Зміни балансу цитокінів у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі та їх роль у формуванні прееклампсії

Abstract

Існує дефіцит даних щодо рівнів TNF-α, INF-γ та ІL-10 у цервікальному слизі жінок, які завагітніли на фоні хронічного ендометриту. Ці цитокіни впливають на перебіг вагітності та процеси інвазії трофобласта в спіральні артерії матки. Девіації їх рівнів на ранніх термінах вагітності можуть бути пов’язані з виникненням гестаційних ускладнень, зокрема з розвитком прееклампсії в більш віддалених термінах. Мета і завдання дослідження: Вивчити рівень прозапальних (ТNF, INF-γ) і протизапального (IL-10) цитокінів в слизі цервікального каналу у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі; визначити їх роль у формуванні прееклампсії; оцінити ефективність комплексного преконцепційного лікування у попередженні цитокінового дисбалансу і профілактиці гестаційних ускладнень. Матеріал та методи дослідження. Спостерігали за перебігом вагітності у 135 жінок, які до мали хронічний ендометрит в анамнезі і преконцепційно отримували його лікування (І група), та у 168 пацієнток, вагітність яких настала на фоні нелікованого хронічного ендометриту (ІІ група). Групу контролю склали 20 здорових пацієнток. Преконцепційне лікування включало призначення азитроміцину, гормональну терапію препаратом фемостон 2/10 та L-аргініна аспартат на фоні фолатопрофілактики. При виконанні досліджень керувались Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсинської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України, наказами МОЗ України та вимогами Етичного Кодексу лікаря України. Дослідження цитокінів (TNF-α, INFγ, ІЛ-10) у цервікальному слизі в 5-6 тижнів, в 17-18 та в 32 тижні вагітності проводили методом імуноферментного аналізу. Показники статистично обробляли з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), оцінкою критерію Ст’юдента та розрахунку вірогідності шансів за допомогою програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття є фрагментом ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі має місце збільшення кількості INF-γ в цервікальному слизі в 2,1 рази в 5-6 тижнів (р<0,001), в 2,4 рази в 17-18 тижнів (р<0,001) та в 1,7 разів в 32 тижні вагітності (р<0,001) порівняно з відповідними рівнями цього цитокіну у здорових вагітних. Аналогічно TNF-α перевищував значення в ГК у 4,3 рази в терміні 5-6 тижнів вагітності (р<0,001), в 3,3 рази – в терміні 17-18 тижнів (р<0,001) та в 4,4 рази – в 32 тижні (р<0,001). Усі вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі, які в 5-6 тижнів вагітності мали в цервікальному слизі рівень INF-γ більше 66,4 пг/мл і/або рівеньTNF-α – більше 90,9 пг/мл, в подальшому мали маніфестацію прееклампсії (ВШ 2,01; ДІ 95 % [1,1-7,12]; р<0,05 і ВШ 1,8; ДІ 95 % [1,2-6,29]; р<0,05 відповідно). При цьому, чим більш виразним було зростання рівнів прозапальних цитокінів, тим більш тяжкою виявилася ПЕ в перспективі гестаційного процесу. Рівень IL-10 у їх цервікальному слизі був вище контрольних значень у 4 рази в 5-6 тижнів вагітності (р<0,0001)); у 3,1 рази у 17-18 тижнів (р<0,0001), та у 3 рази в 32 тижні (р<0,0001). У пролікованих жінок концентрація INF-γ є меншою, ніж у нелікованих пацієнток в 1,8 рази в 5-6 тижнів вагітності (р<0,0001), в 2,1 рази в 17-18 тижнів (р<0,0001), та в 1,4 рази в 32 тижні (р<0,0001). Аналогічно TNF-α в цервікальному слизі виявився нижчими в 3,6 рази (р<0,01), в 2,6 рази (р<0,0001) та в 4 рази (р<0,001) відповідно у зазначені терміни Висновки. У жінок, що завагітніли на фоні нелікованого хронічного ендометриту, на ранніх етапах вагітності збільшується вироблення цитокінів INF-γ і TNF-α, які лімітують процеси інвазії трофобласту в спіральні артерії матки і створюють передумови для формування прееклампсії. Комплексне прегравідарне лікування хронічного ендометриту дає мождивість нормалізувати рівні протизапальних цитокінів INF-γ та TNF-α на початку гестації, що створює передумови для запобігання розвитку прееклампсії. Це дає можливість зменшити частоту виникнення цього ускладнення в 1,9 рази (ВШ 2,3; ДІ 95 % [1,25-4,31]; р<0,05), знизити частоту тяжких форм прееклампсії в 1,8 разів (ВШ 4,64; ДІ 95 % [1,23-17,48]; р <0,05), відтермінувати середній термін маніфестації її проявів на 4,9 тижнів (р<0,0001).