Дисертації
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 98
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Клініко-лабораторне обгрунтування застосування «Кальцексу» для лікування початкових форм флюорозу зубів у дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2001) Амосова, Людмила Іванівна; Амосова, Людмила Ивановна; Amosova, L. I.Доведено, що початкові форми флюорозу не самовиліковуються з плином часу, а вже через рік починають трансформуватися у більш тяжкі, майже зникаючи через 10 років, що потребує проведення вторинної профілактики флюорозу в перші роки після прорізування зубів. Уперше в умовах клініки досліджена ефективність використання кальцій-органічного комплексу “Кальцекс” у місцевій терапії хворих на початковий флюороз. Визначені оптимальна концентрація препарату, способи його застосування, кратність сеансів на курс лікування та методи контролю ефективності терапії. Установлено, що екзогенне застосування “Кальцексу” вдвічі ефективніше від використання глюконату кальцію місцево та перорально у поєднанні з вітаміном В1. Обгрунтована й апробована в клініці методика лікування постійних зубів із проявами флюорозу у вигляді крейдоподібних плям.Документ Стан здоров’я дітей, що мешкають на нітратно-забрудненій території та обгрунтування методів їх реабілітації(Полтавський державний медичний університет, 2004) Пікуль, Катерина ВікторівнаАктуальність теми визначається пріоритетністю, важливістю досліджень, які мають профілактичне направлення, що спрямоване на забезпечення гармонійного зростання та розвитку дітей раннього віку, їх резистентності до дії інфекцій та інших несприятливих зовнішніх чинників. Як відомо, згідно інтерпретації ВООЗ та вітчизняних вчених, здоров’я визначається як повне фізичне, психічне та соціальне благополуччя, а не тільки відсутність захворювання. В останні роки вчені відмічають, що стан здоров’я дітей є одним із найбільш чутливих біологічних показників, який відображає якість оточуючого середовища [1-6]. На тлі повсюдного забруднення довкілля в Україні хімічними та радіоактивними речовинами і несприятливого їх впливу на здоров’я населення, питання щодо ролі постійного нітратного навантаження у формуванні порушень здоров’я дітей залишаються нез’ясованими. Їх вирішення є важливим як з теоретичної, так і практичної точки зору, зокрема для оцінки ризику виникнення захворювань та їх профілактики. У цьому плані проведені цікаві різнопланові дослідження, але багато питань досі недостатньо розроблені, зокрема патогенетичні ланки та особливості перебігу захворювань шлунково-кишкового тракту, фізичного розвитку дітей за умови нітратно-забрудненого довкілля. Наведені аргументи стали передумовою для проведення власних клініко-експериментальних досліджень з метою всебічної оцінки стану здоров’я дітей, їх фізичного розвитку з аналізом факторів, які його обумовлюють, що дозволить розробити відповідні заходи по профілактиці розвитку захворювань у дітей, які мешкають на нітратно-забруднених територіях.Документ Підвищення резистентності твердих тканин зубів та тканин пародонта у дітей із зубощелепними аномаліями(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Марченко, Костянтин Валентинович; Марченко, Константин Валентинович; Marchenko, K. V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, Полтава, 2012. Дисертація присвячена питанню підвищення резистентності твердих тканин зубів і тканин пародонта в дітей із зубощелепними аномаліями. Виявлено, що поширеність та інтенсивність карієсу та захворювань тканин пародонта в дітей із зубощелепними аномаліями та шкідливими звичками вищі, ніж у дітей, які не мають ортодонтичної патології. Розроблений і впроваджений у клініку лікувально-профілактичний комплекс, який сприяє покращенню гігієни порожнини рота, позитивно впливає на тверді тканини зубів (тест емалевої резистентності), підвищує швидкість слиновиділення, рН, мінералізуючу здатність ротової рідини, показник вмісту кальцію, активність каталази і лізоциму в ротовій рідині, знижує активність уреази ротової рідини, нормалізує показник ступеня дисбіозу. Ефективність запропонованого способу оцінювалася по закінченню 18 місяців. Застосування запропонованого комплексу призводить до редукції приросту карієсу постійних зубів у дітей із зубощелепними аномаліями на 59,4% і редукції показника РМА у них на 68,7%Документ Морфофункціональна характеристика великих слинних залоз щурів в нормі та після введення платифіліну і прозерину(Полтавський державний медичний університет, 2015) Цуканов, Дмитро ВолодимировичОтримані дані є теоретичною передумовою для розробки діагностичного алгоритму вивчення біоптатів слинних залоз для морфологічної експрес-діагностики ступеня адаптаційних і компенсаторних резервів тканин органа при патологічних процесах останніх та дають змогу підбору комплексу антиксеростомічної терапії за умови уражень слинних залоз та СОПР. Отримані результати визначають важливість вивчення структурного забезпечення стимульованого слиноутворення для клінічної практики та обґрунтовують доцільність пошуку нових комплексних медикаментозних методів лікування дисфункції слинних залоз, з огляду на визначені особливості структурних змін окремих елементів структурно-функціональних одиниць великих слинних залоз при їх стимуляції і дозволяють запропонувати нові підходи до патогенетичного лікування дисфункції слинних залоз в клініці. Отримані дані можуть бути використані вченими-морфологами для подальшого вивчення змін структурної організації великих слинних залоз при патологічних станах. Корисними для клініцистів будуть нові підходи до корекції дисфункції слинних залоз у людини після застосування лікувальних процедур в онкології, стоматології, терапії, використання деяких фармакологічних засобів та у людей похилого і старечого віку, з огляду на загальну тенденцію до старіння населення планети. Викладені в дисертації теоретичні дані упроваджені в навчальний процес і науково-дослідну роботу кафедр нормальної анатомії, патологічної анатомії, МНС з оперативною хірургією та топографічною анатомією ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія»; гістології, цитології та ембріології Харківського національного медичного університету; Одеського державного медичного університету і ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України» та можуть бути використані на морфологічних кафедрах вищих навчальних закладів медико-біологічного профілю.Документ Ефективність комплексного лікування місцевопоширеного раку гортані при застосуванні індукційної хіміо- та мультифракційної променевої терапії(Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, 2016) Жукова, Тетяна Олександрівна; Жукова, Татьяна Александровна; Zhukova, T. A.Документ Світська бесіда як український лінгвокультурний феномен і її трансформації в часі(2016) Жовнір, Марина МиколаївнаУ дисертації здійснено комплексний аналіз світської бесіди як специфічного українського лінгвокультурного феномена з кін. XIX – до поч. XXI ст. Проінтерпретовано й систематизовано теоретичні засади дослідження світської бесіди, проаналізовано її комунікативно-прагматичну організацію, досліджено семантико-прагматичні трансформації світськості. Простежено еволюцію мовленнєвих портретів світських комунікантів кін. XIX – поч. XXI ст., зокрема, вирізнено й проаналізовано специфіку функціювання в дискурсі спектра номінацій світського мовця, визначено й схарактеризовано його константні та змінні дискурсивні характеристики, встановлено й описано значущі для кожного з розглядуваних у дисертаційній праці часових відтинків осередки гуртування світських кіл. Крім цього, виявлено й диференційовано мовні індикатори поведінкового кодексу аналізованого дискурсу, які відображають його етикетну специфіку й знакові етноментальні риси українців.Документ Пошук антидепресантів серед похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти(Українська медична стоматологічна академія, 2016) Сидоренко, Антоніна Григорівна; Сидоренко, Антонина Григорьевна; Sydorenko, A. H.Дисертація присвячена доцільності застосування для корекції депресивних розладів нового похідного 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти ‒ етилового ефіру 4-[2-гідрокси-2-(2-oксo-1,2-дигідро-індол-3-іліден)-ацетаміно]-масляної кислоти (сполука Е-38) у дозі 12 мг/кг. Показано, що сполука Е-38 при одноразовому уведенні серед інших похідних 2-оксоіндоліну у тесті «відкрите поле», Порсолта і «підвішування за хвіст» зменшує прояви депресії, відчуття страху і її вплив триває щонайменше 24 год. Речовина на тлі фармакологічних моделей депресії зменшує тривалість і вираженість галоперидолової каталепсії, збільшує рухову активність, попереджає розвиток блефароптозу, пози «горба» і пілоерекції при резерпінової депресії, а також попереджає клонідинові емоційно-поведінкові розлади у тесті «відкрите поле» і за активністю перевищує іміпрамін. Сполука Е-38 модифікує апоморфіну стереотипію, посилює екзофтальм, пілоерекцію, гіперсалівацію та попереджає гіпотермію на тлі L-ДОФА (100 мг/кг). Також посилює специфічні ефекти 5-окси-триптофану (50 мг/кг) на відміну від іміпраміну і зменшує ареколіновий і нікотиновий тремор. При хронічному помірному стресу сполука зменшує забруднення шерстяного покриву, збільшує кількість підходів до поїлки з сахарозою і позитивно впливає на поведінку щурів у тесті Порсолта. Антидепресивна дія сполуки при експериментальній патології пов’язана з корекцією рівня норадреналіну, дофаміну, серотоніну і активності моноаміноксидази-А у крові та тканинах головного мозку щурів. Диссертация посвящена целесообразности применения для коррекции депрессивных расстройств нового производного 2-оксоиндолин-3-глиоксиловой кислоты - этилового эфира 4- [2-гидрокси-2-(2-oксo-1,2 дигидро-индол-3-илиден)-ацетамино] масляной кислоты (соединение Е-38) в дозе 12 мг/кг. Показано, что соединение Е-38 при однократном введении среди других производных 2-оксоиндолина в тесте «открытое поле», Порсолта и «подвешивание за хвост» уменьшает проявления депрессии, чувство страха и ее влияние продолжается не менее 24 ч. Вещество на фоне фармакологических моделей депрессии уменьшает продолжительность и выраженность галоперидоловои каталепсии, увеличивает двигательную активность, предупреждает развитие блефароптоз, позы «горба» и пилоэрекция при резерпиновой депрессии, а также предупреждает клонидин эмоционально-поведенческие расстройства в тесте «открытое поле» и по активности превышает имипрамин. Соединение Е-38 модифицирует апоморфина стереотипию, усиливает экзофтальм, пилоэрекция, гиперсаливацию и предупреждает гипотермию на фоне L-ДОФА (100 мг/кг). Также усиливает специфические