Проблеми екології та медицини, 2023, Том 27, № 1-2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Проблеми екології та медицини, 2023, Том 27, № 1-2 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Idiomatic potential of anatomical terminology and its role in developing english language proficiency(Полтавський державний медичний університет, 2023) Lysanets, Yu. V.; Bieliaieva, O. M.; Лисанець, Юлія Валеріївна; Бєляєва, Олена МиколаївнаThe article examines the idiomatic features of anatomical terminology in modern English. The authors emphasize that understanding and correct use of idiomatic expressions is an indicator of in-depth knowledge of a foreign language and an important element in preparing for international English language exams, in particular, with the aim of recognizing implicit meanings (C1 – Advanced, C2 – Proficiency levels). It has been noted that mastering idiomatic expressions constitute one of the most difficult challenges for speakers of other languages, therefore it requires additional attention during the foreign language training of students. Based on the analysis and systematization of lexicographic sources (The Oxford Dictionary of Idioms, A Dictionary of 3800 Picturesque Idiomatic Expressions, and McGraw-Hill's Dictionary of American Idioms and Phrasal Verbs), it has been shown that anatomical terminology has significant idiomatic potential and is widely reflected in the figurative language of modern English. The study has revealed 628 idioms based on 52 anatomical terms, among which the lexemes “head”, “hand”, “eye”, “heart” and “foot” have the most productive idiomatic potential, forming the core of 75, 70, 53, 46 and 43 idioms respectively. The developed corpus of anatomical idioms has been organized for meaningful and accessible use in the educational process at a medical university. Familiarizing students with English anatomical idioms in the course of ESP training contributes to the development of student's interest and motivation in learning a foreign language, broadening their outlook, and ensuring an in-depth understanding of the mechanisms of English figurative language, which is the key to successfully passing international proficiency tests and communicating in a foreign language environment. У статті досліджено ідіоматичні особливості анатомічної термінолексики в сучасній англійській мові. Наголошено, що розуміння і правильне використання ідіоматичних виразів є індикатором поглибленого володіння іноземною мовою і важливим елементом у підготовці до складання міжнародних іспитів з англійської мови, зокрема, з метою розпізнавання імпліцитних смислів (C1 – Advanced, C2 – Proficiency levels). Зазначено, що опанування ідіоматичного мовлення є одним із найскладніших викликів для носіїв інших мов, тому вимагає додаткової уваги в ході іншомовної підготовки здобувачів освіти. На основі аналізу та систематизації лексикографічних джерел (The Oxford Dictionary of Idioms, A Dictionary of 3800 Picturesque Idiomatic Expressions та McGraw-Hill's Dictionary of American Idioms and Phrasal Verbs) показано, що анатомічна термінологія має значний ідіоматичний потенціал і знаходить широке відображення в образному мовленні сучасної англійської мови. Дослідження виявило 628 ідіоми, що базуються на 52 анатомічних термінах, серед яких лексеми “head”, “hand”, “eye”, “heart” та “foot” мають найбільш продуктивний ідіоматичний потенціал, утворюючи ядро відповідно 75, 70, 53, 46 і 43 ідіом. Сформований корпус анатомічних ідіом було впорядковано для змістовного та доступного використання в навчальному процесі ЗВМО. Ознайомлення здобувачів освіти з англомовними анатомічними ідіомами в ході навчальних занять сприяє розвиткові інтересу та мотивації студентів до вивчення іноземної мови, розширенню їх кругозору, поглибленому розумінню механізмів образного мовлення в англійській мові, що є запорукою успішного складання міжнародних мовних іспитів та спілкування в іншомовному середовищі.