Дисертації
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації за Автор "Khilinich, Ye. S."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив зубних пластинкових протезів на морфофункціональний стан малих слинних залоз піднебіння(Полтавський державний медичний університет, 2021-10-05) Хілініч, Євгеній Сергійович; Khilinich, Ye. S.Хілініч Євгеній Сергійович. Вплив зубних пластинкових протезів на морфо-функціональний стан малих слинних залоз піднебіння. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 221 – Стоматологія. – Полтавський державний медичний університет, МОЗ України, Полтава, 2021. Дисертація присвячена актуальному для клініки ортопедичної стоматології питанню – дослідженням впливу повних знімних пластинкових протезів з акрилатів у різні терміни користування ними на морфо-функціональний стан малих слинних залоз піднебіння. Актуальність зумовлена досить значною потребою серед населення у виготовленні саме таких протезів, а проведений аналіз літературних джерел підтвердив думку про те, що навіть стрімкий розвиток клінічного матеріалознавства, впровадження в практику ортопедичної стоматології сучасних матеріалів для базисів знімних пластинкових протезів – поліпропілену, нейлону – не зменшив відсоток повних знімних протезів, виготовлених з акрилових пластмас, і сягає від 91 до 98 %. Такі дані свідчать, що метакрилати залишаються найбільш розповсюдженим і вживаним матеріалом для таких протезів. Мета роботи – довести залежність морфо-функціональної організації малих слинних залоз піднебіння від впливу знімних пластинкових протезів з акрилатів і встановити механізм їх пошкодження в різні терміни користування протезами шляхом проведення клінічних та експериментальних досліджень. З метою виконання поставлених у роботі завдань нами виділено 3 основні етапи дослідження. На першому етапі на основі проведеного порівняльного аналізу літературних джерел, вивчення поширеності змін стану секреції слинних залоз порожнини рота в пацієнтів із повною втратою зубів до та після протезування знімними пластинковими протезами ми припустили, що повні знімні протези, виготовлені з акрилової пластмаси, впливають на морфо-функціональний стан малих слинних залоз піднебіння. Нами було обґрунтовано необхідність розробки апарату для визначення температурних показників слизової оболонки піднебіння та тиску повного знімного протеза на тканини протезного ложа, проведена підготовка матеріалів до його створення, отримано офіційне визнання запропонованого пристрою (патент на корисну модель) і впроваджено його для діагностики змін стану слизової оболонки протезного ложа верхньої беззубої щелепи. На другому етапі – основному, ми провели відбір 47 пацієнтів із повною втратою зубів для ортопедичного лікування та проведення клініколабораторних досліджень до протезування та в різні терміни користування повними знімними протезами за їх інформованої згоди на проведення такого лікування і подальшої участі в дослідженнях та відповідно до Гельсінської декларації всесвітньої медичної асоціації щодо етичних принципів медичних досліджень за участю людини в якості об’єкта. За допомогою запропонованого пристрою проведено дослідження температурних показників слизової оболонки піднебіння та тиску в пацієнтів із повною втратою зубів до та після протезування повними знімними пластинковими протезами. За даними термометричних досліджень слизової оболонки піднебіння у беззубих пацієнтів до накладання протезів встановили, що показники температури значно нижчі, ніж в осіб із інтактними зубними рядами. Пониження температури в беззубих пацієнтів на 1,5-20 порівняно з особами з інтактними зубними рядами свідчить про сповільнення трофічних процесів у тканинах беззубих щелеп у зв’язку з втратою зубів та з віком. Отримані дані вказують, що зміни температури відбуваються і в динаміці – при відкритому та закритому роті. Різниця в показниках склала 1,5-1,70. Суттєві зміни температури відбуваються після накладання протезів. На першу добу користування протезами при відкритому роті температура підвищилась на 20 , при закритому – на 1,50 . Через 7 діб спостерігається ще більше підвищення температури порівняно з показниками до накладання протезів – на 3,20 при закритому роті та на 2,70 при відкритому. Такі результати свідчать про виникнення «парникового ефекту» та запальної реакції слизової оболонки протезного ложа внаслідок дії акрилового базису протезу як чужорідного тіла. На 30 добу спостерігали незначне зниження температури в межах 0,3-0,50 як при відкритому, так і при закритому роті, що вказує на певну адаптацію до протеза, але не зменшує його впливу на прилеглі тканини. Через 3 місяці користування протезами температура при відкритому роті підвищилась на 0,50 ; при закритому практично залишилась на тому ж рівні, що й на 30 добу, що свідчить про виникнення явища сталого «парникового ефекту» під базисом протеза. Упродовж 6, 12, 24 і 36 місяців спостерігалися практично сталі температурні показники як при відкритому, так і при закритому роті порівняно з 30 добою. Різниця складала всього 0,2-0,30 , що є не суттєвим і не зменшує явища «парникового ефекту» і свідчить про наявність постійного запалення в слизовій оболонці протезного ложа. З метою встановлення взаємодії між повними знімними протезами з акрилової пластмаси, слизовою