эффекты 5-окси-триптофана (50 мг/кг) в отличие от имипрамина и уменьшает ареколиновий и никотиновый тремор. При хроническом умеренном стрессе соединение уменьшает загрязнение шерстяного покрова, увеличивает количество подходов к поилке с сахарозой и положительно влияет на поведение крыс в тесте Порсолта. Антидепрессивное действие соединения при экспериментальной патологии связано с коррекцией уровня норадреналина, дофамина, серотонина и активности моноаминоксидазы-А в крови и тканях головного мозга крыс. The thesis deals with practicability of use new derivative of 2-oksoindolin-3-glyoxylic acid-ethylic ether 4 [2-hydroksy-2-(2-okso-1,2-dihidro-indol-3-iliden)-atsetamino]-oil acid of E-38 substance in the dosage of 12 mg/kg for correction depressive disorders. It was determined E-38 substance among other 2-oksoindolin derivatives in such tests as «open field», Porsolt test, «tail suspension test» decreases depression, fear and its influence lasts only 24 hour. The substance decreases duration and intensity of haloperidol catalepsy, increases locomotion, prevents blepharoptosis development, «hump» pose piloerection during reserpinized depression, and also prevents clonidine emotional and behavioral disorders in test «open field» and exceeds imipramine. E-38 substance modifies apomorphin stereotypy, intensifies exophtalmos, piloerection, hypersalivation, and prevents hypothermia based on dihydroxyphenylalanine (100 mg/kg). It also intensifies specific effects of 5-oxytriptophan (50 mg/kg) as opposed to imipramine and decreases arecoline and nicotinic tremor. During chronic moderate stress the substance decreases the pollution of woolen covering, increases the number of ways to the drinking-bowl with saccharose and positively affects rats’ behavior in Porsolt test. Antidepressive action of this substance is associated with the level correction of noradrenaline, dopamine, serotonin and activity of monoamineoxidase-A in blood and tissues of rats’ brain.Документ Клініко-морфологічний стан смакових рецепторів у період адаптації пацієнтів до знімних пластинкових протезів(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2016) Давиденко, Вадим ЮрійовичДокумент Комплексний променевий моніторинг хіміопроменевої терапії місцевопоширеного раку прямої кишки(Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, 2016) Васько, Лариса Николаевна; Васько, Лариса Миколаївна; Vasko, L. N.Документ Діагностичні аспекти змін стану порожнини рота в пацієнтів при користуванні металокерамічними мостоподібними протезами в бічних ділянках зубних рядів(2016) Коробейнікова, Юлія ЛеонідівнаДисертація є клінічною роботою, яка присвячена оптимізації діагностики структурно-функціональних змін стану порожнини рота в пацієнтів при користуванні металокерамічними мостоподібними конструкціями. Клінічні дослідження включали 90 осіб. Розподіл на групи проводили за терміном користування металокерамічною конструкцією. До І групи увійшло 29 пацієнтів, які користувалися мостоподібними металокерамічними протезами менше 5 років, ІІ група - пацієнти, які користувалися мостоподібними металокерамічними протезами понад 5 років. Кількість таких пацієнтів склала 31 особу. До III групи увійшло 30 осіб з інтактними зубними рядами (група контролю). Розроблено спосіб визначення інтенсивності оклюзійного тиску в пацієнтів із незнімними металокерамічними протезами за допомогою сенсорної плівки, за допомогою метода КПКТ об’єктивно оцінені структурно- функціональні зміни кісткової тканини. Розроблений і впроваджений у практику клінічно-статистично доказовий метод визначення гігієнічного стану ротової порожнини в пацієнтів із незнімними металокерамічними мостоподібними протезами за допомогою мікроскопічної кристалографії, що підтверджено високим рівнем якості кореляційної моделі (R = 0,983; R2 = 0,966). Багатофакторний дисперсійний аналіз виявив домінуючий рівень кореляції показників оклюзіографії від фактора терміну користування незнімними металокерамічними мостоподібними конструкціями в дистальних ділянках зубних рядів (F = 581,871). Установлено значну статистично доведену залежність числових показників ширини періодонтальної щілини в ділянці апекса (F = 563,007) та показника щільності кісткової тканини в ділянці апекса (F = 779,43) від цього ж фактора. Водночас спостерігалася мінімальна кореляція всіх досліджуваних показників цифрової оклюзіографії та КПКТ від фактора топографії ортопедичної конструкції (F = від 6,017 до 9,433).Документ Сравнительная морфология зубов лабораторных животных и человека в аспекте кариозной болезни(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Саркисян, Ерванд Грантович; Саркісян, Ерванд Грантович; Sarkisyan, E. G.Дисертація присвячена теоретичному вивченню проблеми морфологічної схожості і видовому розходженні між зубами людини і деяких лабораторних тварин (собак, кролів і білих щурів), цільовою установкою якої стало встановлення найбільш прийнятного виду тварин для експериментального моделювання каріозної хвороби. В роботі обґрунтовано положення, згідно якого протидія абразивному стиранню зубів обох типів (короткокоронкових і довгокоронкових) здійснюється не тільки за рахунок виключної твердості емалі, але і стійкої пружності дентину, що знаходяться в складі зубів у певному композитному відношенні, при якому емаль використовується в якості зміцнювача дентину (принцип армування матеріалів). У короткокоронкових зубів загальний запас композитної міцності (зносостійкості) генетично обмежений висотою коронки і особливістю конфігурації її оклюзійної поверхні. В таких зубах залучення дентину в процес зношування починається після абразивного стирання найтовстішого шару емалі на підвищеннях жувальних горбів. При цьому товщина емалі знаходиться в прямій залежності від тривалості життя тварин. На відміну від них, у довгокоронкових зубів дентин спочатку (після їх прорізування) знаходиться в оголеному стані на оклюзійній поверхні, виявляючись схильним до абразивного стирання. Ці зуби при житті мають практично необмежений запас зносостійкості за рахунок постійного відростання. Завдяки перманентному оновленню їх твердих тканин повністю виключається можливість стійкого ураження їх каріозним процесом. До цього розряду повністю відносяться зуби кроля, а також передні (різцеві) зуби щура, які не можуть бути морфологічним субстратом при оцінюванні результатів експериментального моделювання карієсу. З цією метою найбільш прийнятними об’єктами можуть бути кутні (щічні) зуби щура, але тільки за умов конкретної розробки методів, провокуючих розвиток каріозної хвороби; Диссертация посвящена теоретическому изучению проблемы о морфологическом сходстве и видовом различии между зубами человека и некоторых лабораторных животных (собаки, кролики и белые крысы), целевой установкой которой явилось установление наиболее приемлемого вида животных для экспериментального моделирования кариозной болезни. Для достижения поставленных задач использованы в основном анатомические методы препарирования, а также заключение зубов человека и отдельных фрагментов зубочелюстной системы животных в эпоксидную смолу и изготовление из полученных эпоксидных блоков полированных шлифов разной толщины, с дальнейшей их окраской метиленовым синим. В работе обосновано положение, согласно которому противодействие абразивному изнашиванию зубов обоих типов (короткокоронковых и длиннокоронковых) осуществляется не только за счет исключительной твердости эмали, но и устойчивой упругости дентина, находящихся в составе зубов в определенном композитном отношении, при котором эмаль используется в качестве упрочнителя дентина (принцип армирования материалов). У короткокоронковых зубов общий запас композитной прочности (износоустойчивости) генетически ограничен высотой коронки и особенностью конфигурации ее окклюзионной поверхности. В таких зубах вовлечение дентина в процесс изнашивания начинается после абразивного стирания самого толстого слоя эмали на возвышениях жевательных бугров. При этом толщина эмали находится в прямой зависимости от продолжительности жизни животных. В отличие от них, у длиннокоронковых зубов дентин изначально (после их прорезывания) находится в обнаженном состоянии на окклюзионной поверхности, оказываясь подверженным абразивному стиранию. Эти зубы при жизни обладают практически неограниченным запасом износоустойчивости за счет постоянного отрастания. Благодаря перманентному обновлению их твердых тканей полностью исключается возможность стойкого повреждения и кариозным процессом. К этому разряду всецело относятся зубы кролика, а также передние (резцовые) зубы крысы. Характерным видовым отличием в зубочелюстной системе крысы от таковой кролика, является то, что у первых животных коренные (щечные) зубы по форме – это трехкорневые квадритуберкулярные образования, которые в главном являются миниатюрным подобием моляров человека. Исходя из этого, можно считать, что экспериментальное моделирование кариозной болезни на белых крысах в состоянии обеспечить желаемые результаты. Но их морфологическая визуализация окажется во многом затруднительной из-за слишком малых размеров коронки (всего лишь около 2 мм) их коренных зубов, которые только и могут являться морфологическим субстратом кариозного поражения. Преодоление данного затруднения может быть решено с помощью морфологических методов, которые использованы в данной диссертации;The thesis is devoted to the theoretical study of the problems of the morphological similarities and specific differences between the teeth of humans and some laboratory animals (dogs, rabbits and white rats), setting the target of which was the establishment of the most appropriate species for the experimental simulation of carious disease. We justify the provision according to which resistance to abrasion of the teeth of both types (shortcrown and longcrown teeth) is carried out not only by the exceptional hardness of enamel, but also the stability of elastic dentin which are composed in teeth in a particular composite regard in which enamel is used as a hardener dentin ( reinforcement material principle). In shortcrown teeth total stock of composite strength (durability) genetically limited height of the crown, and feature configuration of the occlusal surface. In such engagement teeth dentin wear in abrasive process begins after erasing the thickest layer of enamel on the occlusal elevations mounds. At the same time the enamel thickness is directly dependent on the duration of animal life. In contrast, in longcrown tooth dentin initially (after the eruption) is a state in the nude on the occlusal surface, they find themselves exposed to abrasive abrasion. These teeth during life have virtually unlimited supply of durability due to constant regrowth. Due to the permanent renewal of their hard tissues completely exclude the possibility of proof of damage and the carious process. To this category belong entirely rabbit teeth, and front (incisal) rat teeth. Characteristic species difference in the teeth-jaw system of rats from that of the rabbit, is that the first indigenous animals (cheek) teeth in shape – it three-root squaretuberkular formation, which in the main are the miniature likeness of human molars. From this we can assume that the experimental simulation of carious disease on white rats are able to provide the desired results. But their morphological visualization will be difficult in many respects due to too small crown size (only about 2 mm) of the molars, which alone can be morphologic substrate of carious lesions. Overcoming this difficulty it can be solved by using morphological methods, which are used in this thesis.