Український стоматологічний альманах
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Український стоматологічний альманах за Автор "Balia, H. M."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Reuse of the intraosseous part of the dental implant (The clinical case)(Полтавський державний медичний університет, 2022) Dvornyk, V. M.; Teslenko, O. I.; Jerys, L. B.; Kuz, H. M.; Balia, H. M.; Kuz, V. S.; Дворник, Валентин Миколайович; Тесленко, Олександра Іванівна; Єрис, Любов Борисівна; Кузь, Гельфіра Маліківна; Баля, Геннадій Миколайович; Кузь, Віталій СергійовичIntroduction. Replacement of a small included defect in the frontal area with a fixed structure based on the implant is the optimal solution. It is not always required to remove the intraosseous part of the implant if there is a fracture of the abutment due to mechanical injury on the background of metal fatigue after its prolonged use. First of all, the abutment’s stability and quality of osseointegration should be determined. After all, a well-integrated intraosseous part of the implant can be further used to fix the pin structure a metal-ceramic crown on it. The aim. Show the possibilities of reuse of the intraosseous part of the dental implant after fracture of the orthopedic structure together with the abutment in the area of 11 teeth. Materials and methods. Long-term observation of the functioning of the endoosal implant, made in 1995, in patient J., born in 1977. Careful examination of the stability of the intraosseous part of the implant after abruption of the abutment in 2015 in order to address the issue of its further use for the pin structure. Results and their discussion. The stability of the intraosseous part for further functioning has been established by its careful examinination. A wide canal with smooth walls was created in the abutment due to the impossibility of detaching the rest of the abutment from the intraosseous part. An artificial stump with a pin by laboratory method and a metal-ceramic crown were made according to the classical method. There was a pathological mobility of the implant, due to which it had to be removed together with the orthopedic structure in 2020. Thus, the period of use of the intraosseous part of the implant left after the abutment fracture was extended for another five years. Refusal of traumatic removal of the intraosseous part of the implant was based primarily on the need to preserve the volume and structure of bone tissue in the frontal area. Conclusion. There is no need to remove the remaining part of the fractured implant urgently if the intraosseous part has the close contact with the bone of the alveolar process of the upper jaw and can be used as a support for the pin structure. The broken abutment with an prosthetic structure can be replaced by an artificial stump with a metal-ceramic crown. The total period of use of the intraosseous implant immersed in the alveolar process of the upper jaw was twenty-five years. Delaying the removal of a well-integrated intraosseous part of the implant is a positive moment for the patient not only from a clinical but also from a financial point of view.Документ Treatment outcomes of toothless patients with dentures made of thermoplastic base material «Deflex Acrylato»(Полтавський державний медичний університет, 2021-10) Кузь, Гельфіра Маліківна; Тесленко, Олександра Іванівна; Єрис, Любов Борисівна; Баля, Геннадій Миколайович; Кузь, Віталій Сергійович; Kuz, H. M.; Teslenko, O. I.; Jerys, L. B.; Balia, H. M.; Kuz, V. S.; Кузь, Гельфира Маликовна; Тесленко, Александра Ивановна; Ерис, Любовь Борисовна; Баля, Геннадий Николаевич; Кузь, Виталий СергеевичДокумент Аналіз проблем взаємозв’язку показників якості життя пацієнта з принципами виготовлення знімних ортопедичних конструкцій зубних протезів(Полтавський державний медичний університет, 2023) Дворник, Валентин Миколайович; Баля, Геннадій Миколайович; Марченко, Костянтин Валентинович; Шеметов, Олег Валентинович; Dvornyk, V. M.; Balia, H. M.; Marchenko, K. V.; Shemetov, O. V.Дослідження якості життя пацієнта може стати важливим критерієм оцінки ефективності лікування захворювання, а також порівняння ефективності різних програм: консервативного й хірургічного лікування, різних видів лікарської терапії, реабілітаційних режимів і т.