Дисертації

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 123
  • Документ
    Взаємозв’язок патології опорно-рухового та зубощелепного апарату у дітей
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Литовченко, Степан Олександрович; Lytovchenko, S. O.
    В дисертації наведено теоретичне узагальнення та варіант розв’язання актуального наукового завдання – розробка алгоритму ранньої діагностики, визначення шляхів лікувально-профілактичних заходів для покращення діагностики, раннього виявлення та результатів лікування хворих дитячого віку із комбінованою патологією опорно-рухового та зубощелепного апарат. Робота базується на даних клінічних та інструментальних досліджень, проведених у лікувальних закладах м. Полтава. Отримані дані підлягали ретельній статистичній обробці за різними методиками для з’ясування достовірного взаємозв’язку антропологічних та клінічних параметрів. In the dissertation, a theoretical generalization and a variant solution to an actual scientific problem are presented – the development of an algorithm for early diagnosis, determination of ways for therapeutic and prophylactic measures to improve diagnosis, early detection, and treatment results of pediatric patients with combined pathology of the musculoskeletal and dentoalveolar systems. The work is based on data from clinical and instrumental studies conducted in medical institutions of Poltava city. The obtained data were subjected to careful statistical processing using various methods to clarify the reliable interrelation between anthropological and clinical parameters.
  • Документ
    Вплив порушень циркадного ритму і сну при різних моторних підтипах хвороби Паркінсона на прояви нейропсихіатричних синдромів та їх корекція
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Shkodina, A. D.
    Хвороба Паркінсона (ХП) є другим за поширеністю нейродегенеративним захворюванням у світі після хвороби Альцгеймера. ХП – це захворювання екстрапірамідної системи, що відноситься до групи синуклеїнопатій і характеризується як моторними, так і немоторними проявами. Згідно з критеріями Міжнародного товариства рухових розладів та ХП, для діагностики цього захворювання необхідна наявність брадикінезії та хоча б один з наступним моторних ознак: м'язова ригідність, тремор спокою або постуральна нестабільність. Поряд з цим в осіб з ХП виявляють широкий спектр немоторних проявів, зокрема нейропсихіатричні синдроми, вегетативна дисфункція, розлади травної системи, порушення сну та інші. Незважаючи на значну варіабельність немоторних проявів ключовими для встановлення діагнозу є саме моторні ознаки. Відповідно до переважання тих чи інших проявів встановлюють клінічну форму або моторний підтип, які виділяють за однією з трьох загальноприйнятих класифікацій. Моторний підтип відповідно може впливати на вибір медикаментозної терапії. Немоторні синдроми останнім часом привертають все більше уваги дослідників та клініцистів через низку причин. По-перше, як і моторні порушення, немоторні синдроми призводять до порушення життєдіяльності. Подруге, багато немоторних синдромів можуть виникати у продромальному періоді захворювання і передувати розвитку моторних ознак. Привертає увагу, що одними з найперших виникають різні порушення сну та нейропсихіатричні синдроми. Порушення циклу сон-неспання при ХП, включають порушення як сну, так і циркадного ритму, тобто відмічається дисфункція обох процесів регуляції сну – гомеостатичного та циркадного. При цьому розлади сну пов’язані з тяжкістю і швидкістю прогресування ХП, погіршують якість життя, можуть посилювати або спричиняти інші немоторні синдроми. Таким чином, проблема порушень циркадного ритму і сну та нейропсихіатричних синдромів у пацієнтів з ХП є актуальною медичною та соціальною проблемою, що вимагає нових досліджень для забезпечення ефективного менеджменту захворювання. Мета дослідження – оптимізувати лікування пацієнтів з ХП шляхом застосування сон-орієнтованої терапії на підставі розробки оцінки клінічного перебігу шляхом визначення прогностичної ролі порушень циркадного ритму і сну та моторного підтипу для зниження рівня нейропсихіатричних синдромів. Parkinson's disease (PD) is the second most common neurodegenerative disease in the world after Alzheimer's disease. PD is a disease of the extrapyramidal system that belongs to the group of synucleinopathies and is characterised by both motor and non-motor manifestations. According to the criteria of the International Movement Disorders and PD Society, bradykinesia and at least one of the following motor signs are required to diagnose this disease: muscle rigidity, rest tremor, or postural instability. At the same time, a wide range of non-motor manifestations are detected in people with PD, including neuropsychiatric syndromes, autonomic dysfunction, digestive system disorders, sleep disorders, and others. Despite the considerable variability of non-motor manifestations, motor signs are the key to establishing the diagnosis. According to the predominance of certain manifestations, a clinical form or motor subtype is established, which is distinguished according to one of the three generally accepted classifications. The motor subtype can accordingly influence the choice of drug therapy. Non-motor syndromes have recently attracted increasing attention from researchers and clinicians for a number of reasons. Firstly, like motor disorders, nonmotor syndromes lead to disability. Secondly, many non-motor syndromes can occur in the prodromal period of the disease and precede the development of motor signs. It is noteworthy that various sleep disorders and neuropsychiatric syndromes are among the first to occur. Disorders of the sleep-wake cycle in PD include disturbances of both sleep and circadian rhythm, i.e. dysfunction of both processes of sleep regulation - homeostatic and circadian. At the same time, sleep disorders are associated with the severity and rate of progression of PD, worsen the quality of life, and can aggravate or cause other non-motor syndromes. Thus, the problem of circadian rhythm and sleep disorders and neuropsychiatric syndromes in patients with PD is an urgent medical and social problem that requires new research to ensure effective management of the disease. The aim of the study is to optimise the treatment of patients with PD by using sleep-oriented therapy based on the development of a clinical course assessment by determining the prognostic role of circadian rhythm and sleep disorders and motor subtype in reducing neuropsychiatric syndromes.
  • Документ
    Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба в осіб молодого віку: патогенетичні механізми, особливості клінічного перебігу та оптимізація лікування
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Городницька, Інеса Михайлівна; Gorodnytska, I. M.