оболонкою протезного ложа й малими слинними залозами піднебіння, станом їх секреції на цьому етапі проведені дослідження швидкості та кількості слиновиділення малими слинними залозами піднебіння в різні терміни користування повними знімними протезами. Нами запропонована методика визначення кількості виділеної слини залозами піднебіння. Для більш реальної клінічної картини спочатку визначили швидкість секреції в пацієнтів з інтактними зубними рядами. За даними дослідження вона становила 0,006 мг/с. У першу добу після накладання протезів слиновиділення значно збільшується, практично у два рази порівняно зі станом до протезування, оскільки протез є вагомим подразником і сприймається як чужорідне тіло. Така картина спостерігається і на сьому добу. У цей час в якості подразника слизової оболонки протезного ложа вступає в дію залишковий мономер, який вивільняється з базису протеза та негативно впливає на тканини протезного ложа, на малі слинні залози зокрема. Через 30 днів після накладання протезів, після завершення раннього періоду адаптації, швидкість слиновиділення зменшилась до рівня до протезування, проте кількісні показники були вищими майже в два рази. З третього місяця користування протезами спостерігається постійне зменшення секреторної активності малих слинних залоз піднебіння і до 36 місяців швидкість слиновиділення стала меншою у два рази, порівняно з даними до протезування. Це свідчить про негативний комплексний вплив базисів знімних протезів за рахунок дії залишкового мономеру, підвищення температури під базисом, створення «парникового ефекту», що в сукупності призводить до виникнення гострих запальних процесів у тканинах протезного ложа, які поступово стають хронічними, призводять до деструктивних та атрофічних процесів у малих слинних залозах. Через 36 місяців відбувається їх виснаження, яке характеризується гіпосалівацією, що може бути причиною сухості слизової оболонки протезного ложа. З метою вивчення впливу базисів повних знімних протезів на стан малих слинних залоз піднебіння на цьому етапі проводилися дослідження мікробного балансу слизової оболонки протезного ложа верхньої щелепи, базису протеза на верхню щелепу в різні терміни користування; досліджували стан слизової оболонки піднебіння на предмет наявності запалення та його ступеня. За даними цих досліджень встановлено порушення мікробного балансу в порожнині рота та наявність різного ступеня запальних процесів у слизовій оболонці твердого піднебіння вже після 6 місяців користування протезами. На третьому етапі для підтвердження та наукового обґрунтування значення впливу мономеру акрилових пластмас як фактора ризику на морфо-функціональний стан малих слинних залоз піднебіння в пацієнтів, які користуються повними знімними пластинковими протезами, нами проведені експериментальні дослідження на піддослідних тваринах (щурах), якими встановлено, що внаслідок дії мономера базисної акрилової пластмаси «Фторакс» у слизовій оболонці твердого піднебіння наявні явища дистрофії, гіпер- та дискератозу, а збільшення кількості інтраепітеліальних лімфоцитів і наявність клітинних інфільтратів свідчать про запальні процеси в сполучній тканині. У підслизовій основі твердого піднебіння сумарний об'єм слинних залоз істотно змінюється під дією мономеру. Встановлено прямо пропорційну залежність ступеня ушкодження слинних залоз від терміну дії мономера. На підставі отриманих даних температурних показників, показників тиску протезів на слизову оболонку піднебіння, змін кількісного складу мікрофлори порожнини рота та результатів експериментальних досліджень структурної організації слизової оболонки твердого піднебіння щурів під дією мономеру пластмаси «Фторакс» встановлено прямо пропорційну залежність морфо-функціонального стану малих слинних залоз піднебіння від термоізолювального впливу базису протеза та його тиску на слизову оболонку, дії залишкового мономеру та терміну користування знімними протезами. Встановлено, що внаслідок впливу базису повного знімного протезу на слизову оболонку піднебіння в малих слинних залозах у ранні терміни виникають гострі запальні процеси, посилене слиновиділення, що поступово за рахунок мікробіологічних змін на фоні підвищеної температури слизової призводить до хронічного запалення, дистрофічних та атрофічних процесів у них і, як наслідок, зниження рівня секреції, що стає причиною сухості слизової оболонки та ще більшого ушкодження самих залоз і погіршення ефективності користування протезами. На підставі встановленого механізму негативної дії повних знімних пластинкових протезів на малі слинні залози піднебіння, що призводить до зменшення їх секреторної активності і, як наслідок, сухості слизової оболонки протезного ложа, запропоновано спосіб профілактики виникнення таких ускладнень – полоскання порожнини рота 1% спиртовим розчином хлорофіліпту та натрієвої солі карбоксиметилцелюлози; вважаємо необхідним рекомендувати проводити заміну таких протезів через 2 роки їх використання. Дані про морфо-функціональну організацію малих слинних залоз піднебіння під дією розчину мономеру акрилової базисної пластмаси можуть слугувати як наукове та методологічне підґрунтя для подальшої розробки методів профілактики й лікування патологічних процесів, які виникають у порожнині рота в різні терміни користування протезами.