації препарати для місцевого лікування та посилення регенеративних процесів, які не містять антибактеріального компонента, не спричинюють антибіотикорезистентності та є ефективними, доступними і зручними у використанні. Клінічний досвід останніх років дозволяє рекомендувати до широкого використання в акушерсько-гінекологічний практиці комплексні безпечні та ефективні препарати місцевої дії, до складу яких входять хлоргексидин, хлорофіліпт та препарати з гіалуроновою кислотою і рослинними екстрактами.
  • Документ
    Improvement of the algorithm for intraoperative diagnostics of breast cancer metastasis using sentinel lymph node staining
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-04) Nikitenko, R. P.; Kosovan, V. M.; Vorotyntseva, K. O.; Koichev, E.A.; Degtyarenko, S. P.; Kvasha, O. M.; Likhachov, V. K.; Ліхачов, Володимир Костянтинович
    Лімфогенне метастазування є однією з найважливіших причин виникнення місцевого рецидиву раку молочної залози та несприятливим фактором прогнозу. З початком застосуванням в хірургічній практиці методики фарбування сторожових лімфовузлів з використанням сучасних барвників (Patent Blue, ICG), кардинально змінися підхід до визначення обсягу оперативного втручання. Виконання фарбування сторожових лімфовузлів при пухлинах молочної залози дозволяє максимально зменшити травматичність хірургічного втручання (за рахунок відмови від аксилярної лімфодиссекції), внаслідок чого мінімізується кількість післяопераційних ускладнень. Метою даної роботи було удосконалення алгоритму інтраопераційного виявлення «сторожових» лімфовузлів у хворих на рак молочної залози. У період з 2016 по 2021 р. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було прооперовано 200 пацієнток з раком молочної залози Т1-Т3N0М0, з використанням двох барвників: Patent Blue та ICG. Запропанований алгоритм діагностики та лікування раку молочної залози дозволяє в переважній більшості випадків відмовитися від травматичних операцій на користь органозберігаючих операцій з біопсією «сторожових» лімфовузлів.
  • Документ
    Management and characteristics of pregnancy and delivery with genital prolapse
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-02) Zhabchenko, I. A.; Trokhymovych, O. V.; Bondarenko, O. M.; Gerevich, N. Y; Жабченко, Ірина Анатоліївна; Трохимович, О. В.; Бондаренко, О. М.; Геревич, Н. І.
    Pelvic floor dysfunction is one of the most pressing issues in the health and quality of life of women. Pelvic prolapse occurs in 30-50% of women who have given birth. And although this pathology is not life-threatening, it significantly complicates a woman's normal life. Genital prolapse (GP) occurs due to lack of pelvic floor support function. It should be noted that the structures of the pelvic diaphragm are under the influence of dynamic load, resulting in easy rupture of ligaments. However, today it is known that not only mechanical damage is the cause of pelvic organ failure. Many studies have shown that in women with prolapse, the concentration of collagen is reduced or its defective forms are detected, due, in particular, to metabolic disorders and the ratio of ionized forms of magnesium and calcium in the direction of the latter. The article presents modern literature data on the peculiarities of pregnancy and childbirth of women with genital prolapse. An example is a clinical case of a pregnant woman with this complication. A clinical case with grade III GP and manadgment using obstetric perforated pessary, magnesium and progesterone and proved the possibility of vaginal delivery in this pathology.
  • Документ
    Плацентарні порушення у вагітних – переміщених осіб в умовах персистентного стресу
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-10-01) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Задорожна, Т. Д.; Тертична-Телюк, С. В.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Корнієць, Н. Г; Олешко, В. Ф.; Слєпічко, Ю. М.; Zhabchenko, I. A.; Zadorozhna, T. D.; Tertychna-telyuk, S. V.; Korniyetsʹ, N. H.; Oleshko, V. F.; Slyepichko, Yu. M.
    Актуальним завданням у галузі охорони здоров’я кожної держави є збереження здоров’я громадян. Складні соціально-економічні умови, перебування в стані персистентного стресу, військові дії на території країни особливо негативно позначаються на показниках здоров’я вагітних, породіль та їхніх ді тей. Тому пріоритетним напрямом сучасного акушерства в Україні є профілактика акушерських ускладнень, які є причиною материнської захворюваності, високого рівня перинатальної смертності, зростання показників захворюваності та інвалідності з дитинства.
