Проблеми екології та медицини, 2023, Том 27, № 1-2

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/20832

Переглянути

Перегляд Проблеми екології та медицини, 2023, Том 27, № 1-2 за Автор "Maksymenko, O."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Способи та результати вивчення структури й тинкторіальних властивостей кетгутової нитки
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Максименко, Олександр Сергійович; Гринь, Володимир Григорович; Maksymenko, O.; Hryn, V.
    Шовний матеріал, який використовують під час оперативних втручань на органах черевної порожнини, тією чи іншою мірою має антигенні властивості, щоб у процесі загоєння рани, він був зруйнований імунною реакцією на відторгнення, у якій, як відомо, беруть участь цитотоксичні Т-лімфоцити та макрофаги. В свою чергу це може призвести до розвитку асептичного перитоніту. Тому, плануючи експериментальне моделювання асептичного перитоніту, вирішено використати, як антигенну стимуляцію місцевої імунної системи нитку кетгут. Метою роботи було вивчення морфологічних критеріїв мікроскопічної структури та тинкторіальних властивостей кетгутової нитки. Матеріалом слугувала стерильна кетгутова нитка 2/0 розміру, товщиною 0,3 мм, однакові відрізки (завдовжки 17 см), яку довільно скручували в пласкі компактні клубочки, що займали площу приблизно 1 см 2 . Для проведення гістологічного дослідження деякі кетгутові клубочки піддавалися тотальному забарвленню розчином гематоксилін-еозином і наступним укладанням цього клубочка в парафіновий блок та виготовлення з нього відповідних зрізів. Інша половина кетгутових клубочків вивчалася з допомогою методу епоксидної пластинації з виготовленням шліфів з забарвленням 1% розчином метиленового синього на 1% розчині бури та без забарвлення. Після тотального забарвлення кетгутового клубочка розчином гематоксилін-еозином виявлено чітку ацидофільну реакцію, яка проявилась у забарвленні нитки в інтенсивно рожевий колір. Кетгутова нитка має неоднорідну волокнисту структуру, в якій виділяються темні прожилки, що розділяють її на низку поздовжніх, світліших, шаруватих пучків, які складаються із щільної сукупності тонких фібрилярних елементів. Ці фібрилярні елементи – це упорядковано розташовані пучки колагенових волокон, тоді як темні прожилки є прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини. Ці структури об’єктивно можуть бути показовими морфологічними критеріями при мікроскопічному аналізі деструктивних змін кетгутового імплантату в очеревинній порожнині експериментальної тварини.