The paradigm of anthropocentrism in contemporary pediatric surgery

Abstract

The idea of anthropocentrism is a key marker of the state of medical theory and practice in the technocratic society of the twenty-first century and demonstrates the global reflection of human society on its axiological attitudes. Aim. The paper aims at theoretical and methodological analysis of the paradigmatic dimensions of anthropocentrism in pediatric surgery. The theoretical basis of the study was formed by philosophical concepts of anthropocentric orientation, modern scientific substantiation of the problems of deontology and medical education. The methodology of the study was determined by the cultural approach based on the use of philosophical hermeneutics (interpretation of texts). The method of extrapolation allowed the use of philosophical heritage to analyze contemporary deontological issues. The method of synergetics provided an integrating function. The methods of analysis, synthesis, and generalization determined the logic of our scientific research. Anthropocentrism is one of the leading trends in philosophy, which, at different historical stages, from ancient times to the present, defines topical issues, including deontological ones. Subject-object relations in medicine are relations in the «person-to-person» and «healthcare professional-to-patient» systems. The current and most realistic model is the contractual model, in which pediatric surgeons, parents of patients, and patients themselves establish relationships that are most acceptable to all participants in the treatment process. Conclusions. The obtained results provide a more advanced level of analysis of both general and specific cognitive interests and preferences of pediatric surgery professionals from the angle of cognitions that characterize the discourse of the idea of anthropocentrism. The practical significance of the study is determined by the possibility of using the material of the paper in teaching deontological disciplines and as a factor that motivates medical students to scientific and worldview reflection. No conflict of interests was declared by the authors.

Ідея антропоцентризму є ключовим маркером стану медичної теорії та практики в технократичному суспільстві XXI століття і відображає глобальну рефлексію людини щодо її аксіологічних установок. Мета-теоретико-методологічний аналіз парадигмальних вимірів антропоцентризму в дитячій хірургії. Теоретичну базу дослідження становили філософські концепції антропоцентричного спрямування, сучасні наукові обґрунтування проблем деонтології та медичної освіти. Методологію дослідження визначив культурологічний підхід, який базується на використанні філософської герменевтики (інтерпретації текстів). Метод екстраполяції дозволив використати філософську спадщину для аналізу сучасної деонтологічної проблематики. Інтегруючу функцію забезпечив метод синергетики. Методи аналізу, синтезу та узагальнення визначили логіку нашого наукового пошуку. Антропоцентризм є одним із провідних напрямів філософської думки, який на різних історичних етапах, з античних часів до сьогодення, визначає актуальну проблематику, зокрема деонтологічну. Суб'єктно-об'єктні відносини в медицині - це відносини в системі «людина-людина» «медичні працівники-пацієнти». Сучасною, найбільш реалістичною є контрактна модель, у межах якої лікарі дитячої хірургії, батьки пацієнтів і самі пацієнти встановлюють відносини, які є максимально прийнятними для всіх учасників процесу лікування. Висновки. Отримані результати дають змогу вийти на більш сучасний рівень аналізу як загальних, так і конкретних когнітивних інтересів і переваг медичних працівників дитячої хірургії під кутом когніцій, які характеризують дискурс ідеї антропоцентризму. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання матеріалу статті у викладанні дисциплін деонтологічної спрямованості та як фактору, що мотивує студентів медичних навчальних закладів до наукової та світоглядної рефлексії. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.