Кафедра фізичної та реабілітаційної медицини

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/50

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 11 з 11

Morphometric and histochemical characteristics of the cribriform type of intraductal carcinoma of the mammary gland
(Wydawnictwo Aluna, 2019) Nikolenko, D. Ye.; Boiko, D. M.; Shkurupii, O. A.; Ovcharenko, O. V.; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Бойко, Дмитро Миколайович; Шкурупій, Олександр Анатолійович; Овчаренко, Оксана Василівна
Introduction: Due to the increasing morbidity and mortality rates from breast cancer, the problem of early, especially morphological diagnosis, continues to be important. The aim of this study to investigate the karyometric and histochemical features of cribriform pattern of parenchyma of intraductal carcinoma of the mammary gland. Materials and methods: Operational and biopsy material was studied in form of serial sections of micropreparations of cribriform type intraductal carcinoma of the mammary gland. Fixation with 10% neutral formalin, paraffin sections are stained with hematoxylin and eosin, complex Bergman + Periodic Acid - Schiff (PAS) reaction + alcyan blue. Cariometry was performed on 100 parenchymal tumor cell, tenth logarithms of the nucleus volume (LgV) were determined, kariocavirogram was constructed. Results: The atypical cellular polymorphism of the tumor, cribriform structures with cancerous cells in the state of apoptosis was revealed. The modal nuclear classes are defined in the interval LgV 0,75; 0,9; 1,2; 1,45, and do not comply with the law of rhythmic growth of nuclei in normal and confirm the cellular atypism of a cancerous tumor. Results are deprived of subjectivity through mathematical analysis of data in percentages (%). Histochemically, in the cytoplasm of cancer cells, precursors of lipids were detected in the form of a Schiff (PAS) positive reaction; alcyan-positive basal membrane of the duct; Bergman-positive protein structures in the nuclei. Conclusions: Cariometry and histochemical analysis of intraductal carcinoma of the mammary gland is an objective and accessible complex method for the analysis of atypical cells, reveals the degree of differentiation, apoptosis of cells and non-invasive stage of cancer.
Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах: бронхіальна астма (Частина 1)
(ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України», 2020) Фещенко, Ю. І.; Яшина, Л. О.; Бойко, Дмитро Миколайович; Гаврисюк, В. К.; Крахмалова, О. О.; Матюха, Л. Ф.; Мостовий, Ю. М.; Перцева, Т. О.; Полянська, М. О.; Рекалова, О. М.; Островський, М. М.; Зайков, С. В.; Конопкіна, Л. І.; Константинович, Т. В.; Feshchenko, Yu. I.; Iashyna, L. O.; Boiko, D. M.; Gavrysiuk, V. K.; Krakhmalova, O. O.; Matiukha, L. F.; Mostovoy, Yu. M.; Pertseva, T. O.; Polianska, M. O.; Rekalova, O. M.; Ostrovsky, M. M.; Zaikov, S. V.; Konopkina, L. I.; Konstantinovich, T. V.
Клінічна настанова є результатом узгодженого рішення експертів, прийнятого на підставі ретельного аналізу даних літератури, а також рекомендацій зарубіжного керівництва GINA: Global Strategy For Asthma Management And Prevention. Updated 2019. У документі представлено оновлене визначення бронхіальної астми (БА), дані нові підходи до класифікації та діагностиці захворювання, запропоновані сучасні схеми лікування, які засновані на результатах багатоцентрових міжнародних клінічних досліджень, що обґрунтовує високу доказовість такої терапевтичної тактики. Викладено нові принципи розподілу хворих на фенотипи, які слід враховувати при виборі схем лікування, представлені алгоритми початкової і підтримуючої терапії, нові підходи до лікування загострень захворювання. У першій частині публікації керівництва представлено оновлене визначення та патогенетичні механізми БА, викладені нові підходи до класифікації та діагностиці захворювання, дані принципи комплексної оцінки контролю БА з урахуванням контролю за симптомами астми, інтерпретації змін показників функції зовнішнього дихання і ризику загострень. Настанова адресована лікарям всіх ланок надання медичної допомоги — сімейним лікарям, терапевтам, пульмонологам, алергологам, кардіологам, реабілітологам.
Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах: бронхіальна астма (частина 3)
(ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України», 2021) Фещенко, Ю. І.; Яшина, Л. О.; Бойко, Дмитро Миколайович; Гаврисюк, В. К.; Крахмалова, О. О.; Матюха, Л. Ф.; Мостовий, Ю. М.; Перцева, Т. О.; Полянська, М. О.; Рекалова, О. М.; Островський, М. М.; Зайков, С. В.; Конопкіна, Л. І.; Константинович, Т. В.; Boiko, D. M.
Клінічна настанова є результатом узгодженого рішення експертів, прийнятого на підставі ретельного аналізу даних літератури, а також рекомендацій зарубіжного керівництва GINA: Global Strategy For Asthma Management And Prevention. Updated 2019. У документі представлено оновлене визначення бронхіальної астми (БА), дані нові підходи до класифікації та діагностиці захворювання, запропоновані сучасні схеми лікування, які засновані на результатах багатоцентрових міжнародних клінічних досліджень, що обґрунтовує високу доказовість такої терапевтичної тактики. Викладено нові принципи розподілу хворих на фенотипи, які слід враховувати при виборі схем лікування, представлені алгоритми початкової і підтримуючої терапії, нові підходи до лікування загострень захворювання. У попередніх публікаціях настанови (Астма та Алергія, 2020 року, No 2, No 3) були представ- лені оновлене визначення та патогенетичні механізми БА, викладені нові підходи до класифікації та діагностики захворювання, дані визначення і оцінка контролю БА. Розглянуто принципи оцінки тяжкості БА, а також відмін- ність між тяжкою і неконтрольованою БА. Наведено стандарти лікування хворих на БА для контролю симптомів та мінімізації ризику її загострень. Розглянуто основні принципи ведення БА та альтернативні стратегії корекції лікування. У третій частині керівництва представлено сходинковий підхід до коригування терапії, імунотерапія алергенами, вакцинація, показання для направлення на консультацію до спеціаліста. Настанова адресована лікарям всіх ланок надання медичної допомоги — сімейним лікарям, терапевтам, пульмонологам, алергологам, кардіологам, реабілітологам.
Амбулаторна пульмонологія: ультразвукове дослідження легень
(ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України», 2021) Бойко, Дмитро Миколайович; Boiko, D. M.
Эпидемиологическая ситуация, связанная с распространением коронавирусной болезни (COVID-19) в мире, изменяет подходы к оказанию медицинских услуг. Учитывая вышеуказанные обстоятельства, сфера респираторной медицины, особенно в амбулаторных условиях, тоже адаптируется организационно и технологически. Оптимизация диагностических возможностей во время первичного или повторного осмотров пациентов за счет использования фокусного ультразвукового исследования легких (ФУЛ), поможет расширить диагностические и терапевтические возможности врача пульмонолога в современных условиях. Цель работы — изучить диагностические особенности ФУЛ в комплексе с классическими методиками перкуссии и аускультации легких в условиях амбулаторного приема больных с коронавирусной болезнью (COVID-19) на этапе реконвалесценции, по результатам рестроспективного анализа данных. Материалы и методы. В анализ включены данные 14 пациентов (8 мужчин и 6 женщин; средний возраст — (49,6 ± 12,8) года), которые были обследованы врачом-пульмонологом на этапе реконвалесценции после прекращения периода самоизоляции и имели характерный для COVID-19 набор клинических, лабораторных и инструментальных проявлений. Ультразвуковое исследование легких проводилось пациентам в рамках рутинной работы при наличии подозрения или клинических признаков синдрома уплотнения легочной ткани. Результаты исследования. У 10 (71,4 %) пациентов имелись характерные аускультативные признаки, присущие, в большей степени, синдрому уплотнения легочной ткани. В подавляющем большинстве случаев (12–85,7 %) фокальный и/или диффузный интерстициальний синдром (ИС), во время ФУЛ, сочетался с характерной аускультативной картиной (бронхиальное или ослабленное везикулярное дыхание, бронхофония, крепитация) (А) и/или аномалиями перкуссии в виде его притупления над легкими (P). Результаты проведенного ретроспективного анализа результатов ФУЛ у больных COVID-19 говорят о длительном персистировании фокального и/или диффузного ИС в среднем до 63 дня болезни. При анализе полученных данных была выявлена статистически достоверная (p = 0,03), слабая, негативная (Tau = –0,41) связь между продолжительностью болезни и аускультативными (А) и перукторними (Р) объективными данными, при наличии ультразвуковых признаков ИС в легких (U). Выводы. Аускультация и перкуссия являются ценными диагностическими маркерами, значение которых в детекции синдрома уплотнения легочной ткани уменьшается после 30 дня течения COVID-19. Фокусное ультразвуковое исследование легких качественно дополняет диагностические возможности врача-пульмонолога при амбулаторной работы с больными, когда необходимо оценить наличие интерстициального синдрома в паренхиме легких. Количество обследованных и гетерогенность группы накладывает определенные ограничения на интерпретацию результатов, а для дальнейшей имплементации их в медицинскую практику необходимы дополнительные научные исследования с привлечением большего количества участников.