Документ Особливості клінічного перебігу і профілактики карієсу зубів у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторно-вірусні інфекції(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016-09-27) Павленкова, Оксана Сергіївна; Павленкова, Оксана Сергеевна; Pavlenkova, O. S.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, Полтава, 2016. Дисертація є клінічною роботою, яка присвячена обґрунтуванню підвищення резистентності твердих тканини зубів у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторно-вірусні інфекції. Обстеження 200 дітей 6-7 років виявило, що поширеність карієсу зубів у дітей, які часто хворіють на ГРВІ, становить 80,8±5,65% при інтенсивності ураження 2,94±0,39 зуба за показником КПВ+кп. Ураженість каріозним процесом відбувається на тлі погіршення гігієни ротової порожнини, а також показників ротової рідини (кислотостійкості емалі, мінералізуючого потенціалу, клінічного визначення швидкості ремінералізації емалі, швидкості слиновиділення, в´язкості, рН, умісту кальцію і неорганічного фосфору, активності лізоциму й уреази). Розроблений і впроваджений у клінічну практику лікувально-профілактичний комплекс, до складу якого входять кальційумісна зубна паста, препарати «Лецитин Д3», «Біотрит С», зубний еліксир «Лізодент», полівітамінний комплекс «Супервіт», дію якого оцінювали через 1, 6 місяців та через 1, 1,5 і 2 роки після призначення. Про ефективність застосування лікувально-профілактичних заходів свідчать покращення гігієни ротової порожнини, показників ТЕР-тесту і клінічного визначення швидкості ремінералізації емалі, мінералізуючого потенціалу і рН ротової рідини, швидкості слиновиділення, зниження в´язкості, підвищення рівня кальцію і неорганічного фосфору, підвищення активності лізоциму і зниження активності уреази та нормалізація ступеня дисбіозу. Редукція приросту карієсу зубів у дітей становить 62,9 %; Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» МЗ Украины, Полтава, 2016. Диссертация является клинической работой, посвященной обоснованию повышения резистентности твердых тканей зубов у детей, часто болеющих острыми респираторно-вирусными инфекциями. При обследовании 200 пациентов 6-7 лет определили, что распространенность кариеса зубов у детей, часто болеющих ОРВИ, составляет 80,8 ± 5,65 % при интенсивности поражения 2,94 ± 0,39 зуба по показателю КПУ+кп. Развитие кариеса у детей 6-7 лет, которые часто болеют острыми респираторно-вирусными инфекциями, происходит на фоне ухудшения гигиены полости рта (2,77±0,03 балла у детей, которые часто болеют ОРВИ, и 2,17±0,03 балла у практически здоровых), снижения скорости слюноотделения (0,48±0,02 мл/мин и 0,52±0,02 мл/мин соответственно), показателей теста эмалевой резистентности (2,87±0,07 балла и 2,18±0,11 балла соответственно) и клинического определения скорости реминерализации эмали (3,42±0,08 дня и 2,74±0,10 дня соответственно), микрокристаллизации ротовой жидкости (2,21±0,08 балла и 2,44±0,08 балла соответственно), снижения уровня рН (6,65±0,02 ед. и 6,90±0,03 ед. соответственно), повышения вязкости ротовой жидкости (1,68±0,03 ед. и 1,33±0,01 ед. соответственно), снижения содержания кальция (0,36±0,02 ммоль/л и 0,58±0,02 ммоль/л соответственно), фосфора (3,51±0,09 ммоль/л и 5,06±0,10 ммоль/л соответственно), активности лизоцима (0,029±0,001 ед./мл и 0,082±0,003 ед./мл соответственно) и повышения активности уреазы ротовой жидкости (0,071±0,003 мк-кат/л и 0,169±0,003 мк-кат/л соответственно), что приводит к возникновению декомпенсированной стадии дисбактериоза ротовой полости. На основании изучения состояния гомеостаза ротовой полости у детей 6-7 лет, часто болеющих ОРВИ, разработан и внедрен лечебно-профилактический комплекс, который включает диспансерное наблюдение у врача-педиатра; диспансерное наблюдение у врача-стоматолога; обучение индивидуальной гигиене полости рта с использованием кальцийсодержащей зубной пасты; применение препаратов «Биотрит С» и «Лецитин Д3» по 1 табл. 3 раза в день после еды в течение 30 дней; использование лечебно-профилактического зубного эликсира «Лизодент» в виде полосканий (1 чайная ложка на 1/4 стакана воды) 3-4 раза в день после еды и перед сном в течение 30 дней; пероральное употребление поливитаминного комплекса «Супервит» по 1 табл. в сутки в течение 30 дней. Комплекс использовали в течение месяца, два раза в год, с интервалом в полгода. Действие лечебно-профилактического комплекса оценивали через 1, 6 месяцев и через 1, 1,5 и 2 года после начала применения. Об эффективности комплекса свидетельствуют улучшение гигиены полости рта, показателей ТЭР-теста и клинического определения скорости реминерализации эмали, минерализующего потенциала и рН ротовой жидкости, скорости слюноотделения; снижение вязкости ротовой жидкости, повышение уровня кальция и фосфора, повышение активности лизоцима, снижение активности уреазы и нормализация степени дисбиоза. Редукция прироста кариеса зубов у детей составила 62,9%; The thesis for degree of the candidate of medical sciences in the specialty 14.01.22 - stomatology. - VDNZU "The Ukrainian medical stomatologic academy", MOZ of Ukraine, Poltava, 2016. The thesis is the clinical work, which is dedicated to increasing resistance grounding of hard tissue of teeth in children who often suffer from acute respiratory viral infections. A survey of 200 children 6-7 years showed that the prevalence of dental caries in children, who often suffer from ARVI is 80,8 ± 5,65% at the intensity lesions 2,94 ± 0,39 tooth in terms of CFD+cf. Prevalence caries process against the background of deteriorating oral hygiene and oral fluid parameters (remineralizing potential of oral fluid, viscosity, pH, calcium and inorganic phosphorus, lysozyme activity and urease). Designed and implemented into clinical practice health care complex, which evaluated the effect of 1.6 months and at 1, 1.5 and 2 years after appointment. The effectiveness of the complex show improved oral hygiene, indicators TER-clinical test and determining the speed of remineralization of enamel mineralizuyuchoho potential and pH of oral fluid velocity salivation, reduced viscosity, calcium and inorganic phosphorus, increased activity of lysozyme and decrease urease activity and normalization degree dysbiosis. Reduction of the rate of tooth decay in children is 62.9%.Документ Метаболічні порушення у вагітних з ожирінням різного ступеня, їх зв'язок з акушерськими ускладненнями та обґрунтування патогенетичної корекції(2017) Тарасенко, Костянтин Володимирович; Тарасенко, Константин Владимирович; Tarasenko, K. V.Документ Топографо-анатомічна, гістоструктурна та морфометрична харатеристика лобової пазухи людини в нормі(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2017) Сербін, Сергій Ігорович; Сербин, Сергей Игоревич; Serbin, S. I.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Сумський державний університет МОН України. – Суми, 2017. Дисертаційна робота присвячена дослідженню топографо-анатомічних особливостей лобової пазухи людей ранньої, середньої та пізньої дорослості в залежності від типу будови голови та статі; морфологічної будови слизової оболонки лобової пазухи людини в нормі по кожній стінці окремо та у цілому. Вперше визначені гісто-топографічні, гістологічні, гістохімічні та морфометричні дані зі статистичною обробкою отриманих результатів щодо слизової оболонки лобової пазухи, перш за все структурних елементів. Отримані дані значно розширюють уяву про будову лобової пазухи людини. Дані морфометрії зі статистичною обробкою підтверджують і доповнюють відмінності в гісто-топографії та цитоархітектоніці структурних елементів слизової оболонки лобової пазухи людини взагалі, та окремо на кожній стінці, та у порівнянні з іншими приносовими синусами. Гістологічне дослідження дало уяву про структурну організацію слизової оболонки лобової пазухи людини взагалі, та окремо на кожній стінці з точки зору мікроскопічної будови. Таким чином, в даній роботі визначені топографо-анатомічні, гісто-топографічні та морфометричні особливості лобової пазухи та її слизової оболонки; Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Сумской государственный университет МОН Украины. – Сумы, 2017. Диссертационная работа посвящена исследованию топографо-анатомических особенностей лобной пазухи людей ранней, средней и поздней взрослости в зависимости от типа строения головы и пола; морфологическому строению слизистой оболочки лобной пазухи человека в норме по каждой стенке отдельно и в общем. Впервые определены гисто-топографические, гистологические, гистохимические и морфометрические данные со статистической обработкой полученных результатов относительно слизистой оболочки лобной пазухи, прежде всего структурных элементов. Полученные данные значительно расширяют понятие о строении лобной пазухи человека. Данные морфометрии со статистической обработкой подтверждают и дополняют отличия в гисто-топографии и цитоархитектонике структурных элементов слизистой оболочки лобной пазухи человека вообще, и отдельно на каждой стенке, и в сравнении с другими околоносовыми синусами. Гистологическое исследование дало понятие о структурной организации слизистой оболочки лобной пазухи человека вообще, и отдельно на каждой стенке с точки зрения микроскопического строения. Таким образом, в данной работе определены топографо-анатомические, гисто-топографические и морфометрические особенности лобной пазухи и её слизистой оболочки; Thesis for the degree of candidate of medical sciences in specialty 14.03.01 – Normal anatomy. – Sumy State University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Sumy, 