  • Документ
    Зміни інтенсивності маткового кровотоку у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-10-26) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Likhachev, V. K.; Taranovska, O. O.
    Для хронічного ендометриту характерні морфо-функціональні зміни в слизовій оболонці та розлади мікроциркуляції в басейні спіральних артерій. Розвиток вагітності на такому фоні супроводжується порушенням гестаційної перебудови спіральних артерій і сприяє підвищенню резистентності матково-плодового кровотоку.
  • Документ
    Сучасні можливості корекції порушень вагінального біотопу у вагітних груп ризикув умовах воєнного часу
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-09) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ліщенко, І. С.; Бондаренко, О. М.; Коваленко, Т. М.; Zhabchenko, I. A.; Likhachov, V. K.; Lishchenko, I. S.; Bondarenko, O. M.; Kovalenko, T. M.
    Перебіг вагітності в період війни залежить від умов перебування жінки та безпекових питань (окупація, проживання на підконтрольних Україні територіях, знаходження в інших країнах тощо), стану її соматичного та психологічного/психічного здоров’я, матеріального стану родини тощо. Починаючи з 2014 року, Україна знаходиться в умовах збройного конфлікту, що стало причиною появи нового прошарку населення – внутрішньо переміщені особи (ВПО). Питанням перебігу вагітності у ВПО та надання їм кваліфікованої допомоги було приділено чималу увагу науковців і практичних лікарів, що дало змогу покращити перинатальні результати для цих жінок та їх дітей.
  • Документ
    Нові терапевтичні можливості в удосконаленні антенатального менеджменту жінок з ожирінням
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-09) Жабченко, Ірина Анатоліївна; Сюдмак, О. Р.; Ліщенко, І. С.; Коваленко, Т. М.; Бондаренко, О. М.; Zhabchenko, I. A.; Syudmak, O. R.; Lishchenko, I. S.; Kovalenko, T. M.; Bondarenko, O. M.
    Ожиріння разом з анемією та цукровим діабетом називають «тихою пандемією», адже на сьогодні кількість людей, які мають ожиріння, неухильно зростає, тому зрозуміло, що ця проблема не може оминути й вагітних жінок. Вагітні з ожирінням належать до групи підвищеного ризику розвитку акушерсько-гінекологічної патології, адже ожиріння часто поєднується із соматичними та гінекологічними проблемами, невиношуванням вагітності, первинним або вторинним безпліддям. Варто також зауважити, що діагноз ожиріння виставляють украй рідко, тільки у 2% випадків.
  • Документ
    Особливості медичної освіти в університетах розвинутих країн світу
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Макаров, Олег Геннадійович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Тарановська, Олена Олексіївна; Ващенко, Вікторія Леонідівна
    Охарактеризовано особливості медичної освіти в закордонних медичних закладах вищої освіти. Особливу увагу приділено розбіжностям у навчанні українських майбутніх лікарів і лікарів країн Європи та США. Відображено деякі недоліки й переваги закордонної медичної освіти.
  • Документ
    The role and place of laparoscopic cholecystectomy in pregnant women with a history of COVID-19
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-01) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Pustovoyt, P. I.; Vodoyuk, R. Y.; Velichko, V. V.; Likhachev, V. K.; Dobrovolska, L. M.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Пустовойт, Павло Іванович; Вододюк, Роман Юрійович; Велічко, В. В.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна
    Метою дослідження було визначення ролі і місця лапароскопічної холецистектомії у вагітних, які перенесли COVID‒19. Прооперовано 19 вагітних. Середній вік вагітних склав 27±4,9 років. У постковідному періоді клінічні прояви захворювання проявлялися у перші дві доби. У вагітних, що перенесли Covid‒19, та хворих на жовчнокам’яну хворобу і гострий калькульозний холецистит, є клінічні прояви хвороби у вигляді гемолізованої крові у черевній порожнині та везикулярних висипань на вісцеральній і парієтальній очеревині, які місцями зливались у конгломерати і при контакті кровоточили. Патоморфологічно зміни у стінці жовчного міхура мали флегмонозний або гангренозний характер. Діагностика цієї патології у вагітних, які перенесли COVID‒19, повинна бути швидкою і точною. Холецистектомію слід виконувати ще до розвитку ускладнень з боку жовчнокам’яної хвороби та гострого калькульозного холециститу. В післяковідному періоді у вагітних саме лапароскопічна холецистектомія повинна стати «золотим стандартом» оперативного лікування.
