К методологии преподавания клинической физиологии системы кровообращения

Abstract

Работа затрагивает актуальный вопрос оптимизации преподавания медицинских дисциплин как в до-, так и в последипломном периоде. Указано, что преподавание дисциплин медицины критических состояний встречает особенно много препятствий, среди которых недостаточное количество академических часов, выделенных на преподавание, и ярко выраженный клинико-физиологический характер работы анестезиолога. На примере преподавания темы «Острая недостаточность кровообращения» показаны педагогические приёмы, призванные улучшить усвоение обучающимися преподаваемого материала. Главными среди этих приёмов являются восстановление знаний, полученных ранее (в средней и высшей школе) и использование наглядных моделей при изучении конкретных физиологических функций организма. В частности, показано, что при изучении системы кровообращения важны, сведения из школьных курсов физики (прежде всего механики) и элементарной математики и из курсов нормальной анатомии и нормальной физиологии, а также фармакологии, полученные во время обучения в медицинском ВУЗе. В большинстве случаев выявлена низкая выживаемость знаний обучающихся (не более 20 %), что вынуждает преподавателя тратить время на восстановление этих знаний. Предварительное выяснение уровня полученных ранее знаний позволяет указать обучаемому направления для самостоятельной работы и сэкономить время для преподавания важных вопросов. Внедрение описанных в работе педагогических приёмов в практику преподавания на кафедре медицины неотложных состояний, анестезиологии и интенсивной терапии позволило повысить интерес учащихся к дисциплине «Анестезиология и интенсивная терапия» и увеличить количество положительных оценок до 84,9 %. Более низкие оценки знаний, по нашему мнению, связаны, с отсутствием интереса учащегося к медицине.

У роботі висвітлено актуальне питання оптимізації викладання медичних дисциплін як в до-, так і в післядипломному періоді. Зазначено, що викладання дисциплін медицини критичних станів зустрічає особливо багато перешкод, серед яких недостатня кількість академічних годин, виділених на викладання, і яскраво виражений клініко-фізіологічний характер роботи анестезіолога. На прикладі викладання теми «Гостра недостатність кровообігу», показані педагогічні прийоми, покликані поліпшити засвоєння учнями матеріалу, що викладається. Головними серед цих прийомів є відновлення знань, отриманих раніше (в середній і вищій школі) і використання наочних моделей при вивченні конкретних фізіологічних функцій організму. Зокрема показано, що при вивченні системи кровообігу важливі відомості зі шкільних курсів фізики (насамперед механіки) і елементарної математики і з курсів нормальної анатомії і нормальної фізіології, а також фармакології, отримані під час навчання в медичному вузі. У більшості випадків виявлена низька виживаність знань учнів (не більше 20 %), що змушує викладача витрачати час на відновлення цих знань. Попереднє з'ясування рівня отриманих раніше знань дозволяє вказати учням напрямки для самостійної роботи і заощадити час для викладання важливих питань. Впровадження описаних у роботі педагогічних прийомів у практику викладання на кафедрі медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії дозволило підвищити інтерес учнів до дисципліни «Анестезіологія та інтенсивна терапія» та збільшити кількість позитивних оцінок до 84,9 %. Нижчі оцінки знань, на нашу авторів, пов 'язані з відсутністю інтересу студента або інтерна до медицини.

The work addresses the topical issue of optimizing of the teaching of medical disciplines both in the pre- and post-graduate period. It is pointed out that the teaching of critical care medicine subjects meets especially many obstacles, including the insufficient number of academic hours allocated for teaching, and the pronounced clinical and physiological nature of the work of an anesthesiologist. On the example of teaching the topic "Acute circulatory failure”, pedagogical techniques designed to improve students' assimilation of the taught material are shown. The main among these techniques are the restoration of knowledge obtained earlier (in secondary and higher school) and the use of visual models in the study of specific physiological functions of the body. In particular, it is shown that when studying the circulatory system, information from school courses in physics (primarily mechanics) and elementary mathematics, and from courses in normal anatomy and normal physiology, as well as pharmacology, obtained during training at a medical University, is important. In most cases, there is a low survival rate of students' knowledge (no more than 20%), which forces the teacher to spend time restoring this knowledge. Preliminary clarification of the level of previously acquired knowledge allows you to specify the student's directions for independent work and save time for teaching important questions. The implementation of the pedagogical techniques described in the work into the practice of teaching at the Department of emergency medicine, anesthesiology and intensive care allowed increasing students' interest in the discipline "Anesthesiology and intensive care" and increasing the number of positive ratings to 84.9 %. Lower knowledge scores, in authurs’ opinion, are associated with a lack of interest in medicine.