Документ Кореляційне співвідношення реактивних змін кіркової та мозкової речовини надниркових залоз білих щурів під час корекції тестостеронової блокади на 6 місяць експерименту(Полтавський державний медичний університет, 2023) Скотаренко, Тетяна АнатоліївнаОсновним фармакологічний ефектом під час тривалого введення синтетичного аналогу гонадотропін-рилізинг гормону є розвиток хімічної кастрації. Для корекції реактивних змін, що розвиваються під час тестостеронової блокади у досліджуваних органах, науковці застосовують активну речовину кверцетину з метою вивчення його впливу на оксидативний стрес. Його антиоксидантний ефект може бути застосований з метою патогенетичної терапії та профілактики змін в організмі, викликаних зменшенням рівня тестостерону [12, 13, 18]. Метою дослідження було вивчення морфологічних змін кортикостероцитів зон кіркової речовини та мозкових ендокриноцитів надниркових залоз білих шурів під час корекції центральної депривації тестостерону на шостий місяць експерименту. Матеріали та методи: Було досліджено надниркові залози 25 білих щурів самців, що були розподілені на 3 групи: 1 група – 5 інтактних щурів, 2 група – 10 щурів, яким було введено триптореліну ацетат підшкірно у дозі 0,3 мг діючої речовини на кг маси тіла та 3 група – 10 щурів, яким на тлі введення триптореліну ацетату було також введено кверцетин 100 мг на кг маси тіла на день 3 рази на тиждень протягом 6 місяців. Здійснювали вимірювання та розрахунок середнього розміру та об’єму ядра (ОЯ) кортикостероцитів усіх зон кіркової речовини (КР), середнього розміру та об’єму ядра ХК, щільність тяжів зон КР та щільність тяжів МР. Висновки: 1. Корекція центральної депривації тестостерону на 6 місяць експерименту призводить до зниження синтетичної активності кортикостероцитів клубочкової зони та посиленням білковосинтетичної функції клітин пучкової зони. 2. Достовірне зменшення середнього розміру коритикостероцитів сітчастої зони та відновлення базофілії цитоплазми на 6 місяць корекції доводить позитивний вплив кверцетину на синтетичну активність даних клітин. 3. Зменшення середнього розміру, об’єму ядер хромафільних мозкових ендокриноцитів та збільшення їх кількості під час корекції хімічної кастрації на 6 місяць експерименту підтверджує суттєвий позитивний вплив кверцетину. 4. Виявлена кореляційна залежність між змінами клітин клубочкової, пучкової і сітчастої зон кіркової речовини та мозкової речовини надниркових залоз білих щурів на тлі хімічної кастрації та її корекції свідчить про залучення у процес не тільки гіпоталамогіпофіззалежних ендокринних органів, а також органів симпатоадреналової системи.Документ Морфологічна характеристика легень у лабораторних BALB/C мишей(Полтавський державний медичний університет, 2023) Пальчик, Віталіна Вікторівна; Кабалєй, Аліна Вікторівна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Шликова, Оксана Анатоліївна; Palchyk, V. V.; Kabaliei, A. V.; Shynkevych, V. І.; Shlykova, O. A.Обґрунтування. Порівняння перебігу експериментальних патологічних станів у мишей з патологією людини передбачає глибоке знання морфології легень мишей. І хоча доцільно отримувати патоморфологічні заключення від досвідченого патолога, насправді це не завжди можливо. Тому багато науковців повинні власноруч проводити такий аналіз. Мета. Вивчення та опис нормальної морфології легень BALB/c мишей для удосконалення характеристики фенотипів експериментально індукованих уражень. Матеріали та методи. В дослідження були включені 10 здорових мишей самців BALB/c, віком 8 тижнів, які утримувалась в індивідуальних умовах з необмеженим доступом до корму і води. Евтаназію тварин здійснювали інгаляцією етилового ефіру. Некропсію легень здійснювали шляхом інфузії через трахею 10% нейтральним забуференим формаліном. Дослідження проводили на парафінових зрізах 3 мкм, частини лівої легені або однієї з правих долей. Зрізи забарвлювали гематоксиліном-еозином, Шифф-йодною кислотою та за Маллорі. Морфологію аналізували за допомогою світлового мікроскопу. Результати. Використаний метод евтаназії інгаляцією етиловим ефіром не викликає агональні зміни в легенях. Фіксація через інфузію формаліном через трахею запобігає колапсу легень і забезпечує оптимальну морфологію. Для дослідження експериментальної патології людини оптимально досліджувати ліву долю легень, її орієнтування для отримання зрізів – поздовжнє, має велике значення. Засліплений спосіб опису мікропрепаратів не завжди надає найкращий результат. Навколо великих артерій легень спостерігаються відкладення колагену у зовнішньому шарі; келихоподібні клітини зустрічаються рідко, і тільки у великих бронхах; бронхо-асоційована лімфоїдна тканина (БAЛT) ледь помітна у здорових легенях миші. Природні патогени миші можуть змінювати фізіологію господаря, роблячи його непридатним для багатьох експериментальних цілей, і хоча кількість і поширеність цих патогенів значно знизилися, багато з них можуть виявлятися у лабораторних тварин і є небажаними в дослідженнях. Висновок. Лабораторні BALB/c миші можуть страждати від фонових хвороб та станів, не залежно від задовільних умов утримання, харчування та експериментальної патології, що слід враховувати у плануванні й описі у дослідженнях.