Ефективність методики формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією

Abstract

У статті обґрунтовано доцільність застосування спеціальних психолого-педагогічних умов в процесі формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією, що передбачала створення освітньо-корекційного, мовленнєво-комунікативного простору за допомогою спеціально організованого комунікативного середовища. Доведено ефективність авторської методики, що сприяла керованості комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей, забезпеченню широких динамічних зв’язків із оточенням, наступності результатів процесу. Висвітлені кількісні та якісні показники формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією. The article substantiates the feasibility of using special psychological and pedagogical conditions in the process of forming communicative competence in older preschool children with motor alalia, which provide for the creation of an educational-corrective, speech-communicative space with the help of a specially organized communicative environment. The step-by-step (coordination-diagnostic, correction-motivational and reproductive-communicative) work on the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia is characterized based on the developed methodology, which made it necessary to conduct the formative stage of the experiment. The effectiveness of the author’s methodology, which contributed to the control of communicative and speech development of children, ensuring wide dynamic connections with the environment, and the continuity of the results of the process, was proven. Quantitative and qualitative indicators of the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia are highlighted. The indicators of the formation of communicative competence determine the levels (high, sufficient, average, low) of the formation of the structural components of communicative and speech activity: impressive-active, non-verbal-impressive, expressive-active, non-verbal-expressive, communicative-active, which are subordinate to the goals of forming communicative competence in children with motor alalia. The indicators indicate significant changes in the direction of improvement, which took place under the condition of an integrated approach to the planning of corrective speech tasks and a system of organizational-methodical and corrective speech therapy measures taking into account the components of speech and communicative competence in each speech therapy class. This confirms the effectiveness of the application of the