Характеристика особливостей клініко-діагностичних аспектів сезонного алергічного риніту в дітей Полтавського регіону

Abstract

Високий рівень поширеності сезонного алергічного риніту (CAP) серед дітей продовжує неухильно зростати. Проте відмічається не тільки збільшення частоти алергопатології як самостійної нозології, але й поєднання її з іншими атопічними захворюваннями. Слід зазначити, що коморбідність CAP із бронхіальною астмою, алергічним кон’юнктивітом, атопічним дерматитом суттєво погіршують щоденну діяльність та якість життя дітей. Мета — вивчити особливості перебігу CAP у дітей на тлі супутніх захворювань залежно від віку пацієнта; проаналізувати структуру пилкової сенсибілізації з урахуванням ретроспективних результатів шкірного алєрготєстування. Матеріали та методи. Для ретроспективного дослідження відібрано та проаналізовано 890 історій хвороб дітей із CAP, віком 3-15 років, у період 2010—2020 рр. Критеріями залучення були позитивні шкірні алєрготєстування принаймні на один пилковий алерген у тестовій панелі. Під час аналізу пацієнтів поділено натри вікові групи: І — діти дошкільного віку (3-6 років); II — молодшого шкільного віку (7-10 років); III — середнього шкільного віку (11—15 років). Результати. Встановлено, що коморбідність CAP певним чином залежить від віку дитини. Так, серед дітей І групи найчастіше відмічається поєднання CAP із рецидивним обструктивним бронхітом та атопічним дерматитом, тоді яку пацієнтів II та III групи — з алергічним кон’юнктивітом і бронхіальною астмою. Клінічна картина захворювання суттєво не залежить від віку хворого та характеризується середнім ступенем тяжкості алергічного риніту. Дослідження спектра сенсибілізації до пилкових алергенів показує достовірне превалювання частки дітей з підвищеною чутливістю до алергену амброзії. Встановлено, що більш ніж у третини дітей дошкільного та молодшого шкільного віку також найчастіше спостерігається чутливість до полину та кукурудзи, тоді як в осіб середнього шкільного віку — до тимофіївки, костриці, полину пажитниціта циклахени. Висновки. Отже, проведене дослідження дало змогу встановити особливості клінічного перебігу, ступінь тяжкості, поєднання CAP з іншими захворюваннями та виявити найбільш етіологічно значущі пилкові алергени, які є пріоритетними у виникненні CAP у дітей Полтавського регіону.