Документ Особливості перебігу лейкоцитокластичного васкуліту із ураженням шкіри. Аналіз клінічних випадків(Полтавський державний медичний університет, 2023) Борзих, Оксана Анатоліївна; Бєлан, Оксана Василівна ; Мормоль, Ірина Анатоліївна; Авраменко, Яніна Миколаївна; Єнгаличев, Тимур Равільович; Маркина, Тетяна Миколаївна; Borzykh, Oksana; Bielan, Oksana; Mormol, Iryna; Avramenko, Yanina; Iengalychev, Timur; Markina, TatianaУ статті описані особливості перебігу лейкоцитокластичного васкуліта шкіри з розглядом 3 клінічних випадків. Лейкоцитокластичний васкуліт шкіри (ЛКВ) - це ізольований васкуліт шкіри без ураження внутрішніх органів (син.: васкуліт дрібних судин шкіри, застаріла назва - гіперсенситивний васкуліт). Васкуліт на сьогодні розглядають як поліетіологічне захворювання.Документ Способи та результати вивчення структури й тинкторіальних властивостей кетгутової нитки(Полтавський державний медичний університет, 2023) Максименко, Олександр Сергійович; Гринь, Володимир Григорович; Maksymenko, O.; Hryn, V.Шовний матеріал, який використовують під час оперативних втручань на органах черевної порожнини, тією чи іншою мірою має антигенні властивості, щоб у процесі загоєння рани, він був зруйнований імунною реакцією на відторгнення, у якій, як відомо, беруть участь цитотоксичні Т-лімфоцити та макрофаги. В свою чергу це може призвести до розвитку асептичного перитоніту. Тому, плануючи експериментальне моделювання асептичного перитоніту, вирішено використати, як антигенну стимуляцію місцевої імунної системи нитку кетгут. Метою роботи було вивчення морфологічних критеріїв мікроскопічної структури та тинкторіальних властивостей кетгутової нитки. Матеріалом слугувала стерильна кетгутова нитка 2/0 розміру, товщиною 0,3 мм, однакові відрізки (завдовжки 17 см), яку довільно скручували в пласкі компактні клубочки, що займали площу приблизно 1 см 2 . Для проведення гістологічного дослідження деякі кетгутові клубочки піддавалися тотальному забарвленню розчином гематоксилін-еозином і наступним укладанням цього клубочка в парафіновий блок та виготовлення з нього відповідних зрізів. Інша половина кетгутових клубочків вивчалася з допомогою методу епоксидної пластинації з виготовленням шліфів з забарвленням 1% розчином метиленового синього на 1% розчині бури та без забарвлення. Після тотального забарвлення кетгутового клубочка розчином гематоксилін-еозином виявлено чітку ацидофільну реакцію, яка проявилась у забарвленні нитки в інтенсивно рожевий колір. Кетгутова нитка має неоднорідну волокнисту структуру, в якій виділяються темні прожилки, що розділяють її на низку поздовжніх, світліших, шаруватих пучків, які складаються із щільної сукупності тонких фібрилярних елементів. Ці фібрилярні елементи – це упорядковано розташовані пучки колагенових волокон, тоді як темні прожилки є прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини. Ці структури об’єктивно можуть бути показовими морфологічними критеріями при мікроскопічному аналізі деструктивних змін кетгутового імплантату в очеревинній порожнині експериментальної тварини.Документ Органозберігаюча мікрохірургія при плеоморфній аденомі привушної слинної залози(Полтавський державний медичний університет, 2023) Стебловський, Дмитро Валерійович; Steblovsky, D. V.