Optimization of the vacuum-assisted treatment for complications of diabetic foot syndrome

Abstract

Досліджено характер репараційних та морфологічних змін в ранах на фоні проведення вакуумної терапії при комплексному лікуванні гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи. Проведене комплексне обстеження та лікування 107 хворих на СДС з ІІ-ІV ст. за Meggit–Wagner. Середній вік пацієнтів становив 53,2+-4,3 роки, чоловіків було 39 (36,4%), а жінок – 68 (63,6%). У залежності від методів місцевого лікування пацієнти були поділені на дві групи. Основна група включала 55 (51,4%) осіб, яким при проведені місцевого лікування застосовували вакуумную терапию, а у групу порівняння було 52 (48,6%) пацієнта, які отримували стандартизоване місцеве лікування у залежності від перебігу ранового процесу. Крім клінічного дослідження, усім хворим проводили комплексне лабораторне і інструментальне обстеження, а також вимірювання площі та pH-метрію ран на 1, 4, 7, 10, 13 добу після операції. У результаті проведеного аналізу отриманих результатів встановлено, що при певному рівні pH має місце відповідна цитологічна картина. Широкий діапазон коливань pH ранового середовища у хворих з гнійно-некротичними ураженнями синдрому діабетичної стопи призводить до відповідних змін у клітинах, що проявляється довготривалим запальним процесом. У основній групі швидкість зменшення рани була найбільшою на 8-10 добу, а в групі порівняння – на 14–15 добу. Термін стаціонарного лікування склав 14,2 ліжко-днів в основній групі та 23,5±2,9 у групі порівняння (р< 0,05). Отже, відмічається прискорення позитивних змін клінічних проявів, цитологічної, морфологічної та pH-метричної картини на фоні проведення ВТ у середньому на 5-7 діб. Використання вакуумної терапії дає можливість прискорити перехід до другою фази ранового процесу, що впливає не тільки на терміни лікування, але й на кінцевий результат – збереження нижньої кінцівки у хворих на синдрому діабетичної стопи. The nature of reparative and morphological changes in wounds was examined against the background of vacuum therapy in the comprehensive treatment of purulent and necrotic lesions of diabetic foot syndrome. We conducted comprehensive examination and treatment of 107 patients with DFS of grade II-IV according to Meggit-Wagner. The average age of patients was 53.2–4.3 years; there were 39 (36.4%) male and 68 (63.6%) female patients. Depending on the methods of topical treatment, patients were divided into two groups. The main group consisted of 55 (51.4%) subjects who underwent vacuum therapy during the topical treatment, and the comparison group comprised 52 (48.6%) patients who received standardized local treatment depending on the course of the wound process. In addition to the clinical studies, all patients underwent a comprehensive laboratory and instrumental examination, as well as measuring the area and pH of wounds on the 1st, 4th, 7th, 10th and 13th day after surgery. The analysis of the obtained results gives ground to establish that at a certain level of pH, there is a corresponding cytological pattern. The wide range of fluctuations in the pH of the wound medium in patients with purulent and necrotic lesions of diabetic foot syndrome leads to corresponding changes in cells, which is manifested by a long-lasting inflammatory process. In the main group, the rate of wound reduction was greatest on the 8th-10th days, and in the comparison group – on the 14th-15th days. Inpatient treatment was 14.2 bed-days in the main group and 23.5 ± 2.9 in the comparison group (p <0.05), respectively. Therefore, there is an acceleration of positive changes in clinical manifestations, cytological, morphological and pH-metric pattern against the background of conducting VT for an average of 5-7 days. The use of vacuum therapy makes it possible to accelerate the transition to the second phase of the wound process, which affects not only the time of treatment but also the outcome – preservation of the lower extremity in patients with diabetic foot syndrome.