    Актуальність. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба належить до найбільш розповсюджених захворювань гастроінтестинального тракту. Зростання захворюваності на ерозивну та неерозивну форму гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в осіб молодого віку може бути пов’язано із порушеннями харчових звичок, складу дієти, способу життя та наявністю надмірної маси тіла та ожиріння. Розуміння провідних факторів ризику виникнення рефлюксу допоможе підвищити ефективність лікування та вторинної профілактики рецидивів захворювання. Водночас, у порівняльному аспекті потребує подальшого вивчення роль оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції, а також порушення захисних властивостей слизової оболонки стравоходу у патогенезі як неерозивної, так і ерозивної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Дослідження особливостей морфофункціональних змін слизової оболонки стравоходу на фоні різних фенотипів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби допоможе підвищити розуміння характеру змін гістологічної структури слизової оболонки неерозивної та ерозивної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що є необхідним для розробки персоніфікованого підходу до медикаментозної корекції. Першою лінією терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби є застосування інгібіторів протонної помпи. Проте впродовж останніх десятиліть важливою проблемою залишається рефрактерність до стандартної терапії та частий розвиток рецидивів захворювання. Потребують розробки індивідуалізовані підходи до медикаментозного лікування неерозивної та ерозивної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з урахуванням особливостей патогенетичних механізмів її формування. Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування ГЕРХ в осіб молодого віку на підставі вивчення факторів ризику і патогенетичних механізмів розвитку, ендоскопічних і морфологічних змін слизової оболонки стравоходу. Gastroesophageal reflux disease is one of the most common gastrointestinal tract diseases. The increasing incidence of erosive and non-erosive forms of gastroesophageal reflux disease reflux disease in young people may be associated with impaired eating habits, diet composition, lifestyle, and the presence of excess body weight and obesity. Understanding the leading risk factors for reflux will help to increase the effectiveness of treatment and secondary prevention of disease recurrence. At the same time, the role of oxidative stress, endothelial dysfunction, and impaired protective properties of the esophageal mucosa in the pathogenesis of both non-erosive and erosive forms of gastroesophageal reflux disease requires further study. Studying the features of morpho-functional changes in the esophageal mucosa against the background of different phenotypes of gastroesophageal reflux disease will help to improve understanding of the nature of changes in the histological structure of the mucosa of non-erosive and erosive forms of gastroesophageal reflux disease, which is necessary for developing a personalized approach to treatment correction. The first line of therapy for gastroesophageal reflux disease is the use of proton pump inhibitors. However, in recent decades, refractoriness to standard therapy and frequent relapses of the disease remain significant problems. Individualized approaches to the medical treatment of non-erosive and erosive forms of gastroesophageal reflux disease need to be developed, taking into account the peculiarities of the pathogenetic mechanisms of its formation. The aim of the study is to improve the effectiveness of gastroesophageal reflux disease treatment in young people based on the study of risk factors, pathogenetic mechanisms of development, and endoscopic and morphological changes in the esophageal mucosa.
  • Документ
    Особливості патогенезу, діагностики та профілактики цитостатик-індукованої кардіотоксичності у хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Островський, Владислав Леонідович; Ostrovskyi, V. L.
    Актуальність. Множинна мієлома є однією з найбільш розповсюджених онкогематологічних патологій, яка займає близько 10 % в структурі злоякісних захворювань системи крові. Застосування сучасних схем хіміотерапії, які включають інгібітори протеасом, імуномодуляторні препарати та глюкокортикоїди дозволило значно покращити показники виживаності хворих на множинну мієлому упродовж останніх десятиліть. Розвиток уражень серцевосудинної системи під дією хіміотерапевтичних препаратів може обмежувати застосування відповідної схеми лікування. Наявність супутньої ішемічної хвороби серця значно підвищує ризик розвитку цитостатик-індукованої кардіотоксичності під час проведення хіміотерапії. Оптимізація діагностики уражень серця на тлі застосування специфічної хіміотерапії все ще потребує додаткового вивчення. Розробка сучасних методів профілактики та корекції кардіотоксичності на фоні накопичення кумулятивної дози хіміотерапії, які б впливали на основні патогенетичні механізми їх розвитку, залишається надзвичайно актуальним питанням в аспекті ведення хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця. Мета дослідження. Підвищити ефективність профілактики цитостатикіндукованої кардіотоксичності у хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця шляхом вивчення патогенетичних механізмів розвитку, оптимізації діагностики та розробки її сучасної фармакологічної корекції. Multiple myeloma is one of the most common oncohematologic pathologies, accounting for about 10% of blood system malignancies. The use of modern chemotherapy regimens, including proteasome inhibitors, immunomodulatory drugs and glucocorticoids, has significantly improved the survival rates of patients with multiple myeloma in recent decades. The development of cardiovascular injury under the influence of chemotherapeutic drugs may limit the use of an appropriate treatment regimen. The presence of concomitant coronary heart disease significantly increases the risk of cytostatic-induced cardiotoxicity during chemotherapy. Optimization of the diagnosis of cardiac injury in the setting of specific chemotherapy still requires further study. The development of modern methods for the prevention and correction of cardiotoxicity against the background of accumulation of cumulative dose of chemotherapy, which would affect the main pathogenetic mechanisms of their development, remains an extremely important issue in the management of patients with multiple myeloma with concomitant coronary heart disease. The aim of the study. To increase the effectiveness of prevention of cytostaticinduced cardiotoxicity in patients with multiple myeloma with concomitant coronary heart disease by studying the pathogenetic mechanisms of development, optimizing diagnosis and developing its modern harmacological correction.
  • Документ
    NF-κB-залежні механізми метаболічних та функціональних розладів головного мозку при зміні тривалості циклів «світло-темрява» за умов ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Волкова, Оксана Анатоліївна; Volkova, O. A.
    У дисертації наведене теоретичне узагальнення і розв’язання наукового завдання, що полягає у з’ясуванні впливу транскрипційного фактора NF-κB на розвиток біохімічних і функціональних змін у великих півкулях головного мозку за умов поєднання ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді та зміни тривалості циклів «світло-темрява». Експерименти виконані на 161 білих щурах лінії Wistar масою 180-220 г. Використовували експериментальні, біохімічні, функціональні та математикостатистичні методи дослідження. Виявлено, що модельований гострий десинхроноз призводить до розвитку оксидативного стресу, зниження антиоксидантного захисту та збільшення вмісту токсичних метаболітів оксиду азоту в тканинах головного мозку щурів: підвищується швидкість базової продукції супероксидного аніон-радикала на 75,8%, p<0,001, мікросомальним шляхом - на 20,2%, p<0,001, в мітохондріях - на 28,0%, p<0,001, вміст і приріст ТБК-реактантів відповідно на 36,8%, p<0,001 і 30,2%, p<0,001, зменшується активність супероксиддисмутази на 53,3%, p<0,001, каталази на 14,3%, p<0,001. Також порушення світлового режиму знижує загальну активність NOS на 59,1%, p<0,001, її ізоформ іNOS на 61,1%, p<0,001, cNOS на 9,0%, p<0,001, але збільшує концентрацію пероксинітритів - на 69,3% p<0,001, нітритів - на 23,8%, p<0,05, нітрозотіолів - на 19,2%, p<0,05 та активність орнітиндекарбоксилази - на 26,5%, p<0,05, що може свідчити про розвиток нітрозативного стресу. The thesis provides a theoretical generalization and solution to the scientific task of determining the effect of the transcription factor NF-κB on the development of biochemical and functional changes in the cerebral cortex under conditions of a combination of lipopolysaccharide-induced systemic inflammatory response and changes in the duration of light-dark cycles. The experiments were performed on 161 white Wistar rats weighing 180-220 g. Experimental, biochemical, functional, and mathematical and statistical methods were used. It was found that the modeled acute desynchronization leads to the development of oxidative stress, a decrease in antioxidant defense and an increase in the content of toxic nitric oxide metabolites in rat brain tissue: the rate of basic production of superoxide anion radical increases by 75.8%, p<0.001, by microsomal pathway - by 20.2%, p<0.001, in mitochondria - by 28.0%, p<0, 001, the content and increase of TBK-reactants by 36.8%, p<0.001 and 30.2%, p<0.001, respectively, the activity of superoxide dismutase decreased by 53.3%, p<0.001, catalase by 14.3%, p<0.001. In addition, the violation of the light regime reduces the total activity of NOS by 59.1%, p<0.001, its isoforms iNOS by 61.1%, p<0.001, cNOS by 9.0%, p<0.001, but increases the concentration of peroxynitrite by 69, 3%, p<0.001, nitrite - by 23.8%, p<0.05, nitrosothiols - by 19.2%, p<0.05 and ornithine decarboxylase activity - by 26.5%, p<0.05, which may indicate the development of nitrosative stress.
