Доброякісна неакантолітична пухирчатка слизової оболонки порожнини рота

Abstract

До групи захворювань, які зазначені в літературі та клініці, як дерматостоматити відноситься пухирчатка. Її поширеність невисока та складає 0,3-0,5% серед цих захворювань, однак помилки в її діагностиці дорівнюють 55-85% випадків. Перебіг хвороби тривалий, в більшості випадків, тяжкий, рецидивуючий. Прояви пухирчатки можуть бути тільки як на шкірі та слизовій оболонці порожнини рота та інших слизових, так і ізольовані – лише на слизовій оболонці порожнини рота. Згідно з сучасними класифікаціями розрізняють справжню (акантолітичну) пухирчатку її різновиди та неакантолітичну (хибну). Акантолітична пухирчатка має форми: вульгарну (або звичайну), листоподібну, вегетуючу, себорейну (еритематозну), бразильську. До хибної (доброякісної) відноситься власне неакантолітична пухирчатка (бульозний пемфігоїд Левера), пухирчатка ока (кон’юнктиви) та доброякісна неакантолітична пухирчатка лише слизової оболонки порожнини рота. Найбільш поширеною при цьому вважається вульгарна пухирчатка. У 60-70% випадків захворювання уражається слизова оболонка порожнини рота, яка має зміни саме при перших симптомах захворювання.