д. Протягом останніх років дедалі більше уваги приділяється здоров'ю, зокрема стоматологічному, пов'язаному з дослідженням показників якості життя. Мета дослідження – проаналізувати взаємозв’язок показників якості життя пацієнта з організацією його стоматологічної реабілітації знімними конструкціями зубних протезів і лікуванням часткової й повної адентії. Для проведення дослідження було відібрано 56 пацієнтів, які звернулися по стоматологічну допомогу щодо часткової чи повної адентії. Однією з умов формування вибіркової статистичної сукупності були її однорідність за віково-статевим складом, загальносоматичний статус. Для аналізу даних показників якості життя пацієнтів із частковою і повною адентією було взято за основу опитувальник SF-36 (англ. The Short Form-36) у порівнянні до і після ортопедичного лікування з метою оцінки його ефективності. При цьому враховували фактори й об'єктивного, і суб'єктивного характеру, здатні впливати на якість життя пацієнтів при протезуванні. Показники якості життя пацієнтів із частковою адентією (ЧА1 група) і повною адентією (ПА2 група) за статтю й віком до і після лікування частковими знімними й повними знімними конструкціями зубних протезів визначено за допомогою опитувальника SF-36 у порівнюваних групах. У цілому за результатами аналізу зазначено статистично достовірне (Р<0,05) зниження показників якості життя за всіма шкалами у хворих із повною адентією (ПА) у порівнянні з групою хворих із частковою адентією (ЧА). Оцінка показників якості життя має надзвичайно велике клінічне і прогностичне значення для встановлення діагнозу, вибору методу ортопедичного лікування й оцінки віддалених результатів протезування. Ці дані необхідно враховувати в практичній діяльності лікарів-стоматологів-ортопедів для профілактики нерідких конфліктів, які виникають через невідповідність очікування пацієнтів прогнозованим результатам лікування і результату реабілітаційних заходів.Документ Динаміка змін електроміографічних показників жувальних м’язів під час ортопедичної реабілітації пацієнтів із патологічним стиранням твердих тканин зубів при використанні покривних протезів(Полтавський державний медичний університет, 2022) Баля, Геннадій Миколайович; Кузь, Віталій Сергійович; Шеметов, Олег Валентинович; Мартиненко, Ігор Миколайович; Кузь, Ірина Олексіївна; Balia, H. M.; Kuz, V. S.; Shemetov, O. V.; Martynenko, I. M.; Kuz, I. O.Патологічне стирання твердих тканин зубів це процес, що швидко протікає, супроводжується змінами у зубних та навколозубних тканинах, а також порушенням функцій жувальних м’язів і СНЩС. За даними різних авторів розповсюдженість патологічного стирання твердих тканин зубів коливається від 4 % до 57 % у більш молодому віці і сягає 91 % у осіб похилого віку. Труднощі ортопедичної реабілітації такої категорії пацієнтів зумовлені поєднаними морфофункціональними порушеннями. Тому можливість об’єктивно оцінити стан жувальних м'язів є досить важливою для подальшої побудови тактичних дій лікаря і складання плану лікування. Метою дослідження є визначення функціонального стану власне жувальних м’язів за допомогою електроміографічних досліджень у осіб з генералізованою формою патологічного стирання, яка поєднується з дефектами зубних рядів різної локалізації, до лікування та у віддалені терміни після лікування порівняно з нормою. З метою клінічної оцінки якості результатів протезування нами була набрана клінічна група спостереження та група контролю. Усім пацієнтам клінічної групи були виготовлені конструкції покривних протезів. Для досягнення мети нами була використана методика електроміографічного запису біопотенціалів жувальних м'язів під час виконання жувальної функції у визначені терміни. Отримані в роботі результати свідчать про те, що через 1 рік користування конструкціями показник амплітуди при вольовому стисненні становить 602,92±5,98 мкВ, що наближається до норми (641,58±10,01 мкВ) і майже в три рази більше, ніж до протезування (191,16±9,16 мкВ). Подібна картина спостерігається і при довільному жуванні: амплітуда наближається до норми (643,92±9,11 мкВ) і становить 628,54±5,77 мкВ у порівнянні з результатами до протезування (203,86±9,21 мкВ). Оцінка інтегрального показника електроміографічного дослідження (коефіцієнт «К») характеру нервово-рефлекторної діяльності жувальних м’язів у пацієнтів, що користувались покривними протезами, показала тенденцію до позитивної динаміки зміни цього показника (1,02±0,01 в нормі проти 1,31±0,06 через 1 місяць, 1,20±0,04 через 6 місяців та 1,06±0,02 через 1 рік).