  • Документ
    Порушення сприйняття вертикальності тіла після інсультів: особливості клінічного перебігу, фактори ризику, вплив на процеси функціонального відновлення
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Оксак, Ольга Миколаївна; Oksak, O. M.
    Порушення постурального балансу у пацієнтів з інсультами є одним з провідних факторів, що обумовлюють особливості функціонального стану, значно обмежують самостійну ходьбу та здатність до самообслуговування в постінсультному періоді. Супратенторіальні інсульти порівняно часто супроводжуються феноменом латеропульсії – дефіцитом активної орієнтації вертикальної осі тіла у фронтальній площині. Латеропульсія має чисельні негативні наслідки: обмежує функціональну спроможність пацієнтів, уповільнює функціональне відновлення, порушує ходьбу, підвищує ризик падінь тощо. У дисертаційній роботі отримала подальший розвиток важлива наукова проблема, неврології яка стосується удосконалення діагностики та визначення шляхів корекції розладів постурального балансу у пацієнтів з порушеннями сприйняття вертикальної осі тіла після супратенторіальних інсультів на основі вивчення епідеміологічних, соціально-демографічних, клінічних та нейровізуалізаційних характеристик. Impaired postural balance in stroke patients is one of the leading factors determining the peculiarities of the functional state, significantly limiting independent walking and the ability to self-care in the post-stroke period. Supratentorial strokes can lead to lateropulsion. The latter is a deficit in the active orientation of the vertical body axis in the frontal plane. Lateropulsion has numerous negative consequences: it limits the functional capacity of patients, slows down functional recovery, disrupts walking, increases the risk of falls, etc. The thesis further developed the important scientific problem in neurology that deals with improving the diagnosis and determining how to correct postural balance disorders in patients with a misperception of the vertical body axis after supratentorial strokes based on the study of epidemiological, socio-demographic, clinical, and neuroimaging characteristics.
  • Документ
    Морфофункціональна характеристика гепатоцитів щурів при центральній депривації тестостерону
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Полив’яна, Олександра Анатоліївна; Polyviana, O. A.
    Полив’яна О.А. Морфофункціональна характеристика гепатоцитів щурів при центральній депривації тестостерону. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії галузь знань 22 Охорона здоров’я, за спеціальністю 222 Медицина. – Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, 2025. Дані деяких авторів вказують на те, що захворюваність і смертність на рак передміхурової залози (РПЗ) входить у п’ятірку агресивних онкозахворювань по всьому світі. Прогноз для пацієнтів залежить від тяжкості перебігу хвороби та поєднаних нозологій. Розповсюдженість РПЗ залежить від труднощів скринінгу, особливо на початку захворювання, діагностування на пізніх стадіях хвороби. За даними зарубіжних наукових досліджень середній вік захворювання становить 50-55 років. Симптоматика РПЗ у більшості випадків протікає безсимптомно, тому захворювання в основному діагностується в період несприятливий для пацієнта. Для ранньої діагностики слугує скринінг на основні простатспецифічні антигени, який являє собою головним маркером для раннього виявлення захворювання. При РПЗ страждає не тільки тканини, а і відбувається порушення гормонального фону. Тестостерон - основний чоловічий статевий гормон, що відноситься до андрогенів. Синтез та секреція тестостерону регулюються лютеїнізуючим та фолікулостимулюючим гормонами гіпофіза і знаходиться під контролем гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної вісі. Вільний тестостерон потрапляє до клітин через плазматичну мембрану шляхом пасивної дифузії. У більшості тканин гормон виявляється в клітинному ядрі. Тестостерон та дигідротестостерон здійснюють свої ефекти, зв'язуючись із внутрішньоклітинними рецепторами. Тестостерон має широкий спектр фізіологічних функцій, впливаючи на різні органи та системи, включаючи головний мозок, периферичні нерви, м'язи, жирову та кісткову тканину, серцево-судинну систему, а також травну систему. Він регулює метаболізм вуглеводів, ліпідів та білків, надаючи вплив на ріст м'язової тканини, процес адипогенезу, стимулює еритропоез. Polyviana O.A. Morphofunctional characteristics of rats hepatocytes at central testosterone deprivation. - Qualification scientific work on the rights of the manuscript. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 22 - Health Care, 222 - Medicine. - Poltava State Medical University, Poltava, 2025. The data of some authors indicate that the incidence and mortality on prostate cancer (RPZ) is included in the five aggressive cancer around the world. The prognosis for patients depends on the severity of the disease and combined nosologies. The prevalence of RPZ depends on the difficulty of screening, especially at the beginning of the disease, diagnosis in the later stages of the disease. According to foreign research, the average age of the disease is 50-55 years. In most cases, the symptoms of the RPD are asymptomatic, so the disease is mainly diagnosed during the period unfavorable for the patient. For early diagnosis, screening for the main prostate -specific antigens, which is a major marker for early detection of the disease. At the RPZ not only the tissue suffers, but also there is a violation of the hormonal background. Testosterone is the main male sex hormone that belongs to androgens. The synthesis and secretion of testosterone are regulated by luteinizing and follicle-stimulating hormones of the pituitary gland, and is under the control of the hypothalamic-pituitary and gonadine axis. Free testosterone enters the cells through the plasma membrane by passive diffusion. In most tissues, the hormone is found in the cellular nucleus.Testosterone and dihydrotestosterone have their effects, connecting with intracellular receptors. Testosterone has a wide range of physiological functions, affecting various organs and systems, including the brain, peripheral nerves, muscles, adipose and bone tissue, cardiovascular system, as well as the digestive system. It regulates the metabolism of carbohydrates, lipids and proteins, having an effect on muscle growth, the process of adipogenesis, stimulates erythropoiesis.
  • Документ
    Морфофункціональна характеристика легень щурів за умов дії комплексу з нітриту натрію, глутамату натрію та Понсо 4R
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Донець, Ілона Миколаївна; Donets, I. M.
