2020
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2020 за Автор "Babanina, M. Yu."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Коморбідні стани у пацієнтів з псоріатичним артритом(Українська медична стоматологічна академія, 2020-12-07) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Волченко, Григорий Вилльевич; Zhdan, V. M.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Kіtura, Ye. M.; Volchenko, G. V.Метою дослідження було визначити, чи наявність псоріатичного артриту пов’язана з більшою кількістю супутніх захворювань, зокрема серцево-судинних захворювань, порівняно з шкірною формою псоріазу. Досліджено 56 пацієнтів із псоріатичним артритом у ревматологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР» та 38 пацієнтів з шкірною формою псоріазу із поліклінічного відділення КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР». Для визначення поширеності серцево-судинних та інших супутніх захворювань використовувалась анамнестичні данні пацієнтів з псоріатичним артритом та шкірною формою псоріазу. Одновимірний та багатовимірний логістичний регресивний аналіз проводився для оцінки коефіцієнта вірогідності, порівнюючи шанс отримати дане супутнє захворювання у пацієнтів з псоріатичним артритом та пацієнтів з шкірною формою псоріазу. Фактори ризику (коваріанти) включали вік, стать, статус курця, тяжкість і тривалість псоріазу, лікування, наявність супутніх захворювань. За результатами дослідження виявлено, що поширеність гіпертензії, ожиріння, гіперліпідемії, цукрового діабету 2 типу та, принаймні, одного серцево-судинного захворювання у хворих на псоріатичний артрит складало 36,9%, 31,1%, 20,3%, 11,09% та 8,7% відповідно. Це значно вище, ніж у пацієнтів з псоріазом без артриту з діапазоном некорегованого коефіцієнту вірогідності від 1,55 до 2,58. При мультиваріантному аналізі показники артеріальної гіпертензії залишалася значно вищими (корегований коефіцієнт вірогідності 2,18). Псоріатичний артрит був також в значній мірі пов’язаний з інфекційними захворюваннями, які не лікувалися антибіотиками (імовірно вірусними), неврологічними станами, розладами шлунково-кишкового тракту та хворобами печінки (корегований коефіцієнт вірогідності 2,79; 4,75; 21,47; та 7,68 відповідно). Інфекції, які лікувалися антибіотиками та депресія/тривожність були відносно поширені при псоріатичному артриті з розповсюдженістю у 31,8% та 19,3% відповідно. Однак, ці показники не значно відрізнялися від таких при шкірній формі псоріазу після багатоваріантної корекції.За даними дослідження виявлено, що запальне захворювання суглобів (псоріатичний артрит) відіграє важливу роль у виникненні як серцево-судинної, так і іншої супутньої патології у пацієнтів з псоріатичним артритом.Документ Можливості коpекції дисбіотичних змін пpи уpаженні суглобів та хpебта у хвоpих із запальними захвоpюваннями кишечника(Українська медична стоматологічна академія, 2020-12-07) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Катеpенчук, Олександр Іванович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Кирьян, Елена Анатольевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Шилкина, Людмила Николаевна; Катеренчук, Александр Иванович; Zhdan, V. M.; Kyrian, O. A.; Babanina, M. Yu.; Shilkina, L. M.; Katerenchuk, O. I.Метою нашого дослідження було вивчення ефективності застосування безпечного пpобіотика Bacillus clausii в коpекції дисбіотичних змін у хвоpих із запальними захворюваннями кишечника, що мають позакишкові уpаження суглобів та хpебта. Обстежено та пpоліковано 56 хвоpих із запальними захворюваннями кишечника, що мали позакишкові уpаження кістково-суглобового апарату, сеpедній вік пацієнтів – 37,4±5,1 pоків, тpивалість захвоpювання не менше 6 місяців. Для досягнення поставленої мети, пацієнти були поділені на 2 гpупи. Пеpшу гpупу склали 26 (46,4%) пацієнтів, що додатково до стандаpтної схеми медикаментозної теpапії отpимували пpобіотик Bacillus clausii, дpугу гpупу 30 (53,6%) хвоpих, які пpоходили стандаpтне лікування, яке не включало застосування пpобіотиків, пpебіотиків та симбіотиків. Активність запальних захворювань кишечника із позакишковими уpаженнями оцінювали відповідно pівнів неспецифічних маpкеpів, таких як С – pеактивний білок, лейкоцитозу, тpомбоцитозу, швидкості осідання еритроцитів та вpаховували кількісний вміст кальпpотектину. Для визначення ефективності викоpистання у хворих із запальними захворюваннями кишечника та уpаженням суглобів і хpебта пpобіотика Bacillus clausii, вивчали якісний та кількісний склад мікpобіоти товстої кишки. У обстежених пацієнтів 1-ї та 2-ї групи визначалися дисбіотичні порушення мікрофлори товстої кишки із збільшенням висівання умовно-патогенної мікрофлори та зниженням вмісту Lactobacillus. В групі пацієнтів, із запальними захворюваннями кишечника та позакишковими уpаженнями кістково-суглобового апаpату, у яких в терапії застосовували пpобіотик Bacillus clausii, виявлено на 28 день лікування достовірне зменшення інтенсивності болю та здуття в кишечнику (p<0,05). В 1-й групі хворих після терапії також визначено суттєве зниження вмісту Enteroccocus, Klebsiella, Citrobacter (p<0,01) та підвищення кількості Lactobacillus (p<0,05) в мікрофлорі товстої кишки, що дає змогу pекомендувати викоpистання Bacillus clausii в лікуванні таких пацієнтів.Документ Остеоартроз у поєднанні з метаболічним синдромом у загальнолікарській практиці(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03-11) Ждан, Вячеслав Миколайович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Олійніченко, Ярина Олександрівна; Мартинюк, Дарина Ігорівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Шилкина, Людмила Николаевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Олийниченко, Ярина Александровна; Мартынюк, Дарья Игоревна; Zhdan, V. M.; Shylkina, L. M.; Babanina, M. Yu.; Oliinichenko, Ya.O.; Martyniuk, D. I.Остеоартроз ‒ одна з найбільш поширених інвалідизуючних хвороб сучасності. У пацієнтів це захворювання часто поєднується з патологією ендокринної системи. Особливістю остеоартрозу, який виникає на фоні метаболічного синдрому, є повільний і поступовий розвиток хвороби, що характеризується безсимптомним перебігом. Лише через певний проміжок часу в пацієнтів можуть виникати клінічні ознаки контрактур суглобів, лікування яких є досить складним. Генез уражень суглобів у поєднанні з ендокринними порушеннями може бути пов’язаний з такими факторами, як зміна загальної реактивності організму й порушення обміну речовин. У даній статті розглянуто основні причини й механізми виникнення остеоартрозу у поєднанні з метаболічним синдромом. З огляду на поширеність метаболічного синдрому та остеоартозу на сучасному етапі, ця проблема є досить актуальною в загальній лікарській практиці й потребує від сімейного лікаря достатнього рівня знань для постановки діагнозу в найкоротший термін, а також підбору в подальшому оптимальної тактики лікування.