  • Документ
    Laparoscopic appendectomy during pregnancy
    (Полтавський державний медичний університет, 2021-12) Mishchenko, V. P.; Mishchenko, V. V.; Rudenko, I. V.; Dobrovolska, L. M.; Vashchenko, V. L.; Makarov, O. G.; Міщенко, Валентина Павлівна; Міщенко, Василь Васильович; Руденко, Ірина Василівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Макаров, Олег Геннадійович
    Лапароскопічна апендектомія виконана 73 вагітним. Для діагностики використовували шкалу Альварадо. Средній вік обстежених склав 25,7±0,5 роки. Від числа всіх прооперованих вагітні в І триместрі склали 17,8 %, у ІІ триместрі ‒ 46,6 %, в ІІІ триместрі ‒ 35,6 %. У 12,3 %вагітних час від початку захворювання до операції склав 6 годин, у 35,6 % ‒ 6‒12 годин, у 31,5 %‒ 12‒24 години, у 20,5 %‒ більше 24 годин. Післяопераційний період у всіх пацієнток протікав задовільно. Всі пацієнтки були виписані через 2‒5 діб після операції. Апендектомію у вагітних слід виконувати ще до розвитку ускладнень з боку гострого апендициту і гестаційних ускладнень. Діагностика гострого апендициту повинна бути швидкою і точною з використанням додаткових візуалізуючих технологій. Лапароскопічна апендектомія внаслідок її переваг перед відкритою апендектомією (безпека для здоров'я вагітної і перебігу вагітності) повинні стати золотим стандартом операцій при гострому апендициті у вагітних. Ключові слова: апендицит у вагітних, діагностика, тактичні підходи, лапароскопічна апендектомія
  • Документ
    Особливості перебігу вагітності та розродження жінок з екстракорпоральним заплідненням з групи високого ризику по виникненню передчасних пологів
    (Полтавський державний медичний університет, 2021-11) Шиманська, Яніна Вікторівна; Shimanska, Ya. V.
    У сучасній репродуктивній медицині непліддя у шлюбі розглядається як проблема, що має особливе значення. Саме тому методом лікування багатьох подружніх пар обираються сучасні допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), ефективність яких в успішному досягненні вагітності доведена. Збільшення в популяції кількості індукованих вагітностей зумовлює необхідність посиленого спостереження за їх перебігом і закінченням. Вагітні після програм екстакорпорального запліднення становлять групу високого ризику з невиношування вагітності та передчасних пологів. Мета дослідження - вивчити особливості перебігу вагітності, пологів та стану новонародже-них у жінок після екстракорпорального запліднення, що віднесені до групи високого ризику по виникненню пе-редчасних пологів. Для вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів, частоти акушерської патології про-ведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 85 жінок, вагітність у яких настала після екстракорпорально-го запліднення (дослідна підгрупа А (ДГ-А) 37 вагітних, які відмовились від превентивного лікування загрози пе-редчасних пологів і отримували лікарські засоби відповідно нормативним настановам; ДГ-В підгрупа – склала 48 вагітних, які отримували з моменту включення в дослідження запропоноване нами лікування. В якості контролю обстежені 20 практично здорових вагітних із природнім її настанням. Залучення в дослідження жінок проводилось в 18-20+6 тижнів вагітності на етапі проведення другого біохімічного скринінгу. У вагітних ДГ-А підгрупи, в 1,7 рази частіше вагітність закінчувалась передчасними пологами, причому основна їх частина відбулась до 34 тиж-нів; під час вагітності частіше виникала загроза передчасних пологів, що потребувало окрім консервативних захо-дів і підсиленої корекції: накладання шва на шийку матки та застосування акушерського розвантажувального пе-сарію;в 1,3 частіше переважала частота розродження шляхом операції кесарів розтин. Причому лише в цій групі виникла патологічна кровотеча, виконувалось оперативне втручання в пологах та зафіксована перинатальна сме-ртність.У вагітних, які погодились на проведення превентивного лікування передчасні пологи розвивались в ме-ншій кількості та наставали у термін після 34 тижнів. Значно рідше у цих жінок виникали ускладнення вагітності,та пологів.Оперативне втручання в пологах та частота розродження шляхом операції кесарів розтин також зу-стрічались значно рідше
  • Документ
    Інноваційні підходи до профілактики акушерських кровотеч при абдомінальному розродженні у жінок із аномаліями плаценти та гіпертензивними розладами
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-12) Добровольська, Людмила Миколаївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Макаров, Олег Геннадійович; Dobrovolska, L. M.; Likhachev, V. K.; Vashchenko, V. L.; Taranovska, O. O.; Макаров, O. G.