Антифосфолипидный синдром в клинике внутренних болезней
(Українська медична стоматологічна академія, 2006-09) Кайдашев, Игорь Петрович; Кайдашев, Ігор Петрович; Kaidashev, I. P.; Герасименко, Наталия Дмитриевна; Герасименко, Наталія Дмитрівна; Gerasimenko, N. D.; Бойко, Дмитрий Николаевич; Бойко, Дмитро Миколайович; Boiko, D. M.; Литвиненко, Олександр Васильович; Литвиненко, Александр Васильевич; Litvinenko, O. V.
Освещена проблема диагностики клинических проявлений, обусловленных антифосфолипидным синдромом. Описан клинический случай, демонстрирующий сложность диагностики антифосфолипидного синдрома. Дана классификация и клинико-лабораторные критерии диагностики антифосфолипидного синдрома. Сделан вывод о необходимости в дальнейшем изучении клинических проявлений и внедрении диагностических паттернов антифосфолипидного синдрома в клиниках. Висвітлено проблему діагностики клінічних виявів, зумовлених антифосфоліпідним синдромом. Описано клінічний випадок, що демонструє складність діагностики антифосфоліпідного синдрому. Дано класифікацію і клініко лабораторні критерії діагностики антифосфоліпідного синдрому. Зроблено висновок про потребу в подальшому вивченні клінічних виявів і впровадженні діагностичних патенернів антифосфоліпідного синдрому в клініках. The problem of diagnostics of clinical manifestations caused by antiphospholipid syndrome is discussed. A clinical case is described demonstrating the complexity of the diagnosis of antiphospholipid syndrome. Classification and clinical laboratory criteria for diagnosing antiphospholipid syndrome are given. The conclusion is made on the need for further study of clinical manifestations and the introduction of diagnostic patents of antiphospholipid syndrome in clinics.
Експериментальна модель ініційованого SiO2 гранулематозного запалення у легенях щурів
(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2013) Бойко, Микола Григорович; Бойко, Николай Григорьевич; Boiko, M. G.; Бойко, Дмитро Миколайович; Бойко, Дмитрий Николаевич; Boiko, D. M.; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Николенко, Дмитрий Евгеньевич; Nikolenko, D. E.
Мета роботи – проаналізувати спосіб експериментального моделювання гранулематозного запалення у щурів шляхом трансторакального введення суспензії часточок SiO2. Матеріали та методи. У дослідження введено 18 статевозрілих щурів лінії Вістар з масою 255,8 г (224,6—283,4 г) та віком 7,1 міс (6,5—7,5 міс). Їм одноразово трансторакально вводили суспензію часточок SiO2. Загальна тривалість експерименту становила 8 тиж. Результати та обговорення. У 10 із 12 щурів, у яких спричинювали гранулематозне запалення у легенях шляхом трансторакального введення суспензії часточок SiO2 і яких не лікували, виявлено характерні морфологічні ознаки гранулематозного запалення. Висновки. Комплексна оцінка морфологічних змін легень щурів із експериментальним моделюванням гранулематозного запалення вказує на високий рівень відтворюваності згаданої патології у тварин експериментальних груп; Цель работы — проанализировать способ экспериментального моделирования гранулематозного воспаления у крыс путем трансторакального введения суспензии частиц SiO2. Материалы и методы. В исследование включено 18 половозрелых крыс линии Вистар с массой 255,8 г (224,6—283,4 г) и возрастом 7,1 мес (6,5—7,5 мес). Им однократно трансторакально вводили суспензию частиц SiO2. Длительность эксперимента составила 8 нед. Результаты и обсуждение. У 10 из 12 крыс, у которых вызвали гранулематозное воспаление в легких путем трансторакального введения суспензии частиц SiO2 и которые не получали лечения, выявлены характерные морфологические признаки гранулематозного воспаления. Выводы. Комплексная оценка морфологических изменений в легких крыс с экспериментальным моделированием гранулематозного воспаления указывает на высокий уровень воспроизводимости запланированной патологии у животных экспериментальных групп; Objective: to analyze the method of modeling of granulomatous inflammation in rats by transthoracic introduction of particle suspension SiO2. Materials and methods. The study included 18 mature Wistar rats with the weight of 255.8 (224.6— 283.4) g and age of 7.1 (6.5—7.5) months. Rats were given transthoracic single dose of particle suspension of SiO2. Experiment lasted 8 weeks. Results and discussion. 10 of the 12 rats who were artificially induced granulomatous inflammation in the lung by transthoracic injection of particle suspension SiO2 and being untreated, were found to have typical morphological features of granulomatous inflammation. Conclusions. Comprehensive assessment of morphological changes in the lungs of rats with experimental modeling of granulomatous inflammation indicates a high level of reproducibility of the planned experimental pathology in animal groups.