    Сучасна концепція розвитку захворювань дихальної системи, в тому числі і бронхіальної астми базується на уявленні ключової ролі персистуючого запалення у стінці бронхів у відповідь на дію різноманітних чинників, які призводять до гіперреактивності бронхів та бронхіальній обструкції. Особливе занепокоєння вітчизняних і закордонних вчених викликає факт широкого використання харчових добавок у продуктах харчування, а дані про їх поєднаний вплив практично відсутні. Метою дослідження було визначити морфофункціональні зміни у легенях щурів у нормі та після дії харчових добавок у комплексі. Для досягнення мети було поставлено 6 завдань: 1) вивчити особливості структурної організації легень щурів у нормі; 2) визначити морфологічні і метричні зміни у респіраторному відділі легень щурів після дії комплексу харчових добавок; 3) встановити морфологічні та метричні зміни ланок гемомікроциркуляторного русла легень щурів після дії комплексу харчових добавок; 4) визначити морфологічні і метричні зміни у малих бронхах легень щурів після дії комплексу харчових добавок; 5) визначити морфологічні і метричні зміни бронхасоційованої лімфоїдної тканини легень щурів після дії комплексу харчових добавок; 6) визначити зміни представництва клітинних елементів дифузної лімфоїдної тканини та місцевого захисного бар’єру у нормі та після дії комплексу харчових добавок. Об’єкт дослідження: морфологічні особливості легень щурів у нормі та після дії комплексу харчових добавок. Предмет дослідження: морфофункціональний стан структурних компонентів легень щурів у нормі та після дії комплексу харчових добавок. Предмет дослідження: морфофункціональний стан структурних компонентів легень щурів у нормі та після дії комплексу харчових добавок. The modern concept of the development of respiratory diseases, including bronchial asthma, is based on the idea of the key role of persistent inflammation in the bronchial wall in response to the action of various factors that lead to bronchial hyperreactivity and bronchial obstruction. Of particular concern to domestic and foreign scientists is the fact of the widespread use of food additives in food products, and data on their combined effect are practically absent. The aim of the study was to determine the morphofunctional changes in the lungs of rats in normal conditions and after the action of food additives in a complex. To achieve the goal, 6 tasks were set: 1) to study the features of the structural organization of the lungs of rats in normal conditions; 2) to determine the morphological and metric changes in the respiratory department of the lungs of rats after the action of a complex of food additives; 3) to establish the morphological and metric changes in the links of the hemomicrocirculatory bed of the lungs of rats after the action of a complex of food additives; 4) to determine morphological and metric changes in the small bronchi of the rat lungs after the action of the complex of food additives; 5) to determine morphological and metric changes in the bronchiassociated lymphoid tissue of the rat lungs after the action of the complex of food additives; 6) to determine changes in the representation of cellular elements of the diffuse lymphoid tissue and the local protective barrier in the norm and after the action of the complex of food additives. Object of the study: morphological features of the rat lungs in the norm and after the action of the complex of food additives. Subject of the study: morphofunctional state of the structural components of the rat lungs in the norm and after the action of the complex of food additives.
  • Документ
    Вплив кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан та структуру трійчастого вузла в нормі та при гострому асептичному запаленні у щурів
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Данилів, Оксана Дмитрівна; Danyliv, O. D.
    Данилів О.Д. Вплив кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан та структуру трійчастого вузла в нормі та при гострому асептичному запаленні у щурів. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії 22 Охорона здоров’я, спеціальність 222 Медицина – Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, 2025. Невралгії вузла трійчастого нерва (ВТН) на сучасному етапі є однією з актуальних проблем клінічної неврології, нейростоматології та нейрохірургії. Поширеність травм трійчастого нерва продовжує залишатися високою і становить 30-50 пацієнтів на 100 000 населення. Тенденція до зниження не відмічається, за рахунок високого рівня травматизму щелепо-лицевої ділянки та зростання частоти інфекційних захворювань і метаболічних порушень в організмі. Відповідно до сучасної класифікації захворювань системи трійчастого нерва, однією з причин патології є пошкодження запального ґенезу. Вивчення особливостей реакції компонентів нервової тканини на запальні процеси, з метою подальшого застосування корекції перебігу патологічних змін, є актуальним завданням сучасної морфологічної науки. Одним з достатньо ефективних засобів корекції запалення, а саме гострого асептичного запалення, є застосування кріоконсервованих препаратів ембріо-фето-плацентарного комплекса, які виробляються в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (м Харків). Низка цих препаратів налічує не тільки кріоконсервовані екстракти плаценти, а і кріоконсервовані фрагменти плацентарних тканин. Дослідження останніх років показали, що препарати ембріо-фетоплацентарного комплексу мають імунокорегуючу, антиоксидантну, гепатопротекторну, радіопротекторну та протизапальну дію. Кріоконсервовані препарати є більш ефективними, ніж свіжовиділені, оскільки використання 3 низьких температур є надійним методом збереження біологічних властивостей тканин та фактором, що екстрагує біологічно активні речовини. Danyliv O.D. The effect of cryopreserved placenta on the morphofunctional state and structure of the trigeminal node in normal and acute aseptic inflammation in rats.- Qualification scientific work on the rights of a manuscript. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 22 – “Health Care”, 222 – “Medicine”. – Poltava State Medical University, Poltava, 2025. Trigeminal (TN) neuralgia is one of the most pressing problems of clinical neurology, neurostomatology and neurosurgery at the present stage. The prevalence of trigeminal nerve injuries continues to be high and amounts to 30-50 patients per 100,000 population. It has no tendency to decrease, which is determined by the high level of trauma to the maxillofacial area and the increasing frequency of infectious diseases and metabolic disorders in the body. According to the current classification of diseases of the trigeminal nerve system, one of the causes of pathology is inflammatory damage. The investigation of the peculiarities of the reaction of nervous tissue components to inflammatory processes, with the aim of further application of the potential for correction of pathological deviations, is an urgent task of modern morphological science. One of the most effective methods of correction of inflammation, specifically acute aseptic inflammation, is the introduction of cryopreserved preparations of the embryo-feto-placental complex, which are produced at the Institute of Cryobiology and Cryomedicine of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kharkiv). This range of products includes not only cryopreserved placental extracts, but also cryopreserved fragments of placental tissues. 11 Recent studies have shown that preparations of the embryo-feto-placental complex have immunocorrective, antioxidant, hepatoprotective, radioprotective and anti-inflammatory effects. Cryopreserved preparations are more effective than freshly isolated ones, since the use of low temperatures is a reliable method of preserving the biological properties of tissues and a factor that extracts biologically active substances. Cryopreserved placental preparations have a unique composition of hormones (chorionic gonadotropin, prolactin, progesterone, estradiol), which are generally antiinflammatory. They are able to affect “inflammatory cells” (leukocytes, macrophages, fibroblasts, mast cells, endothelial cells), bone marrow, and microcirculation both directly (through specific receptors) and indirectly (through mediators and the corresponding receptors for the latter). The placenta is a source of systemic protein and steroid hormones, cytokines, immune factors, vitamins, microelements and has a powerful physiological effect. The use of low temperatures in the process of placental cryopreservation allows us to preserve the biologically active properties of the tissue.
  • Документ
    Роль порушень циркадіанного осцилятора у метаболічних і функціональних розладах нирок при ліпополісахаридіндукованій системній запальній відповіді
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Гутнік, Олександр Михайлович; Gutnik, O. M.
    У дисертації наведене теоретичне узагальнення і розв’язання наукового завдання, що полягає у з’ясування ролі порушень циркадіанного осцилятора у метаболічних і функціональних розладах нирок при ліпополісахарид-індукованій системній запальній відповіді. The dissertation presents a theoretical generalization and solution to the scientific problem of investigating the role of circadian oscillator disorders in metabolic and functional kidney disorders during lipopolysaccharide-induced systemic inflammatory response.
  • Документ
    Мікробіологічне обґрунтування використання антисептиків для профілактики і лікування інфекційно-запальних ускладнень після екстракції зуба
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Чумак, Юлія Вікторівна; Chumak, Yu. V.