    Провідним фактором акушерських кровотеч є порушення скоротливої здатності матки. Тому при високому ризику акушерських кровотеч відразу після вилучення дитини застосовуються утеротонічні засоби та вазоконстриктори. Однак застосування ергометрину, карбетоцину і тер-ліпресину може призводити до підвищення артеріального тиску, що унеможливлює широке викори-стання таких препаратів у жінок з прееклампсією. Тому метою дослідження став пошук профілак-тичних методів, застосування яких під час кесаревого розтину у жінок з аномальною плацентацією та гіпертензивними розладами дозволить знизити частоту масивних акушерських крововтрат. Матеріали і методи дослідження. Було проведено порівняння величини інтраопераційної крововт-рати у 18 жінок основної групи із аномальною плацентацією та гіпертензивними розладами (яким застосовувалась профілактична деваскуляризація матки) та у 35 жінок групи порівняння з анома-льною плацентацією, але без гіпертензії (яким під час кесаревого розтину внутрішньовенно вводи-ли 100 мкг карбетоцину). Отримані результати. Достовірної різниці у величині крововтрати між жінками обох груп як при ургентному, так і при плановому розродженні не було, незважаючи на те, що ризик масивної крововтрати в основній групі значно вищий внаслідок наявності гіпертензивних станів у таких жінок. У пацієнток основної групи (після деваскуляризації матки) вже на 5 добу піс-ляопераційного періоду кровоплин в маткових артеріях поновлювався і не відрізнявся від такого у пацієнток групи порівняння. Висновки. Методика деваскуляризації матки у пацієнток із передле-жанням плаценти і гіпертензивними станами, у яких обмежені можливості застосування утеро-тонічних препаратів, може бути рекомендована для профілактики акушерських кровотеч
  • Документ
    Етіологічні аспекти формування хронічного ендометриту у жінок, що планують вагітність
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-12) Тарановська, Олена Олексіївна; Taranovska, O. O.
    В структурі чинників репродуктивних втрат зростає роль хронічного ендометриту, очевидною причиною якого є персистенція мікробних факторів. Однак факти, що підтверджують наявність внутрішньоматкової мікрофлори та обґрунтовують доцільність антибактеріального лікування цієї патології, є досить суперечливими і спонукають до детального вивчення цього питання. Метою роботи було з’ясування ролі висхідного інфікування у виникненні хронічного ендометриту шляхом дослідження спектру мікрофлори нижніх відділів цервікального каналу та матки у жінок, які планують вагітність. Матеріали та методи дослідження. 87 пацієнткам з гістологічно підтвердженим хронічним ендометритом (основна група) та 13 жінкам без цієї патології (група контролю) було проведене вивчення спектру мікрофлори нижніх відділів генітального тракту та зразків ендометрію шляхом бактеріоскопічного, бактеріологічного дослідження та полімеразної ланцюгової реакції. Отримані результати. Патологічна мікрофлора в цервікальному каналі і піхві у жінок з хронічним ендометритом виявлялася у 75%, що в 2,85 разів перевищує частоту виявлення інфекції у жінок без цієї патології (30,7%). Здебільшого мікрофлора була представлена у вигляді полімікробних асоціацій. Спектр мікроорганізмів у цервікальному каналі та піхві здебільшого співпадав з таким в зразках ендометрію. Найчастіше в ендометрії виявлялися Ureaplama spp. (63,2% ), хламідії (31,6%), мікоплазми (26,3%). Висновки. Дослідження вказують на ключову роль висхідного інфікування в розвитку хронічного ендометриту і необхідність санації нижніх відділів статевого тракту в ході комплексного його лікування.
  • Документ
    Можливості використання засад фасилітативної взаємодії в умовах вищої медичної школи
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович; Тарановська, Олена Олексіївна; Шиманська, Яніна Вікторівна
    Проаналізовано шляхи гуманізації процесу нвчання у вищій медичній школі, можливість застосування фасилітації, фасилітативних умінь і формування фасилітативної взаємодії.