Від загальної кількості пухлин слинних залоз у 76,4–90% випадків пухлинним процесом уражається привушна залоза. Серед доброякісних пухлин привушної залози найчастішою пухлиною (61,2–90%) є плеоморфна аденома. Мета. Розробити та застосувати в клінічних умовах мікрохірургічні методики органозберігаючої операції при плеоморфних аденомах привушної залози, визначити основні клінічні показання для застосування конкретного методу хірургічного лікування, знизити ризик розвитку післяопераційних ускладнень. Матеріал даного дослідження базується на результатах хірургічного лікування щелепно-лицьової хірургії 90 пацієнтів з плеоморфними аденомами привушної залози, що проводиться в клініці щелепно-лицьової хірургії на базі відділення щелепно-лицьової хірургії КП ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР. Передопераційний діагноз встановлювався на підставі клінічного обстеження, результатів ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної комп'ютерної томографії привушних залоз, а також цитологічного дослідження матеріалу, отриманого при пункційній біопсії пухлини. У 80 пацієнтів пухлина локалізувалася в поверхневому відділі, а у 7 пацієнтів - у глибокому відділі привушної залози. У 2 пацієнтів мало місце тотальне ураження пухлиною практично всієї залози, у 1 пацієнта відзначався багатовузловий характер ураження пухлинним процесом як поверхневого, так і глибокого відділів залози. В результаті проведених досліджень ми вважаємо, що виконання часткової резекції привушної залози із застосуванням мікрохірургічних принципів операції дозволяє розширити загальноприйняте показання (пухлини розміром до 2 см) для проведення цієї операції при плеоморфних аденомах поверхневого відділу залози. Основним критерієм для застосування даної операції, на нашу думку, є абсолютний розмір пухлини, а відносний відсоток ураження пухлинним процесом поверхневого відділу привушної залози. Якщо за результатами обстеження виявляється, що пухлиною зайнятий не весь поверхневий відділ залози, і можна видалити її в межах здорових тканин із збереженням якоїсь частини цього відділу — перевагу слід надавати даному методу, а не субтотальної резекції залози. Як правило, це можливо, коли такі пухлини (більше 2 см) локалізовані в області полюсів залози. Of the total number of salivary gland tumors, the parotid gland is affected by the tumoral process in 76.4–90% of cases. Among benign tumors of the parotid gland, the most frequent tumor (61.2–90%) is pleomorphic adenoma. The aim of the research is to develop and apply in clinical conditions microsurgical methods of organ-preserving surgery for pleomorphic adenomas of the parotid gland, to determine the main clinical indications for the use of a specific method of surgical treatment, to reduce the risk of developing postoperative complications. The material of this study is based on the results of the surgical treatment of 90 patients with pleomorphic adenomas of the parotid gland, which was carried out in the clinic of maxillofacial surgery on the basis of the Department of Maxillofacial Surgery of MI “Poltava M.V. Sklifosovskyi Regional Clinical Hospital”. Preoperative diagnosis was made on the basis of clinical examination, results of ultrasound and magnetic resonance computer tomography of the parotid glands, as well as the cytological examination of material obtained during puncture biopsy of the tumor. In 80 patients, the tumor was localized in the superficial part, and in 7 patients – in the deep part of the parotid gland. In 2 patients, there was total tumor damage to almost the entire gland; in 1 patient, the multinodular nature of the tumor process in both the superficial and deep parts of the gland was noted. As a result of the conducted research, we believe that performing a partial resection of the parotid gland using microsurgical principles of the operation allows us to expand the generally accepted indication (tumors up to 2 cm in size) for performing this operation for pleomorphic adenomas of the superficial part of the gland. In our opinion, the main criterion for the use of this operation is the absolute size of the tumor and the relative percentage of tumor involvement in the superficial part of the parotid gland. If the results of the examination show that the tumor does not occupy the entire superficial part of the gland, and it can be removed within the limits of healthy tissues while preserving some part of the gland, preference should be given to this method, rather than subtotal resection of the gland. As a rule, this is possible when such tumors (more than 2 cm) are localized in the region of the poles of the gland.