    Дисертація розкриває питання щодо підвищення ефективності профілактики та лікування інфекційно-запальних постекстракційних ускладнень шляхом використання сучасного вітчизняного антисептичного препарату Декасан з діючою речовиною декаметоксин у порівнянні з іншими антисептичними препаратами з урахуванням мікробіологічного обґрунтування застосування даних антисептичних препаратів. В ході дисертаційної роботи проведені дослідження для визначення етіологічного чинника виникнення місцевого інфекційно-запального постекстракційного ускладнення, такого як гострий гнійний альвеоліт щелепи. Вивчені особливості та біологічні властивості мікробіоти постекстракційної лунки зуба при гострому гнійному альвеоліті щелепи. The dissertation addresses the issue of enhancing the effectiveness of prevention and treatment of infectious-inflammatory post-extraction complications through the use of a modern domestic antiseptic drug, Decasan, with the active ingredient decamethoxin, in comparison with other antiseptic agents. The study is grounded in a microbiological rationale for the application of these antiseptic drugs. In the course of the dissertation research, studies were conducted to identify the etiological factors contributing to the development of local infectious-inflammatory postextraction complications, such as acute suppurative alveolar osteitis of the jaw. The characteristics and biological properties of the microbiota in the post-extraction socket in cases of acute suppurative alveolar osteitis were examined. Data were obtained on the effects of antiseptic agents on the adhesive and biofilm-forming properties of the dominant pathogens responsible for infectious-inflammatory post-extraction complications.
  • Документ
    Удосконалення діагностики, прогнозування та катамнестичного спостереження за новонародженими з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, які народились від матерів з метаболічним синдромом
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Давиденко, Аліна Володимирівна; Davydenk, A. V.
    Дисертаційна робота присвячена виконанню наукового завдання, яке полягало в удосконаленні діагностики, прогнозування та катамнестичного спостереження за немовлятами з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, які народились від матерів із метаболічним синдромом, на підставі вивчення захворюваності, нервово-психічного та фізичного розвитку немовлят, а також впливу порушень обміну оксиду азоту, перекисного окислення ліпідів та поліморфізму генів eNOS, rs1799983 (G894T), IL1B, rs1143634 (C3953T) пари «мати-дитина» на розвиток ГІУ ЦНС та інших несприятливих наслідків. The dissertation is devoted to solving a scientific problem related to the improvement of diagnosis, prognostication, and follow-up observation of newborns with hypoxic-ischemic brain injury born to mothers with metabolic syndrome (MetS). The research is based on studying the incidence, neuropsychological and physical development of infants, as well as the contribution of nitric oxide metabolism disorders, lipid peroxidation, and gene polymorphisms eNOS, rs1799983 (G894T), IL1B, rs1143634 (C3953T) in mother-child pairs to the development of hypoxic-ischemic brain injury and other adverse outcomes.
  • Документ
    Особливості перебігу первинної артеріальної гіпертензії в молодому віці з проявами метаболічного синдрому та шляхи корекції виявлених порушень
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Іваницька, Тетяна Анатоліївна; Ivanytska, T. A.
    Дисертацію присвячено особливостям клінічного перебігу первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) в молодому віці з проявами метаболічного синдрому та пошуку шляхів корекції і оптимізацію виявлених порушень. The dissertation is devoted to the features of the clinical course of primary arterial hypertension (PAH) at a young age with manifestations of metabolic syndrome and the search for ways to correct and optimize the identified disorders.
  • Документ
    Експериментальне обґрунтування місцевого застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату при запальних захворюваннях
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Балюк, Олена Євгеніївна; Balіuk, O. Y.
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і розв’язання наукового завдання, що полягає в з’ясуванні можливості місцевого застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату (ЕМГПС) для лікування ушкоджень і захворювань шкіри з оксидативно-запальними механізмами патогенезу. Для досягнення мети роботи було проведено експерименти in silico, in vitro та in vivo на 134 статевозрілих щурах-самцях Вістар, у яких використано наступні методи дослідження: фармакологічні (моделювання експериментальної патології та її фармакокорекція in vivo), фармацевтичні (розробка складу гелю ЕМГПС, лабораторної технології його приготування, вивчення вивільнення активної речовини), комп’ютерного прогнозування, мікробіологічні (визначення мінімальної інгібувальної концентрації (МІК), визначення чутливості мікроорганізмів та кількості колонієутворюючих одиниць (КУО), біохімічні (визначення показників пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), активності антиоксидантних ферментів, вмісту гідроксипроліну та глікозаміногліканів (ГАГ) як біомаркерів позаклітинного матриксу), морфологічні (визначення відновлення волосяного покриву, тяжкості псоріазоподібного дерматиту та площі рани, гістологічне дослідження і гістоморфометрія), статистичні (однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA з апостеріорним тестом Тьюкі, тест КраскелаУолеса). The dissertation presents a theoretical generalization and solution to the scientific task, which consists in clarifying the possibility of topical application of ethylmethylhydroxypyridine succinate (EMHPS) for the treatment of skin injuries and diseases with oxidative-inflammatory mechanisms of pathogenesis.
  • Документ
    Особливості патології сльозовідвідних шляхів у хворих на цукровий діабет 2 типу та клінічна оцінка ефективності їх лікування
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Безега, Ніна Михайлівна; Bezega, N. M.
    Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування патології сльозовідвідних шляхів у хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД2) на основі вивчення клінічних особливостей захворювання. Це обумовило актуальність наукового напряму та вибір теми дисертаційного дослідження, визначили його мету і завдання. The dissertation work is devoted to increase the efficiency of diagnostics and treatment of pathology of nasolacrimal ducts in patients with diabetes mellitus of type 2 (DM2) on the basis of studying the clinical features of the disease. This determined the relevance of the scientific direction and the choice of the topic of the dissertation research, as well as its purpose and objectives.
  • Документ
    Клініко-динамічні особливості тривожних розладів з диссомнічними порушеннями (хронобіологічні, генетичні та лікувально-реабілітаційні аспекти)
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Животовська, Анастасія Ігорівна; Zhyvotovska, A. I.
    Мета дослідження: на підставі результатів комплексного клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного, хронобіологічного та молекулярно-генетичного дослідження виявити прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах та оптимізувати комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів з тривожними розладами та диссомнічними порушеннями. Завдання дослідження: 1. Виявити клініко-психопатологічні особливості пацієнтів з тривожними розладами та порушеннями сну. 2. Визначити особливості та встановити взаємозв’язок між порушеннями сну, клініко-психопатологічними характеристиками та якістю життя у пацієнтів з тривожними розладами. 3. Дослідити роль психопатологічних, хронобіологічних та молекулярногенетичних факторів у розвитку порушень сну при тривожних розладах. 4. Встановити прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах. 5. Оптимізувати комплекс терапевтичних заходів із застосуванням групової психотерапії на основі інтегрованого підходу за протоколами терапії прийняття та відповідальності АСТ для лікування тривоги та АСТ-І для лікування інсомнії в поєднанні з фармакотерапією. 6. Оцінити ефективність запропонованих методів комплексної терапії пацієнтів з тривожними розладами та диссомнічними порушеннями. Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягала в виявленні прогностичних факторів ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах на основі вивчення комплексу клініко-психопатологічних чинників у порівняльному аспекті та підвищенні ефективності комплексу лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів з тривожними розладами та порушеннями сну. Вперше визначено клініко-феноменологічні прояви та проведено порівняльний аналіз психопатологічних особливостей пацієнтів з тривожними розладами з порушеннями та без порушень сну. Встановлено взаємозв’язок порушень сну з клініко-психопатологічними характеристиками при тривожних розладах невротичного ґенезу. Вперше проаналізовано провідні чинники, що впливають на якість життя пацієнтів з тривожними розладами та порушеннями сну. Визначено кореляційні зв’язки між показниками якості життя, вираженості психопатологічної симптоматики та рівня стресового навантаження даної когорти пацієнтів. Вперше досліджено вплив якості сну на якість життя у пацієнтів з тривожними розладами. Встановлено зв’язок тяжкості інсомнії, втоми та сонливості з інтегральними показниками якості життя. Вперше проведена оцінка хронобіологічних та молекулярно-генетичних факторів у розвитку порушень сну при тривожних розладах. Виявлено особливості психопатологічних проявів, показників якості сну та якості життя в залежності від індивідуального хронотипу. Визначено різницю рівнів експресії циркадного гену BMAL1 зранку та ввечері при тривожних розладах з порушеннями та без порушень сну. Встановлено прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах невротичного ґенезу. Набули подальшого розвитку заходи психотерапевтичного супроводу пацієнтів з тривожними розладами та порушеннями сну. Доведено доцільність запропонованої комплексної терапії із застосуванням групової психотерапії прийняття та відповідальності АСТ, що дозволяє створити передумови для оптимізації лікування даного контингенту хворих.