2017. Thesis work is dedicated to research of topographic-anatomical characteristics of frontal sinus people young, median and old age in dependence of type structure of head and sex; morphological structure mucosa of human’s frontal sinus in norm for everyone wall separately and in all . The object of research were frontal sinuses with their mucosa of 110 humans, died in 22-86 years old cause of reasons which not associated with pathologies of paranasal sinuses. Topographic-anatomical characteristics of frontal sinuses’ structure were learnt with help of craniometrical and cephalometrical methods. Histostructure characteristics of mucosa’s structures and morphological data her structure elements separately sinuses’ walls of frontal sinus were learnt with help commons method (method of serial semi-thin cut, histochemisrical method with help toluidine blue, morphometrical method with help ocular-micrometer МОV-16, statistical digital data processing with help of program MS Excel (2010) (Microsoft Corp., USA); STATISTICA 6.0 (Stat-Soft, USA); GraphPad Prism 5 (GraphPad Software, USA)). For the people of the young, median and old age grown human characteristic variation forms of frontal sinus which depends on a sex: for men more frequent than all meets 2th (48,38 %) and 4th (29,04 %) types (forms of variation) of frontal sinus, and for women - 1th (42,11%) and 3th (26,33 %). For the mezocephalic type of head the 3th type (form of variation) of frontal sinus is characteristic for women and men (36,5%). At the brakhicephalic type of head more frequent than all there is a 4th type of frontal sinus both for men and for women (30,8%). The dolichocephalic type of head is characterized a 2th the type of frontal sinus, both for men and for women (30,7%). Symmetric frontal sinus are one from the all types structure of the head and they were discovered only at the brakhicephalic type of head in 18% cases. The hypoplastic frontal sinus were dicscovered at brakhicephalic and mezocephalic types of structure of head (7.7% and 3.85% accordingly). First certain gisto-topographical, histological, histochemistry and morphometric information with statistical treatment og gotten results which touch the mucosa of frontal sinus, foremost structural elements. In the mucosa of frontal human’s sinus were identified the following basic structure elements: epithelium, own plate, submucosa. In the mucosa of frontal human’s sinus is pseudomulti-layered ciliary cylindrical. In the structure of the epithelium of mucosa of partition of frontal human’s sinus are single caliciformis cages . The blood circulation of the mucosa of frontal human’s sinus is provided a gemomikrocirculation of blood river-bed in which determined 2 basic component – a deep vasoganglion is presented arteries and veins, whis is located in connecting fabric of own plate and superficial microscopic vessels (arterioly, capillaries, venuly) which provide the trophism of epithelium. Morphometric research of basic structural components of mucosa of frontal human’s sinus is set, that the most a thickness is present on a lower wall: middle thickness of epithelium - 51,45±1,59 mkm, own plate - 43,03±2,22 mkm and submucosa - 426,45±16,77 mkm (r<0,05), and in four times exceeds the mean values of thickness on a back wall and partition. The several diameter capacitance-resistance and capacity links of gemomikrocirkulation river-bed is most in the mucosa of front wall of frontal sinus of human (accordingly 11,34±0,31 mkm (r<0,05) and 7,63±0,08 mkm), the least – in composition the mucosa of back wall (accordingly 6,96±0,19 mkm (r<0,05) and 9,02±0,43 mkm). In this area were discovered exchange blood microscopic vessels with the least diameter - 3,89±0,08 mkm (r<0,05). The widest capillaries are certain by us in composition the mucosa of lower wall of frontal sinus - 4,88±007 mkm (r<0,05). In submucosa basis of mucosa of all walls of frontal sinus we were discovered compound alveolar-tubular glands. It is set that the biggest diameter of the ends departments of glands on a lower wall, the least on a partition, according to 30,42±2,36 mkm and 25,89±1,38 mkm (r<0,05). On the low wall and partition 2 types of glands – albumen and mucous, and on front and back the mixed glands. The results are extend the picture of structure of frontal sinus of human. The results of morphometric method with statistical treatment confirm and complement differences in a gisto-topography and cellular architectonics of structural elements of mucosa of frontal sinus of human in general, and separately on every wall, and by comparison to other paranasal sinus. Histological research gave us the picture of structural organization of mucosa of frontal human’s sinus in general, and separately on every wall from point of microscopic structure. That is why in this researching work were discovered topografo-anatomic, gistotopographical and morphometric features of frontal sinus and its mucosa.Документ Прогнозування та попередження стенозування лобовоносового співустя при хірургічному лікуванні пацієнтів з хронічним фронтитом(ТОВ “Фірма “Техсервіс”, 2018) Лобурець, Андрій ВалерійовичПідвищення якості діагностики синуситів, впровадження в повсякденну практику отоларинголога функціональних ендоназальних хірургічних операцій, широке розмаїття медикаментозних препаратів, не привело до зменшення числа хворих на хронічний фронтит. В даний час, у зв'язку з використанням в клінічній практиці методів ендоскопічної риносинусохірургії, з’явилась необхідність переглянути деякі традиційні положення, що використовувались при виконанні хірургічних втручань на фронтальному синусі. Мета дослідження: підвищити ефективність хірургічного лікування пацієнтів з хронічним фронтитом шляхом застосування модифікованої ендоназальної фронтотомії та оптимізації післяопераційного ведення. Було проведено комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження і лікування 137 хворих на хронічний фронтит, яких в залежності від типу обраного хірургічного лікування та особливостей ведення післяопераційного періоду розділено на 4 групи, що давало можливість порівняти клінічну ефективність застосування в післяопераційному періоді препаратів гіалуронату натрію (2А, 2Б) з ізотонічним розчином натрію хлориду в якості рідини для промивання лобової пазухи та порожнини носу (1А, 1Б), та модифіковану фронтотомію з пластикою лобово-носового каналу (1Б, 2Б) з традиційною ендоназальною фронтотомією (1А, 2А). За даними комп’ютерної томографії та задньої активної риноманометрії досліджено зміни локальних аеродинамічних опорів носової порожнини, що дало змогу оцінити результати лікування за принципами доказової медицини. Клінічно обґрунтовано комп'ютерне планування та прогнозування функціональних ринохірургічних втручань при хронічному запаленні фронтального синусу та різних порушеннях внутрішньоносових структур. Удосконалено методику хірургічного лікування пацієнтів з хронічним фронтитом шляхом розробки та впровадження способу хірургічного лікування хронічного фронтиту з пластикою лобово-носового співустя, який зменшує дефект слизової оболонки порожнини носу від хірургічної травми в області лобово-носового співустя, що тим самим сприяє більш швидкому відновленню функціонування, зменшує вірогідність рубцевої облітерації пазухи і рецидивування запального процесу лобової пазухи. Базуючись на даних, отриманих при біохімічних дослідженнях змиву з лобової пазухи, обґрунтовано ефективність місцевого використання препаратів на основі гіалуронату натрію в комплексному лікуванні пацієнтів з хронічним фронтитом. Використання препаратів гіалуронату натрію при хірургічному лікуванні хворих на хронічний фронтит, сприяє зростанню загальної антитриптичної активності, зменшенню загальної протеолітичної активності, пригніченню оксидативного стресу у хворих на хронічний фронтит, про що свідчить достовірне зменшення вмісту ТБК-реактантів, вмісту ОМБ та МСМ у змивах з лобової пазухи на тлі зростання активності каталази у порівнянні з інтраопераційними показниками та показниками, отриманими при лікуванні у хворих із застосуванням традиційної медикаментозної терапії. Базуючись на отриманих результатах доведено, що ефективність функціональної корекції внутрішньоносових структур може бути оцінена за принципами доказової медицини, шляхом проведення риноманометрії в до- і післяопераційному періоді, а спосіб комп'ютерного планування дозволяє підвищити ефективність функціональної риносинусохірургії. Позитивний ефект впровадженого способу лікування пацієнтів з хронічним фронтитом полягає у поліпшенні функціональних результатів, зменшенню терміну післяопераційної реабілітації пацієнтів та зниженню ймовірності рубцевої обструкції сформованого лобово-носового каналу, що підтверджується даними об’єктивного та суб’єктивного дослідження пацієнтів з хронічним фронтитом. При динамічному спостереженні пацієнтів протягом 1,5 років рецидив фронтиту у 1А групі складав 19,35 %, в групі 2Б – 7,14 % (р≤0,05). Наукова новизна полягає у науковому обґрунтуванні з позицій доказової медицини способу планування функціонального хірургічного лікування та способу хірургічного лікування хворих з хронічним фронтитом. Вперше базуючись на даних, отриманих при біохімічних дослідженнях змиву з лобової пазухи, обґрунтовано ефективність місцевого використання препаратів на основі гіалуронату натрію в комплексному лікуванні пацієнтів з хронічним фронтитом. Практичне значення роботи полягає у тому, що спосіб хірургічного лікування може бути впроваджений в практику ЛОР-хірурга при виконанні ендоназальної фронтотомії, а спосіб планування ринохірургічного втручання може застосовуватись при проведенні доопераційного планування фронтотомії.