Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2024, Том 24, вип. 4 (88)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/25560

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2024, Том 24, вип. 4 (88) за Автор "Dvornyk, A. V."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Вплив різних вибілюючих агентів на мікроелементний слад твердих тканин зубів
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Дворник, Анна Валентинівна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Водоріз, Ярослав Юрійович; Dvornyk, A. V.; Tkachenko, I. M.; Vodoriz, Ya. Yu.
    Зміна кольору зубів - поширена естетична проблема, яка стосується різних верств населення і може зустрічатися в будь-якому віці. Нині, за літературними даними, 74% опитаних вважають, що негарна посмішка негативно позначається на кар'єрі, а 92% вважають, що саме вона сприяє успіху в особистому житті. Сучасна стоматологія надає велику кількість способів вибілювання, які допомагають вирішити проблеми зміни кольору зубів. Найбільш поширеною на сьогоднішній день такою процедурою є професійне клінічне вибілювання. Отже, незважаючи на велику кількість публікацій і численні інновації за останні роки, проблема вибору препаратів для вибілювання зубів залишається актуальною. Метою роботи стало клініко-експериментальне обґрунтування вибору оптимальних методів вибілювання зубів та оцінка їх ефективності на основі експериментальних досліджень хімічного складу твердих тканин зубів, клінічних та лабораторних методів дослідження. Для досягнення вказаної мети визначено завдання дослідження: визначити зміни хімічного складу емалі зубів у експерименті після використання різних професійних систем і протоколів для вибілювання зубів. Провести оцінку досліджуваних показників у віддалені терміни після застосування різних вибілювальних препаратів та визначити який вплив мають вибілюючі агенти на тверді тканини зубів. Для досягнення поставленої мети використані експериментальні та статистичні методи досліджен-ня, а саме: мікроскопічне дослідження морфологічного та хімічного складу емалі з використанням скануючого електронного мікроскопа високої здатності серії Mira LM. При проведенні дослідження щодо аналізу показників експерименту у дослідних групах нами застосовано вибілювальні системи з використанням 35% перекису водню і 44% пероксиду карбаміду. За результатами проведеної роботи дійшли відповідних висновків. У нашому дослідженні проведено порівняння хімічного складу поверхні емалі зубів при застосуванні професійної гігієни і використанні пероксиду карбаміду та перекису водню в ролі хімічних компонентів системи для клінічного вибілювання зубів. Зміна цих показників буде істотно впливати на зміну значень показників ротової порожнини, зокрема складу ротової рідини пацієнтів, діяльності слинних залоз, а також на функціональну і структурну резистентність твердих тканин зубів. Після проведення експериментальних досліджень і встановлення розбіжності щодо основних елементів ми, можливо, будемо мати змогу в клініці вибирати препарати для вибілювання, спираючись на дані клінічних і лабораторних досліджень, із коректним призначен-ням ремінералізувальних препаратів із заданою кількістю хімічних елементів залежно від вибору вибілювального компонента. Intorduction. Discoloration of teeth is a common aesthetic concern affecting various segments of the population and individuals of all ages. According to current literature, 74% of respondents believe that an unattractive smile negatively impacts their career, while 92% think it influences success in their personal lives. Modern dentistry offers numerous whitening methods to address tooth discoloration, with professional clinical bleaching being one of the most commonly performed procedures. Despite the variety of available techniques and the continuous emergence of new advancements in recent years, the issue of selecting the most effective and safe whitening agents remains a pressing concern. The purpose of this study was to clinically and experimentally substantiate the selection of optimal teeth whitening methods and to assess their effectiveness. This evaluation was based on experimental analyses of the chemical composition of dental hard tissues, as well as clinical and laboratory research methodologies. To achieve this purpose, the study outlined the following objectives: 1. Identify changes in the chemical composition of tooth enamel in experimental settings after the application of various professional whitening systems and protocols. 2. Evaluate the long-term effects of whitening agents on the chemical composition and structural integrity of dental hard tissues. Methods. Experimental and statistical research methods were utilized to achieve these objectives, including microscopic analysis of the morphological and chemical composition of enamel using a high-resolution Mira LM electron microscope. For the experimental groups, bleaching systems containing 35% hydrogen peroxide and 44% carbamide peroxide were used to analyze their effects on enamel composition. Results and Conclusions. The study compared the chemical composition of enamel surfaces following professional hygiene procedures and the use of carbamide peroxide and hydrogen peroxide as active components in clinical teeth whitening systems. The findings demonstrated that changes in enamel composition significantly influence various oral parameters, including the composition of the oral fluid, the activity of salivary glands, and the functional and structural resilience of dental hard tissues. Experimental results revealed notable deviations in the basic elements of enamel. These findings underscore the importance of selecting whitening agents based on clinical and laboratory tests. Moreover, the use of remineralizing agents with specific chemical formulations tailored to the chosen whitening components is essential to mitigate potential adverse effects and preserve enamel integrity.