  • Документ
    Системний аналіз будови великого чепця білих щурів у нормі та при експериментальному моделюванні перитоніту
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Максименко, Олександр Сергійович; Maksymenko, O. S.
    Метою дослідження було: з’ясувати характер відмінностей структурних змін великого чепця білих щурів в залежності від асептичних та септичних факторів розвитку перитоніту в експерименті. Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання. 1. Провести детальний аналіз будови великого чепця білих щурів-самців і одержати його основні морфометричні параметри в нормі. 2. Установити характер і порядок розташування молочних плям у великому чепці білих щурів-самців у нормі. 3. Виконати мікроскопічний аналіз молочних плям у взаємовідношенні їх із кровоносними судинами й іншими тканинними структурами чепця. 4. Виявити ступінь участі й морфофункціональні особливості великого чепця при експериментальному моделюванні асептичного перитоніту шляхом уведення ксеногенного імплантата в очеревинну порожнину тварин. 5. Вивчити морфофункціональні особливості реакції великого чепця під час експериментального моделювання у тварин септичного перитоніту шляхом перфорації сліпої кишки. 6. Аналізуючи результати власних досліджень у зіставленні з даними літератури, обґрунтувати концепцію про участь великого чепця в механізмах реалізації реакцій імунної системи у відповідь на місцеві антигенні фактори, різні за своєю природою. Отже, у дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення результатів нового вирішення наукового завдання, що полягає в всебічному вивченні будови великого чепця білих щурів і характеру його участі в механізмах реалізації реакцій імунної системи у відповідь на місцеві антигенні й патогенні фактори.
  • Документ
    Морфофункціональна характеристика структурних компонентів інтерстицію міокарда при центральному блокуванні синтезу гонадотропіна та введенні кверцетину у щурів
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Ворошилова, Тетяна Анатоліївна; Voroshylova, T. A.
    У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей реакції структурних компонентів інтерстицію міокарда шлуночків (ІМШ) при трипторелін-індукованій центральній депривації синтезу лютеїнізуючого гормону та корекції цього стану введенням кверцетину. У контрольній групі ІМШ представлений ПВСТ, яка має сполучнотканинний і клітинний компоненти, а саме: сполучно-тканинний компонент представлений колагеновими і еластичними волокнами з судинами, клітинні компоненти представлені резидентними (фібробластами, міофібробластами, ліпоцитами) та мігруючими (макрофагами, тканинними базофілами) клітинами, які формують мікрооточення для кардіоміоцита, що забезпечує гомеостаз останнього. ГМЦР ІМШ у контрольній групі представлено артеріолярною з середнім діаметром 37.96±1.02 мкм, капілярною – 12.37±0.33 мкм та венулярною – 48.03±1.34 мкм ланками. Артеріолярна та венулярна ланки знаходились у перимізії ІМШ, у той час як капілярна ланка – в ендомізії. Реакція ГМЦР ІМШ на введення триптореліну характеризується змінами морфометричного параметра діаметра артеріальних та венозних ланок з поступовим збільшення кровонаповнення максимумом якого становить на 6 місяць експерименту (у групі з введенням триптореліну для артеріол – 76,91±2,93 та венул 82,23±3,09 мкм; у групі з додаванням кверцитину – для артеріол середній діаметр становив – 89,91±3,03, венул – 90,05±3,74 мкм без порушення відтоку). Максимальний діаметр капілярної ланки визначався також у цей термін і в середньому становив 20,01±3,41 мкм – при введенні триптореліну, а при введенні триптореліну і кверцетину – 19,21±1,05 мкм. Введення триптореліну для блокади синтезу лютеїнізуючого гормону призводить до розвитку оксидативного стресу в серці щурів внаслідок порушення антиоксидантного захисту та надмірного утворення активних форм кисню на всіх термінах експерименту. Водорозчинна форма кверцетину (корвітин) є ефективним засобом для корекції трипторелін-індукованої надмірної продукції активних форм кисню та оксидативного ураження тканин серця на всіх термінах експерименту. Перші терміни блокади синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном (1 місяць та 3 місяці) супроводжуються зниженням продукції оксиду азоту, що загрожує розвитком ішемічних ушкоджень міокарду. З 6 місяця блокади синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном спостерігається надмірна продукція оксиду азоту в серці щурів за рахунок збільшення активності індуцибельної ізоформи NO-синтази (р<0.05). Кверцетин ефективно зменшує надмірну продукцію оксиду азоту в серці щурів, яка спостерігається з 6 місяця експерименту та не викликає гіпоксичних ушкоджень міокарду, про що свідчить зниження вмісту малонового діальдегіду на всіх термінах експерименту, порівняно із показниками групи при введенні триптореліну. Введення триптореліну викликає кількісні та якісні зміни в популяції макрофагів інтерстиційного простору серця за CD68+ та CD163+ експресією. Додавання кверцетину порушує ландшафт антигенпрезентуючих клітин, який характеризується змінами субпопуляцій макрофагів М1 і М2. Їх кількісне співвідношення має значення не тільки для розуміння функціонування цих клітин, а й для розробки ефективних методів лікування на основі моделювання їх поляризаційного статусу. Активність каспази-3, при введенні триптореліна і кверцетина, зберігала основну закономірність (різке підвищення на 1 місяць, а потім поступовий спад до 12 місяця), але достовірність зменшення кількісного параметра суттєва лише на 1 та 3 місяці дослідження. Додавання до раціону харчування кверцетину призводить до зменшення імунореактивності клітин ІМШ за експресією каспази-3, що можна розцінювати як явище компенсаторне, спрямоване на збалансованість апоптозу в умовах гормональної дисфункції по пригніченню синтезу тестостерону. Введення триптореліну призводило до виникнення колагенозу, розширення прошарків ПВСТ (ендомізію та перимізію), фіброзу, активації макрофагів та тканинних базофілів по типу асептичного запалення в ІМШ з явними проявами морфологічних ознак на 3–12 місяці дослідження. Отримані нами результати є теоретичним обґрунтуванням розробки методів корекції порушень ГМЦР міокарда при патологічному впливі на організм дисгормонального стану центрального генезу: «гіпоталамус-гіпофізсім’яник-серце». Дані про функціональну морфологію серця на етапах адаптації до змін ендокринної ланки розширюють наявні уявлення про причини, що викликають порушення гомеостазу серця. Кверцетин ефективно зменшує надмірну продукцію оксиду азоту в серці щурів, яка спостерігається з 6 місяця експерименту та не викликає гіпоксичних ушкоджень міокарду, про що свідчить зниження вмісту малонового діальдегіду на всіх термінах експерименту порівняно із показниками групи введення триптореліну. Наукова новизна дослідження. Вперше показано, що введення триптореліну призводило до винекнення колагенозу, розширення прошарків