Наукові праці. Кафедра хірургії № 1

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/254

Переглянути

Перегляд Наукові праці. Кафедра хірургії № 1 за Автор "Bevz, G. V."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Клінічний випадок гіпотонічної гіпергідратації та набряку мозку після промивання шлунка в дитини раннього віку
    (2024) Кравців, Микола Ігорович; Гончарук, Оксана Сергіївна; Дудченко, Максим Олександрович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Бевз, Геннадій Вікторович; Титаренко, Наталія Василівна; Вознюк, Андрій Вікторович; Kravtsiv, M. I.; Goncharuk, O. S.; Dudchenko, M. O.; Ivashchenko, D. М.; Bevz, G. V.; Tytarenko, N. V.; Vozniuk, A. V.
    Для прискорення виведення отрут зі шлунково-кишкового тракту в Україні широко застосовують промивання шлунка. Однак клінічна ефективність цієї процедури не підтверджена в численних контрольованих дослідженнях, а до ускладнень, які загрожують життю пацієнтів, належать аспіраційна пневмонія, перфорація стравоходу або шлунка, ларингоспазм, гіпоксія, порушення ритму, дисбаланс рідини і/або електролітів. Мета — описати особливості діагностики та лікування набряку мозку на тлі гіпотонічної гіпергідратації в дитини після надмірного введення питної води під час промивання шлунка. Клінічний випадок. Описано клінічний випадок успішного лікування набряку мозку на тлі гіпотонічної гіпергідратації в 4-річної дитини після надмірного введення питної води під час промивання шлунка з приводу випадкового ненавмисного вживання левотироксину. Висновки. Гіпонатріємія як причина гіпоосмолярної гіпергідратації є рідкісним і небезпечним для життя станом, що може ускладню-вати промивання шлунка в дітей раннього віку. Слід також ретельно оцінювати ймовірність гіпонатріємії в усіх педіатричних пацієнтів з отруєннями речовинами, які потенційно можуть збільшити секрецію антидіуретичного гормона, і ізотонічний фізіологічний розчин слід використовувати як розчин для промивання шлунку, а також для проведення інфузійної терапії. Для максимально сприятливого прогнозу важливе швидке підвищення сироваткової концентрації натрію на 5 ммоль/л шляхом внутрішньовенної інфузії гіпертонічного 3% розчину натрію хлориду, за його відсутності — 20% розчину манітолу.Це дослідження не передбачало проведення будь-яких експериментів на тваринах або людях. Від мами дитини отримано письмову інформовану згоду на лікування та публікацію цього випадку. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Gastric lavage is widely used in Ukraine to accelerate the removal of poisons from the gastrointestinal tract. However, its clinical efficacy has not been confirmed in multiple controlled studies, and life-threatening complications of this procedure include aspiration pneumonia, esophageal or gastric perforation, laryngospasm, hypoxia, arrhythmias, and fluid and/or electrolyte imbalance. The aim is to describe the features of diagnosis and treatment of cerebral edema with hypotonic hyperhydration in a 4 child after excessive administration of drinking water during gastric lavage. Clinical case. A report of a clinical case of successful treatment of cerebral edema with hypotonic hyperhydration in a 4-year-old child after excessive administration of drinking water during gastric lavage due to accidental inadvertent intake of levothyroxine is presented. Conclusions. Hyponatremia as a cause of hypoosmolar hyperhydration is a rare and life-threatening condition that can complicate gastric lavage in young children. The possibility of hyponatremia should also be carefully evaluated in all pediatric patients with intoxications with substances that can potentially increase antidiuretic hormone secretion, and isotonic saline should be used as a gastric lavage solution as well as for infusion therapy. For the most favorable prognosis, it is important to quickly increase the serum concentration of sodium by 5 mmol/l by intravenous infusion of hypertonic 3% sodium chloride solution, in its absence — 20% mannitol solution.This study did not involve any experiments on animals or humans. Written informed consent for treatment and publication of this case was obtained from the child's mother.No conflict of interests was declared by the authors.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінювання стану ендометрія залежно від методу переривання вагітності та особливостей ведення післяабортного періоду
