Генетичне обгрунтування схильності до утворення патологічних рубців

Abstract

Аналіз алельних частот показав, що алель G достовірно частіше зустрічалась в групі хворих, що схильні до утворення патологічних рубців (х2 =5,19, р=0,023). Виявлено достовірну залежність між наявністю поліморфного алеля G та підвищеним ризиком утворення патологічних рубців (ВШ= 3,58, 95% ДІ= 1,3-9,87, р= 0,023). Розглядаючи отримані результати можливо припустити, що наявність у хворого мутантної алелі G при місенс мутації g28197A>G в гені ELN є одним із факторів розвитку схильності до утворення патологічних рубців в процесі рубцювання ран; Анализ аллельных частот показал, что аллель G достоверно чаще встречалась в группе больных, склонных к образованию патологических рубцов (х2 = 5,19, р = 0,023). Выявлено достоверную зависимость между-явность полиморфного аллеля G и повышенным риском образования патологических рубцов (ОШ = 3,58, 95% ДИ = 1,3-9,87, р = 0,023). Рассматривая полученные результаты возможно предположить, что наличие у больного мутантной аллели G при миссенс мутации g28197A> G в гене ELN является одним из факторов развития склонности к образованию патологических рубцов в процессе рубцевания ран; Analysis of allelic frequencies revealed that the G allele was significantly more frequent in the group of patients who are prone to pathological scars (2 = 5.19, p = 0.023). A significant relationship was found between the apparent presence of a polymorphic allele G and an increased risk of pathological scarring (HV = 3.58, 95% CI = 1.3-9.87, p = 0.023). Considering the obtained results, it is possible to assume that the presence of the mutant G allele in the patient with the missense mutation g28197A> G in the ELN gene is one of the factors of the tendency to develop pathological scars in the process of wound scarring.