Медична реабілітація пацієнта з неконтрольованою бронхіальною астмою: 10 років спостереження
(ТОВ «Велес», 2019) Бойко, Дмитро Миколайович; Бойко, Дмитрий Николаевич; Boiko, D. M.
Бронхіальна астма (БА) належить до групи найбільш поширених неінфекційних захворювань, що зустрічається від 1 до 18 % населення окремих країн світу [8]. В Україні поширеність БА складає ≥ 10,1 % [14], а рівень захворюваності становить 10 514 на кожні 100 тис. дорослого населення [3]. Серед хворих на БА частка пацієнтів з тяжким та неконтрольованим перебігом може дорівнювати 10 % [10]. Вартість їхнього лікування сягає 60 % від усіх витрат, пов’язаних з астмою [6], а за показниками економічних збитків наближається або перевищує рівень видатків на пацієнтів з цукровим діабетом, цирозом печінки, шизофренією та хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) [5, 6]. Фенотип неконтрольованої БА, обтяженої постійною бронхіальною обструкцією [4], вимагає значнішого обсягу ресурсів охорони здоров’я порівняно з лікуванням інших категорій хворих на астму [1, 11]. Ефективно лікувати пацієнта з неконтрольованою або важкою астмою можна за умови організації комплексної пульмонологічної допомоги на амбулаторному етапі. При цьому комплексність досягається шляхом поєднання адекватної фармакологічної та немедикаментозної підтримки і цілком відповідає сучасному розумінню широких можливостей медичної реабілітації [15]. Її обов’язковим компонентом, в даному разі, має стати легенева реабілітація, що в свою чергу, позитивно впливає на функціональні можливості, психоемоційний стан та якість життя пацієнта з БА, зменшуючи прояв симптомів астми [15]. Окремо слід зазначити, що помірна фізична активність при астмі може суттєво зменшувати частоту загострень, особливо у жінок старшого віку [7]. Представлений нижче клінічний випадок наочно ілюструє значні можливості застосування реабілітаційних технологій у пацієнтів з неконтрольованою астмою, навіть за мінімального матеріально-технічного забезпечення та обмеженихресурсів охорони здоров’я; Бронхиальная астма (БА) принадлежит к группе наиболее распространенных неинфекционных заболеваний, которое встречается от 1 до 18 % населения отдельных стран. Среди больных БА доля пациентов с неконтролируемым течением может составлять около 10 %. Стоимость их лечения достигает 60 % от всех затрат, ассоциированных с астмой. Фенотип неконтролируемой БА с постоянной бронхиальной обструкцией требует больше ресурсов системы здравоохранения в сравнении с таковым у других категорий больных с астмой. Эффективно лечить пациента с неконтролируемой или тяжелой астмой можно при условии организации комплексной пульмонологической помощи на амбулаторном этапе. При этом комплексность реализуется путем комбинации адекватной фармакологической и немедикаментозной поддержки, а также полностью совпадает с возможностями современной медицинской реабилитации. Представленный клинический случай наглядно иллюстрирует значительные возможности применения реабилитационных технологий у пациентов с неконтролируемой астмой, даже при минимальном материально-техническом обеспечении и ограниченных ресурсах системы здравоохранения; Bronchial asthma (BA) belongs to the group of the most common non-infectious diseases, which occurs in 1 to 18 % of population in different countries. Among patients with BA, the proportion of ones with uncontrolled course may be about 10 %. The cost of their treatment reaches 60 % of all expenses associated with asthma. The phenotype of uncontrolled asthma with permanent bronchial obstruction requires more health protection resources compared to those for other categories of patients with asthma. It is possible to effectively treat a patient with uncontrolled or severe asthma, if the provision of comprehensive pulmonary care at the outpatient stage is organized. At the same time, the effect of complexity is achieved by combining adequate pharmacological and non-pharmacological support, using all the possibilities of modern medical rehabilitation. The presented clinical case clearly illustrates the wide circle of opportunities for the rehabilitation technologies use in patients with uncontrolled asthma, even with minimal material and technical support and limited resources of the health care system.
