Український стоматологічний альманах, 2024, № 4

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/25553

Переглянути

Перегляд Український стоматологічний альманах, 2024, № 4 за Автор "Локес, Катерина Петрівна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вплив методів аугментації альвеолярного відростка при операції видалення зуба на ефективність дентальної імплантації
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Колісниченко, М. О.; Локес, Катерина Петрівна; Kolisnychenko, M. O.; Lokes, K. P.
    Питання функціонального й естетичного оптимуму нині вкрай важливі у сфері надання стоматологічної допомоги населенню. Для вирішення питання атрофії кісткової тканини після операції видалення зуба використовуються різні матеріали: кісткові замінники (аутотрансплантати, алотрансплантати, ксенотрансплантати або алопластичні матеріали), мембрани, що резорбуються і не резорбуютьс, тощо. Метою дослідження було визначення впливу типу загоєння лунки видаленого моляра нижньої ще- лепи на ефективність проведення дентальної імплантації. У дослідженні брали учать 75 пацієнтів віком від 25 до 45 років, яким було показано видалення окремого моляра на нижній щелепі з подальшим плануванням дентальної імплантації, яких було розподілено на три клінічні групи залежно від методу проведення аугментації альвеолярного відростка. Перед виконанням хірургічного етапу дентальної імплантації, що відповідало 90-ій добі після операції видалення зуба, найнижчий показник оптичної щільності кісткової тканини мали пацієнти групи контролю, де загоєння лунки видаленого зуба відбувалося традиційно під кров’яним згустком. У першій і другій клінічних групах на 90-ту добу після встановлення імплантата продовжували виявляти вищу оптичну щільність кісткової тканини в ділянці встановленого дентального імплантата відносно групи контролю відповідно на 20,3% і 57,0%. Комбіноване використання гранул кісткового замінника тваринного походження і кератоксеноімплантата пі- сля операції видалення моляра нижньої щелепи забезпечує оптимальне формування новоутвореної кісткової тканини в ділянці лунки видаленого зуба, що сприяє процесам остеоінтеграції внутрішньокісткового дентального імплантата. The issues of functional and aesthetic optimum are extremely important in the field of providing dental care to the population nowadays. Different materials are used to solve the issue of bone atrophy after tooth extraction: bone substitutes (autografts, allografts, xenografts or alloplastic materials), resorbable and nonresorbable membranes, etc. The aim of the study was to determine the influence of the type of healing of the alveola of the removed mandibular molar on the effectiveness of dental implantation. Materials and methods. The study enrolled 75 patients aged 25 to 45 years who were indicated for removal of a single mandibular molar with subsequent planning of dental implantation. The results. Patients were enrolled into three clinical groups depending on the method of alveolar process augmentation. Before the surgical stage of dental implantation, which corresponded to the 90th day after the tooth extraction operation, the lowest indicator of the optical density of bone tissue was noted in patients of the control group, where the healing of the socket of the removed tooth took place traditionally under a blood clot. In the first and second clinical groups, on the 90th day after the installation of the implant, a higher optical density of bone tissue in the area of the installed dental implant, compared to the control group, continued to be observed by 20.3% and 57.0%, respectively. Conclusion. The combined use of granules of bone substitute of animal origin and keratoxenoimplant after the operation of removal of the mandibular molar leads to the optimal formation of newly formed bone tissue in the area of the socket of the removed tooth, which contributes to the processes of osseointegration of the intraosseous dental implant.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості комп’ютерної просторової візуалізації та гістотопографії одонтогенних кератокіст щелеп при їх ускладненій діагностиці
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Аветіков, Давид Соломонович; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Торопов, Олександр Анатолійович; Яценко, Павло Ігорович; Локес, Катерина Петрівна