  • Ескіз
    Документ
    Огляд сучасних методик оцінки ризику появи карієсу
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Водоріз, Ярослав Юрійович; Браїлко, Наталія Миколаївна; Дворник, Анна Валентинівна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Vodoriz, Y. Y.; Brailko, N. M.; Dvornyk, A. V.; Tkachenko, I. M.
    Сучасна стоматологія пропонує різноманітні інструменти оцінки ризику, такі як CAMBRA, Cariogram та ADA Risk Assessment Tool. Ці інструменти допомагають стоматологам розробляти індивідуальні плани лікування та профілактики. Однак, їхня ефективність все ще є предметом наукових дискусій. Матеріали та методи. Було проведено електронний пошук за допомогою баз даних Cochrane Library, PubMed та Scopus без обмежень за регіоном та роком видання. Використані ключові слова: CAMBRA, Cariogram, ADA Risk Assessment Tool, caries risk assessment, ECAT. Ця всебічна стратегія пошуку забезпечила широкий та неупереджений збір релевантних досліджень. Результати. Кількісні методи включають: CAMBRA (Caries Management By Risk Assessment), Cariogram, ADA Risk Assessment Tool, OHIS (Oral Health Impact Profile) та ECAT (Early Childhood Caries Assessment Tool). Якісні методи базуються на клінічному обстеженні, аналізі слини та генетичному тестуванні. Обговорення. Ключові подібності між вищезгаданими методами очевидні. По-перше, усі три методи використовують комплексну оцінку, враховуючи низку факторів, що сприяють ризику карієсу, таких як гігієна порожнини рота, дієта, історія зубів, склад слини, вплив фтору та інші фактори ризику. Подруге, кожен метод дозволяє індивідуальний підхід, що дає змогу розробляти персоналізовані плани лікування та профілактики на основі оціненого ризику пацієнта. Нарешті, усі три методи можуть допомогти виявити пацієнтів із високим ризиком карієсу, дозволяючи раннє втручання та профілактику. Висновки. З огляду на сучасні кількісні методи оцінки ризику появи карієсу, слід зазначити, що CAMBRA, ADA Risk Assessment Tool, Cariogram та ECAT є ефективними методами оцінки індивідуального ризику розвитку карієсу зубів. Кожен із них має свої сильні та сла-бкі сторони і найкращий вибір для конкретної стоматологічної практики може залежати від різних факторів, таких як уподобання стоматолога, наявні ресурси та демографічні дані пацієнтів. Introduction. Modern dentistry offers various risk assessment tools, such as CAMBRA, Cariogram, and the ADA Risk Assessment Tool. These tools help dentists create personalized treatment plans. However, their effectiveness is still debated. Materials and Methods. An electronic search was conducted using the Cochrane Library, PubMed, and Scopus databases without any regional or temporal restrictions. The following keywords were used: CAMBRA, Cariogram, ADA Risk Assessment Tool, caries risk assessment, ECAT. This comprehensive search strategy ensured a broad and unbiased collection of relevant studies. Results. Quantitative methods include CAMBRA (Caries Management by Risk Assessment), Cariogram, the ADA Risk Assessment Tool, OHIS (Oral Health Impact Profile), and ECAT (Early Childhood Caries Assessment Tool). Qualitative methods, on the other hand, rely on clinical examination, saliva analysis, and genetic testing. Discussion. The key similarities among the aforementioned methods are evident. First, all of these methods employ a comprehensive approach, considering multiple factors that contribute to caries risk, such as oral hygiene, diet, dental history, saliva composition, fluoride exposure, and other relevant risk factors. Second, each method supports an individualized approach, allowing for the development of personalized treatment and prevention plans based on the patient's specific risk profile. Finally, all of these methods are designed to identify patients at high risk for caries, facilitating early intervention and preventive measures. Conclusion. Contemporary quantitative methods for assessing caries risk, such as CAMBRA, the ADA Risk Assessment Tool, Cariogram, and ECAT, prove to be effective in evaluating individual risks for tooth decay. Each method has its strengths and limitations, and the optimal choice for a particular dental practice may depend on factors like the dentist’s preferences, available resources, and patient demographics.