Методи візуалізації змін в легенях під час амбулаторного ведення хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19)
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Бойко, Дмитро Миколайович; Бойко, Оксана Сергіївна; Boiko, D. M.; Boiko, O. S.
Зростання кількості хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) створює додатковий тиск на систему охорони здоров’я. Під час амбулаторної діяльності лікарям-пульмонологам і фахівцям первинної ланки доводиться приймати складні рішення щодо диференційної діагностики цілої низки хвороб органів дихання. Роль методів візуалізації змін в легенях (фокусне ультразвукове дослідження легень (ФУЛ), рентгенографії та комп’ютерної томографії органів грудної порожнини) важко переоцінити в діагностиці COVID-19. Втім, особливості перебігу пандемії COVID-19 спонукають до підтримання прийнятного балансу між безпекою та діагностичною цінністю різних методик ідентифікації патологічних змін органів дихання.
Організація амбулаторної пульмонологічної допомоги хворим на коронавірусну хворобу 2019 (COVID-19) з використанням телемедичних технологій (проміжні результати пілотного проєкту)
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Бойко, Дмитро Миколайович; Boiko, D. M.
Ситуація з поширенням коронавірусної інфекції набуває загрозливих масштабів. Станом на 27 жовтня 2020 року ми маємо 43.1 млн випадків (Center for Systems Science and Engineering at Johns Hopkins University). В Україні в цей час зафіксовано 355601 пацієнт і складність ситуації продовжує наростати. Всі ці фактори створюють неймовірний тиск на систему охорони здоров’я України на глобальному та місцевому рівнях. Враховуючи зростання кількості пацієнтів та базуючись на даних вітчизняних наукових розробок (Бойко Д.М. та ін., 2011, Бойко Д.М., 2013), було проведено оптимізацію відомого алгоритму ведення пульмонологічного хворого шляхом додаткового застосування телемедичних комунікаційних технологій, які є невіддільною складовою комплексної допомоги хворим на COVID-19 (Razai MS, Doerholt K, Ladhani S, et al., 2020). Метою роботи на даному етапі дослідження було визначити пріоритетні напрямки вдосконалення амбулаторної пульмонологічної допомоги хворим на COVID-19 з використанням телемедичних технологій. Матеріали та методи. Дана робота є частиною науково-дослідної роботи (НДР) «Стан респіраторного здоров’я населення Полтавської області та вплив на нього факторів навколишнього середовища», номер держреєстрації 0120U101177. Виконання НДР схвалено етичною комісією Української медичної стоматологічної академії. Під час амбулаторної роботи з хворими, лікарем-пульмонологом було застосовано стандартизовані методики телекомунікацій з використанням ліцензованого програмного забезпечення. Пацієнтам, окрім застосування стандартних методик (Бойко Д.М. та ін., 2011, Бойко Д.М. та ін., 2012, Бойко Д.М., 2013), пропонувалось заповнювати опитник для моніторингу стану, що включав візуально-аналогову шкалу кашлю, задишки, дані аксилярної температури тіла, сатурації (SpO2) за даними побутового пульсоксиметра, пульсу у стані спокою (після 5 хвилин відпочинку (ударів/хвилину)), артеріального тиску в стані спокою (після 5 хвилин відпочинку (мм рт. ст.)). Дані пацієнт мав надсилати 2 рази на день. Ступінь складності стану був розподілений на зелену, жовту та червону зони. З 11.10.2020р. по 27.10.2020 р. було проаналізовано дані 22 пацієнтів з підозрою чи підтвердженим діагнозом COVID-19. На даний час дослідження продовжується. Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою програми для статистичного аналізу AnalystSoft, StatPlus (Версія 2009). Результати досліджень. За результатами проміжного аналізу було виявлено, що в умовах карантину та обмеженого доступу до ресурсів охорони здоров’я виникла потреба ширшого застосування телемедичних технологій під час надання амбулаторної пульмонологічної допомоги. Такі заходи дозволяють дистанційно моніторувати стан хворих, а необхідність систематизації потоку інформації обумовлена значним інформаційним навантаженням на лікаря-пульмонолога під час епідемії COVID-19. Враховуючи це, було розроблено «Опитник загального стану пацієнта з COVID-19 чи підозрою для осіб віком від 18 до >65 років». За результатами аналізу було виявлено, що близько 14% (3/22) пацієнтів мають тенденцію до швидкого зниження показників пульсоксиметрії (SpO2) в термін Ме (25%;75%) 5,5 (5,25; 5,75) дня. Це дозволяє видокремити в динаміці спостереження групу ризику та сфокусувати увагу лікаря саме на цю категорію хворих. Гіпотетично наявність хоча б одного пульсоксиметра на родину або групу осіб, що проживають разом, дозволить більш чітко оцінювати стан тяжкості чи ступінь прогресування COVID-19 й вчасно повідомляти про зміни лікаря. До проблем вимірювання сатурації капілярної крові в домашніх умовах є недостатня підготовленість оператора, що проводить дослідження, та якість самого обладнання для пульсоксиметрії. Телемедичні консультації й заповнення опитника суттєво зменшують стурбованість пацієнтів та дають їм можливість бути активними учасником процесу й продуктивно допомагати лікарю. Попередні результати дослідження говорять про необхідність зміни парадигми ведення хворих пульмонологічного профілю на амбулатоному етапі в умовах епідемії COVID-19. Висновки. Очікується, що використання телемедичних консультацій та інтерактивне заповнення «Опитника загального стану пацієнта з COVID-19 чи підозрою для осіб віком від 18 до >65 років» дозволить більш ефективно використовувати наявні інформаційні ресурси та спрямовувати увагу лікаря на проблемні напрямки, зберігаючи час. Запровадження пульсоксиметрії в домашніх умовах може дозволити якісніше оцінювати тяжкість та ступінь прогресування COVID-19 на амбулаторному етапі надання медичної допомоги. Проміжні результати даного пілотного проєкту не є остаточними й не дозволяють, на даний час, повною мірою імплементувати їх для рутинного використання в медичну практику.
Основні аспекти комплексної реабілітації пацієнтів з кардіоваскулярною патологією
(«Поліграф», м. Одеса, 2020) Бойко, Дмитро Миколайович; Boiko, D. M.; Бойко, Оксана Сергіївна; Boiko, O. S.
За даними Державної установи «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України» серцево-судинні захворювання є головною причиною усіх смертей в країні (67%). Глобальність такої тенденції підкреслюється звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) від 2018 року, де ішемічна хвороба серця та інсульт лідирують серед основних причин смерті. Втім, в умовах пандемії COVID-19, супутній тягар від кардіоваскулярної патології буде важко переоцінити (Piccininni M., et al., 2020). Ці та інші тенденції ставлять перед нами завдання з підвищення ефективності лікування вже наявної кардіоваскулярної патології та ширшого впровадження профілактичних заходів серед населення.
Особливості реабілітації пацієнтів з коронавірусною хворобою (COVID-19)
(Миколаїв : ФОП Швець В.М., 2021) Бойко, Дмитро Миколайович; Бойко, Оксана Сергіївна; Boiko, D. M.; Boiko, O. S.
Відомо, що коронавірусна хвороба (COVID-19) може супроводжуватись виникненням цілої низки ускладнень, від значної дихальної недостатності до персистенції цілого комплексу різноманітних клінічних симптомів у пацієнтів під час перебування в палатах інтенсивної терапії. Значна кількість хворих на коронавірусну хворобу потребують різнопланової реабілітаційної підтримки на різних етапах надання комплексної медичної допомоги. Поява нового захворювання потребує адаптації звичних алгоритмів надання реабілітаційної допомоги до вимог сучасності.

Переглянути

Перегляд Кафедра фізичної та реабілітаційної медицини за Автор "Boiko, D. M."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування