Рухова активність і здоров’я серцево-судинної системи

Abstract

Корисна дія фізичних вправ як оздоровчого (лікувального) засобу доведена багатьма дослідженнями і не викликає сумнівів. Водночас не припиняються дискусії серед науковців щодо обсягів рухової активності, інтенсивності виконання вправ, доцільності використання того чи іншого різновиду фізичного навантаження в аспекті впливу на здоров’я людини в цілому і, особливо, серцево-судинної системи як однієї з головних ланок організму, яка визначає здоров’я, якість і тривалість життя. Результати ряду наукових досліджень дають суперечливі дані стосовно цих питань. Наприклад, у розряд дискусійних перейшло твердження, що спортивні навантаження руйнують здоров’я і зменшують тривалість життя. Метою нашого дослідження єформування уявлення про оптимальній обсяг, інтенсивність, специфіку (різновиди) фізичного навантаження для забезпечення здоров’я серцево-судинної системи і тривалого активного довголіття. Деякі експерти припускають, що досягнення екстремальних рівнів підготовленості з використанням інтенсивних вправ може спровокувати виникнення серцево-судинних захворювань і збільшити ризик раптової смерті. Водночас існують дані, які показали поступове зниження смертності в залежності від збільшення кардіореспіраторної дієздатності, але не виявили її верхнього порогу, за яким ризики почали б зростати. Іншими словами, автори цих досліджень не знайшли доказів, які свідчили б про шкоду, пов’язану з екстремальним рівнем фізичної підготовки. Таким чином, для середньостатистичної людини індустріального суспільства більш актуальною постає проблема недостатнього рівня фізичного навантаження, аніж не надмірного. Одним з ключових питань в контексті здоров’я серцево-судинної системи є особливості впливу фізичних вправ різної спрямованості.Дослідники намагаються краще зрозуміти ступінь причетності сприяння медіаторам здоров’я серцево-судинної системи аеробної підготовленості і м’язової сили.