  • Документ
    Патогенетичне значення інсулінорезистентності та ендотеліальної дисфункції у розвитку ускладнень вагітності у жінок з ожирінням та прееклампсією
    (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2021) Тарасенко, Костянтин Володимирович; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Громова, Антоніна Макарівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Tarasenko, K. V.; Likhachov, V. K.; Gromova, A. M.
    Мета роботи – проаналізувати вплив інсулінорезистентності та ендотеліальної дисфункції на розвиток ускладнень вагітності у жінок з ожирінням та прееклампсією. Об’єкт та методи. Було обстежено 393 вагітних жінок на базі Полтавського міського клінічного пологового будинку в ранні (9-13 тижнів) та пізні терміни гестації (34-38 тижнів). Вагітних за ступенем тяжкості ожиріння та наявності прееклампсії розподілили на три групи: перша група – 149 вагітних з ожирінням І ступеня, друга група – 73 вагітних з ожирінням ІІ ступеня, третя група – 46 вагітних з ожирінням ІІІ ступеня, четверта група – 6 вагітних жінок із фізіологічною масою тіла та прееклампсією, п’ята група – 6 вагітних жінок із ожирінням І ступеня та прееклампсією, шоста група – 6 вагітних жінок із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів та прееклампсією. У вагітних жінок визначали індекс інсулінорезистентності НОМА-ІR, рівень експресії CD32+CD40+ циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок, який визначали методом проточної цитофлуориметрії. У жінок дослідних і контрольної груп співставляли частоту ускладнень перебігу вагітності. Результати. У вагітних з ожирінням внаслідок підвищення інсулінорезистентності та зниження поглинання глюкози тканинами виникають передумови для розвитку енергетичної недостатності, а також було відмічене зростання кількості CD32+CD40+ циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок у периферичній крові у вагітних жінок, у яких приєдналась прееклампсія, що підтверджує наявність ендотеліальної дисфункції. Погіршення даних показників прогресували у міру зростання вираженості ожиріння. Порівняння частоти ускладнень вагітності у дослідних і контрольній групах жінок свідчать про те, що ожиріння є фактором ризику виникнення даних ускладнень вагітності. Висновки. Прогресування інсулінорезистентності протягом вагітності у жінок з ожирінням різного ступеня та нею індукована ендотеліальна дисфункція є патогенетичною основою енергетичної недостатності та зниження адаптаційних механізмів вагітних з ожирінням, про що переконливо свідчить збільшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень.
  • Документ
    The role of secreting function of decidua in the development of complications of gestation process in pregnant women with a past history of chronic endometritis
    (Aluna Publishing, 2020-11) Taranovska, O. O.; Likhachov, V. K.; Dobrovolska, L. M.; Makarov, O. G.; Shymanska, Ya. V.; Тарановська, Олена Олексіївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович
    The aim: TodeterminetheserumFAMG in theIandII trimesterofpregnancyinwomenwith apast historyofchronicendometritis, andtoclarifyitsimpacton the development of pathology of pregnancy. Materials and methods: The level of FAMG was determined at 6-8 and 16-18 weeks of gestation in 135 pregnant women with a past history of chronic endometritis, who received treatment of chronic endometritis at the stage of pregravid preparation and 168 women who became pregnant without its prior treatment. The dependence of the development of pre-eclampsia on the level of FAMG at the early stages of pregnancy has been evaluated. Results: At 6-8 weeks of pregnancy, the level of FAMG in women with a past history of chronicendometritis was 20.6% lower (122.4 ± 7.6 ng/ml) compared to the control group. In FAMG of 90.3 ± 4.3 ng/ml at 6-8 weeks of gestation, spontaneous abortion occurred in 100% of cases within the next 2 weeks. FAMG lower than 122,1 ± 3,0 ng/ml can be the predisposing factor for the development of pre-eclampsia. Conclusions: Reduced FAMG in thebeginning of pregnancy in women with untreatedchronicendometritis in the past history increases theincidenceof miscarriagesat the earlystages by 2.6 times, andby 1.8 times theprobabilityofpreeclampsiadevelopment. Treatmentofchronicendometritis at thestage of pregravidpreparation promotes the increaseof FAMG by 24,6% compared to untreated women that reduces theprobabilityof complications during the subsequent course of pregnancy.