Документ Базові концепти української ментальності у творчості братів Тютюнників(2018) Бондар, Наталія Василівна; Bondar, N. V.; Бондарь, Наталия ВасильевнаДисертацію присвячено вивченню національної специфіки базових концептів української ментальності як своєрідного модусу інтенції письменників Григорія і Григора Тютюнників. Об’єктом дослідження є мова прозових художніх творів братів Тютюнників, предметом – конфігурації лексичних і фразеологічних одиниць, що виражають засадничі поняття української культури та світосприйняття митців слова. Уперше у вітчизняному мовознавстві здійснено багатовимірний опис лінгвоментального світу братів Тютюнників, представленого в системі взаємозумовлених концептів, які формують авторську концептосферу й мають релевантне лінгвопоетичне вираження в мовній картині світу художників слова. Систематизовано лінгвістичні погляди на природу лінгвоментальних конструктів, наведено дефініції основних лінгвокогнітивних категорій, з-поміж яких на передній план виведено поняття базовий концепт ментальності як зафіксовану словником, значущу для культури мовну одиницю з етноспецифічним семантичним відтінком, що акумулює в собі відносно стійкі уявлення, зумовлені соціально-історичним досвідом та ціннісними орієнтирами народу. Обґрунтовано теоретичні засади аналізу базових концептів української ментальності. Доведено, що інтегральний підхід до розгляду базових концептів у художній площині із залученням етнографії, етнології, історії, культурології, міфології, психології вможливлює не тільки їх об’єктивне виокремлення, а й комплексне вивчення зв’язків між складниками з погляду української культури, окреслює систему парадигм, які оприявлюють художню картину світу письменника. З’ясовано кореляції лінгвокультурного й художнього концептів у мовотворчості братів Тютюнників, системно проінтерпретовано базові концепти української ментальності в авторських мовних площинах. Утверджено думку про концепт як чітку структуру з визначеною ієрархією складників, лінгвокогнітивною моделлю якого є фрейм. Фрейм – сукупність субфреймів, що інтерпретовані як єдність фрейм-елементів – складних утворень, які демонструють синтез індивідуально-авторського розуміння, традиції загальнонаціонального вживання мовного знака та його загальнолюдського усвідомлення. Простежено, що зміст фрейм-елементів виявляється через різноманітні контекстуальні слововживання, на їхній основі вичленовуються художньо-семантичні фактуальні та оцінно-конотативні характеристики. Гностико-асоціативно-оцінні параметри того чи того фрейм-елемента передають когнітивні метафори, здатні породжувати національно-культурні уявлення. Доведено правомірність вирізнення статусу концепту СЕЛО з-поміж інших як першоконцепту в художньому набуткові письменників. Константність цього лінгвоментального конструкту потверджує не стільки частотність уживання, скільки роль в образній та ідіостильовій парадигмах, вагомість у структурі макротексту, оскільки дослідження вербалізації художнього концепту виявляє те, що він може бути представлений у художньому тексті без спеціального словесного позначення, реалізовуватися через контекстуальні характеристики, які розкривають його суть. Репрезентовано моделювання базових концептів ментальності. Систематизовано фактичний матеріал у вигляді фреймової моделі концепту СЕЛО, що включає інші базові концепти української ментальності, оприявлені у творчості братів Тютюнників субфреймами: СЕЛЯНИН (антропонімний субфрейм), ЇЖА СЕЛЯНИНА (глютонімійний субфрейм), ОДЯГ І ВЗУТТЯ СЕЛЯНИНА (естематонімійний субфрейм), СТЕП (локативний субфрейм), ВІЙНА (темпоральний субфрейм), ХАТА (артефактний субфрейм), РОСЛИННИЙ СВІТ СЕЛА (фітонімний субфрейм), ТВАРИННИЙ СВІТ СЕЛА (фаунонімний субфрейм), ЛОКУСИ СЕЛА (ШЛЯХ, РІЧКА, ПОЛЕ) (партитативний субфрейм), СЕЛО наче ХТОСЬ / ЩОСЬ (компаративний субфрейм). Систематизовано лексико-семантичні групи у вигляді субфреймів, досліджено їхню роль в образній системі й ідіостильовій парадигмі з урахуванням метафоричного вираження, контекстуального оточення, етнокультурної та власне авторської символіки. Показано, що субфрейм СЕЛЯНИН у текстах Тютюнників найяскравіше актуалізують номінатеми, які містять родові ідентифікатори концепта. З-поміж репрезентативних лексичних одиниць є культурно марковані номени – землероб, хлібороб, сівач, жнивар, косар. У загальному виявленні змісту концепт СЕЛЯНИН постає традиційним символом ХЛІБОРОБА-ТРУДІВНИКА, ГОСПОДАРЯ, ментальними характеристиками якого є ЛЮБОВ ДО ЗЕМЛІ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, ПІСЕННІСТЬ, ПРОСТОТА, СКРОМНІСТЬ, МУДРІСТЬ, СОВІСТЬ, ЗАБОБОННІСТЬ, ДИВАЦТВО. Тютюнники не ідеалізують СЕЛЯНИНА, правдиво змальовуючи також і його вади: КОНФОРМІЗМ, ПЛІТКАРСТВО, СВАРЛИВІСТЬ, НАСМІШКУВАТІСТЬ, СХИЛЬНІСТЬ ДО ПРИЗВІШКУВАННЯ, НЕПРИХИЛЬНІСТЬ ДО МІСТЯН та ін. Розглянуто субфрейм ЇЖА СЕЛЯНИНА як репрезентант базисних категорій, орієнтир філософії життя не лише полтавського СЕЛЯНИНА, а й українського етносу загалом. З-поміж лексичних одиниць, що представляють глютонійні фрейм-елементи, вирізнено номени культурно марковані (БОРЩ, ВАРЕНИКИ, ГОРІЛКА, КВАША, КОРОВАЙ, КУТЯ, ПАЛЯНИЦЯ, САЛО, ШИШКИ, ШУЛИКИ), крайові, полтавські (ГАЛУШКИ, КРИЖАЛКИ) та власне авторські дефініції структурантів глютонімійної сфери (СУП “І-ГО-ГО”, ДОМОЧАДІВКА). Охарактеризовано субфрейм ОДЯГ і ВЗУТТЯ СЕЛЯНИНА, представлений різноманітними номенами на позначення одягу та взуття (естематонімами), які виражають історико-культурну свідомість української нації. Етноспецифічними фрейм-елементами є ВІНОК, ЖУПАН, КІСНИКИ, КРАЙКА, КОЖУХ, КРИЖМО, НАМІТКА, ОЧІПОК, ПЛАХТА, ВИШИТА СОРОЧКА, СВИТА, ХУСТКА, власне полтавськими вербалізми естематонімійного коду – БУРКИ, ВИТЯЖКИ, ДРАНКИ, КУЦИНА, СПОВИВАЧКА та ін. Проаналізовано СТЕП (локативний субфрейм), ВІЙНА (темпоральний субфрейм), ХАТА (артефактний субфрейм), РОСЛИННИЙ СВІТ СЕЛА (фітонімний субфрейм), ТВАРИННИЙ СВІТ СЕЛА (фаунонімний субфрейм), ЛОКУСИ СЕЛА (ШЛЯХ, РІЧКА, ПОЛЕ) (партитативний субфрейм), СЕЛО наче ХТОСЬ / ЩОСЬ (компаративний субфрейм). Аргументовано, що локативним субфреймом фрейму СЕЛО є СТЕП як топонімний маркер ПОЛТАВЩИНИ. Будучи етнофілософською домінантою української ментальності, він актуалізує етносакральний зміст ЖИТТЄДАЙНОСТІ, МОГУТНОСТІ, ВОЛІ, БОРОТЬБИ, БЕЗМЕЖНОСТІ, а також ВІДЧУЖЕННЯ СЕЛЯНСТВА ВІД СВОЇХ КОРЕНІВ. Виокремлено такі репрезентанти темпорального субфрейму ВІЙНА: ВОЇН, ПІВХАТА, ЧОРНИЙ ДИМАР, ВИРВИ, ПОЖАРИЩА, ВОВК. Найчастотнішими корелятами метафоричних моделей у мікротекстах Григора визначено експліканти концептосфери ЛЮДИНА, у Григорія – природоморфні кореляти, найрепрезентативніший із яких – концепт ВОДА. Доведено, що артефактний субфрейм ХАТА – один із знакових субфреймів фрейму СЕЛО, оскільки цей топос здавна характеризується наявністю саме ХАТ, а не будинків. МАЛЬОВАНИЙ КОМИН, ВИШИТИЙ РУШНИК, ОБРАЗИ, ГАЙСТРИ, ЛЕЛЕЧЕ ГНІЗДО на даху є візитівкою саме української ХАТИ. Для СЕЛЯНИНА це не просто житло, простір ініціації, ритуалізації, це його ПЕРШОПОЧАТОК, РОДОВІД, БАТЬКІВЩИНА. Унаочнено, що традиційно-звичаєві устої СЕЛА експлікують культуральні виміри фітонімного субфрейму РОСЛИНИ СЕЛА. З-поміж лексичних одиниць, що структурують названий субфрейм, вирізняються етноспецифічні – БАРВІНОК, ДЕРЕВІЙ, ЖИТО, КАЛИНА, ЛЮБИСТОК, ХМІЛЬ, ЧОРНОБРИВЦІ. Найрепрезентативнішими фрейм-елементами є ВЕРБА, ДУБ, СОСНА. Умотивовано, шо фаунонімний субфрейм ТВАРИНИ СЕЛА не тільки структурує фрейм СЕЛО, а й експлікує культурно-національні стереотипи. Найяскравіше концепт СЕЛО актуалізують фауноніми ВІВЦІ, КОЗИ, КОРОВИ, КОНІ, СВИНІ, СОБАКИ, ГУСИ, КУРИ. Однак, як показав аналіз текстів, СЕЛО не мислиться без орнітонімів ЛАСТІВКА, ЛЕЛЕКА, що виражають когнітему ДРЕВНІСТЬ РОДОВОДУ. Актуалізовано своєрідний художній код партитативного субфрейму ЛОКУСИ СЕЛА, що розкриває історію СЕЛА, витоки морально-ціннісних вартостей українського лінгвосоціуму. Репрезентантами субфрейму є БЕЄВА ГОРА, РІЧКА ТАШАНЬ, ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ, ПОЛЕ, ЛІС, САДОК, з-поміж символьних об’єктивацій яких на перший план виступає когнітема РІДНОГО ДОМУ. Вирізнено в компаративному субфреймі СЕЛО такі складники метафоричних моделей, як ТРОЯ, ГЛУШИНА, ДЖУНГЛІ, НУДЬГА, РУХ, ЯСНІСТЬ, ПТАШКА. Однак ключовими референтними зонами є ДОМІВКА, РІДНІ БЕРЕГИ, поглиблення семантики яких відбувається завдяки конкретизованим топонімним маркерам власне ПОЛТАВЩИНИ: ШИЛІВКА, ЛЕЙБІВКА, ДАНИЛЕВЩИНА, КНЯЖА СЛОБОДА, ЗІНЬКІВ, СТУПКИ, ОПІШНЯ. На основі аналізу субфреймів доведено, що мовосвіт братів Тютюнників – багатогранний із взаємопроникливими метафорами, символами, що акумулюють універсальні й унікальні для письменників значення. Увиразнено специфіку прозописьма братів-письменників, яка полягає в широкому використанні архаїчних, просторічних, діалектних одиниць і конструкцій, питомо українських фразеологізмів, етикетних формул, що етнічно обарвлюють концепт СЕЛО. Висвітлено полтавські конотації окремих мовних одиниць. З’ясовано, що Тютюнники – непересічні етнопсихологи, етнографи. Майстерно змалювавши кожну деталь полтавського СЕЛА без нарочитої показовості, гіперболізації, письменники актуалізували визначальні риси української ментальності. У висновках узагальнено результати дисертаційної праці. З’ясовано й описано особливості специфіки базових концептів української ментальності як своєрідного модусу інтенції братів Тютюнників; проаналізовано конфігурації лексичних і фразеологічних одиниць, що виражають засадничі поняття української культури та світосприйняття митців слова; The thesis is devoted to the study of national specificity of the basic concepts of Ukrainian mentality as a kind of writers Hryhorii and Hryhir Tiutiunnyk’s modus of intention. The object of the study is the language of Tiutiunnyk brothers’ prose works; the subject is configuration of lexical and phraseological units, which express the fundamental concepts of Ukrainian culture and the writers’ perception of the world. A multidimensional description of Tiutiunnyk brothers’ linguistic world, presented in the system of interdependent concepts, which form the authors’ conceptual sphere and have a relevant lingo-poetic expression in the writers’ language picture of the world, has been substantiated for the first time in Ukrainian linguistics. Linguistic views on the essence of lingo mental constructs have been systematized; definitions of the main lingo cognitive categories have been outlined, among them the concept basic concept of mentality has been introduced as the one recorded in the dictionary, meaningful for the culture of a language unit with an ethno specific semantic nuance that accumulates relatively stable ideas, due to socio-historical experience and value orientations of the people. The theoretical bases of analysis of basic concepts of Ukrainian mentality have been grounded. It has been proved that an integral approach to the consideration of basic concepts in the artistic dimension with the involvement of ethnography, ethnology, history, cultural studies, mythology, psychology enables not only their objective isolation, but also a complex study of the connections between the components from the point of view of Ukrainian culture, and outlines the system paradigms that make the writers’ artistic picture of the world. The correlations of lingo cultural and artistic concepts in Tiutiunnyk brothers’ works have been defined; the basic concepts of Ukrainian mentality of the authors’ linguistic