ПВСТ (ендомізію та перимізію), фіброзу, активації макрофагів та тканинних базофілів по типу асептичного запалення в ІМШ з явними проявами морфологічних ознак на 3-12 місяці дослідження та корекції цього стану введенням кверцетина. Вперше встановлено, що реакція ГМЦР ІМШ на введення триптореліну характеризується змінами морфометричного параметра діаметра артеріальних та венозних ланок з поступовим збільшенням кровонаповнення, яке максимально достовірно проявляється на 6 місяць експерименту в обох експериментальних групах, але без порушення відтоку в групі з додаванням кверцетину. Вперше отримані результати, що є теоретичним обґрунтуванням розробки методів корекції порушень ГМЦР ІМШ при патологічному впливі на організм дисгормонального стану центрального генезу: «гіпоталамусгіпофіз-сім’яник-серце». Вперше показано, що введення триптореліну для блокади синтезу лютеїнізуючого гормону призводить до розвитку оксидативного стресу в серці щурів внаслідок порушення антиоксидантного захисту та надмірного утворення активних форм кисню на всіх термінах експерименту, а також корекція цього стану введенням кверцетину. Вперше доведено, що введення триптореліну викликає кількісні та якісні зміни в популяції макрофагів інтерстиційного простору серця. Додавання кверцетину порушує ландшафт антигенпрезентуючих клітин, що характеризується змінами субпопуляцій макрофагів М1 і М2. Практичне значення результатів дослідження. Доведено, що водорозчинна форма кверцетину є ефективним засобом для корекції трипторелін-індукованої надмірної продукції активних форм кисню та оксидативного ураження тканин серця на всіх термінах експерименту. Перші терміни блокади синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном (1 та 3 місяці) супроводжуються зниженням продукції оксиду азоту в серці щурів, що загрожує розвитком ішемічних ушкоджень міокарду. З 6 місяця блокади синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном спостерігається надмірна продукція оксиду азоту в серці щурів за рахунок збільшення активності індуцибельної ізоформи NO-синтази. Кверцетин ефективно зменшує надмірну продукцію оксиду азоту в серці щурів, яка спостерігається з 6 місяця експерименту та не викликає гіпоксичних ушкоджень міокарду, про що свідчить зниження вмісту малонового діальдегіду на всіх термінах експерименту порівняно із показниками групи введення триптореліну. ІМШ, при введенні кверцетину, як коректора виникнення асептичного запалення в ПВСТ, харатеризується активацією субпопуляцій макрофагів М1 і М2, що може сприяти розробці ефективних методів лікування базованих на моделюванні їх поляризаційного статусу. Впровадження результатів дослідження. Отримані в дисертаційній роботі результати впроваджені в науково-дослідну роботу та навчальний процес: кафедри гістології, цитології та ембріології Полтавського державного медичного університету, кафедри гістології та ембріології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, кафедри анатомії Одеського національного медичного університету.
  • Документ
    Удосконалення діагностики та комплексного лікування пацієнтів з дисфункціями скронево-нижньощелепного суглобу, обумовлених змінами гормонального стану
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Коросташова, Марія Анатоліївна; Korostashova, M. A.
    У дисертаційній роботі мета дослідження полягала в підвищенні ефективності діагностики у пацієнтів з хворобами скронево-нижньощелепного суглоба через вивчення впливу гормональних змін на функцію та топографію елементів суглоба та подальше застосування ортопедичної корекції в складі комплексного лікування. In the dissertation, the aim of the study was to improve the efficiency of diagnostics in patients with temporomandibular joint diseases by studying the effect of hormonal changes on the function and topography of the joint elements and the subsequent use of orthopedic correction as part of complex treatment.
  • Документ
    Патогенетичний підхід до лікування запальних хвороб пародонта осіб молодого віку із ожирінням (клініко-експериментальне дослідження)
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Скрипник, Максим Ігорович; Skrypnyk, M. I.
    Актуальними та недостатньо вирішеними залишаються питання вивчення ранніх змін у пародонті осіб молодого віку, які найчастіше залишаються не діагностованими і призводять до виникнення та прогресування запальнодистрофічних захворювань пародонта, а також дослідження епігенетичних факторів, потенційних біомаркерів та ранніх прогностичних показників гомеостазу порожнини рота, які можуть асоціюватися із більш тяжким перебігом захворювань у майбутньому, розробка тактики лікування та профілактики захворювань пародонта в осіб молодого віку із ожирінням. З огляду на сучасні літературні наукові дані механізми виникнення уражень органів та тканин порожнини рота за умов ожиріння досліджені недостатньо, особливо в осіб молодого віку, що важливо для визначення оптимальної етіологічної та патогенетичної профілактично-лікувальної тактики курації зазначених осіб. З метою підвищення ефективності профілактично-лікувальних заходів щодо патологічних змін пародонта осіб молодого віку із ожирінням виконані експериментально-клінічні дослідження. Завдання дослідження полягали у вивченні механізмів розвитку уражень пародонта щурів із експериментальним глутамат-індукованим ожирінням; оцінці ефективності патогенетичної корекції патологічних змін пародонта щурів із глутамат-індукованим ожирінням; дослідженні чинників ризику, що сприяють виникненню і прогресуванню хвороб пародонта в осіб молодого віку в залежності від індексу маси тіла; аналізі бактерицидних та бактеріостатичних властивостей антисептичних препаратів на основі наночастинок діоксиду церія (НДЦ) для лікування запальних змін ясен; обґрунтуванні та перевірці клініко-лабораторної ефективності запропонованого комплексного лікування осіб молодого віку із ожирінням при наявності запальних захворювань пародонта. У клінічному дослідженні взяли участь 132 осіб віком 18-22 років, які були розподілені на чотири групи в залежності від значення індексу маси тіла (IMT). Були застосовані загальноприйняті методи клінічного обстеження, індексної оцінки гігієни порожнини рота, пародонта з об’єктивізацією пародонтологічного статусу за допомогою автоматизованої системи Pa-on із формуванням прогностичної карти динаміки стану пародонта. Обов’язковими були у динаміці клінічного спостереження антропометричне обстеження, оцінка психомоторних функцій, анкетування для оцінки психосоматичного стану, харчової поведінки, раціону харчування, типу темпераменту. Біохімічні дослідження ротової рідини осіб дослідних груп, скринінгова оцінка резистентності слизової оболонки порожнини рота дозволили отримати показники стану системних змін в організмі і, зокрема, в порожнині рота. Для вивчення впливу ожиріння на стан пародонта було змодельовано експериментальне ожиріння у новонарождених щурів шляхом введення