Epigenetic and genetic aspects of the phenotypes of prader-willi and angelman syndromes
Ескіз недоступний
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Українська медична стоматологічна академія
Анотація
The study of the epigenetic and genetic mechanisms of genomic imprinting and single-parent dysomia, as the most common disorders in Prader-Willi syndrome and Angelman syndrome, contributes to the discovery of the pathogenesis of these genetic anomalies and provides a basis for searching for new methods for their prevention and epigenetic therapy. Monoallelic expression of genes in genomic imprinting develops due to different methylation of 15 chromosome DNA, which is specific for different sexes. Prader-Willi syndrome develops as a result of microdeletion at the q11-q13 locus and the mutation of the candidate gene SNRPN of the paternal chromosomes. Angelman syndrome – as a result of microdeletion at the locus q11-q13 and mutation of the candidate gene UBE 3A in the maternal chromosome. The father's single-parent dysomia becomes the cause of Angelman syndrome, and the mother's single-parent dysomia is the cause of Prader-Willi syndrome. It can be assumed that similar Prader-Willi syndrome and Angelman syndrome disorders of genomic imprinting can arise as a result of demethylation of female and male chromosomes with the help of methyltransferases.
Вивчення епігенетичних і генетичних механізмів геномного імпритинга і однобатьківської дисомії, як найбільш частих порушень при синдромі Прадера-Віллі та синдромі Ангельмана, сприяє розкриттю особливостей патогенезу цих генетичних аномалій і створюють основу для пошуку нових методів для їх профілактики та епігенетичної терапії. Моноалельна експресія генів у геномному імпритингу розвивається внаслідок різного специфічного для різної статі метилування ДНК 15 хромосоми. Синдром Прадера-Віллі розвивається внаслідок мікроделеції в локусі q11-q13 і мутації кандидатного гена SNRPN батьківських хромосом. Синдром Ангельмана – в результаті мікроделеції в локусі q11-q13 і мутації кандидатного гена UBE 3A в материнській хромосомі. Батьківська однобатьківська дисомія стає причиною Синдрому Ангельмана, а материнська однобатьківська дисомія – причиною синдрому Прадера-Віллі. Можна припустити, що подібні порушення геномного імпритинга при вищевказаних синдромах можуть виникати внаслідок деметилювання жіночих і чоловічих хромосом за допомогою метилтрансферази.
Вивчення епігенетичних і генетичних механізмів геномного імпритинга і однобатьківської дисомії, як найбільш частих порушень при синдромі Прадера-Віллі та синдромі Ангельмана, сприяє розкриттю особливостей патогенезу цих генетичних аномалій і створюють основу для пошуку нових методів для їх профілактики та епігенетичної терапії. Моноалельна експресія генів у геномному імпритингу розвивається внаслідок різного специфічного для різної статі метилування ДНК 15 хромосоми. Синдром Прадера-Віллі розвивається внаслідок мікроделеції в локусі q11-q13 і мутації кандидатного гена SNRPN батьківських хромосом. Синдром Ангельмана – в результаті мікроделеції в локусі q11-q13 і мутації кандидатного гена UBE 3A в материнській хромосомі. Батьківська однобатьківська дисомія стає причиною Синдрому Ангельмана, а материнська однобатьківська дисомія – причиною синдрому Прадера-Віллі. Можна припустити, що подібні порушення геномного імпритинга при вищевказаних синдромах можуть виникати внаслідок деметилювання жіночих і чоловічих хромосом за допомогою метилтрансферази.
Опис
Ключові слова
genomic imprinting, single-parent dysomia, DNA methylation, Angelmann syndrome, Prader-Willi syndrome, геномний імпритинг, однобатьківська дисомія, метилювання ДНК, синдром Ангельмана, синдром Прадера-Віллі
Бібліографічний опис
Epigenetic and genetic aspects of the phenotypes of prader-willi and angelman syndromes / L. Ya. Fedoniuk, E. N. Kovanova, B. Ya. Remynetskii [et al.] // Світ медицини та біології. – 2021. – № 1 (75). – С. 237–242.