dimension have been systematically interpreted. The idea of the concept as a clear structure with a definite hierarchy of components, the linguistic-cognitive model of which is a frame, has been approved. A frame is a collection of subframes, interpreted as a unity of frame-elements – complex formations that are the synthesis of the individual-author’s understanding, the traditions of nation-wide usage of a linguistic sign and its universal human consciousness. It has been deducted that the content of frame-elements is revealed through various contextual word usage; on the basis of frame-elements artistic-semantic factual and evaluative-connotative characteristics have been distinguished. Gnostic-associative-evaluative parameters of whatever frame-element transmit cognitive metaphors, capable of generating national-cultural conceptions. Validity of distinguishing the status of the concept VILLAGE among others as a first one in the writers’ artistic heritage has been proved. The constancy of this lingo mental construct has been confirmed not so as by the frequency of usage but by its role in figurative and idiostyle paradigms, its validity in the structure of macrotext, whereas the study of the artistic concept verbalization has revealed that it can be presented in the artistic text without a special verbal designation, and realized through the contextual characteristics revealing its essence. Lingo mental modeling of the basic concepts of mentality has been represented. The actual material has been systematized in the form of the frame model of concept VILLAGE, which includes other basic concepts of Ukrainian mentality presented in Tiutiunnyk brothers’ works by subframes: VILLAGER (anthroponymic subframe), VILLAGER’S FOOD (glutenymic subframe), VILLAGER’S CLOTHES (estimatonimic subframe), STEPPE (locative subframe), WAR (temporal subframe), HUT (artifact subframe), VILLAGE FLORA (phytomic subframe), VILLAGE FAUNA (faunanymic subframe), VILLAGE LOCUS (WAY, RIVER, FIELD) (partitative subframe), VILLAGE as SOMEONE/SOMETHING (comparative subframe). The lexical-semantic groups have been systematized in the form of subframes; their role in the figurative system and idiostyle paradigm has been investigated taking into consideration metaphorical expression, contextual environment, ethno cultural and author’s symbols. It has been shown that the subframe VILLAGER in Tiutiunnyks’ texts most vividly update the nominatives that contain genetive identifiers of the concept. Among the representative lexical units there are cultural nomens: a farmer, a husbandman, a seeder, a harvester, a mower. In the general discovery of the content, the concept VILLAGER appears as a traditional symbol of FARMER-WORKER, LANDLORD, whose mental characteristics are LOVE OF LAND, DILIGENCE, SINGING, SIMPLICITY, MODESTY, WISDOM, CONSCIENCE, SUPERSTITIONS, and ESSENTRICITY. The Tiutiunnyks do not idealize VILLAGER, and also accurately depict his drawbacks: CONFORMISM, GOSSIPING, CRUSTINESS, MOCKERY, NICKNAMING, UNFRIENDLINESS TO TOWNSFOLK, etc. The subframe VILLAGER’S FOOD has been considered as a representative of the basic categories, guideline of life philosophy not only for VILLAGER from Poltava, but also the Ukrainian ethnos in general. Among the lexical units which represent the glutenymic frame-elements, culturally marked nomens (BORSHCH, VARENYKY, HORILKA, KVASHA, KAROVAI, KUTIA, PALIANYTSIA, SALO, SHYSHKY, SHULYKY), regional, Poltava ones (HALUSHKY, KRYZHALKY) and the author’s own definition of structures of the glutenymic sphere (SOUP “IHO-HO”, DOMOCHADIVKA) have been distinguished. The subframe VILLAGER’S CLOTHES represented by various nomens of clothes and footwear (estimatonims), which express the historical and cultural consciousness of the Ukrainian nation has been characterized. The ethno specific frame-elements are VINOK, ZHUPAN, KISNYKY, KRAIKA, KOZHUKH, KRYZHMO, NAMITKA, OCHIPOK, PLAKHTA, VYSHYTA SOROCHKA, SVYTA, KHUSTKA, and, in fact, the Poltava verbalisms of the ethnic code – BURKY, VYTIAZHKY, DRANKY, KUTSYNA, SPOVYVACHKA, etc. It has been argued that the locative subframe of the frame VILLAGE is STEPPE as a toponymic marker of POLTAVA REGION. Being an ethno philosophical dominant of Ukrainian mentality, it actualizes the ethno sacral content of VITALITY, POWER, WILL, STRUGGLE, INFINITY, as well as ALIENATION OF THE PEASANTRY FROM THEIR ROOTS. The following representatives of the temporal subframe WAR have been singled out: WARRIOR, HALF-HUT, BLACK CHIMNEY, CRATER, FIRE, WOLF. The most frequent correlatives of metaphorical models in Hryhir’s micro text have been identified as explication concept sphere HUMAN, Hryhorii’s – natural morphs, the most representative of which is the concept WATER. It has been proved that the artifact subframe HUT is one of the iconic subframes of the frame VILLAGE, whereas this topos has long been characterized by the presence of HUTS rather than the houses. PAINTED CHIMNEY, EMBRIDERED RUSHNYK, ICONS, ASTERS, STORK’S NEST on the roof is a visiting card of the Ukrainian HUT. For VILLAGER it is not just a home, a space of initiation, and rituality, it is his FIRST START, LINEAGE/RODOVID, and MOTHERLAND. It has been clarified that traditions and customs of VILLAGE explicate cultural dimensions of the phytomic subframe VILLAGE FLORA. Among the lexical units, those structure the mentioned subframe, ethno specific ones have been distinguished – PERIWINKLE, ACHILLEA, RYE, GUELDER ROSE, LEVISTICUM, HUMULUSL, and MARIGOLD. The most representative frame elements are WILLOW, OAK, PINE. It has been proved that the faunanymic subframe VILLAGE FAUNA not only structures the frame VILLAGE, but also explains cultural-national stereotypes. The most brightly concept VILLAGE actualizes the following faunanyms: SHEEP, GOATS, COWS, HOURSES, PIGS, DOGS, GEESE, and HENS. However, as it has been shown by the analysis of the texts, VILLAGE is not conceived without the ornithonyms SWALLOW, STORK, which promote the cognition ANTIQUITY ANCESTRY. A peculiar artistic code of the partitative subframe VILLAGE LOCUS, which reveals the history of VILLAGE, is the source of moral and value of the Ukrainian linguistic society. The representatives of the subframe are BEIEVA MOUNTINE, THE TASHAN REVER, POLTAVA WAY, FIELD, FOREST, and ORCHARD, cogniteme of NATIVE HOME acts as the forefront among the symbolic objectivities. It has been distinguished that comparative subframe VILLAGE has such formations of metaphorical models as TROY, WILDERNESS, JUNGLE, BOREDOM, MOVEMENT, CLARITY, BIRD. However, the key reference zones are HOME, NATIVE SHORES, the deepening of their semantics is due to the certain toponymic markers in POLTAVA REGION: SHYLIVKA, LEIBIVKA, DANYLEVSHCHYNA, KNIAZHA SLOBODA, ZINKIV, STUPKY, OPISHNIA. On the basis of the analysis of the subframes, it has been proved that Tiutiunnyk brothers’ linguistic world is multifaceted with interpenetrating metaphors, symbols that accumulate both universal and unique values for writers. The specificity of the brothers’ prose works has been clarified; it is the widespread usage of archaic, spatial, dialectal units and constructions, in particular Ukrainian phraseological units, etiquette formulas that ethnically characterize the concept VILLAGE. Poltava connotations of separate linguistic units have been highlighted. It has been found out that the Tiutiunnyks are remarkable ethnopsychologists and ethnographers. Having masterfully depicted every detail of Poltava VILLAGE without deliberate display and hyperbolization, the writers actualized the defining features of Ukrainian mentality. The results of the thesis have been summarized in the conclusions. The peculiarities of the basic concepts of Ukrainian mentality as a kind of Hryhorii and Hryhir Tiutiunnyk’s modus of intention have been described; the configurations of lexical and phraseological units expressing the fundamental concepts of Ukrainian culture and the artists’ world perception have been analyzed.Документ Індивідуальна варіативність статевого диморфізму мозолистого тіла людей у віковому аспекті(МОЗ України, Харківський національний медичний університет, 2018) Боягіна, Ольга Дмитрівна; Боягина, Ольга Дмитриевна; Boiagina, O. D.Боягіна О.Д. Індивідуальна варіативність статевого диморфізму мозолистого тіла людей у віковому аспекті. – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2018. У дисертаційній роботі досягнуте більш глибоке розуміння закономірностей морфологічної організації мозолистого тіла, доповнено та розширено уявлення про його анатомічну форму та зовнішню будову. З’ясована широта індивідуального різноманіття статевого диморфізму мозолистого тіла у віковому аспекті. Встановлено принцип багаторівневої системної організації в ньому основних тканинних елементів – упорядкованих у тривимірному просторі мієлінізованих нервових волокон, гліальних клітин та кровоносних мікросудин. Вивчені особливості кровопостачання мозолистого тіла та конструкція його кровоносного мікроциркуляторного русла, а також розглянуто питання про організацію шляхів позасудинної циркуляції рідини серед мієлінізованих нервових волокон. Встановлено морфологічний зв’язок мозолистого тіла з супроводжуючими його структурами: поздовжніми смугами, мозковим склепінням та прозорою перегородкою; Боягина О.Д. Индивидуальная вариативность полового диморфизма мозолистого тела людей в возрастном аспекте. – На правах рукописи. