Новi дослiдження в iсторичному ареалi Кременчука

Abstract

1) наступні археологічні дослідження є сенс проводити на цій ділянці саме пошуковими траншеями, з метою виявлення об’єктів, так як дослідження самого культурного шару не дадуть обнадійливих результатів; 2) накладання плану 1748 р. Кременчуцької фортеці (з атласу Ф. Ласковського, де збережено масштабну лінійку [4, л. 4, изобр. 8] на сучасну карту міста показує, що ділянка наглядових робіт повністю знаходиться в межах укріпленого посаду ХVІІІ ст., наближаючись місцем розміщення траншеї 1 до контурів замку (можливо, саме тому тут і відсутні об’єкти козацької доби); 3) певні умовисновки можна зробити й на основі вивчення (хоч і не надто численної за кількістю) кераміки козацької доби: спостерігається велика питома частка саме димленого посуду, що, як здається, вже можна вважати певним характерним територіальним лакмусом матеріальної культури регіону (міста, сотні, а можливо – й полку); 4) ще одна характерна ознака – переважання декоративних защипів чи насічок по зрізу вінця, крайкування поливою, і зрідка – ангобовий розписний декор. Цікаво, що такий декор уважався характерним, наприклад, у Полтаві, лише для комплексів до поч. ХVІІІ ст. Можливо, тут ми маємо «затримку» цієї традиції, тож питання датування такої кераміки має розглядатися зі врахуванням регіональних особливостей.