    Висвітлено встановлення рентгенологічних і гістологічних особливостей одонтогенних кератокіст за умов експансивного ураження з використанням комп’ютерної томографії з контрастуванням, панорамної рентгенографії з подальшою біопсією новоутвору. Ці новоутвори є відносно поширеними і становлять 10–12% кіст усіх щелеп, зазвичай виникають у другому і третьому десятиліттях життя. У літературі є поодинокі дані щодо гістологічних досліджень з візуалізації одонтогенних кератокіст без ознак мінералізації або кальцифікації всередині вогнища ураження, що ускладнює диференціювальну діагностику з іншими новоутворами кісткової тканини щелеп. Більшість авторів вважає, що цей феномен пов'язаний із високою концентрацією білка в'язкого густого кератину в просвіті кісти. Матеріали і методи дослідження. Комп’ютерну візуалізацію проводили за допомогою програмного забезпечення конусно-променевого комп’ютерного томографа «Morita R-100» після ін'єкції контрастного матеріалу. Сканування виконували з кроком 0,5 мм. Для уточнення остаточного клінічного діагнозу проводили біопсію з подальшим гістологічним дослідженням. Результати. Авторми встановлено такі основні рентгенологічні особливості кератокіст: оболонка новоутвору часто фестончаста; спостерігається розширення новоутвору, особливо в напрямку язикового боку, зростання вздовж тіла нижньощелепної кістки; зміщення зубів, що розвиваються; резорбція коренів прорізаних зубів і екструзія зубів, що прорізуються; на панорамній рентгенограмі просвіт новоутвору прозорий (45,7% випадків), а іноді каламутний (54,3% випадків). За даними КТ із контрастуванням, високе згасання в експансивному доброякісному ураженні нижньої щелепи може вказувати на ОКК. Установлено, що високе згасання в цьому випадку є наслідком високої концентрації білка в щільному кератині, що заповнює просвіт (82,5% випадків); можуть містити крововилив (10,2%) або кальцифікацію (7,3%), яку на гістологічному дослідженні не виявлено. За результатами гістологічного дослідження всі одонтогенні кератокісти авторами поділено на паракератотичні та ортокератотичні підтипи, належать до характеристик слизової оболонки і типу кератину, що виробляється. Висновок. Нами підтверджено думку багатьох авторів, що у порівнянні з паракератотичним підтипом, ортокератотичний підтип виробляє кератин, більш схожий на нормальний кератин, що виробляється шкірою. This article is devoted to the establishment of radiological and histological features of odontogenic keratocysts under the conditions of an expansive lesion using computed tomography with contrast, panoramic radiography with subsequent biopsy of the neoplasm. These neoplasms are relatively common and account for 10–12% of all jaw cysts, usually occurring in the second and third decades of life. In the published materials, there are isolated data on histological studies on visualization of odontogenic keratocysts without signs of mineralization or calcification inside the lesion, which complicates differential diagnosis with other neoplasms of the jaw bone tissue. Most authors believe that this phenomenon is associated with a high concentration of viscous dense keratin protein in the lumen of the cyst. Мaterials and methods. Computer imaging was performed using the Morita R-100 cone-beam computed tomography software after contrast material injection. Scanning was performed with a step of 0.5 mm. To clarify the final clinical diagnosis, a biopsy was performed followed by a histological examination. The results. We established the following main radiological features of keratocyst: the shell of the neoplasm is often scalloped; there is an expansion of the neoplasm, especially in the direction of the lingual side, growth along the body of the mandibular bone; displacement of developing teeth; resorption of the roots of erupted teeth and extrusion of erupting teeth; on a panoramic X-ray, the neoplasm's lumen is transparent (45.7% of cases), and sometimes cloudy (54.3% of cases). According to contrast-enhanced CT, high attenuation in an expansive benign lesion of the lower jaw is suggestive of keratocyst. It was found that the high attenuation in this case is the result of a high concentration of protein in the dense keratin filling the lumen (82.5% of cases); may contain hemorrhage (10.2%) or calcification (7.3%), which was not detected during histological examination. Upon histological examination, all odontogenic keratocysts (OKC) are divided by us into parakeratotic and orthokeratotic subtypes, related to the characteristics of the mucous membrane and the type of keratin produced. Conclusions. We confirmed the opinion of many authors that compared to the parakeratotic subtype, the orthokeratotic subtype produces keratin more similar to the normal keratin produced by the skin.