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2018. В диссертационной работе достигнуто более глубокое понимание закономерностей морфологической организации мозолистого тела, дополнено и расширено представление о его анатомической форме и внешнем строении. Выяснена широта индивидуального многообразия полового диморфизма мозолистого тела в возрастном аспекте. Установлен принцип многоуровневой системной организации в нем основных тканевых элементов – упорядоченных в трехмерном пространстве миелинизированных нервных волокон, глиальных клеток и кровеносных микрососудов. Изучены особенности кровоснабжения мозолистого тела и конструкция его кровеносного микроциркуляторного русла, а также рассмотрен вопрос об организации путей внесосудистой циркуляции жидкости среди миелинизированных нервных волокон. Установлена морфологическая связь мозолистого тела с сопровождающими его структурами: продольными полосками, мозговым сводом и прозрачной перегородкой; Boiagina O.D. Individual variability of sexual dimorphism of human corpus callosum in the age aspect. – As a manuscript. Thesis for the scientific degree of Doctor of Medical Sciences in specialty 14.03.01 – Normal Anatomy. – Kharkiv National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2018. In the dissertation a more profound understanding of the morphological organization of the corpus callosum that mediates commissural connections between the contralateral centers of the cerebral cortex, is achieved. The concept of the anatomical form and the external structure of the corpus callosum is also substantially supplemented and expanded, and some individual formations of the external structure have found an organic connection with its internal structure for the first time in the literature. Improved methods of morphometric analysis allowed to elucidate in detail the range of the individual diversity of the corpus callosum sexual dimorphism in its age aspect and give an appropriate interpretation to this quantitative expression. It has been proved that such linear parameters as the thickness of the genu, trunk and splenium of corpus callosum, are not very informative when determining its sexual dimorphism. When studying the individual diversity of the corpus callosum sexual dimorphism in the age aspect, the metric parameters that are most significant in numerical terms are its length along the chord, the length of the anterior and posterior thighs separately, their total length and total area of its sagittal profile. Thus, in men of the I period of mature age, its total area is on average 747.5 ± 110.4 mm2; in the II period – 684.7 ± 130.0 mm2; in the old age – 650.2 ± 121.9 mm2, which approximately coincides with the previous period and is noticeably different from the I period of mature age. Thus, there are some reasons to talk about the existing general trend towards a slight decrease of the male corpus callosum with age, but it is impossible to determine exactly when this involutive process begins. Compared to this, the total area of anatomical preparations of the female corpus callosum sagittal profile is in the range between 386.4 and 877.5 mm2. Moreover, as well as in male group, such a spread, determining individual variability, does not depend on the intragroup age gradation. But in the course of intergroup comparison (І period of mature age, II period of mature age, as well as periods of elderly and senile age) of arithmetic mean values of the total area of the corpus callosum, it is possible to observe a certain tendency to its decrease. But compared to men, this trend in female group is less pronounced. The purposeful decomposition analysis of the internal structure of the corpus callosum provided a decoding of the principle of the multilevel system organization of the basic tissue elements in it which are arranged in the three-dimensional space of myelinated nerve fibers, glial cells and blood microcircuits. The gap in the literature concerning the features of corpus callosum blood supply and its microcirculatory bloodstream structure was filled in. The organization of the ways of fluid extravascular circulation among myelinated nerve fibers was also studied. The establishment of the morphological connection of the corpus callosum with its accompanying structures, which traditionally belong to the system of the limbic brain (longitudinal striations, fornix, and septum pellucidum), was an essential addition.Документ Особливості антрациклінової кардіотоксичності у хворих на гострі гемобластози із супутньою ішемічною хворобою серця(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Лиманець, Тетяна Володимирівна; Лыманец, Татьяна Владимировна; Lymanets, T. V.Лиманець Т. В. Особливості антрациклінової кардіотоксичності у хворих на гострі гемобластози із супутньою ішемічною хворобою серця. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 14.01.02 «Внутрішні хвороби». – ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, Полтава, 2018. Протягом останніх десятиліть зростає увага до проблеми ускладнень проведення хіміотерапії гострих лейкемій. Особливе місце серед них займає кардіотоксичність антрациклінових антибіотиків, розвиток якої значно гальмує проведення хіміотерапевничного лікування в повних дозах, що суттєво знижує шанси хворих на життя. Наявність супутньої ішемічної хвороби серця потенціює формування антрациклінової кардіотоксичності, збільшує ризик розвитку уражень міокарда. На даний час набуває особливого значення важливість ранньої діагностики порушень біоелектричної активності міокарда у хворих, які отримують антрацикліни у складі схем хіміотерапії. Необхідною залишається розробка рекомендацій щодо профілактики розвитку антрациклінових уражень міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця з метою попередження фатальних наслідків хіміотерапії. Lymanets T.V. Anthracycline cardiotoxicity features in patients with acute hemoblastosis with the concomitant ischemic heart disease. Qualifying scientific work on the rights of manuscripts. Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of medical sciences (doctor of philosophy) in specialty 14.01.02 – Internal diseases. –Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, 2018. Over the past decades, great attention has grown to the problem of acute leukemia chemotherapy complications. Notable among them is the anthracycline cardiotoxicity, the development of which greatly inhibits the carrying out of chemotherapy in full doses, which significantly reduces the patients’ chances for life. The presence of concomitant ischemic heart disease potentiates the formation of anthracycline cardiotoxicity, increases the risk of myocardial injury development. Currently, particular attention is attached to the significance of early diagnosis of the myocardium bioelectric activity violations in patients receiving anthracyclines as part of chemotherapy regimens. It is necessary to develop recommendations for prophylaxis of anthracycline myocardial injuries in patients with ischemic heart disease in order to prevent fatal consequences.Документ Торакоабдомінальна політравма із домінуючим ушкодженням грудей (клініко-епідеміологічне, клініко-експериментальне та клінічне дослідження)(2018-12-11) Панасенко, Сергій ІвановичПри виконанні дисертаційного дослідженні була реалізована наукова концепція послідовного дедуктивного з’язку окремих етапів наукового пошуку. Проведене узагальнення результатів аналітичного огляду наукових джерел інформації дозволило сформувати, обґрунтувати і уточнити актуальність та задачі дослідження. Всебічний широкомасштабний ретроспективний клініко- епідеміологічний прорівняльно-співвідносний аналіз медичних карток стаціонарних хворих дозволив виявити ключові клінічні проблеми в системі надання хірургічної допомоги при політравмах. Подальший науковий синтез, попередньо отриманих результатів досліджень, дозволив розробити нові та удосконалити існуючі технології лікування торакоабдомінальної політравми. Серія експериментальних досліджень проведена з метою обґрунтування запропонованих нових методів та пристроїв для лікування торакоабдомінальної політравми. При проспективному спостереженні за пацієнтами із торакоабдомінальною політравмою, у яких застосовані дисертаційні новації, була проведена критична аналітична оцінка наслідків лікування у порівнянні із конгруентною контрольною групою. Мета дослідження полягала у покращенні наслідків хірургічного лікування постраждалих із торакоабдомінальною політравмою і домінуючим ушкодженням грудей на основі розробки нових і удосконалення технологій оперативного лікування, що існують. При всебічному і ретельному клініко-епідеміологічному досліджені із застосуванням кластерного аналізу, на значному дослідницькому масиві, а саме 3 2009 клінічних випадках торакоабдомінальної травми, було встановлено її структурований характер. Таким чином ідентифіковано три рандомізовані клініко-нозологічні групи, що характеризуються наявністю домінуючого ушкодження однієї із анатомо-функціональних ділянок і, відповідно, мають торакальний (84,4%), абдомінальний (8,9%) і нейрохірургічний (6,7%) профіль. Поглиблений аналіз клініко-епідеміологічного масиву, з позиції об’єктивної оцінки тяжкості ушкоджень, у виявлених клініко-нозологічних групах, дозволив встановити, що на політравму припадає 15,4%. Серед постраждалих, які загинули політравма становила 60,1%, тоді як серед пацієнтів, які вижили політравма зустрічалася лише у 4,6%. При кластерізації клініко-епідеміологічних масивів пацієнтів, які загинули і вижили, було виявлено різну кількість клініко-нозологічних груп, але по три групи у кожному із масивів були ідентичними за своїм клінічним профілем та ієрархічною структурою поєднаної травми. Виявлені закономірності створили передумови для визначення ризикстворюючих факторів летальних наслідків та клінічних результативних ризиків летальних наслідків торакоабдомінальної політравми на рандомізованих засадах. Таким чином було встановлено, що ризикостворюючими факторами несприятливих наслідків перебігу торакоабдомінальної політравми виступають наявні тяжкі травми голови та скелета, при цьому клінічні результативні ризики летальних наслідків торакоабдомінальної політравми для ушкоджень грудей і голови мають критичний рівень 1,0 і 0,84 відповідно, ушкодження тазу і живота - суттєвий рівень 0,32 і 0,29 відповідно, ушкодження хребта – не суттєвий рівень 0,19, ушкодження кінцівок – мінімальний рівень 0,06. Аналіз предикторів несприятливого перебігу торакоабдомінальної політравми, виявлених при клініко-епідеміологічному дослідженні, вказав на необхідність проведення ретроспективного порівняльного аналізу ефективності застосування оперативно-тактичних заходів при поєднаній торакоабдомінальній травмі та політравмі. Таким чином було встановлено, що торакальний оперативний прийом у пацієнтів із політравмою не відрізнявся від 4 такого у пацієнтів без політравми (р>0,05). В подальшому було встановлено, що абдомінальний оперативний прийом у цих підгрупах був диференційованим (р<0,05), але 23,5% лапаротомій носили експлоративний характер, а оперативні прийоми на грудях і животі мали низьку узгодженість між собою. Проведений поглиблений і критичний ретроспективний порівняльний аналіз ефективності застосування абдомінального оперативного прийому дозволив встановити критерії відмови від експлоративних лапаротомій при торакоабдомінальній політравмі. Такими слід вважати об’єм гемоперитонеума до 500 мл із локалізацією в межах 1-2 ділянок черевної порожнини на фоні гемодинамічно стабільного профілю пацієнтів.