    (2024) Кравців, Микола Ігорович; Бодашевська, Катерина Дмитрівна; Дудченко, Варвара Максимівна; Таран, Оксана Анатоліївна; Бевз, Геннадій Вікторович; Вознюк, Андрій Вікторович; Kravtsiv, M. I.; Bodashevska, K. D.; Dudchenko, V. M.; Taran, О. А.; Bevz, G. V.; Vozniuk, A. V.
    Збереження репродуктивного здоров’я жінок після артифіційного аборту в ранніх термінах є надзвичайно актуальним завданням сучасної системи охорони здоров’я. Мета — дослідити функціональний стан ендометрія залежно від методу переривання вагітності та особливостей ведення післяабортного періоду дослідити функціональний стан ендометрія залежно від методу переривання вагітності та особливостей ведення післяабортного періоду. Матеріали та методи. Проведено проспективне контрольоване дослідження за участю 160 жінок віком від 18 до 43 років, яким виконано медикаментозний аборт (І група) або переривання вагітності методом вакуум-аспірації (ІІ група). Кожну з цих груп поділено на 2 підгрупи по 40 жінок. Пацієнтки ІА та ІІА підгруп брали участь у лікувально-реабілітаційній програмі для збереження репродуктивного здоров’я після переривання вагітності, у ІБ та ІІБ (контрольних) підгрупах ведення післяабортного періоду відбувалося за загальноприйнятими принципами. У післяабортному періоді жінкам виконано трансвагінальну сонографію та визначення в біоптаті ендометрія маркера хронічного ендометриту - CD138. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21». Результати. У жінок після переривання вагітності зменшується товщина ендометрія. З’ясовано, що товщину ендометрія менше 7 мм на 20—24-ту добу від початку чергової менструації мала достовірна менша кількість жінок, яким застосовували запропоновану лікувально-реабілітаційну програму після медикаментозного аборту, ніж після вакуум-аспірації. Встановлено достовірно меншу кількість випадків хронічного ендометриту в пацієнток, яким після переривання вагітності шляхом вакуум-аспірації призначали розроблену схему лікування та реабілітації, ніж у відповідній контрольній підгрупі - 1 (2,5%) проти 6 (15,0%). Висновки. Отримані результати свідчать, що ефективне збереження репродуктивного здоров’я жінок після артифіційних абортів потребує комплексного підходу з чітким діагностичним алгоритмом, патогенетично обґрунтованими заходами лікування та реабілітації. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Preserving women's reproductive health after early artificial abortion is an extremely relevant task for modern healthcare systems. Aim — to investigate the functional state of the endometrium depending on the method of pregnancy termination and the peculiarities of postabortion period management. Materials and methods. A prospective controlled study was conducted involving 160 women aged 18 to 43 years who underwent either medical abortion (Group I) or pregnancy termination by vacuum aspiration (Group II). Each group was further divided into two subgroups of 40 women each. Women in subgroups IA and IIA participated in a therapeutic and rehabilitation program aimed at preserving reproductive health after pregnancy termination, while women in the subgroups IB and IIB (control) received standard post-abortion care. Transvaginal sonography was performed on days 1—3, 14 days after the abortion, and on days 20—24 of the subsequent menstrual cycle. One month after the abortion, CD138, a marker of chronic endometritis, was assessed in endometrial biopsy samples. Statistical analysis was performed using SPSS 21. Results. Women experienced a decrease in endometrial thickness following pregnancy termination. It was found that a significantly lower proportion of women who participated in the proposed therapeutic and rehabilitation program had an endometrial thickness of less than 7 mm on days 20—24 of the next menstrual cycle after medical abortion and after vacuum aspiration. Furthermore, there was a significantly lower incidence of chronic endometritis among women who received the therapeutic and rehabilitation protocol after vacuum aspiration compared to the control subgroup: 1 case (2.5%) versus 6 cases (15.0%). Conclusions. The results indicate that effective preservation of women's reproductive health after artificial abortion requires a comprehensive approach, including a clear diagnostic algorithm and pathogenetically substantiated treatment and rehabilitation measures. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.