Документ Холецистокінінова система головного мозку при невротичній патології(Полтавський державний медичний університет, 2023) Луценко, Руслан Володимирович; Вахненко, Андрій Вікторович; Островська, Галина Юріївна; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Луценко, Ольга Анатоліївна; Lutsenko, R. V.; Vakhnenko, A. V.; Ostrovska, G. Yu.; Moiseieva, N. V.; Lutsenko, O. A.Порушення і дискоординація психічних процесів призводить до змін співвідношення вмісту основних нейромедіаторів і надалі до психічних розладів. Значну роль у таких процесах відіграють нейропептиди, зокрема протитривожні, до яких належать холецистокінін та його рецептори. Встановлено, що збудження рецепторів ХЦК модулює мезолімбічну систему винагороди, тривоги та насичення. Виділяють рецептори ХЦК-1 (кишечник) і ХЦК-2 типу (ЦНС і шлунок). В ЦНС переважає коротка О-сульфатована форма ХЦК-8 і не сульфатована форма ХЦК-5. Показано, що вплив ХЦК на відповідні рецептори пригнічує ГАМК-ергічні рецептори в підкіркових ядрах, що опосередковує передачу нервових сигналів від ендоканабіноїдної системи. В організмі виявлена значна кількість ХЦК-рецепторів, їх агоністів і антагоністів. Потенційно блокатори цих рецепторів можна комбінувати з іншими засобами для лікування захворювань ЦНС. У ХЦК показана анксіогенна дія, яка реалізувалась через вплив селективного агоніста ХЦК2-рецепторів. Є відомості, що ХЦК-4 викликає анксіогенні ефекти через вплив на інші нейротрансміттери, зокрема, за рахунок нейромодуляції дофамінергічної системи, та може взаємодіяти з іншими медіаторними системами. В поведінкових тестах показана анксіолітична дія блокаторів ХЦК-2-рецепторів. Участь цієї системи в патогенезі тривоги підтверджується впливом неселективних агоністів ХЦК-рецепторів і агоністів ХЦК-2-рецепторів у тесті «піднесений хрестоподібний лабіринт». При цьому блокатори ХЦК-2-рецепторів зменшували стан тривоги у цьому тесті. У клінічних дослідженнях вони пригнічували паніку при болюсному застосуванні. Однак невирішеною лишається проблема біодоступності сполук. Значне різноманіття ХЦК-рецепторів і їх експресія в усіх відділах мозку теж значно ускладнює застосування. Отже, ХЦК система головного мозку бере участь у розвитку основних проявів тривожної патології, але існують перспективи медичного застосування речовин, що регулюють функціональну активність ХЦК рецепторів.Документ Відновлення зубів після ендодонтичного лікування ендокоронками(Полтавський державний медичний університет, 2023-04-28) Марченко, Костянтин Валентинович; Marchenko, K. V.Мета дослідження: Проаналізувати адаптацію та міцність ендокоронок для відновлення ендодонтично пролікованих зубів виготовлених з різних матеріалів за даними попередньо проведених досліджень. Матеріали і методи дослідження: Було проведено літературний пошук з використанням електронної бази даних PubMed для пошуку досліджень, пов'язаних з використанням хірургічних шаблонів при проведенні операції імплантації. Пошукові терміни, які були використані: "endocrown". Період пошуку охоплював період з січня 2012 року по грудень 2022 року. До огляду були включені дослідження in vitro. Літературні огляди, реферати, статті, які описують використання ендокоронок для лікування тимчасових зубів, різців, ікол, премолярів, та технічні статті були виключені. Наукова новизна: Забезпечено структуризацію та уточнення даних щодо адаптації та міцності ендокоронок для відновлення ендодонтично пролікованих зубів. Висновки: В ході проведеного ретроспективного аналізу було сформовано вибірку наукових статей у кількості 32. Більшість проаналізованих досліджень демонструють, що дизайн препарування зубів та вибір матеріалу для реставрації ендодонтично пролікованих зубів мають вирішальне значення для стійкості до переломів. Потреба в штифтових реставраціях зменшилася разом із впровадженням адгезивних методів. Ендокоронки ефективно можуть застосовуватися як альтернатива стандартним штифтовим та незнімним частковим знімним протезам, особливо для відновлення значно пошкоджених зубів. Переваги ендокоронкок над традиційними процедурами включають кращу естетику, покращені механічні характеристики, нижчу вартість та коротший час очікування в клініці. Проте, клініцисти повинні з обережністю підходити до вибору типу реставрацій після ендодонтичного лікування. Для підтвердження ж ефективності практичного використання ендокоронок необхідні довгострокові клінічні дослідження.