глутамату натрію в дозі 4 мг/г підшкірно у верхню частину спини на 2, 4, 6, 8, 10-й дні життя. Дослідження ефективності корекції ожиріння та ураження пародонта за зазначених умов здійснювали з 4 тижня експерименту шляхом інтрагастрального введення двотижневими курсами із перервами у два тижні НДЦ. У щурів також виконували антропометричні спостереження, визначали про- та антиоксидантний статус у тканинах пародонта, маркери пошкодження сполучної тканини, протеіназно-інгібіторний баланс тканин пародонта, адипонектин у сироватці крові, лептин у жировій тканині, а також розраховували коефіцієнти оголення коренів молярів нижньої щелепи. Проведено мікробіологічне дослідження ясеневої рідини пацієнтів із гінгівітом, асоційованим та неасоційованим із зубною бляшкою, а також визначення чутливості мікроорганізмів порожнини рота в осіб із гінгівітом до протимікробних лікарських препаратів, у тому числі НДЦ методом серійних розведень. Розпрацьовано схему та підходи комплексного лікування осіб молодого віку із наявним генералізованим катаральним гінгівітом, асоційованим із зубною бляшкою та модифікованим системним фактором ризику – ожирінням. Застосовані методи математико-статистичного аналізу. За умов неонатального введення глутамату натрія у щурів при формуванні вісцерального ожиріння з гіпоадипонектинемією та гіперлептинемією, вірогідного зростання маси тіла, індексу маси тіла (ІМТ) та вмісту вісцерального жиру у пародонті щурів уперше констатовано порушення про- та антиоксидантного балансу, розвиток протеїназно-інгібіторного дисбалансу, активація оксидативного та нітрозативного стресу, збільшення вмісту біомаркерів розпаду глікокон’югатів сполучної тканини, зростання коефіцієнту оголення коренів молярів. Уперше виконане інтрагастральне введення нанокристалічного діоксиду церію двотижневими курсами із перервою у два тижні упродовж 4-х місяців після неонатального введення глутамату натрія сприяло не тільки зменшенню маси тіла та вмісту вісцерального жиру у щурів, а й нормалізації протеїназно-інгібіторного потенціалу, про- та антиоксидантного балансу, пригнічення нітрозативного стресу та попередження підвищеного розпаду фукопротеідів і протеогліканів сполучної тканини пародонта. Виявлено, що в осіб із ожирінням при ІМТ>30 кг/м 2 поширеність генералізованих запальних захворювань пародонта в 3 рази вища ніж в осіб із нормальним значенням ІМТ. Інтенсивність карієсу, стан прикусу, гігієни порожнини рота обстежених не залежали від маси тіла, тоді як індексні показники стану пародонта засвідчили більш тяжкий перебіг запальних змін ясен в осіб із ожирінням, що підтверджує наявність у них генералізованого гінгівіту, перебіг якого модифікований системним фактором ожирінням. 70% осіб із ІМТ >30 кг/м 2 мали пригнічення колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота на відміну від 21% осіб із нормальним ІМТ. В осіб молодого віку із надмірною масою тіла та ожирінням уперше діагностовано достовірне зростання у ротовій рідині вмісту маркерів оксидативного стресу, вільної фукози та глікозаміногліканів, активацію нітрозативного стресу, що підтверджувалося достовірно вищою активністю у змішаній слині NOS, нітрит- та нітратредуктази. Уперше встановлено, що особи молодого віку з нормальним ІМТ мали значно нижчий рівень екстраверсії та нижчий рівень нейротизму, ніж особи із ожирінням, в той час як обстежені із зайвою вагою та нормальним ІМТ були більш емоційно стабільними. Флегматичний темперамент асоціювався з нормальним ІМТ, гарною гігієною порожнини рота та здоровим періодонтом, тоді як особи з типом темпераменту сангвінік були асоційовані з наявністю ожиріння і гінгівіту. Вперше діагностовано достовірно вищий рівень ситуативної та особистісної тривожності в осіб із ожирінням. Доведено, що 50,0% пацієнтів із ожирінням молодого віку мали порушення функціонального стану серцево-судинної системи та тонусу вегетативної нервової системи, тоді як у понад 60,0% молодих людей з ожирінням І та ІІ ступеня виявлені розлади харчової поведінки, найбільш поширеними були порушення когнітивної стриманості та емоційного компоненту харчової поведінки, а саме меншу кількість прийомів їжі на добу, більший інтервал між прийомами їжі, вживання їжі у більш пізній час доби, зловживання солодкими напоями. Особи молодого віку із ожирінням мали достовірну вищу обтяжену спадковість по ожирінню у 66,2% одного та 32,4% двох батьків порівняно з обстеженими із нормальним ІМТ. Дослідження бактерицидних та бактеріостатичних властивостей антисептичних препаратів на основі наночастинок діоксиду церія уперше виявило, що НДЦ характеризується слабкою пригнічувальною та бактерицидною дією на мікроорганізми клінічних культур ясеневої борозни S. mutans і S. Epidermidis, а також музейні штами E. coli ATCC25922 і C. albicans ATCC10231. У той же час уперше доведено, що композиція 0,05% розчину хлоргексидину біглюконату і НДЦ має достовірно вищу мінімальну бактерицидну та інгібуючу концентрації для протестованих мікроорганізмів у порівнянні з аналогічними властивостями хлоргексидину біглюконату. Запропонований патогенетичний підхід до лікування осіб молодого віку із генералізованим гінгівітом, асоційованим із ожирінням, сприяв повному зникненню клінічних симптомів гінгівіту як при місцевому застосуванні Наносепт-розчину в комплексному лікуванні, так і одночасно призначеному прийомі НДЦ внутрішньо, вірогідному зниженню концентрації ГАГ, активності іNOS змішаної слини. Однак тільки за умови системного та місцевого застосування нанокристалічного діоксиду церію спостерігалося вірогідне зменшення і маркерів оксидативного та нітрозативного стресу, підвищення активності каталази у ротовій рідині, відновлення колонізаційної резистентності слизової порожнини рота. Обґрунтовано та удосконалено для практичного впровадження алгоритм обстеження осіб молодого віку з ожирінням та захворюваннями пародонта із визначенням не тільки стоматологічного статусу, а й психологічних характеристик особистості, особливостей харчової поведінки, рівня функціонування серцево-судинної, вегетативної нервової системи, що дає можливість реалізувати персоніфікований етіологічний, патогенетичний та симпоматичний підходи до курації зазначених пацієнтів у стоматолога. Доведена клінічна, лабораторна, мікробіологічна ефективність удосконаленого та запропонованого підходу до комплексного лікування пацієнтів молодого віку з ожирінням у стоматолога, що сприяє нормалізації гомеостазу у порожнині роту, підсилює антиоксидантні властивості змішаної слини, нормалізує стан тканин пародонта. Загалом у дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної науково-практичної задачі сучасної стоматології – підвищення ефективності комплексного патогенетичного лікування осіб молодого віку із ожирінням та запальними захворюваннями пародонта шляхом удосконалення комплексного обстеження, ранньої діагностики факторів ризику та створення нового підходу до тактики їх курації у стоматолога.