Для визначення перспективних напрямків розробки і впровадження в клінічну практику нових технологій лікування ушкоджень грудей був проведений кінематичний аналіз флотації груднино-ребрового каркасу. Таким чином було встановлено, що флотуючий фрагмент грудей – це механізм з умовно-пружинним розвантаженням, тому кінематична ланка (фіксатор) яка буде усувати його патологічні рухи повинна мати шарнірне з’єднання, а оптимальний спосіб позавогнищевого встановлення фіксатора повинен відповідати консольному принцу побудови конструкцій. Виходячи із отриманих біомеханічних передумов, шляхом інтелектуального пошуку із об’єднанням емпіричних та дедуктивних процесів, були розроблені пристрої та новітня методологія оперативного лікування ушкоджень груднино-ребрового каркасу: 1) пластина-стрижень, 2) спосіб кріплення апаратів зовнішньої фіксації на груднино-ребровому каркасі, 3) спосіб екстраплеврального позавогнищевого металоостеосинтезу груднини, 4) спосіб екстраплеврального позавогнищевого металоостеохондросинтезу ребер. Узагальнено, новітня методологія оперативного лікування ушкоджень груднино-ребрового каркасу полягає у проведені в товщі грудної стінки через відламки елементів груднино-ребрового каркасу травматологічних спиць та фіксацією на них за шарнірним принципом розроблених пластино-стрижнів, які 5 екстраплеврально позавогнищево моделюються у компресійно-дистракційні апарати зовнішньої фіксації за консольним принципом. Для встановлення об’єктивних переваг нової технології лікування ушкоджень груднино-ребрового каркасу порівняно із уже існуючими, в експериментальних умовах були вивчені характеристики жорсткості біомеханічної системи фіксатор-кістка. Так при застосуванні апарату зовнішньої фіксації змодельованого за консольним принципом та фіксованого шарнірними з’єднаннями із відламками ребер фізіологічна жорсткість груднино-ребрового каркасу відновлювалася на 93% (р<0,05), тоді як при застосуванні металоостеосинтезу інтрамедулярними спицями і накісними пластинами цей показник становив леше 10% та 21% від природної жорсткості відповідно (р<0,05). Впровадження удосконаленних і розроблених хірургічних методів лікування торакоабдомінальної політравми в клінічну практику, на основі отриманих результатів клініко-епідеміологічних та клініко-експериментальних даних із впровадження концепцій єдиного торакоабдомінального оперативного прийому та «реанімаційної хірургії», призвело до суттєвого покращення наслідків хірургічного лікування постраждалих із торакоабдомінальною політравмою і домінуючим ушкодженням грудей. Найбільш значимі результати представлені збільшенням випадків екстраплеврального доступу при лікуванні торакального компоненту травми із 20,5% до 72,0% (р<0,05), зменшенням кількості торакотомій із 45,3% до 12,0% (р<0,05), збільшенням кількості мініторакотомій від 2,6% до 16,0% (р<0,05); збільшенням питомої ваги випадків радикального оперативного лікування флотації шляхом металоостеосинтезу із 46,2% до 96,0% (р<0,05), запровадженням більш широкої інвазивної діагностики гемоперитонеуму із 41,0% до 76,0% (р<0,05). Окрім цього у основній клінічній групі була запроваджена хірургічні технології неоперативного лікування травм паренхіматозних органів (16,0%) та реанімаційних торакотомій (8,0%), яких не було у групі порівняння. Також 6 з’явилися випадки успішного лікування травм, які раніше вважалися смертельними, а саме травматичні розриви аорти і серця. При аналізі безпосередніх результатів наслідків лікування постраждалих із торакоабдомінальною політравмою і домінуючим ушкодженням грудей у яких застосовані нові і удосконалені технології оперативного лікування, було встановлено факти зниження летальності із 35,9% до 12,0% (р<0,05), збільшення частоти неускладненого перебігу політравми із 7,7% до 20,0% (р<0,05) та зниження частота розвитку танатогених ускладнень із 30,8% до 8,0% (р<0,05).Документ Оптимізація лікування хронічних ран із застосуванням RPR-терапії(2019) Рибалка, Ярослав Володимирович; Рыбалка, Ярослав Владимирович; Rybalka, Ya. V.Рибалка Я.В. Оптимізація лікування хронічних ран із застосуванням PRP-терапії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 14.01.03 «Хірургія». – Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава. Дисертаційна робота присвячена проблемі лікування пацієнтів з хронічними ранами та покращенню безпосередніх та віддалених результатів лікування цих хворих. Серед хірургічних захворювань актуальною залишається проблема лікування хронічних ран. Більшість авторів хронічною вважають рану, яка існує понад 4-8 тижнів, без ознак активного загоєння. Кількість хворих із даною патологією залишається як і раніше значною і за останній час має неухильну тенденцію до збільшення. Жоден з великої кількості запропонованих методів і способів лікування хронічних ран не задовольняє практичних хірургів повністю, результати лікування хронічних ран до теперішнього часу залишаються незадовільними, стало високою також є частота рецидивів. Запропоновані методики лікування, зазвичай, малодоступні для широкого застосування, адже технології та препарати є занадто затратними. Проблема дослідження і розробки нових доступних і високоефективних препаратів і способів лікування хронічних ран, як і раніше, залишається актуальним завданням. У більшості випадків немає можливості досягти адекватної компенсації кровообігу тільки реконструктивними судинними операціями. В зв’язку з цим з метою поліпшення кровообігу в тканинах, і як наслідок, покращення регенерації, можливе використання непрямих методів реваскуляризації, які спрямовані на поліпшення колатерального кровообігу і мікроциркуляції в тканинах. Одним з перспективних напрямків стимуляції ангіогенезу є розробка та впровадження в практику альтернативних, доступніших і менш коштовних методик, зокрема, засобів отриманих з крові самого пацієнта. Враховуючи наявність в останній час на сторінках медичної літератури численних даних щодо властивостей аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ, англ. - Platelet rich plasma, скор. PRP) та доведений in vitro та in vivo позитивний вплив на процес відновлення органів і тканин, поглиблене дослідження впливу застосування аутологічної плазми збагаченої тромбоцитам на процес ранозагоєння у пацієнтів з хронічними ранами є аргументованим. Робота базується на проспективному аналізі результатів комплексного клінічного обстеження та хірургічного лікування 147 хворих з хронічними ранами різної локалізації, (основна група - 74 хворих, що додатково до комплексного лікування ХР отримували місцеве лікування стимуляторами ранової регенерації: плазмою збагаченою тромбоцитами (PRP), та група порівняння - 73 пацієнтів, що лікувалися за традиційними підходами.). Групи (основну та порівняння) було поділено на підгрупи в залежності від ґенезу: на фоні хронічної артеріальної недостатності (підгрупи ІА та ІІА) та венозної недостатності (ІВ та ІІВ). Для дослідження та об’єктивізації процесів загоєння ХР у пацієнтів основної групи та групи порівняння проводилося визначення площі ранових дефектів із застосуванням програми «LesionMeter» v.1.0.7 для операційної системи Android. Контроль ранового процесу здійснювався шляхом дослідження мазків-відбитків на 1, 4, 8, 12, 16, 20 добу від початку лікування у пацієнтів обох досліджуваних груп. При цьому контролювали такі елементи мазка: мікрофлора, кількість нейтрофілів, характеристика фагоцитозу, а також інші клітинні елементи крові і сполучної тканини з виділенням 6 типів цитограм. Дослідження динаміки мікрофлори ран у пацієнтів основної групи та групи порівняння проводилося шляхом визначення відносної величини мікробної контамінації хронічної рани (по відношенню до 100 лейкоцитів). Відновно-пластичні хірургічні втручання проводили для підвищення ефективності результатів лікування у частини пацієнтів обох груп комплекс лікувальних заходів передбачав проведення аутодермопластики розщепленим перфорованим клаптем, який використовувався у 35,1% хворих основної групи та у 31,5% пацієнтів групи порівняння. Вивчивши відносні величини мікробної контамінації хронічних ран у підгрупах пацієнтів І та ІІ груп виявили достовірно нижчі величини мікробної контамінації на 8 та 12 добу дослідження. Але кореляції між величинами мікробної контамінації хронічних ран пацієнтів в підгрупах ІА, ІВ встановлено не було. Було проаналізовано ступінь деструкції лейкоцитів у мазках-відбитках та отримано достовірні дані, що свідчать про зменшення відсотка деструкції лейкоцитів у пацієнтів основної рупи. При вивченні фагоцитарної активності було виявлено неоднорідність ефекту PRP на процеси регенерації хронічних ран у пацієнтів основної групи у підгрупах ІА, ІВ. Краща динаміка регенерації хронічних ран отримана у пацієнтів підгрупи ІА, про що свідчить стан завершеного фагоцитозу. При дослідженні типу цитологічної картини ранового процесу, на 12 добу лікування виявлено статистично значиме зміщення цитологічної картини у пацієнтів основної групи в бік менш деструктивних її типів. IV, V, VI тип цитограм визначався у пацієнтів ІА підгрупи в 43 (97,7%) випадків, ІІА – 19 (45,2%), у ІВ та ІІВ підгрупах – у 26 (86,7%) та у 11 (35,5%) випадках відповідно, що мало статистично значиму відмінність. Слід зазначити менш виражений позитивний ефект PRP-терапії у пацієнтів з хронічними ранами венозного генезу. При вивченні планіметричних показників у пацієнтів основної групи та групи порівняння встановлено, що у ІА підгрупі добрі результати лікування мали 81,8% пацієнтів проти 56,6% в підгрупі ІІА. У пацієнтів з хронічними ранами венозної етіології добрий результат лікування відмічено у 43,3% хворих основної групи та у 35,5% пацієнтів групи порівняння. При застосуванні PRP-терапії в комплексі передопераційної підготовки до автодермопластики вдалося скоротити середній термін підготовки хронічної рани в 1,49 рази. Площа аутотрансплантату, що прижився, в основній групі склав 89,04%±3,8, в групі порівняння 75,43±6,8. Післяопераційний ліжко-день після автодермопластики скоротився в 1,48 рази, а термін повної епітелізації хронічної рани в 1,53 рази. Заходи PRP-терапії в комплексному лікуванні дозволили збільшити частоту добрих результатів лікування (повне загоєння рани або зменшення її площі >70%) у пацієнтів основної групи на 20,2%, сприяли збільшенню регенераторних типів цитограми на 12 добу дослідження у пацієнтів основної групі на 50,3%, мікробної контамінації ХР у пацієнтів основної групи на 8 добу дослідження у 2,8 рази, та в 1,5 рази на 12 добу та збільшенню частоти завершеного фагоцитозу на 8 добу на 15,1%, на 12 добу на 35,4%, статистично значимо знизити частоту незадовільних результатів АДП на 9,4%, скоротити терміни післяопераційного стаціонарного лікування та повного загоєння ранового дефекту в 1,5 рази та зменшити кількість рецидивів ХР на 15,1%